Грястиця збірна

Грястиця збірна

Грястиця збірна або житня трава (Dactylis glomerata)

 Грястиця збірна або житня трава - кущова трав’яниста рослина, що відноситься до багаторічних злакових трав родини Тонконогових (Poaceae). Назва цієї рослини походить від грецького «палець» (суцвіття пальчастовидне), а схожість суцвіття рослини на їжака визначило його назву російською.

Грястиця збірна широко поширена в дикій природі, її можна зустріти на узліссях, луках, галявинах та чагарниках, по берегах річок та поблизу житла майже по всій Україні, окрім степових районів на самому Півдні. Також ця рослина належить до цінних кормових культур - у порівнянні з іншими злаковими рослинами грястиця містить більше цукру, тож добре вживається худобою. Завдяки високій тіньовитривалісті, грястиця широко використовується як декоративна трава для газонів та парків. Відомі сорти грястиці: Херсонська рання, Київська рання,  Дрогобичанка,  Лідакта, Станіславська тощо.[1],[2].

Грястиця збірна поширена майже по всій території України, окрім найпівденніших степових районів. Також розповсюджена у Польщі, Німеччині, Прибалтиці, Середній Азії, на Північному Кавказі, нечорноземній зоні Росії та в інших країнах.[2],[3],[4].

Пилок грястиці збірної є алергенним і може викликати так званий поліноз.

Квітне ця рослина з червня по липень включно, плодоносить у липні-вересні. Запилення і розповсюдження насіння відбувається за допомогою вітру.

алергія на траву грястиця - календар пилкування грястиці

Із цвітінням грястиці пов’язаний літній поліноз, що викликається пилком лугових трав (тимофіївка, грястиця, пирій, пшениці, жита, вівса, кукурудзи, кульбаба)..[5],[6],[7],[8],[9],[10].

 Грястиця збірнаПирій

 

АжгонГрястиця збірна друга

 

Лилейні

 

 

 

 

 

Симптоми алергічної реакції на пилок грястиці (літній поліноз або сінна лихоманка) мають родинні ознаки з іншими видами алергій, але основні прояви виникають у весняно -літній період як реакція організму на цвітіння грястиці.

Одними з перших ознак алергії є: нежить і набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), почервоніння слизових оболонок очей і їх сльозливість (так званий алергічний кон'юнктивіт), першіння в горлі.

Також одним із проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тому чхання є захисною реакцією організму. 

Вищеперелічені ознаки складають найбільш типовий у клінічній симптоматиці полінозу риноконъюнктивитний синдром, що поєднує в собі алергічні ознаки з боку верхніх дихальних шляхів, слизової оболонки носа та слизової оболонки очей. Але іноді може виникнути боязнь світла; почервоніння і свербіж шкірних покривів (так звана локалізована кропив'янка, коли на шкірі з'являються різко окреслені пухирі).

Дуже часто алергія на злакові у дитини або дорослого виявляє себе як алергічний фарингіт з набряком горла, сильним свербінням неба, почервонінням піднебінних дужок, задньої стінки глотки. Спостерігається загальне нездужання - втома, падіння працездатності, слабкість. Алергени, які переносяться по повітрю, можуть спровокувати напади астми - так як звужуються дихальні шляхи, і у хворого починається сухий кашель з хрипами. Алергія на грясьицю може прийняти й більш тяжкі форми: реакція виникає протягом перших кількох хвилин після контакту з алергеном і проявляється у вигляді набряку Квінке і генералізованої кропив'янки, разом з цим може розвинутись набряк гортані (утруднення дихання, через що виникає ризик задухи), шлунково-кишкового тракту (симптоми - болі в животі, нудота, блювота), у потерпілого різко падає артеріальний тиск, з'являється відчуття оглушення (легка форма шоку) або втрата свідомості (важка форма шоку).

Звичайно, симптоми простих форм алергій - алергічного риніту і кон’юнктивіту - необхідно відрізняти від застудних захворювань. Характерна особливість алергії на пилок – сезонність, оскільки поліноз завжди збігається з періодом цвітіння тих чи інших рослин, тож прояви виділяються певною циклічністю і регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно майже в один і той же час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить і чхання не припиняються до тих пір, поки пилок буде впливати на слизову носа, при чому звичайні засоби від застуди не допомагають. При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. А ось в дощову погоду пилок прибивається дощем до землі, і у людей можливе полегшення деяких проявів алергії.[6],[7],[8],[9],[10],[11].

 

Джерела:

 

1. Цвелёв Н. Н. Dactylis glomerata L. — Ежа обыкновенная, сборная // Злаки СССР / отв. ред. Ан. А. Фёдоров. — Л.: Наука, 1976. — С. 516—517. — 788 с. — 2900 экз.

2. Рослинництво: Підручник О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.

3. Еколого-біологічні особливості та господарська цінність малопоширених культурних та природних рослинних ресурсів: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За заг.ред.д.с.-г.н., проф.В.А.Бурлаки.-Житомир: Вид-во ЖНАЕУ.-2005.-105 с. іл.

4.Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Ред-кол.: О.М. Маринич (відповід. ред.) та ін. - К.: "Українська Радянська Енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 1990. - Т.2: З - О. - 480 с.

5. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, 2013, г. Москва

6. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 (Дисертаціяна здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук)

7. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний часопис, 2014

8. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В. ,Локшина Э.Э. , Зайцева О.В. , Рубцова Т.П. Воронина О.Б. Куликова Е.В. Громадина О.В.-  Русский медицинский журнал, №6 від 07.03.2012

9. Перехресна харчова алергія у пацієнтів з сезонним алергічним ринітом. Д.Д. Заболотна, І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Л.В.Забродська, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук, Н.О. Пелешенко, В.Д. Гайдук, Т.Ю. Холоденко - ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (дир. –акад. НАМН України Д.І. Заболотний), 2016.

10. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М, Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013

Питання та відповіді

Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?

Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.

Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?

Як правило немає.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Що таке пилок?

Пилок - це чоловічі статеві клітини, необхідні для розмноження більшості насінних рослин. Рослини, які запилюються комахами (ентомолфільні), наприклад, троянди, зазвичай мають яскраві квіти, які залучають комах. Для вітрозапилюваних (анемофільних) рослин характерно рясне виділення пилку, що досягає в повітрі високої концентрації і тому частіше викликає сенсибілізацію. Вітрозапилюваними є багато дикорослих дерев, злаки, бур`яни. Пилкові зерна неозброєним оком неможливо розрізнити, але добре видно в мікроскоп.

Чому виникає алергія на глютен?

Алергічна реакція на глютен виникає у людей, що страждають на харчову алергію, спровоковану злаковими культурами. Глютен – білок пшеничного борошна, що має потужні алергенні властивості і провокує прояв алергії.