Грецький горіх

Грецький горіх

Пилок волоського горіху, на відміну від плодів, ‒ помірний алерген

Волоський або грецький горіх (Juglans regia) ‒ високе дерево (до 25-35 метрів заввишки). Вид належить до родини горіхових порядку букоцвітих. До цього порядку також входять родини березових та букових. І ця спорідненість багато  в чому визначає алергенні властивості пилку Juglans.

Горіх може досягати віку 300 років та росте по всій Європі, Азії та в обох Америках. Втім, на різних континентах можуть рости різні види горіхів. Наприклад, чорний горіх ‒ у східній частині Північної Америки чи англійський (або персидський) горіх ‒ в Ірані. Але це дерево не витримує температур нижчих за ‒ 25 ºС. Тому, зокрема, в Росії грецький горіх може рости тільки до 52º північної широти.

В Україні найбільш поширені сорти Бомба та Паперовий. Плоди першого мають товсту шкаралупу, другого ‒ тонку.

Всього нараховується близько 20 видів грецьких або як їх ще називають ‒ волоських горіхів.

Горіх вирощують, в основному, заради поживних та смачних плодів. В них містяться залізо, фосфор, вітаміни А, Д, С, Е та вітаміни групи В. 

Використовують грецький горіх і в народній та традиційній медицині.

Грецькі горіхи покращують роботу мозку, підвищують імунітет, знижують вірогідність розвитку деяких видів онкологічних захворювань та допоміжні при діабеті.

Крім того, ці плоди рекомендується вживати при гіпертонії, туберкульозі, атеросклерозі, рахіті.

Листя дерева використовують при проблемах зі шкірою, як засіб для очищення крові та як ліки проти глистів. При проблемах зі шлунком вживають настоянки з зелених ‒ недостиглих, ‒ плодів, а кора дерева використовується як проносний та бактерицидний засіб.

Водночас, плоди грецьких горіхів ‒ одна з найпоширеніших причин харчової алергії. Нерідко така реакція проявляється небезпечною для життя формою ‒ анафілаксією.

Реакції на пилок рослини зустрічаються куди рідше та, зазвичай, не несуть загрози життю.

Але, через схожість білків в пилку та в ядрах горіха, можуть зустрічатися перехресні реакції. Інакше кажучи, людина, чутлива до пилку дерева, в якийсь момент може розвинути і харчову алергію на горіх, але не навпаки.

У плодах горіха міститься стійкий алерген ‒ білок, що переносить ліпіди (LTP). Чи є подібний LTP в пилку дерева волоського горіха, поки не визначено. Але відомо, що перехресна реактивність через алергени LTP виявляється актуальною лише при споживанні продуктів і не виникає при вдиханні пилку.

Досі було визначено два основних алергени волоського горіха: альбумін 2S та білок, схожий на вікілін. Але алергени пилку дерева поки що залишаються не охарактеризованими.

алергія на грецький горіх (пилок) - календар пилкування горіху

Загалом, пилок рослини вважається алергеном середньої сили. Він викидається в повітря в період цвітіння. Залежно від погодних умов, це відбувається наприкінці квітня – у травні. Але, на відміну від пилку багатьох інших дерев, пилок горіха досить важкий і, як правило, не може переноситися вітром на великі відстані. Тому горіх викликає симптоми респіраторної алергії, в основному, у місцях свого зростання. 

Люди, чутливі до пилку одного виду волоських горіхів, можуть реагувати і на інші види, а також на пилок горіхів пекан.

В Україні чутливість до харчових алергенів волоського горіха відрізняється за регіонами. І є більш чітко вираженою на Півночі та Заході країни. Тут вона коливається від 11 до 22 % серед  людей, що мають симптоми полінозу. А от з пилком справи набагато гірші. За даними молекулярної алергодіагностики, на пилок Juglans реагують різною мірою жителі всіх регіонів. Причому, на Півдні та у Центрі ця реакція більш виражена. Зокрема, на Миколаївщині чутливими до пилку грецького горіха виявилась третина хворих з полінозом, а на Черкащині – половина тих, у кого проявлялись симптоми сезонної алергії.

Хоча випадки реакції на пилок грецького горіха і не є частими, все ж у чутливих людей, при контакті з ним, можуть виникати симптоми полінозу. Його ознаками найчастіше будуть алергічний риніт та астма. Про випадки алергічного кон’юнктивіту відомо мало, але така реакція є теоретично можливою.

Загалом, при горіховому полінозі можуть спостерігатися:

  • чхання
  • нежить
  • подразнення очей
  • закладеність носа
  • подразнення горла

Якщо ви чутливі до пилку горіха і страждаєте на астму, пилок може спровокувати або погіршити такі симптоми астми, як кашель і хрипи. 

Пилок горіха також може бути причиною професійного алергічного контактного дерматиту.

При наявності реакції до пилку горіха, в період його цвітіння потрібно намагатися триматися від нього подалі. Не гуляти під горіховими насадженнями, при поверненні додому змінити одяг та помити руки та обличчя. Крім того вікна помешкання в період цвітіння дерева краще теж тримати закритими, а кількість вологих прибирань в домі потрібно збільшити.

Але особливо обережно слід поводитися з горіхом при наявності харчової алергії на його плоди. Як уже зазначалось, вони ‒ одна з найбільш частих причин харчової алергії. Її ознаками є:

  • кропив'янка;
  • труднощі з диханням;
  • різке падіння артеріального тиску;
  • нудота або блювота;
  • слабкий або швидкий пульс;
  • непритомність або втрата свідомості.

Нерідко такі реакції настільки виражені, що призводять до анафілаксії. Цей стан потребує негайної допомоги у вигляді ін'єкції епінефрину.

Втім, при вживанні горіхів зустрічається і відносно легша форма алергічної реакції ‒ синдром оральної алергії ( СОА). Він пов'язаний з впливом пилку. Причому, найчастіше не горіху, а берези. Адже, як вже згадувалось, береза та горіх входять до одного порядку букоцвітих.

Ознаками СОА є:

  • свербіж горла та рота;
  • набряк рота, язика та губ;
  • шкірні реакції, такі як екзема і кропив’янка;
  • набряк і почервоніння обличчя;
  • спазми в животі або біль;
  • нудота, блювота;
  • діарея;
  • нежить або закладеність носа;
  • кашель;
  • хрипи;
  • чхання;
  • проблемне дихання.

Для лікування симптомів алергії найголовніше уникати впливу алергена. Втім, у легких випадках можуть застосовуватися і антигістамінні препарати. При ризику розвитку важких реакцій люди з алергією на ядра горіхів мають носити автоінжектор епінефрину. Крім того, купуючи чи замовляючи продукти чи готову їжу, необхідно уважно читати етикетки та склад страви. Обережність не завадить і з косметичними продуктами, оскільки в багатьох з них є горіх як інгредієнт. 

 

Джерела інформації:

  1. https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9
  2. https://helix.ru/kb/item/21-028
  3. https://www.ayurtimes.com/walnut-allergy/
  4. https://acaai.org/resources/connect/ask-allergist/nut-allergies-and-pollinating-trees
  5. https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/patient/wo/en/allergens/walnut-tree.html
  6. https://www.healthline.com/health/allergies/understanding-tree-nut-allergies
  7. https://www.pollen.com/research/genus/juglans
  8. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Tree-Pollens/Allergens/Walnut-/

 

Питання та відповіді

Чи можна попередити харчові алергічні реакції?

Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.

А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.

Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.

В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.

Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.

Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.

Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.

Що таке атопічний дерматит?

Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.

Що таке синдром харчової алергії?

Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.

Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.

Як алергенам привласнюють найменування та як їх класифікують?

Міжнародний союз імунологічних товариств (the International Union of Immunologic Societies) встановив правила найменування повітряних алергенів, згідно з якими перші 3 літери назви алергену означає рід, наступна за ними буква - вид тварини, якій належить алерген, арабська цифра - порядковий номер відкриття даного алергену. Наприклад, алерген Dermatophagoides pteronyssinis (мікрокліщів домашнього пилу), відкритий першим алерген, носить назву Der p 1.

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.