Грецький горіх

Грецький горіх

Пилок волоського горіху, на відміну від плодів, ‒ помірний алерген

Волоський або грецький горіх (Juglans regia) ‒ високе дерево (до 25-35 метрів заввишки). Вид належить до родини горіхових порядку букоцвітих. До цього порядку також входять родини березових та букових. І ця спорідненість багато  в чому визначає алергенні властивості пилку Juglans.

Горіх може досягати віку 300 років та росте по всій Європі, Азії та в обох Америках. Втім, на різних континентах можуть рости різні види горіхів. Наприклад, чорний горіх ‒ у східній частині Північної Америки чи англійський (або персидський) горіх ‒ в Ірані. Але це дерево не витримує температур нижчих за ‒ 25 ºС. Тому, зокрема, в Росії грецький горіх може рости тільки до 52º північної широти.

В Україні найбільш поширені сорти Бомба та Паперовий. Плоди першого мають товсту шкаралупу, другого ‒ тонку.

Всього нараховується близько 20 видів грецьких або як їх ще називають ‒ волоських горіхів.

Горіх вирощують, в основному, заради поживних та смачних плодів. В них містяться залізо, фосфор, вітаміни А, Д, С, Е та вітаміни групи В. 

Використовують грецький горіх і в народній та традиційній медицині.

Грецькі горіхи покращують роботу мозку, підвищують імунітет, знижують вірогідність розвитку деяких видів онкологічних захворювань та допоміжні при діабеті.

Крім того, ці плоди рекомендується вживати при гіпертонії, туберкульозі, атеросклерозі, рахіті.

Листя дерева використовують при проблемах зі шкірою, як засіб для очищення крові та як ліки проти глистів. При проблемах зі шлунком вживають настоянки з зелених ‒ недостиглих, ‒ плодів, а кора дерева використовується як проносний та бактерицидний засіб.

Водночас, плоди грецьких горіхів ‒ одна з найпоширеніших причин харчової алергії. Нерідко така реакція проявляється небезпечною для життя формою ‒ анафілаксією.

Реакції на пилок рослини зустрічаються куди рідше та, зазвичай, не несуть загрози життю.

Але, через схожість білків в пилку та в ядрах горіха, можуть зустрічатися перехресні реакції. Інакше кажучи, людина, чутлива до пилку дерева, в якийсь момент може розвинути і харчову алергію на горіх, але не навпаки.

У плодах горіха міститься стійкий алерген ‒ білок, що переносить ліпіди (LTP). Чи є подібний LTP в пилку дерева волоського горіха, поки не визначено. Але відомо, що перехресна реактивність через алергени LTP виявляється актуальною лише при споживанні продуктів і не виникає при вдиханні пилку.

Досі було визначено два основних алергени волоського горіха: альбумін 2S та білок, схожий на вікілін. Але алергени пилку дерева поки що залишаються не охарактеризованими.

алергія на грецький горіх (пилок) - календар пилкування горіху

Загалом, пилок рослини вважається алергеном середньої сили. Він викидається в повітря в період цвітіння. Залежно від погодних умов, це відбувається наприкінці квітня – у травні. Але, на відміну від пилку багатьох інших дерев, пилок горіха досить важкий і, як правило, не може переноситися вітром на великі відстані. Тому горіх викликає симптоми респіраторної алергії, в основному, у місцях свого зростання. 

Люди, чутливі до пилку одного виду волоських горіхів, можуть реагувати і на інші види, а також на пилок горіхів пекан.

В Україні чутливість до харчових алергенів волоського горіха відрізняється за регіонами. І є більш чітко вираженою на Півночі та Заході країни. Тут вона коливається від 11 до 22 % серед  людей, що мають симптоми полінозу. А от з пилком справи набагато гірші. За даними молекулярної алергодіагностики, на пилок Juglans реагують різною мірою жителі всіх регіонів. Причому, на Півдні та у Центрі ця реакція більш виражена. Зокрема, на Миколаївщині чутливими до пилку грецького горіха виявилась третина хворих з полінозом, а на Черкащині – половина тих, у кого проявлялись симптоми сезонної алергії.

Хоча випадки реакції на пилок грецького горіха і не є частими, все ж у чутливих людей, при контакті з ним, можуть виникати симптоми полінозу. Його ознаками найчастіше будуть алергічний риніт та астма. Про випадки алергічного кон’юнктивіту відомо мало, але така реакція є теоретично можливою.

Загалом, при горіховому полінозі можуть спостерігатися:

  • чхання
  • нежить
  • подразнення очей
  • закладеність носа
  • подразнення горла

Якщо ви чутливі до пилку горіха і страждаєте на астму, пилок може спровокувати або погіршити такі симптоми астми, як кашель і хрипи. 

Пилок горіха також може бути причиною професійного алергічного контактного дерматиту.

При наявності реакції до пилку горіха, в період його цвітіння потрібно намагатися триматися від нього подалі. Не гуляти під горіховими насадженнями, при поверненні додому змінити одяг та помити руки та обличчя. Крім того вікна помешкання в період цвітіння дерева краще теж тримати закритими, а кількість вологих прибирань в домі потрібно збільшити.

Але особливо обережно слід поводитися з горіхом при наявності харчової алергії на його плоди. Як уже зазначалось, вони ‒ одна з найбільш частих причин харчової алергії. Її ознаками є:

  • кропив'янка;
  • труднощі з диханням;
  • різке падіння артеріального тиску;
  • нудота або блювота;
  • слабкий або швидкий пульс;
  • непритомність або втрата свідомості.

Нерідко такі реакції настільки виражені, що призводять до анафілаксії. Цей стан потребує негайної допомоги у вигляді ін'єкції епінефрину.

Втім, при вживанні горіхів зустрічається і відносно легша форма алергічної реакції ‒ синдром оральної алергії ( СОА). Він пов'язаний з впливом пилку. Причому, найчастіше не горіху, а берези. Адже, як вже згадувалось, береза та горіх входять до одного порядку букоцвітих.

Ознаками СОА є:

  • свербіж горла та рота;
  • набряк рота, язика та губ;
  • шкірні реакції, такі як екзема і кропив’янка;
  • набряк і почервоніння обличчя;
  • спазми в животі або біль;
  • нудота, блювота;
  • діарея;
  • нежить або закладеність носа;
  • кашель;
  • хрипи;
  • чхання;
  • проблемне дихання.

Для лікування симптомів алергії найголовніше уникати впливу алергена. Втім, у легких випадках можуть застосовуватися і антигістамінні препарати. При ризику розвитку важких реакцій люди з алергією на ядра горіхів мають носити автоінжектор епінефрину. Крім того, купуючи чи замовляючи продукти чи готову їжу, необхідно уважно читати етикетки та склад страви. Обережність не завадить і з косметичними продуктами, оскільки в багатьох з них є горіх як інгредієнт. 

 

Джерела інформації:

  1. https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9
  2. https://helix.ru/kb/item/21-028
  3. https://www.ayurtimes.com/walnut-allergy/
  4. https://acaai.org/resources/connect/ask-allergist/nut-allergies-and-pollinating-trees
  5. https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/patient/wo/en/allergens/walnut-tree.html
  6. https://www.healthline.com/health/allergies/understanding-tree-nut-allergies
  7. https://www.pollen.com/research/genus/juglans
  8. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Tree-Pollens/Allergens/Walnut-/

 

Питання та відповіді

Чи буває причиною алергічних захворювань восени цвітіння золотушника (Solidago virgaurea)?

Алергічні захворювання, причиною яких вважають пилок золотушника, насправді, мабуть, викликані пилком амброзії, так як період цвітіння обох рослин збігається. Квіти золотушника досить яскраві. Він запилюється комахами.

Які продукти зазвичай викликають опосередковану IgE харчову алергію у дорослих та дітей?

Переважання окремих харчових продуктів серед причин харчової алергії залежить від географічного положення та культурного укладу. Наприклад, в Японії серед дітей найбільш розповсюджені харчова алергія на гречану крупу і рис, в скандинавських країнах - на рибу, в Іспанії - на фрукти.

У США, за даними досліджень із застосуванням провокаційних харчових проб подвійним сліпим методом з плацебо-контролем, у дітей найчастішим причинами харчової алергії є коров'яче молоко, соя, яйця, пшениця, арахіс і риба; у дорослих - арахіс, фундук, ракоподібні і риба.

В якому віці проявляється атопічний дерматит?

У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.

Що таке алергени?

Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.