Дуб

Дуб

Це дерево - гігант належить до родини Букових.  Всього в світі налічується близько 600 видів дубів. Цікавий факт - ці рослини поширені здебільшого у Північній півкулі (переважно у помірних областях), а в Південній півкулі можливо зустріти  тільки декілька видів цих рослин.

Дуб -  цінна деревна, лікарська та декоративна рослина, деякі з видів дубів  у минулому широко використовувались як харчові.  Дуби - переважно великі дерева до 40-50 метрів заввишки, крона яких відрізняється своєю міцністю. Стовбур, як правило, товстий, а гілки кремезні та утворюють широкий намет з листя, який справляє враження потужності й сили. Коріння дуба – дуже могутнє, інколи має округлість до 100 м в діаметрі. Листя продовгувате та яйцеподібне, а квітки- одностатеві та однодомні. Чоловічі квітки звисають у довгих сережках, жіночі квітки – сидячі. Ця могутня рослина загалом є деревом першого ярусу. Плоди дуба — жолуді  буро - жовтого кольору, до 3 см завдовжки, оточені чашоподібною плюскою — є важливим кормом для багатьох лісових тварин.

Ці рослини люблять тепло, невибагливі до вологи, але не переносять її надлишок. Дуби використовуються в полезахисних лісонасадженнях, для озеленення міст і селищ. В природних умовах ростуть в широколистяних змішаних лісах, утворюють дубові гаї - діброви. Діброви найбільш характерні для Лісостепу.

На Правобережжі України дуби ростуть разом із грабами, а на Лівобережжі  утворюють липово - кленові діброви. Цвітіння дубів відбувається  у квітні-травні, плодоносять - у вересні-жовтні.

З давніх давен дуб уособлював у собі силу та міць, тому несе у собі символічне значення у фольклорах багатьох народів. У східних слов'ян дуб вважався деревом- тотемом, його шанували як священне дерево бога Перуна, тому в той час тільки волхви могли дати дозвіл зрубати дуб. В українському фольклорі дуб символізував молодих хлопців, міцність і велику силу людини - тому при народженні хлопчика було прийнято садити біля хати молодий дубочок. Але це високе, могутнє дерево є не тільки фольклорним персонажем. З давніх-давен дуб високо цінувався людьми за його міцну деревину, з якої будували фортеці та будинки.

Кора дубу використовувалась як дубильна речовина для вичинки шкір, а з листя виготовляли якісні фарби. Із жолудів навіть випікали хліб. Для зберігання елітних алкогольних напоїв застосовували дубові бочки. З жолудів готують напій, що нагадує за своїми тонізуючими властивостями каву. Також на околицях дібров зростають найдорожчі у світі гриби- трюфелі (так як їх грибниця утворює симбіоз із корінням дубу). Найцінніший вид деревини отримується з  мореного дубу (тобто з дерева, що пролежало у воді більше ніж сотня років). 

Але дуб не лише втілює у собі силу та здоров`я, а й допомагає їх здобути. Дубова кора має в’яжучі і кровоспинні властивості, тож здавна її успішно застосовують для лікування багатьох хвороб у народній медицині: відвар кори застосовується для промивання й полоскання ротової порожнини при запаленнях слизової оболонки роту або при ангіні, використовується у якості примочок та для промивання при захворюваннях шкіри,  при лікуванні фурункулів. Сушені очищені жолуді, що потовчені у порошок, вживають при захворюваннях сечового міхура. З підсмажених жолудів готують каву, якою лікують рахіт, анемію тощо. Проте, при вживанні жолудів треба пам’ятати про обережність, оскільки у великій кількості жолуді отруйні.  [1],[2],[3],[4],[5],[6],[7].

Місця поширення - практично у всіх регіонах України, в Степу рідше, головним чином в долинах річок. Займає 27 % площі державного лісового фонду України. Основні заготівлі - у Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.[4]

Алергію може спричинити  будь-який контакт із  дубом. В його пилку, корі та  листі містяться потужні речовини, які можуть вилікувати від багатьох хвороб, але вони також згубно можуть впливати на організм та викликати алергічну реакцію. 

Причиною полінозу (алергічної реакції на пилок рослин) є саме пилок дубу - пилок потрапляє в ніс, й імунна система сприймає його як чужорідну речовину. Алергія на цвітіння рослин може загрожувати людині в декількох випадках: при ослабленні імунітету або порушенні його  роботи, також можлива спадкова схильність або індивідуальна непереносимість хоча б одного з компонентів пилку рослини у період її цвітіння.

В результаті контакту організму із особливим білком, що містить у собі пилок дубу, імунна система людини починає виробляти антитіла, мета яких — знищити “ворога”, і в кров виділяється хімічна речовина гістамін, таким чином з’являються симптоми, що нагадують ознаки застуди. Проблема загострюється тим, що пилок може переміщатися по повітрю на сотні кілометрів. Чим більше цих частинок у повітрі, тим більше страждають чутливі до цвітіння рослин люди. При цьому найчастіше потерпають дихальні шляхи, шкіра  та шлунково - кишковий тракт. 

Причина місцевої алергічної реакції  - контактного дерматиту - криється у маслі рослини, що міститься у листі, гілках, плодах та корінні дубу. Це масло є алергеном, тому висип - це алергічна реакція. Масло не має запаху та кольору і легко поширюється по тілу. Висип може з'явитися навіть при непрямому контакті з маслом. Такий контакт може відбутися, якщо ви торкалися масла одягом, спортивним або садовим інвентарем,  іншими об'єктами, які були біля рослини. У зв'язку з тим, що протеїни пилку дуба схожі за своєю структурою з протеїнами пилку берези, може виникнути перехресна алергічна реакція нa бepeзу і дуб. Це означає, що людина, яка по суті не має чутливість до берези, буде реагувати на її цвітіння. [8],[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17],[18],[19].

Основними симптомами алергії на безпосередній контакт із дубом  можуть бути: сверблячка, червоні смужки або почервоніння в області контакту, невеликі пухирі або припухлість (кропив'янка), пухирі, що містять рідину, яка може сочитися. У деяких випадках пухирі  містять кров і можуть потемніти. Висип може мати кілька стадій, і ступінь гостроти також може відрізнятися. Реакція, зазвичай, проявляється через 8-48 годин після контакту з рослиною. Але вона може з'явитися і через 15 днів.

Висип з'являється в нових місцях протягом кількох днів, але тільки там, де був контакт з рослиною. Частини тіла, які мають більш грубу шкіру, менш чутливі до маслу. Щодо симптомів полінозу на пилок дубу- ці прояви відповідають звичайним симптомам алергічної реакції на цвітіння рослин: можуть проявлятись як почервоніння слизових оболонок очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт),  нежить та закладеність носа (алергічний риніт); сухий кашель, першіння в горлі, іноді з'являються задуха, лихоманка або напади бронхіальної астми.

Крім того, можлива поява проявів алергічної реакції на  шкірі людини (як додаткових до полінозу, так і самостійних у випадку алергії на кору дуба, що часто використовується в якості місцевого лікарського засобу)  у вигляді пухирців на шкірі (по типу кропив'янки), почервоніння, свербіж, лущення шкіри, висипання, особливо на обличчі. Також можлива поява харчової алергії на відвар кори дуба при прийомі всередину у вигляді нудоти, блювання, мeтeopизму; болю у шлунку.

[8],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17],[18],[19].

Джерела:

1. О. О. Аннамухаммедова. Лікарські рослини: навч. посібник [для студентів вищ. навч. закл.] /О.О. Аннамухаммедова, А. О. Аннамухаммедов.–Житомир: Вид-во ЖДУ ім.. І. Франка,2014.-202 с.
2.ДУБ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:  https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2594/dub (дата звернення: 23.03.18).– Назва з титул. екрану.
3.Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/quercus
4.Дуб [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1 (дата звернення: 23.03.18).– Назва з титул. екрану.
 5. Дуб [Електронний ресурс «Википедия»] / Режим доступу: 
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1 (дата звернення: 23.03.18).– Назва з титул. екрану.
 6.Тульчинская В.П., Юргелайтис Н.Г. Растения против микробов. – Киев Урожай, 1981. – 64 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/plants_against_microbes/fitoncidi-navkolo-nas
7.Петров В.В. Растительный мир нашей Родины: Кн. для учителя. — 2-е изд., доп. — М.: Просвещение, 1991. — 207 с. Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/flora_motherland/roslinnij-svit-shirokolistyanix-lisiv
8.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.18). – Назва з титул. екрану.
9.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15
10.Контактный дерматит [Електронний ресурс «Справочник MSD»]: https://www.msdmanuals.com/ru/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9/%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8B%D0%B5-%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B8/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82#v960924_ru (дата звернення: 28.03.18). – Назва з титул. екрану.
11. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.
12. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
13. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
14. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
15. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
16.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013
17. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.
18. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.
19. Синдром оральной аллергии. Сергеев А.В., Мокроносова М.А. Медицинская иммунология 2011, Т. 13, № 1, стр. 17-28 © 2011, СПб РО РААКИ Научно-исследовательский институт вакцин и сывороток им. И.И. Мечникова РАМН, Москва.