Болиголов плямистий
Болиголов плямистий (Conium maculatum)
Це дворічна трав’яниста отруйна рослина, що належить до родини Окружкові (Apiaceae).Вся рослина дуже отруйна але найбільш токсичним є недозріле насіння. Болиголов має пять отруйних алкалоїдів, з яких найбільш токсичним є коніїн - сильна отрута нервово -паралітичної дії. При отруєнні болиголовом плямистим у людини з'являється сильний головний біль - для цього достатньо просто постояти трохи у заростях цього бур’яну (звідси й походить назва рослини - “болиголов”). Але найбільш небезпечна ця рослина для дітей –діти часто з трубчастого стебла болиголову роблять так звані свистульки, насіння болиголова плямистого схоже на кріп, а кореневища схожі на моркву, тож отруєння можливе при потраплянні частин рослини до роту або поїданні насіння та кореневищ. При розтиранні будь-якої частини рослини між пальцями можна відчути “мишачий” запах, характерний саме для болиголову. У народі цю рослину називають: отруйна парасолька, головолом, дегтярка. Квітки мають медовий запах для приваблення бджіл, але нектар і пилок отруйні для них. Болиголов плямистий з давніх часів застосовується як лікарський засіб у народній медицині. Для цих цілей використовують траву, яка збирається в період цвітіння (кінець травня -липень). Спиртова настоянка з суміші насіння і листя болиголова використовується у якості болезаспокійливого засобу при різних болях, що виникають з боку шлунково-кишкового тракту і сечостатевих органів, а також при затримці сечі в сечовому міхурі, при наполегливому хворобливому кашлі та ін. хворобах. Також болиголов плямистий надає протисудомний, протизапальний, імуностимулюючий ефект, тому він входить в склад багатьох трав’яних лікарських зборів.[1],[2],[3],[4,[5],[7],[8].
Росте ця рослина як бур'ян вздовж залізничних шляхів, шосе і польових доріг, у садах, на городах, по чагарниках, по всій території України.[2],[7].
Сезон цвітіння болиголову плямистого припадає на найспекотнішу частину літа, коли спостерігається підвищена пилкова активність таких найбільш алергенних рослин-бур’янів, як лобода, кульбаба, полин і звичайно ж, амброзія. [4],[6],[9],[10,[11],[13],[14],[15],[16],[17],[19],[20].
Характерна особливість алергії на пилок – сезонність, оскільки поліноз завжди збігається з періодом цвітіння тих чи інших рослин, тож прояви виділяються певною циклічністю і регулярністю, в залежності від сезону.
Тобто щорічно майже в один і той же час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить і чхання не припиняються до тих пір, поки пилок буде впливати на слизову носа, причому звичайні засоби від застуди не допомагають.
При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. А ось в дощову погоду пилок прибивається дощем до землі, і у людей можливе полегшення деяких проявів алергії. Окрім алергічної реакції на пилок, болиголов плямистий може викликати небезпечне для життя отруєння, перші ознаки якого з'являються зазвичай через 30-60 хвилин.
Симптомами отруєння є блювання, пронос, нудота. Характерними ознаками отруєння також будуть: розлад зору і слуху, легке печіння в роті і за грудиною, блідість шкірних покривів, задишка, прискорений пульс та запаморочення, часткове оніміння шкіри. При перших симптомах отруєння необхідно надати медичну допомогу, інакше м'язова слабкість переростає в параліч м'язів, починаючи з ніг. Особливо небезпечний параліч м'язів грудної клітки, який може виявитися фатальним для людини через зупинку дихання. [8],[9],[10],[11,[12,[13,[14],[15],[16],[17],[18].
Ознаки алергічної реакції на болиголов плямистий дуже схожі з симптомами інших алергій, але основні прояви виникають у літній період як реакція організму на цвітіння рослини. Одними з перших ознак алергії є: нежить і набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), почервоніння слизових оболонок очей і їх сльозливість (так званий алергічний кон'юнктивіт), першіння в горлі. Також одним із проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тому чхання є захисною реакцією організму. Вищеперелічені ознаки складають найбільш типовий у клінічній симптоматиці полінозу риноконъюнктивитний синдром, що поєднує в собі алергічні ознаки з боку верхніх дихальних шляхів, слизової оболонки носа та слизової оболонки очей. Але іноді може виникнути боязнь світла; почервоніння і свербіж шкірних покривів (так звана локалізована кропив'янка, коли на шкірі з'являються різко окреслені пухирі). Через звуження дихальних шляхів у алергіка починається сухий кашель з хрипами, що може спричинити напади астми. Алергія на рослини- бур’яни може прийняти й більш тяжкі форми: реакція виникає протягом перших кількох хвилин після контакту з алергеном і проявляється у вигляді набряку Квінке і генералізованої кропив'янки, разом з цим може розвинутись набряк гортані (утруднення дихання, через що виникає ризик задухи), шлунково-кишкового тракту (симптоми - болі в животі, нудота, блювота), у потерпілого різко падає артеріальний тиск, з'являється відчуття оглушення (легка форма шоку) або втрата свідомості (важка форма шоку). Звичайно, симптоми простих форм алергій - алергічного риніту і кон’юнктивіту - необхідно відрізняти від застудних захворювань.
Джерела:
1. Лекарственные растения и их применение. Середин Р.М., Соколов С.Д.- Ставрополь: Ставропольское книжное издание,1969.- 236 с.: с илл.
2.Болиголов плямистий [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9 (дата звернення: 14.02.18). – Назва з титул. екрану.
3.Морозюк С.С., Протопопова В.В. Трав'янисті рослини. - К.: Вид-во. "Радянська школа", 1986. - 160 с. Джерело: https://collectedpapers.com.ua/herbaceous_plants.
4. ОТРУЙНІ РОСЛИНИ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія України»] / Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3144/otrujni-roslinihttp://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3144/otrujni-roslini (дата звернення: 18.01.18). – Назва з титул. екрану.
5.Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. Джерело: https://wikivisually.com/lang-uk/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2.
6.Аллергия. Иммунная система. Генадий Новик, Александра Никанорова.- Спб.: ЗАО «Торгово-издательский дом «Амфора», 2015.-62 с.: ил.
7. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /. Л-56 Відп. ред. А. М. Гродзінський.— К.: Видавництво. «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Україн- ський виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—. 544 с: іл. ISBN 5—88500—055—7. У довідковому виданні, розрахованому на лікарів і широке коло.
8.Знання про синантропні отруйні рослини- одна з основ запобігання біологічної небезпеки. Крецул Н.І., Джуран В.М., Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди - Молодий вчений, № 9.1 (49.1), вересень, 2017.
9. На поллиноз начхать. Е. Арбенина. Интервью с заведующей отделением аллергологии клиники иммунопатологии СО РАМН Верой НЕПОМНЯЩИХ. [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://vn.ru/news-104071/ (дата звернення: 24.01.18). – Назва з титул. екрану.
10 ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.
11. Аэробиология пыльцы и поллиноз в аридной зоне. Абдрасил Г.С., Шигаева М.Х., Шалаганова М.О. Онош, 2003, (018) 2003.No2(018).
12. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.
13. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
14. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
15. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013, Москва.
16. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
17.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики. Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013.
18.ВПЛИВ ОТРУЙНИХ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.Дерев’янко Т.В., Ніколаєнко К.С.- Здоров’я людини: теоретичні та методичні спекти (17 листопада 2016 року). Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / За загальною редакцією проф. М.В.Гриньової.—Полтава: Астрая, 2016.—346с.
19. Головко В.В. Экологические аспекты аэропалинологии.=Environmental aspects of aeropalinology: Аналит. обзор/ СО РАН. Ин-т химической кинетики и горения; ГПНТБ.- Новосибирск,2004.-107с.-(Сер.экология.Вып.73).
20. Особенности некоторых биогенных аллергенов. Аршина Т.С. -Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований, №1, 2012 (с.119).