Береза

Береза

Береза (Bétula)

Одне з найпоширеніших листопадних дерев. Назву берези пов’язують із словом «betulus» (з лат. означає «щасливий») або «bhe»  (з індоєвроп. мови означає «білий», «світлий»). Це дерево   має гладеньку білу кору та  квітки, що  при цвітінні повисають гарними суцвіттями сережок.

У світі існує більше ніж 100 видів беріз, в Україні відомо до 10 видів, два види яких - повисла (Betula pendula) та пухнаста(Betula pubescens) берези - найбільш поширені на території країни. Цвіте береза у період з квітня по травень. Завдяки дрібному розміру насіння розноситься вітром на великі відстані, тож береза успішно поширюється на нових територіях. Березові гаї у чистому виді ростуть на місцях вирубок колишніх мішаних та хвойних лісів. Повисла  береза (її ще називають бородавчастою) росте на території Полісся. Пухнаста береза досить часто входить до груп заболочених соснових лісів, що розташовані на торф’яному грунті. Іноді пухнаста береза утворює чисті березові ліси на болотах або торфовищах; зустріти її можливо по всьому Поліссю, в Карпатах, в Прикарпатських лісах, і дуже рідко - в лісостепових районах (Харківщина, Поділля тощо).  

Бруньки, кору та листя берези використовують у медицині для приготування лікарських препаратів, оскільки ця рослина містить бетулін (смолиста речовина, що надає білого кольору корі дерева), а також ефірні масла та дубильні речовини (у бруньках та листі), що використовуються у якості знеболюючих, сечогінних засобів та інших фармпрепаратів.  

Для виробництва пива та вин використовується всім відомий березовий сік, а для виробництва шампунів та мила-  інші активні речовини з берези. У Фінляндії навіть заварюють чай з листя берези. А верхній шар берези- так звана береста, що завдяки смолі є дуже міцною та довговічною - у давнину використовували замість сучасного паперу . Береза одна з перших просинається від зимового сну, тож і назва першого місяцю весни –«березень» -пішла від назви цього дерева. [1],[2],[3],[4],[5],[6].

 

Береза – типовий житель Північної півкулі, від субтропіків до дуже суворих районів. Береза здатна стійко переносити вічну мерзлоту. Дуже любить вологу, тож її типові місця проростання - річкові берега, морські узбережжя, болота.  Росте у низинах Дніпра та Південного Бугу, Дніпровська береза росте в Чорноморському біосферному заповіднику, в Кременецьких горах (заповідник «Медобори») -  береза Клокова. [7], [8].

Основна причина алергічної реакції на березовий пилок  – це сприйнятливість організму людини, що виникає через ослаблення імунної системи або її неправильної роботи.

У випадку припинення контакту людини -алергіка  із пилком берези імунна система зберігає антитіла, тому при поновленні контакту із алергеном організм виділяє гормон гістамін, який порушує повторну запальну реакцію. Окрім зниження імунітету, алергічну реакцію можуть спровокувати спадковість або індивідуальна непереносимість хоча б до одного з компонентів пилку берези. 

алергія на березу - календар пилкування берези

З сорока сполучень активних білкових молекул, що містить у собі пилок цієї рослини, тільки шість – є алергенними для людини. Але все ж таки у 90% випадків причиною алергії на пилок цієї рослини стає надчутливість людини до глікопротеїну – двокомпонентному білку. Березовий пилок має цікаву здатність до зависання в повітрі на тривалий час, а потім вітром перенестися на значну відстань.

Вплив на організм алергіка відбувається при безпосередньому контакті з березовим пилком -при вдиханні, а також при попаданні на шкіру або в очі. Особливо гострі прояви алергії спостерігаються в місцях найвищої концентрації дерев -  у березових гаях. Крім того, схожі з пилком берези речовини містяться у пилку інших весняних дерев (вишні, яблуні, персики, вільхи, ліщини тощо), тому можливе виникнення перехресної алергії, що веде до значного погіршення самопочуття.

При алергії на березу у період її цвітіння не варто вживати у їжу яблука, сливи, ківі, картоплю, горіхи, моркву, селеру та огірки, так як дані продукти можуть виступати провокаторами більш важкої алергічної реакції (але така перехресна харчова алергія  зустрічається досить рідко  - у 7% випадків).[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[15],[16],[17],[18],[19],[20],[21].

Алергічна реакція на цвітіння рослин називається сезонним полінозом. Цвітіння берези провокує реакцію негайного типу.

Основними симптомами проявів сінної лихоманки (сезонного полінозу) можуть бути: почервоніння слизових оболонок очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт), закладеність носу та нежить (алергічний риніт); сухий кашель, першіння в горлі;  іноді з'являються задуха, лихоманка або напади бронхіальної астми.

Всі вищевказані прояви виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону. У період цвітіння берези найбільша кількість пилку спостерігається в ранкові часи та в сонячну погоду..[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[15],[16],[17],[18],[19],[20].

 

Джерела:

1. О. О. Аннамухаммедова. Лікарські рослини: навч. посібник [для студентів вищ. навч. закл.] /О.О. Аннамухаммедова, А. О. Аннамухаммедов.–Житомир: Вид-во ЖДУ ім.. І. Франка,2014.-202 с.

2.Синадский Ю. В. Береза. Ее вредители и болезни / Отв. ред. П. И. Лапин; АН СССР; Гл. ботанич. сад. — М., 1973.

3.Корчагина И. А. Семейство берёзовые (Betulaceae) // Жизнь растений. В 6-ти т / под ред. А. Л. Тахтаджяна. — М., 1980. — Т. 5. Ч. 1. Цветковые растения. — 300 000 прим.

4.Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ / ред. Д. Григорьев и др. — М., 2006 (русское издание). — ISBN 3-8331-1621-8.

5.Черняева Г. Н., Долгодворова С. Я., Бондаренко С. М. Экстрактивные вещества берёзы / Отв. ред. Чудинов Б. С.; АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т леса и древесины им. В. Н. Сукачёва. — Красноярск, 1986.

6.БЕРЕЗА [Електронний ресурс ''Фармацевтична енциклопедія''] / Режим доступу: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1891/bereza/ (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. Екрану

7.Береза повисла [Електронний ресурс «Вікіпедія»] /(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану

8.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15

9. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

10.Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)

О.І. Турос, І.М. Ковтуненко, В.В. Родінкова, Київ - 2014

11.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.

12.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015

13. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.

14. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

15. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.

16. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

17. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

18.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013

19. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

20. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

21.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15.

Питання та відповіді

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

Чи спостерігаються алергічні реакції на запах парфумів і інші сильні запахи?

Духи і одеколони зазвичай мають сильний запах і подразнюють. Вони здатні посилювати симптоми неалергічного риніту і викликають напади алергічного риніту. Не тільки різкий запах парфумів, але і інші різкі запахи - нафтопродуктів, органічних розчинників, вихлопних газів дизельних двигунів - викликають напади алергічного риніту і бронхіальної астми. Напади бронхіальної астми викликає і запах нагрітих кулінарних жирів.

Чи викликає алергію пух з насіння тополі?

Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.

Як визначити концентрацію пилку?

Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.