Береза

Береза

Береза (Bétula)

Одне з найпоширеніших листопадних дерев. Назву берези пов’язують із словом «betulus» (з лат. означає «щасливий») або «bhe»  (з індоєвроп. мови означає «білий», «світлий»). Це дерево   має гладеньку білу кору та  квітки, що  при цвітінні повисають гарними суцвіттями сережок.

У світі існує більше ніж 100 видів беріз, в Україні відомо до 10 видів, два види яких - повисла (Betula pendula) та пухнаста(Betula pubescens) берези - найбільш поширені на території країни. Цвіте береза у період з квітня по травень. Завдяки дрібному розміру насіння розноситься вітром на великі відстані, тож береза успішно поширюється на нових територіях. Березові гаї у чистому виді ростуть на місцях вирубок колишніх мішаних та хвойних лісів. Повисла  береза (її ще називають бородавчастою) росте на території Полісся. Пухнаста береза досить часто входить до груп заболочених соснових лісів, що розташовані на торф’яному грунті. Іноді пухнаста береза утворює чисті березові ліси на болотах або торфовищах; зустріти її можливо по всьому Поліссю, в Карпатах, в Прикарпатських лісах, і дуже рідко - в лісостепових районах (Харківщина, Поділля тощо).  

Бруньки, кору та листя берези використовують у медицині для приготування лікарських препаратів, оскільки ця рослина містить бетулін (смолиста речовина, що надає білого кольору корі дерева), а також ефірні масла та дубильні речовини (у бруньках та листі), що використовуються у якості знеболюючих, сечогінних засобів та інших фармпрепаратів.  

Для виробництва пива та вин використовується всім відомий березовий сік, а для виробництва шампунів та мила-  інші активні речовини з берези. У Фінляндії навіть заварюють чай з листя берези. А верхній шар берези- так звана береста, що завдяки смолі є дуже міцною та довговічною - у давнину використовували замість сучасного паперу . Береза одна з перших просинається від зимового сну, тож і назва першого місяцю весни –«березень» -пішла від назви цього дерева. [1],[2],[3],[4],[5],[6].

 

Береза – типовий житель Північної півкулі, від субтропіків до дуже суворих районів. Береза здатна стійко переносити вічну мерзлоту. Дуже любить вологу, тож її типові місця проростання - річкові берега, морські узбережжя, болота.  Росте у низинах Дніпра та Південного Бугу, Дніпровська береза росте в Чорноморському біосферному заповіднику, в Кременецьких горах (заповідник «Медобори») -  береза Клокова. [7], [8].

Основна причина алергічної реакції на березовий пилок  – це сприйнятливість організму людини, що виникає через ослаблення імунної системи або її неправильної роботи.

У випадку припинення контакту людини -алергіка  із пилком берези імунна система зберігає антитіла, тому при поновленні контакту із алергеном організм виділяє гормон гістамін, який порушує повторну запальну реакцію. Окрім зниження імунітету, алергічну реакцію можуть спровокувати спадковість або індивідуальна непереносимість хоча б до одного з компонентів пилку берези. 

алергія на березу - календар пилкування берези

З сорока сполучень активних білкових молекул, що містить у собі пилок цієї рослини, тільки шість – є алергенними для людини. Але все ж таки у 90% випадків причиною алергії на пилок цієї рослини стає надчутливість людини до глікопротеїну – двокомпонентному білку. Березовий пилок має цікаву здатність до зависання в повітрі на тривалий час, а потім вітром перенестися на значну відстань.

Вплив на організм алергіка відбувається при безпосередньому контакті з березовим пилком -при вдиханні, а також при попаданні на шкіру або в очі. Особливо гострі прояви алергії спостерігаються в місцях найвищої концентрації дерев -  у березових гаях. Крім того, схожі з пилком берези речовини містяться у пилку інших весняних дерев (вишні, яблуні, персики, вільхи, ліщини тощо), тому можливе виникнення перехресної алергії, що веде до значного погіршення самопочуття.

При алергії на березу у період її цвітіння не варто вживати у їжу яблука, сливи, ківі, картоплю, горіхи, моркву, селеру та огірки, так як дані продукти можуть виступати провокаторами більш важкої алергічної реакції (але така перехресна харчова алергія  зустрічається досить рідко  - у 7% випадків).[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[15],[16],[17],[18],[19],[20],[21].

Алергічна реакція на цвітіння рослин називається сезонним полінозом. Цвітіння берези провокує реакцію негайного типу.

Основними симптомами проявів сінної лихоманки (сезонного полінозу) можуть бути: почервоніння слизових оболонок очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт), закладеність носу та нежить (алергічний риніт); сухий кашель, першіння в горлі;  іноді з'являються задуха, лихоманка або напади бронхіальної астми.

Всі вищевказані прояви виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону. У період цвітіння берези найбільша кількість пилку спостерігається в ранкові часи та в сонячну погоду..[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[15],[16],[17],[18],[19],[20].

 

Джерела:

1. О. О. Аннамухаммедова. Лікарські рослини: навч. посібник [для студентів вищ. навч. закл.] /О.О. Аннамухаммедова, А. О. Аннамухаммедов.–Житомир: Вид-во ЖДУ ім.. І. Франка,2014.-202 с.

2.Синадский Ю. В. Береза. Ее вредители и болезни / Отв. ред. П. И. Лапин; АН СССР; Гл. ботанич. сад. — М., 1973.

3.Корчагина И. А. Семейство берёзовые (Betulaceae) // Жизнь растений. В 6-ти т / под ред. А. Л. Тахтаджяна. — М., 1980. — Т. 5. Ч. 1. Цветковые растения. — 300 000 прим.

4.Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ / ред. Д. Григорьев и др. — М., 2006 (русское издание). — ISBN 3-8331-1621-8.

5.Черняева Г. Н., Долгодворова С. Я., Бондаренко С. М. Экстрактивные вещества берёзы / Отв. ред. Чудинов Б. С.; АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т леса и древесины им. В. Н. Сукачёва. — Красноярск, 1986.

6.БЕРЕЗА [Електронний ресурс ''Фармацевтична енциклопедія''] / Режим доступу: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1891/bereza/ (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. Екрану

7.Береза повисла [Електронний ресурс «Вікіпедія»] /(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану

8.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15

9. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

10.Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)

О.І. Турос, І.М. Ковтуненко, В.В. Родінкова, Київ - 2014

11.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.

12.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015

13. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.

14. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

15. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.

16. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

17. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

18.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013

19. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

20. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

21.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15.

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Як уникнути контакту з алергенами грибів?

А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.

Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.

В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.

Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Чи є мікрокліщі комахами?

Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.

Що таке атопічний дерматит?

Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.

Чому виникає алергія на глютен?

Алергічна реакція на глютен виникає у людей, що страждають на харчову алергію, спровоковану злаковими культурами. Глютен – білок пшеничного борошна, що має потужні алергенні властивості і провокує прояв алергії.