Щавель кислий

Щавель кислий

Щавель (Rumex)

Це багаторічна трав'яниста рослина, що відноситься до родини Гречкових (Polygonaceae).

У світі, переважно у Північній півкулі,  відомо до 200 різновидів цієї рослини. В Україні зростає до 25 видів, багато з яких є бур’янами, але деякі з них вирощують як культурні рослини: щавель кислий, широколистий, одеський, кінський та інші. Загалом щавель можна зустріти повсюдно в України.

У Закарпатті можна зустріти щавель кінський. Найбільш популярним є щавель кислий, який має наступні назви: квасок, кислиця жаб'яча, кунчастик та вважається дієтичним продуктом. Листя цієї рослини додають у салати та борщі (всім відомий так званий «зелений борщ»), квас, киселі тощо. Через вміст щавлевої кислоти страви з щавлю кислого мають характерний смак.

Період цвітіння щавлю у червні  — липні. Окрім використання щавлю для приготування страв, ця рослина застосовується у народній та традиційній медицині. Загалом для створення лікарських засобів використовують всі частини рослини: коріння, листя та стебло.  Щавель кислий, окрім щавлевої кислоти, містить кверцетин, вітамін С, каротин, а також інші кислоти, такі як кавова, яблучна, лимонна. Активні речовини наділяють щавель кровоспинними властивостями,  мають сечогінну дію, стимулюють роботу печінки і секрецію жовчі, нормалізують вміст холестерину. 

Свіже листя щавлю прикладають до ран. Застосовують при атеросклерозі, гіпоацидних гастритах, гепатитах, кровотечах, анемії, діабеті, ожирінні. Але щавель е небезпечним при неконтрольованому вживанні, особливо у великій кількості, так як кристали щавлевої кислоти мають властивість відкладатися у нирках людини або сечовому міхурі, утворюючи каміння.[1],[2],[3],[4],[5],[6],[7],[8],[9],[10],[12],[14].

 

Поширений по всій території України. [5].

Алергічна реакція може виникнути на пилок щавлю у період його цвітіння- так званий поліноз або сінна лихоманка.

Алергічна реакція на пилок щавлю може свідчить про надчутливість (так звана перехресна реакція) до меду, вівса, пшениці, ячменю і інших злакових трав. Людям, схильних до алергічних реакцій, необхідно з великою обережністю використовувати щавель при приготуванні їжі -  адже у щавлі міститься щавельна кислота, яка має здатність до накопичування в організмі, а у великих кількостях порушує сольовий обмін в організмі, що є небезпечним для людини. Листя щавлю на протязі літа накопичують значну кількість щавлевої кислоти, тому  наприкінці літа листя вже не можна вживати в їжу. [6],[13],[14],[15],[16],[17],[18],[19],[25],[26], [11].

При вживанні щавлю в їжу можуть проявлятись такі симптоми алергії як шкірні реакції - почервоніння шкіри, висипання, кропив’янка, так й набряки слизових оболонок - повік, губ, горла, алергічний риніт та кон’юнктивіт, кашель та утруднення дихання.

Можливі загальні нездужання - втома, падіння працездатності, слабкість, скачки артеріального тиску, підвищена температура тіла. Вищезазначені симптоми можуть розвиватись як окремо, так і всі разом, і швидко переходять у дуже важкі стани. У важких випадках можливий бронхоспазм, набряк Квінке, анафілактичний шок. Іноді гостра реакція може розвинутись через кілька годин після контакту з рослиною, причому іноді навіть не обов’язково вживати щавель в їжу.

У дітей для виникнення алергічної реакції іноді достатньо разового контакту із рослиною - дитячий організм бурхливо реагує на будь-які алергени, причому у дітей дуже важко відрізнити симптоми алергії від початку застуди або інших проблем із засвоєнням їжі в дитячому віці.

У людей, схильних до алергічних реакцій, також можлива поява алергічної реакції на пилок щавлю - основні прояви виникають у літній період як реакція організму на цвітіння щавлю. Одними з перших ознак алергії є: нежить і набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), почервоніння слизових оболонок очей і їх сльозливість (так званий алергічний кон'юнктивіт), першіння в горлі. Також одним із проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тому чхання є захисною реакцією організму. 

Іноді може виникнути боязнь світла; почервоніння і свербіж шкірних покривів (так звана локалізована кропив'янка, коли на шкірі з'являються різко окреслені пухирі). Звичайно, симптоми алергічного риніту і кон’юнктивіту на пилок необхідно відрізняти від ГРВІ. Основні відмінності полінозу в тому, що його прояви виділяються певною циклічністю і регулярністю, в залежності від сезону.

Тобто щорічно майже в один і той же час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить і чхання не припиняються до тих пір, поки пилок буде впливати на слизову носа. При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, а ось в дощову погоду дощем пилок прибивається до землі, і у людей можливо полегшення деяких проявів алергії.[14],[15],[16],[17],[18],[19],[20],[21],[22],[23],[24],[25],[26].

 

Джерела:

1. Лекарственные растения и их применение. Середин Р.М., Соколов С.Д.- Ставрополь: Ставропольское книжное издание,1969.-  236 с.: с илл.

2. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с.

3. Кормовиробництво.Зінченко О. І. - Навчальне видання. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: Вища освіта, 2005. — 448 с.: іл.  (розділ 2.4. Різнотрав’я)

4. Щавель (квасок) (Rumex) [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C  (дата звернення: 16.01.17). – Назва з титул. екрану.

5. ЩАВЕЛЬ /[Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/42/shhavel   (дата звернення: 16.01.17). – Назва з титул. екрану.

6. РОСЛИНИ УМОВНО ОТРУЙНІ /[Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія України»] / Режим доступу:  http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6619/roslini-umovno-otrujni (дата звернення: 16.01.17). – Назва з титул. екрану.

7. Исследовательская работа по теме: «Лекарственные растения на страже здоровья школьников». Н.Н. Иванова, МОУ «ООШ с.Калмантай Вольского района Саратовской области».

8. Экологические особенности и оценка целебных свойств щавеля конского  (Rumex confertus willd). Ятусевич А.И., Косица Е.А.- Ветеринарный журнал Беларуси, 2/2015.

9. Перспективы использования щавеля конского. Зайцева Н.В., Куркин В.А., Авдеева Е.В.- Известия Самарского научного центра Российской академии наук, том 14, № 1(9), 2012.

10. Изучение вопросов стандартизации надземной части щавеля конского. Серикова К.Н., Язрикова Н.А. – Бюллетень Северного государственного медицинского университета, №2 , 2012 (выпуск XXIX), Архангельск.

11. Головко В.В. Экологические аспекты аэропалинологии.=Environmental aspects of  aeropalinology: Аналит. обзор/ СО РАН. Ин-т химической кинетики и горения; ГПНТБ.- Новосибирск,2004.-107с.-(Сер.экология.Вып.73).

12. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

13. ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.

14. Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)

Турос О.І., Ковтуненко І.М., Родінкова В.В., Київ – 2014.

15. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва

16. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014

17. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В.,Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

18. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

19. Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. -Медицинские новости, № 2, 2013.

20. Сочетанные кожные и респираторные проявления пищевой аллергии у детей: этиология, клиника, комплексная терапия. А.В. Кудрявцева, Т.Э. Боровик, С.Г. Макарова. Научный центр здоровья детей РАМН, Москва-ВОПРОСЫ СОВРЕМЕННОЙ ПЕДИАТРИИ, 2010, ТОМ 9, № 2.

21. Алергія на щавель у дітей і дорослих/[Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://medical-wiki.in.ua/articles/alergiya-na-shhavel-u-ditej-i-doroslih.html (дата звернення: 16.01.17). – Назва з титул. екрану.

22. В.В. Чоп’як, Р.Р. Головін, Х.М. Насадюк. Харчова алергія. - Журнал «Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія», № 5 (16), 2008.

23. Харчова непереносимість і харчова алергія у дітей. С.В. Зайков, кафедра фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова  -  Журнал «Дитячий лікар», №3(10), 2011, сторінки: 38-45.

24. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

25. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет
(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998
26. Особенности поллиноза у детей в современных условиях / В. А. Ревякина // Лечащий врач. – 2012. – №4. – 12-15 с.

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Які найчастіші причини контактного дерматиту шкіри повіка?

Найбільш часто сенсибілізація виникає до косметичних засобів для волосся, шкіри обличчя і нігтів. Нерідко на місці накладення вони побічну реакцію не викликають, але, через описані вище особливості шкіри повік, стають причинами її контактного дерматиту. Крім того, косметичні засоби, які накладають на шкіру навколо очей, можуть викликати її роздратування. Хоча в більшості випадків відбувається звикання до дратівливих косметичних засобів, іноді вони стають причиною контактного дерматиту, клінічно невідмітного від алергічного контактного дерматиту.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Чи є мікрокліщі комахами?

Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.

Чи змінюється захворюваність на атопічний дерматит?

Захворюваність на атопічний дерматит, а також на бронхіальну астму та алергічний риніт зростає.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.