Шовковиця

Шовковиця

Шовковиця (Morus), морва або тутове дерево – це кущі чи дерева висотою 15-20 метрів. Шовковиця зустрічається практично по всій планеті. Хоча історично її батьківщина – Тайланд, Японія, Малайзія, Індія та Китай. Тут листя шовковиці здавна було їжею для павуків-шовкопрядів.

Два види шовковиці є рідними для Північної Америки. А загалом нараховується більше десяти різновидів цього дерева.

В Україні найбільш поширеними вважаються чорна та біла шовковиці. Остання, наприклад, є морозостійким видом, здатним витримувати 30-35 градусів нижче нуля. Але обидва види містять багато вітамінів та мікроелементів.

Зокрема, 100 грамів шовковиці покриває 44% від денної норми вітаміну С та 14% денної потреби в залізі. Меншою мірою в шовковиці присутні вітаміни А, В ( В1, В2, В3, В6), Е, К, кальцій, калій, фосфор, фолієва кислота, магній, цинк, тощо.

Завдяки уже згаданому вітаміну С, вживання ягід шовковиці позитивно впливає на імунну систему, підвищуючи опір організму застудним та вірусним захворюванням. Сік шовковиці може збити навіть підвищену температуру та чинити протизапальний ефект. А за рахунок вітаміну С та А знижується ризик розвитку онкологічних захворювань. Адже ці вітаміни є ще й антиоксидантами.

Ще один антиоксидант шовковиці – ресвератрол. Він позитивно впливає на кровоносну систему, знижуючи ризик виникнення тромбів.

Запорукою ж міцних кісток є вітамін К, залізо та кальцій. Тому ягоди шовковиці особливо корисні людям похилого віку як профілактика остеопорозу.

Клітковина, що також є у шовковиці, добре впливає на травну систему (до того ж неспілі ягоди допомагають при печії, а спілі – при отруєннях). А каротиноїди корисні для здоров'я очей.

Крім того вважається, що шовковиця корисна для здоров'я нервової системи, а жменя ягід перед сном допомагає подолати безсоння.

Шкода – від ягід та пилку

Втім, об'їдатися шовковицею теж не варто. Особливо людям з діабетом та алергією. Шовковиця – доволі сильний алерген. При цьому небезпеку можуть нести як самі ягоди так і пилок. Втім, географічно її алергенний потенціал досить нерівномірний.

Наприклад, через значний алергенний вплив пилку шовковиці штат Аризона ( США) у 1984 році прийняв рішення про заборону висаджувати ці дерева. У 1992 році аналогічна заборона з'явилася і у іншому американському місті – Ель-Пасо (штат Техас).

Дослідження, які проводилися в Іспанії та Індії, показали, що пилок шовковиці є важливою причиною сезонного ринокон'юнктивіту. А чутливість до нього спостерігалась у 13 % пацієнтів з полінозом.

У дослідженні, проведеному в місті Іракліон (центр північного берега острова Крит), пилок шовковиці та її родичів, зокрема, брусонетії або паперового дерева, виявився сьомою найпоширенішою причиною алергії.

Пилок шовковичного дерева також викликає поліноз в Індії та середземноморському регіоні.

В українському Запоріжжі, як показують дослідження місцевих вчених, кількість пилку шовковиці в сезон може сягати 30% від усієї маси пилкових зерен. З іншого боку, за даними молекулярного тестування, чутливість до пилку шовковиці мають лише двоє з тисячі українських пацієнтів з пилковою алергією. Це може пояснюватись тим, що пилок не всіх видів шовковиці є однаково алергенним.

В Україні типовий сезон цвітіння шовковиці – це друга половина травня. Але в теплішому кліматі це дерево та його родич брусонетія, можуть починати цвісти ще в лютому.

Основний алерген шовковиці – неспецифічний білок-переносник ліпідів першого типу (nsLTP1) Mor n 3, масою 10 кДа. Він міститься як в ягодах, так і в пилку рослини. ЛТП за своєю структурою є досить стійкими до травлення та високих температур. Тому при вживанні ягід шовковиці можуть виникати реакції як на сирий плід так і на оброблений. В окремих випадках алергічна реакція внаслідок вживання плодів шовковиці може бути досить важкою.

Крім того, Mor n 3 схожий до білків-переносників ліпідів інших плодів. Так подібні алергенам шовковиці протеїни містяться в плодах сімейства розових (яблуко, груша, слива, малина, вишня та персик) та селерових (селера та морква). Відтак, люди з чутливістю до цих продуктів можуть також розвивати алергічні реакції і на шовковицю.

Наприклад, за результатами досліджень Mor n 3 викликає реакції у 18 з 25 пацієнтів, чутливих до головного алергену персику Pru p 3.

Перехресна реактивність відзначається і між пилком та плодами окремих видів шовковиці – зокрема, білої, чорної та червоної. А також – між пилком та плодами рослин родини Шовковицевих – хлібного дерева, фікуса, інжиру, тощо.

Певна подібність прослідковується між профілінами шовковиці та берези, що може бути причиною додаткової респіраторної алергії в період пилкування цих рослин ( тобто, люди чутливі до пилку берези, можуть реагувати і на пилок шовковиці і навпаки). Також у людей з березовим полінозом внаслідок вживання шовковиці може виникати синдром оральної алергії.

Синдром оральної алергії (СОА), спровокований пилком та плодами рослин, як правило, проявляється такими симптомами як:

  • набряк язика,
  • набряк губ,
  • свербіж піднебіння та губ.

Як уже зазначалось, така реакція є наслідком перехресно реактивної сенсибілізації до гомологічних алергенів пилку (наприклад, берези).

При безпосередній алергії на плоди шовковиці, яка є поширеним харчовим алергеном, наприклад, в середземноморському регіоні, реакції можуть бути важчими та системними, аж до анафілаксії.

Симптоми анафілаксії включають:

  • генералізована кропив’янка,
  • відчуття стиснення грудної клітки,
  • утруднене дихання та спазми в животі
  • після вживання плодів шовковиці. 

Пилок шовковиці може спричинити наступні симптоми полінозу:

  • чхання
  • нежить
  • кон'юктивіт
  • закладеність носа
  • подразнення горла.

Якщо ви чутливі до шовковиці і страждаєте на астму, пилок може спровокувати або погіршити її перебіг, викликаючи кашель і хрипи.

Більше того, задокументований випадок контактної кропив’янки, спричиненої пилком шовковиці.

Якщо у вас виникли будь-які з цих симптомів, важливо проконсультуватися з лікарем, щоб пройти тестування на алергію та встановити правильний діагноз.

Джерела інформації:

1. https://allergy.org.ua/shovkovytsia-korysna-prote-alerhenna-u-syromu-ta-varenomu-vyhliadi/

2. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Tree-Pollens/Allergens/Mulberry-/

3. https://medfond.com/korysni-produkty/shovkovicya-korist-ta-shkoda.html

4. https://www.apteka.ua/article/376101

5. https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/patient/wo/en/allergens/mulberry-tree.html

6. https://www.aspireallergy.com/blog/mulberry-trees

7. https://www.pollen.com/research/genus/morus

8. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4341342/

9. http://www.allergen.org/viewallergen.php?aid=444

10. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19958316

11. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19958316/

Питання та відповіді

Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?

Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).

Чи є мікрокліщі комахами?

Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.

Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?

Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.

Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?

А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.

Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.

В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.

Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.

Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.

Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?

Як правило немає.