Шовковиця

Шовковиця

Шовковиця (Morus), морва або тутове дерево – це кущі чи дерева висотою 15-20 метрів. Шовковиця зустрічається практично по всій планеті. Хоча історично її батьківщина – Тайланд, Японія, Малайзія, Індія та Китай. Тут листя шовковиці здавна було їжею для павуків-шовкопрядів.

Два види шовковиці є рідними для Північної Америки. А загалом нараховується більше десяти різновидів цього дерева.

В Україні найбільш поширеними вважаються чорна та біла шовковиці. Остання, наприклад, є морозостійким видом, здатним витримувати 30-35 градусів нижче нуля. Але обидва види містять багато вітамінів та мікроелементів.

Зокрема, 100 грамів шовковиці покриває 44% від денної норми вітаміну С та 14% денної потреби в залізі. Меншою мірою в шовковиці присутні вітаміни А, В ( В1, В2, В3, В6), Е, К, кальцій, калій, фосфор, фолієва кислота, магній, цинк, тощо.

Завдяки уже згаданому вітаміну С, вживання ягід шовковиці позитивно впливає на імунну систему, підвищуючи опір організму застудним та вірусним захворюванням. Сік шовковиці може збити навіть підвищену температуру та чинити протизапальний ефект. А за рахунок вітаміну С та А знижується ризик розвитку онкологічних захворювань. Адже ці вітаміни є ще й антиоксидантами.

Ще один антиоксидант шовковиці – ресвератрол. Він позитивно впливає на кровоносну систему, знижуючи ризик виникнення тромбів.

Запорукою ж міцних кісток є вітамін К, залізо та кальцій. Тому ягоди шовковиці особливо корисні людям похилого віку як профілактика остеопорозу.

Клітковина, що також є у шовковиці, добре впливає на травну систему (до того ж неспілі ягоди допомагають при печії, а спілі – при отруєннях). А каротиноїди корисні для здоров'я очей.

Крім того вважається, що шовковиця корисна для здоров'я нервової системи, а жменя ягід перед сном допомагає подолати безсоння.

Шкода – від ягід та пилку

Втім, об'їдатися шовковицею теж не варто. Особливо людям з діабетом та алергією. Шовковиця – доволі сильний алерген. При цьому небезпеку можуть нести як самі ягоди так і пилок. Втім, географічно її алергенний потенціал досить нерівномірний.

Наприклад, через значний алергенний вплив пилку шовковиці штат Аризона ( США) у 1984 році прийняв рішення про заборону висаджувати ці дерева. У 1992 році аналогічна заборона з'явилася і у іншому американському місті – Ель-Пасо (штат Техас).

Дослідження, які проводилися в Іспанії та Індії, показали, що пилок шовковиці є важливою причиною сезонного ринокон'юнктивіту. А чутливість до нього спостерігалась у 13 % пацієнтів з полінозом.

У дослідженні, проведеному в місті Іракліон (центр північного берега острова Крит), пилок шовковиці та її родичів, зокрема, брусонетії або паперового дерева, виявився сьомою найпоширенішою причиною алергії.

Пилок шовковичного дерева також викликає поліноз в Індії та середземноморському регіоні.

В українському Запоріжжі, як показують дослідження місцевих вчених, кількість пилку шовковиці в сезон може сягати 30% від усієї маси пилкових зерен. З іншого боку, за даними молекулярного тестування, чутливість до пилку шовковиці мають лише двоє з тисячі українських пацієнтів з пилковою алергією. Це може пояснюватись тим, що пилок не всіх видів шовковиці є однаково алергенним.

В Україні типовий сезон цвітіння шовковиці – це друга половина травня. Але в теплішому кліматі це дерево та його родич брусонетія, можуть починати цвісти ще в лютому.

Основний алерген шовковиці – неспецифічний білок-переносник ліпідів першого типу (nsLTP1) Mor n 3, масою 10 кДа. Він міститься як в ягодах, так і в пилку рослини. ЛТП за своєю структурою є досить стійкими до травлення та високих температур. Тому при вживанні ягід шовковиці можуть виникати реакції як на сирий плід так і на оброблений. В окремих випадках алергічна реакція внаслідок вживання плодів шовковиці може бути досить важкою.

Крім того, Mor n 3 схожий до білків-переносників ліпідів інших плодів. Так подібні алергенам шовковиці протеїни містяться в плодах сімейства розових (яблуко, груша, слива, малина, вишня та персик) та селерових (селера та морква). Відтак, люди з чутливістю до цих продуктів можуть також розвивати алергічні реакції і на шовковицю.

Наприклад, за результатами досліджень Mor n 3 викликає реакції у 18 з 25 пацієнтів, чутливих до головного алергену персику Pru p 3.

Перехресна реактивність відзначається і між пилком та плодами окремих видів шовковиці – зокрема, білої, чорної та червоної. А також – між пилком та плодами рослин родини Шовковицевих – хлібного дерева, фікуса, інжиру, тощо.

Певна подібність прослідковується між профілінами шовковиці та берези, що може бути причиною додаткової респіраторної алергії в період пилкування цих рослин ( тобто, люди чутливі до пилку берези, можуть реагувати і на пилок шовковиці і навпаки). Також у людей з березовим полінозом внаслідок вживання шовковиці може виникати синдром оральної алергії.

Синдром оральної алергії (СОА), спровокований пилком та плодами рослин, як правило, проявляється такими симптомами як:

  • набряк язика,
  • набряк губ,
  • свербіж піднебіння та губ.

Як уже зазначалось, така реакція є наслідком перехресно реактивної сенсибілізації до гомологічних алергенів пилку (наприклад, берези).

При безпосередній алергії на плоди шовковиці, яка є поширеним харчовим алергеном, наприклад, в середземноморському регіоні, реакції можуть бути важчими та системними, аж до анафілаксії.

Симптоми анафілаксії включають:

  • генералізована кропив’янка,
  • відчуття стиснення грудної клітки,
  • утруднене дихання та спазми в животі
  • після вживання плодів шовковиці. 

Пилок шовковиці може спричинити наступні симптоми полінозу:

  • чхання
  • нежить
  • кон'юктивіт
  • закладеність носа
  • подразнення горла.

Якщо ви чутливі до шовковиці і страждаєте на астму, пилок може спровокувати або погіршити її перебіг, викликаючи кашель і хрипи.

Більше того, задокументований випадок контактної кропив’янки, спричиненої пилком шовковиці.

Якщо у вас виникли будь-які з цих симптомів, важливо проконсультуватися з лікарем, щоб пройти тестування на алергію та встановити правильний діагноз.

Джерела інформації:

1. https://allergy.org.ua/shovkovytsia-korysna-prote-alerhenna-u-syromu-ta-varenomu-vyhliadi/

2. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Tree-Pollens/Allergens/Mulberry-/

3. https://medfond.com/korysni-produkty/shovkovicya-korist-ta-shkoda.html

4. https://www.apteka.ua/article/376101

5. https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/patient/wo/en/allergens/mulberry-tree.html

6. https://www.aspireallergy.com/blog/mulberry-trees

7. https://www.pollen.com/research/genus/morus

8. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4341342/

9. http://www.allergen.org/viewallergen.php?aid=444

10. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19958316

11. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19958316/

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Що таке синдром харчової алергії?

Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.

Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.

Чому виникає алергічна реакція на арахіс?

Алергія на арахіс (або горіхи), це той вид алергії, що  спровокований  саме  продуктами білкового походження, що в значних кількостях  містяться в горіхах, та володіють вираженою алергенною активністю.

Слід пам’ятати про те, що при наявності алергічних реакцій на горіхи, можуть також виникати важкі алергічні прояви на харчові продукти та вироби, до складу яких горіхи входять навіть у мізерних кількостях (горіхове масло, косметичні засоби та ін). 

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.

Чому виникає алергія на глютен?

Алергічна реакція на глютен виникає у людей, що страждають на харчову алергію, спровоковану злаковими культурами. Глютен – білок пшеничного борошна, що має потужні алергенні властивості і провокує прояв алергії.