Тополя

Тополя

Тополя (Populus)

Ця рослина відноситься до родини Вербових (Salicaceae). Є дводомною рослиною, тож дерева тополі бувають чоловічої та жіночої статі. А ось тополиний пух виділяють тільки дерева жіночої статі. У чоловічих дерев оцвітини - сережки заповнені жовтуватими пильовиками (які у жіночих дерев просто відсутні) й  опадають після висипання пилку. У світі відомо близько 150 видів тополі, в Україні — 11. 

Найпоширенішою на території України є тополя пірамідальна (P. pyramidalis Moenoh), але ростуть також тополя тремтяча або осика (Populus tremula L.), тополя чорна або осокір (Populus nigra L.) , тополя біла(Populus alba L.),,  тополя дельтолистна або канадська(Populus deltoides Marsch.), тополя бальзамічна(Populus balsamifera L.) та ін.

Історичний центр походження тополі - Китай,  але на сьогоднішній день ця рослина поширена по всій території помірної зони північної півкулі. Більшість видів тополі у природі оселяється на добре зволожених схилах річок, а різновид тополі- осина- зустрічається як у місцях вирубки дібров, хвойних лісів, так й на солонцях. Різнолистна тополя росте навіть в дюнних пісках. 

Людство здавна пристосувало тополю до своїх потреб: з її листя отримують жовту, а з бруньок - фіолетову фарби. Також бруньки тополі містять ефірні масла, яки використовують для виготовлення парфумерних засобів. Листя та пагони є кормом для худоби. Деревина має промислове значення (служить сировиною для паперу, меблів, сірників, її використовують для виготовлення штучного шовку тощо). Тополі широко використовуються при озелененні міст та в полезахисних лісонасадженнях.  [1],[5].

   

Тополя поширена звичайно по всій Україні. Часто вирощують уздовж доріг, у парках, Райони заготівель — Чернігівська, Київська, Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська області.[2].

Алергія – це чутлива реакція організму людини, що виникає через зниження загального імунітету або його неправильної роботи. 

Для алергії характерна й спадкова схильність або індивідуальна непереносимість хоча б одного з компонентів пилку рослин у період їх цвітіння. У людей  групи ризику в організмі є певні білки - антитіла, які вступають в реакцію з алергенною структурою пилку. В результаті протидії алергену та білку відбувається викид біологічно активних речовин, наприклад гістаміну, які й викликають характерні симптоми.

На сьогоднішній день не існує охарактеризованих алергенів тополі, тобто сам по собі пух тополі не викликає алергічну реакцію - її провокує пилок інших рослин у період  їх цвітіння, а тополиний пух є переносником патогенності (пилюки та пилку, що осідає з інших дерев).  Навіть якщо людина не є алергіком, пройти повз тополю, що квітне, не подразнивши при цьому очей та носа, неможливо, так як  пух тополі є ще й фізичним подразником.[3],[4],[5],[6],[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16]. 

Алергеном у період цвітіння тополі виступає не сам пух, а пилок інших квітучих у цей час рослин, що розноситься тополиним пухом й при потраплянні в організм осідає на поверхні дихальних шляхів, а також подразнює шкіру людини. Враховуючи, що тополя найчастіше росте уздовж проїзних доріг, її пух накопичує небезпечні речовини, різного роду хімічні сполуки і радіоактивні речовини навколишнього середовища. Люди, схильні до дії будь-якого алергену, в період цвітіння тополі почувають себе мляво, хворобливо, відчувають слабкість, нездужання.

Основними симптомами полінозу (так називають алергічну реакцію на контакт із пилком) можуть бути: почервоніння очей та їх сльозливість, нежить та закладеність носу, можлива поява пухирців на шкірі (по типу кропивниці).

Через набряк верхніх дихальних шляхів людині стає важко дихати, починається сухий кашель, першіння в горлі;  іноді з'являються задуха, лихоманка або напади бронхіальної астми. Також одним з проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тож чхання є  захисною реакцією організму. 

Звичайно, ці симптоми необхідно відрізняти  від застуди - основні відмінності сінної лихоманки (інша назва полінозу) є у тому, що її прояви виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів) людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить та чхання не  припиняються доти, доки пилок буде впливати на слизову носу. 

Симптоми алергії найбільш виразно спостерігаються в ранкові часи, а також у сонячну та вітряну погоду, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. Дощем тополиний пух та пилок, що ним розноситься, прибиваються до землі, тож у цей час можливе стихання деяких проявів алергії, й більшість чутливих до алергенів людей відчувають у цей час значне полегшення свого стану.[4],[6],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15].

 

Джерела:

1. Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/populus

2.Тополя чорна [Електронний ресурс «Вікіпедія»] :

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0/(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану

3.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15

4. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

5.Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)

О.І. Турос, І.М. Ковтуненко, В.В. Родінкова, Київ — 2014.

6.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.

7.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015

8. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.

9. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

10. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.

11. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

12. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

13.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013

14. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

15. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

16.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15.

 

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?

А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.

Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.

В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.

Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.

Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.

Які найчастіші причини контактного дерматиту шкіри повіка?

Найбільш часто сенсибілізація виникає до косметичних засобів для волосся, шкіри обличчя і нігтів. Нерідко на місці накладення вони побічну реакцію не викликають, але, через описані вище особливості шкіри повік, стають причинами її контактного дерматиту. Крім того, косметичні засоби, які накладають на шкіру навколо очей, можуть викликати її роздратування. Хоча в більшості випадків відбувається звикання до дратівливих косметичних засобів, іноді вони стають причиною контактного дерматиту, клінічно невідмітного від алергічного контактного дерматиту.

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.