Настінниця

Настінниця

Настінниця ‒ алергенна родичка кропиви

 

Настінниця чи постінниця ‒ рід багаторічних трав'яних рослин родини Кропивові. Це рослина з довгими тоненькими листками та дрібними, зібраними у суцвіття, квітками жовтого чи зеленого відтінку на червоно-рожевих стеблах. 

Настінниця часто росте біля стін будинків і скель. Звідси і походить її назва.

Настінниця нижча за свою близьку родичку ‒ кропиву. Її висота, як правило, складає 50-60 сантиметрів. Хоча іноді рослина може сягати і одного метру. Також, на відміну від кропиви, настінниця не має жалячих ворсинок з хімічними речовинами. Відтак, дотик до неї не призводить до вжалення та утворення висипу.

За різними даними нараховується від 5 до 30 видів настінниці.

Parietaria officinalis

Серед них найбільш поширеними є настінниця розлога чи іудейська (Parietaria judaica L.) та настінниця лікарська (Parietaria officinalis).

Остання відома антибактеріальною, протизапальною, сечогінною та кровоспинною діями. Відвар з її коріння та настоянки використовують для лікування кишечника, астми, хвороб нирок, циститу, геморою, ревматизму, тощо.

З іншого боку, постінниця і сама може стати джерелом проблем. Її пилок, на відміну від пилку кропиви, ‒ досить потужний алерген, до якого, за даними молекулярної діагностики, чутливі близько 5% українських пацієнтів з полінозом.

Втім, ця середня цифра сильна варіює у регіонах країни. Так, за найновішими даними, за чутливістю до пилку настінниці лідирують жителі Сумської та Волинської областей. Тут вона проявляється у більш як 11 % людей, хворих на поліноз. Високим є рівень чутливості до пилку цієї рослини і на Дніпропетровщині, а також – на Херсонщині та Житомирщині.

В Австралії настінницю розлогу, через високу алергенність її пилку, називають не інакше як астматичний бур’ян. 

У Європі алергенний потенціал пилку рослини оцінюється у чотири з п'яти балів. Зокрема, алергени пилку Parietaria ( видів officinalis, judaica, lusitanica, creatica) ‒ одні з найпоширеніших причин полінозу в Середземномор'ї (Іспанія, Франція, Італія, Хорватія). 

Наприклад, в Італії пилок настінниці є причиною, в середньому, 60-65% випадків сезонної алергії. Це також найпоширеніша причина алергії в Егейському регіоні Туреччини, де до пилку рослини чутливі 52% пацієнтів з алергічним ринітом. Приблизно такий же показник у Хорватії.

В той же час, в південній частині Швейцарії чутливість до цього пилку серед пацієнтів із сінною лихоманкою складає 18%. У США цей показник ще менший ‒ 8%.

Настінниця має тривалий період пилкування. Сезон цвітіння рослини починається в травні і може тривати аж до жовтня. Втім, у деяких регіонах, наприклад, в Каталонії (Іспанія), пилок настінниці може бути присутнім у повітрі весь рік.

Пікові ж обсяги пилку в 500 зерен у кубометрі повітря, як правило, фіксуються в Україні на початку червня. Іноді концентрація пилку може сягати і 700 зерен / м3 повітря.

Як показують дослідження, багато пацієнтів з чутливістю до настінниці моносенсибілізовані. Тобто, вони реагують тільки на один вид пилку. А у дітей чутливість до пилку настінниці загалом нижча, ніж у дорослих. Втім, по мірі дорослішання частота сенсибілізації істотно зростає. Крім того, до пилку рослини частіше чутливі діти з атопією. Так, під час опитування 600 дітей-атопіків (від 3 до 12 років) у Неаполі чутливими до пилку P. officinalis виявилися 9,9%. У дорослих цей показник був ще вищим ‒ 30,8% з 1400 пацієнтів. А в результаті дослідження 507 дітей з атопією та астмою в районі К'єті-Пескара в Італії чутливість до настінниці встановлено у 23% випадків.

Лікування алергії до настінниці

Втім, алергія до пилку настінниці, навіть важкі її прояви, піддається лікуванню за допомогою специфічної імунотерапії підшкірними ін'єкціями частково очищеного пилкового екстракту алергенів Parietaria.

В легших випадках виражені симптоми алергії можна усувати антигістамінними препаратами, попередньо порадившись з алергологом.

Настінниця розлога містить профілін Par j 3, кальцій-зв’язуючий білок Par j 4 та глюканазу. А основними її алергенами є Par j 1 і Par j 2. Обидва розглядаються як неспецифічні білки-переносники ліпідів (LTP). Ізоформа другого ‒ Par j 2.0101, ‒ зв'язується з IgE 82% пацієнтів. А перший ‒ Par j 1 ‒ викликає продукування IgE у 95% пацієнтів з алергією на пилок P. judaica.

Саме алерген Par j 1 забезпечує високу перехресну реактивність настінниці розлогої з настінницею лікарською ‒ за рахунок його подібності з основним алергенам останньої ‒ Par o 1. Не виключено, що подібно Par j 1, Par o 1 також білком-переносником ліпідів.

Можна припустити, що Par j 1, будучи LTP, спричинить перехресну реакцію з іншими ліпідними білками в харчових продуктах та пилку. Однак, дослідження не підтверджують наявність перехресної реакції між харчовими алергенами LTP та Par j 1. Зокрема, це спостерігається у випадку з оливою.

Натомість, при алергії до пилку настінниці може зустрічатися сенсибілізація до фісташок і буряку та чутливість до профілінів пилку берези та злаків.

Також існує вірогідність, що при алергії на настінницю, може виникати і реакція на пилок ялівцю та інших кипарисових.

Алергія на пилок настінниці найчастіше проявляється наступними симптомами:

  • свербіж в носі,
  • нежить, 
  • сльозотеча та почервоніння очей,
  • кашель.

Рідше можуть траплятися шкірні прояви:

  • кропив'янка,
  • свербіж,
  • ангіоневротичний набряк,
  • задишка.

Як показують дослідження, високий відсоток пацієнтів з алергічним ринітом, чутливих до настінниці розлогої, має підвищений ризик розвитку астми.

Наприклад, в Каталонії астму мали 47,8% учасників дослідження з алергічним ринітом, спричиненим настінницею.

 

 

Джерела інформації:

  1. https://allergy.org.ua/kropyva-ta-nastinnytsia-sestry-iz-riznymy-alerhennymy-vlastyvostiamy-pylku/
  2. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9933896/
  3. https://helix.ru/kb/item/21-242
  4. https://lektrava.ru/encyclopedia/postennitsa-lekarstvennaya/
  5. https://en.m.wikipedia.org/wiki/Parietaria_judaica
  6. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1398-9995.1992.tb00661.x
  7. http://www.phadia.com/en/products/allergy-testing-products/immunocap-allergen-information/weed-pollens/allergens/wall-pellitory-judaica1/
  8. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Weed-Pollens/Allergens/Wall-pellitory-officinalis/
  9. https://www.spandidos-publications.com/10.3892/br.2020.1297
Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Де живуть мікрокліщі домашнього пилу?

Мікрокліщі домашнього пилу поширені повсюдно. Вид Dermatophagoides pteronyssinus частіше зустрічається в Європі. Для Північної Америки більш характерний вид Dermatophagoides farina. Однак обидва види живуть як в Північній Америці, так і в Європі, і мають ряд антигенів і алергенів, що викликають перехресні імунні реакції.

Зернові кліщі мешкають в основному в зерносховищах і бувають причиною алергічних захворювань у фермерів і робітників, зайнятих переробкою зерна, але іноді ці кліщі виявляються і в домашнього пилу.

Мікрокліщі домашнього пилу харчуються частинками епідермісу людей і тварин, грибами та іншими відходами, які утворюють домашній пил. Особливо багато мікрокліщів в матрацах, подушках, килимах, оббивці меблів.

Що таке атопічний дерматит?

Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

Як уникнути впливу пилкових алергенів?

 

Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.

Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?

Перш за  все слід:

  • обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
  • завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
  • не  відкривати вікон у машині,
  • проводити щоденне вологе прибирання оселі, 
  • виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини  рослин.

Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до  розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.