Ліщина

Ліщина

Ліщи́на (Corylus avellana)

Багаторічна рослина, що відома під місцевими назвами- горі́шник або лісовий горіх. Відноситься до родини Березових (Betulaceae), із темно-сірою корою та їстівними плодами – горішками. Батьківщиною цієї рослини вважається Європа, але поширена ліщина й на Кавказі, Середньому Сході, в Америці та Канаді. Найчастіше ліщина зустрічається на лісових галявинах у широколистяних, мішаних, а також у хвойних лісах.

Цей чагарник зустрічається вздовж ярів, так як уникає прямих променів сонця, віддає перевагу родючим грунтам, пасовищам, узліссям та пагорбам. Не зустрічається на торф’яних й болотних місцевостях.

В період цвітіння ліщини ранньою весною (березень-квітень) й до розпускання листя в повітрі з’являється багато пилку ліщини, який виступає сильним алергеном. Горішки достигають у серпні та для більшості населення є смачними ласощами.

Взагалі з давніх часів людині відомі корисні властивості цієї рослини. До складу білків горіхів ліщини входять незамінні для людини амінокислоти та жири, тому горіх ліщини є корисним продуктом харчування та частково є заміною м’яса тварин для вегетаріанців. З ядра горішка ліщини виробляють також й інші харчові продукти – рослинні вершки, варення, халву, а олія ядра горішка використовується як у парфумерії, так і в медицині, де виступає основою для значної кількості ліків, що допомагають лікувати такі важкі хвороби як варикозне розширення вен, тромбофлебіт тощо.

Настій кори ліщини використовуються для виготовлення жарознижувальних та в’яжучих лікарських засобів, а  у якості антисептика та при захворюваннях печінки використовують листя цієї рослини. В корі ліщини містяться природні барвники для виготовлення жовтої фарби. Також ліщина широко використовується у бджільництві - бджоли збирають багато меду ліщини, а самим пилком ліщини підгодовують бджіл узимку та навесні.  [1],[2],[3],[7].

 

Окрім вкрай південних областей, ліщина поширена по всій території України в степових та лісостепових зонах. Райони для заготівель — Черкаська та Київська області,  Полтавська, Кіровоградська, також південні частини Волинської та Рівненської областей, Вінницька, Сумська області.[4].

Алергічна реакція саме на ліщину пов’язана із часом її цвітіння у березні- квітні. У випадку припинення контакту із алергеном -пилком - антитіла зберігаються в організмі людини, й надалі, при повторному контакті із алергеном, виділяють гормон гістамін, який порушує запальну реакцію.

Окрім загального зниження імунітету людини, такий фактор як спадковість також може провокувати алергічну реакцію. Протеїн T4, що зумовлює алергію на пилок ліщини, схожий за будовою з алергенами, що містяться у білкових сполученнях пилку берези, й це тягне за собою дуже сильну перехресну алергію, тому при підозрі на перехресну алергію не рекомендують вживати препарати на основі березових бруньок, соку, шишок вільхи тощо.

Також зустрічаються перехресні реакції на пилок дубу, вільхи та буку. Протеїн Т4 міститься як у диких сортах, так і в культурних сортах ліщини, тому будь-який вид ліщини є алергенним для сприйнятливих  людей. Деякі продукти, такі як мед, яблука, вишні, персики, черешні, абрикоси, полуниця, морква також можуть викликати перехресну харчову алергію.

Також період цвітіння ліщини збігається з активністю цвілевих грибів, тож досить часто один алерген може підсилювати дію іншого, хоча в даному випадку й не відбувається перехресної алергії.[5],[6],[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[15],[16],[17],[18].

Алергічна реакція на контакт із пилком називається сезонним полінозом. Основні симптоми проявів сінної лихоманки на пилок ліщини проявляються протягом мінімум двох годин, але частіше - протягом декількох днів після контакту чутливої людини із пилком.

Симптоми можуть бути дуже різноманітними : головний біль, почервоніння слизових оболонок очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт), нежить та закладеність носу (алергічний риніт); сухий кашель, першіння в горлі; порушення сну; підвищена втомлюваність; іноді з'являються задуха, лихоманка або напади бронхіальної астми, міокардит. Всі вищевказані прояви виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону.

У період цвітіння ліщини найбільша кількість пилку спостерігається в ранкові часи та в сонячну погоду. Дощем пилок прибивається до землі, тож у цей час можливе стихання та полегшення деяких проявів сезонного полінозу.[6],[8],[10],[11],[12],[13],[15],[16],[17]

 

Джерела:

1. Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.

2. Фундук: прикладна генетика, селекція, технологія розмноження і виробництва: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. С. Косенко, А. І. Опалко, О. А. Опалко ; за ред. І. С. Косенка; Нац. акад. наук України, Нац. дендропарк "Софіївка". – К.: Наукова думка, 2008. – 256 с.: ілюстр.

3. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)

4. Ліщина звичайна [Електронний ресурс «Вікіпедія»] /(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану

5.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15

6. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

7.Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)

О.І. Турос, І.М. Ковтуненко, В.В. Родінкова, Київ - 2014

8.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.

9.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015

10. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.

11. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

12. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.

13. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

14. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

15.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013

16. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

17. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

18.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15.

 

Питання та відповіді

З якими алергенами зазвичай доводиться стикатися в закритих приміщеннях?

З алергенами мікрокліщів домашнього пилу, виділення комах, частками цвілевих грибів і їх спорами, частками епідермісу тварин.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?

Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.

Чи змінюється захворюваність на атопічний дерматит?

Захворюваність на атопічний дерматит, а також на бронхіальну астму та алергічний риніт зростає.

Як алергенам привласнюють найменування та як їх класифікують?

Міжнародний союз імунологічних товариств (the International Union of Immunologic Societies) встановив правила найменування повітряних алергенів, згідно з якими перші 3 літери назви алергену означає рід, наступна за ними буква - вид тварини, якій належить алерген, арабська цифра - порядковий номер відкриття даного алергену. Наприклад, алерген Dermatophagoides pteronyssinis (мікрокліщів домашнього пилу), відкритий першим алерген, носить назву Der p 1.