Клен

Клен

Клен

Надзвичайно розповсюджена рослина. Це гарне дерево або чагарник з простим або складним листям на довгих черешках. Відноситься до дерев та кущів  сімейства Сапіндових. Назва клена походить від “acer” (лат.), що перекладається як гострий, бо клен має листя з гострими лопатями. Ця рослина воліє до помірного клімату, тому поширена по всій території України.

Відомо до 125 видів клену, батьківщина більшості з яких - Азія, але зустрічаються також в Європі, північній Африці та Північній Америці. В Україні налічується близько 17 видів клена: клен звичайний, клен Гінала, клен зеленокрилий, клен сріблястий, клен татарський (у природі росте у вигляді великого чагарнику), явір (клен білий)  та ін. Більшість видів клена - це стрункі дерева висотою від 10 до 40 м, з густою розлогою кроною. Стовбур  цієї рослини подібний до колони  та вкритий темно-сірою корою. Листя широкі та здатні витримати сильний дощ, саме тому під густою кроною клена так добре ховатися від зливи.

Серед кленів зустрічаються й кущі з рядом невеликих гілок, що ростуть від основи стовбура. Клен загалом - листопадне дерево, і тільки кілька видів з Південної Азії і Середземномор'я є вічнозеленими. Період цвітіння клену- друга половина березня та квітень. Клени -чудові медоноси, вони дуже важливі для виживання бджіл, особливо навесні, тож їх часто висаджують біля пасік. Також клени дуже популярні в озелененні садових ділянок та парків, так як різні види клену мають свою оригінальну форму та забарвлення листя, цікавий малюнок кори та пагонів, незвичайні суцвіття та плоди - крилатки.  Восени листя кленів перетворюється у суцвіття жовтих, червоних, помаранчевих кольорів. Деякі види клена використовують для одержання цукрового сиропу - сік клена не поступається за смаком березовому.  З деревини клена виробляють кларнети та флейти, так як клен має важку та щільну деревину, вона тверда, міцна, й при всиханні мало розбухає і жолобиться, та й розколюється з великими труднощами. Клен має одну цікаву властивість- він може передбачати погоду.  Коли клен “плаче” (з черешків листя, у самої гілки, крапелька за крапелькою течуть “сльози”)-  через кілька годин буде дощ.

Клен фігурує у культурі багатьох народів. В українському фольклорі найбільш популярний явір - один з видів клена- який асоціюється з сином, самотнім парубком тощо. У віршах Шевченка Т.Г. явір символізує козацьку долю. У ірокезів існувало свято під назвою Дяка клену. На державному прапорі Канади зображений листок цукрового клена, що символізує єднання нації. Тож клен - національний символ цієї країни, й вважається, що спочатку кленовий лист уособлював у собі всіх дітей емігрантів.  В Демократичній республіці Конго у 2005 році була виготовлена перша дерев’яна монета номіналом 5 франків - вона є офіційним засобом платежу та вироблена з клену.  У Японії поширена закуска з кленового листя, що обсмажене у фритюрі.[1],[2],[3], [4],[5],[6],[7],[8].

 

Поширений майже по всій Україні. Культивують у парках і захисних насадженнях. Райони заготівель — правобережний і лівобережний Лісостеп, Прикарпаття та Карпати. Явір  найчастіше зустрічається на Закарпатті та Галичині. [6].

Причина алергії – пилок клена. Алергія виникає як чутлива реакція організму людини, що виникає через зниження загального імунітету або його неправильної роботи. Алергічну реакцію на клен викликає контакт з його пилком при вдиханні, адже пилок містить особливу білкову речовину та переноситься по повітрю на великі відстані. Пилок потрапляє на слизову носа, й імунна система сприймає його як чужорідну речовину.

Таким чином організмом виробляються антитіла для боротьби із “ворогом”– так само, як у випадку з вірусами, бактеріями та іншими мікробами. В крові при цьому починає вироблятися особлива хімічна речовина – гістамін, що й викликає надалі основні симптоми алергії: нежить, закладеність носа, кашель, чхання, сльозотеча У випадку припинення контакту із алергеном антитіла зберігаються в організмі людини, й при повторному контакті відновлюється запальна реакція.

Незважаючи на невеликі зелені зони, які є в містах, саме городяни, на відміну від людей, що проживають у сільській місцевості,  страждають від прояву алергічної реакції на пилок рослин. Причиною такої ситуації є висока забрудненість повітря. Міські жителі дихають шкідливими хімічними компонентами, які подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів й знижують імунітет. Алергічна реакція може виникнути в будь-якому віці, навіть якщо у дитинстві та юності людина не страждала від алергії.

Проблема загострюється  тим, що пилок може переміщатися по повітрю на сотні кілометрів. Чим більше цих частинок у повітрі, тим більше страждають чутливі до цвітіння рослин люди. При цьому найчастіше потерпають дихальні шляхи, шкіра  та шлунково - кишковий тракт.[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17].

Алергічний риніт, або поліноз, – це сезонне захворювання, причина якого, як відомо, пилок рослин. Іноді це захворювання називають ще сінною лихоманкою, весняним катаром, пилковою астмою, сезонним ринітом. Основні алергічні прояви полінозу виникають навесні  у період цвітіння клену.

Алергія на пилок може призводити до виникнення таких реакцій: алергічний риніт (багаторазове чхання, свербіж у носі, нежить, закладеність носа); алергічний кон’юнктивіт (сльозотеча, почервоніння очей); алергічний фарингіт (свербіж мови і неба); алергічна бронхіальна астма (кашель, утруднене дихання); симптоми інтоксикації організму (стомлюваність, дратівливість, зменшення маси тіла); дерматологічні прояви (дерматит, кропив’янка).

Симптоми алергії багато в чому нагадують симптоми застуди, але, на відміну від останніх, у хворого не підвищується температура тіла.  Також основні відмінності сінної лихоманки у тому, що її симптоми виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно, майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починає турбувати нестримне, нескінченне чхання та сильні виділення з носу - саме з цього розпочинається приступ полінозу. Й нежить не припиняється доти, доки пилок буде впливати на слизову носу.  

У період цвітіння клену найбільша кількість пилку спостерігається в ранкові часи, в сонячну та вітряну погоду, адже вітром пилок розноситься на великі відстані. Дощем пилок прибивається до землі, тож у цей час можливе стихання деяких проявів алергії, й більшість чутливих до алергенів людей почувають у цей час значне полегшення свого стану.[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17].

 Джерела:

[1].Клен // Біологічний словник / за ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — 680 с.
[2].Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — 240 с.
[3].Кохно М.А. Районування території України для інтродукції кленів // Інтродукція та акліматизація рослин. – К.: Наук. думка, 1966. – С. 80-91.
[4].Собченко В.Ф. Клен оксамитовий (Acer velutinum Boiss.) та його форми у ландшафтному будівництві // Будівництво та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в Україні / Матеріали наукової конференції 23-26 травня. – Сімферополь: Изд-во "ДиАйПи", 2006. – С. 201-205.
Флора УРСР. Т. 7. К.: Вид-во АН України, 1955. 660 c.
[5].Фодор С.С. Флора Закарпаття. Львів: Вища школа, 1974. 208 с.
[6].Клен звичайний [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9(дата звернення: 16.02.18).– Назва з титул. екрану.
[7].Петров В.В. Растительный мир нашей Родины: Кн. для учителя. — 2-е изд., доп. — М.: Просвещение, 1991. — 207 с.  Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/flora_motherland/roslinnij-svit-shirokolistyanix-lisiv.
[8]. Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/acer.
[9].ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.
[10]. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.
[11]. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
[12]. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
[13]. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
[14]. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
[15].Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013.
[16]. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.
[17]. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.

Що таке атопічний дерматит?

Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.

Чому виникає алергія на котів?

Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.

Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.

Які виділяють стадії атопічного дерматиту?

Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.