Грецький горіх

Грецький горіх

Пилок волоського горіху, на відміну від плодів, ‒ помірний алерген

Волоський або грецький горіх (Juglans regia) ‒ високе дерево (до 25-35 метрів заввишки). Вид належить до родини горіхових порядку букоцвітих. До цього порядку також входять родини березових та букових. І ця спорідненість багато  в чому визначає алергенні властивості пилку Juglans.

Горіх може досягати віку 300 років та росте по всій Європі, Азії та в обох Америках. Втім, на різних континентах можуть рости різні види горіхів. Наприклад, чорний горіх ‒ у східній частині Північної Америки чи англійський (або персидський) горіх ‒ в Ірані. Але це дерево не витримує температур нижчих за ‒ 25 ºС. Тому, зокрема, в Росії грецький горіх може рости тільки до 52º північної широти.

В Україні найбільш поширені сорти Бомба та Паперовий. Плоди першого мають товсту шкаралупу, другого ‒ тонку.

Всього нараховується близько 20 видів грецьких або як їх ще називають ‒ волоських горіхів.

Горіх вирощують, в основному, заради поживних та смачних плодів. В них містяться залізо, фосфор, вітаміни А, Д, С, Е та вітаміни групи В. 

Використовують грецький горіх і в народній та традиційній медицині.

Грецькі горіхи покращують роботу мозку, підвищують імунітет, знижують вірогідність розвитку деяких видів онкологічних захворювань та допоміжні при діабеті.

Крім того, ці плоди рекомендується вживати при гіпертонії, туберкульозі, атеросклерозі, рахіті.

Листя дерева використовують при проблемах зі шкірою, як засіб для очищення крові та як ліки проти глистів. При проблемах зі шлунком вживають настоянки з зелених ‒ недостиглих, ‒ плодів, а кора дерева використовується як проносний та бактерицидний засіб.

Водночас, плоди грецьких горіхів ‒ одна з найпоширеніших причин харчової алергії. Нерідко така реакція проявляється небезпечною для життя формою ‒ анафілаксією.

Реакції на пилок рослини зустрічаються куди рідше та, зазвичай, не несуть загрози життю.

Але, через схожість білків в пилку та в ядрах горіха, можуть зустрічатися перехресні реакції. Інакше кажучи, людина, чутлива до пилку дерева, в якийсь момент може розвинути і харчову алергію на горіх, але не навпаки.

У плодах горіха міститься стійкий алерген ‒ білок, що переносить ліпіди (LTP). Чи є подібний LTP в пилку дерева волоського горіха, поки не визначено. Але відомо, що перехресна реактивність через алергени LTP виявляється актуальною лише при споживанні продуктів і не виникає при вдиханні пилку.

Досі було визначено два основних алергени волоського горіха: альбумін 2S та білок, схожий на вікілін. Але алергени пилку дерева поки що залишаються не охарактеризованими.

алергія на грецький горіх (пилок) - календар пилкування горіху

Загалом, пилок рослини вважається алергеном середньої сили. Він викидається в повітря в період цвітіння. Залежно від погодних умов, це відбувається наприкінці квітня – у травні. Але, на відміну від пилку багатьох інших дерев, пилок горіха досить важкий і, як правило, не може переноситися вітром на великі відстані. Тому горіх викликає симптоми респіраторної алергії, в основному, у місцях свого зростання. 

Люди, чутливі до пилку одного виду волоських горіхів, можуть реагувати і на інші види, а також на пилок горіхів пекан.

В Україні чутливість до харчових алергенів волоського горіха відрізняється за регіонами. І є більш чітко вираженою на Півночі та Заході країни. Тут вона коливається від 11 до 22 % серед  людей, що мають симптоми полінозу. А от з пилком справи набагато гірші. За даними молекулярної алергодіагностики, на пилок Juglans реагують різною мірою жителі всіх регіонів. Причому, на Півдні та у Центрі ця реакція більш виражена. Зокрема, на Миколаївщині чутливими до пилку грецького горіха виявилась третина хворих з полінозом, а на Черкащині – половина тих, у кого проявлялись симптоми сезонної алергії.

Хоча випадки реакції на пилок грецького горіха і не є частими, все ж у чутливих людей, при контакті з ним, можуть виникати симптоми полінозу. Його ознаками найчастіше будуть алергічний риніт та астма. Про випадки алергічного кон’юнктивіту відомо мало, але така реакція є теоретично можливою.

Загалом, при горіховому полінозі можуть спостерігатися:

  • чхання
  • нежить
  • подразнення очей
  • закладеність носа
  • подразнення горла

Якщо ви чутливі до пилку горіха і страждаєте на астму, пилок може спровокувати або погіршити такі симптоми астми, як кашель і хрипи. 

Пилок горіха також може бути причиною професійного алергічного контактного дерматиту.

При наявності реакції до пилку горіха, в період його цвітіння потрібно намагатися триматися від нього подалі. Не гуляти під горіховими насадженнями, при поверненні додому змінити одяг та помити руки та обличчя. Крім того вікна помешкання в період цвітіння дерева краще теж тримати закритими, а кількість вологих прибирань в домі потрібно збільшити.

Але особливо обережно слід поводитися з горіхом при наявності харчової алергії на його плоди. Як уже зазначалось, вони ‒ одна з найбільш частих причин харчової алергії. Її ознаками є:

  • кропив'янка;
  • труднощі з диханням;
  • різке падіння артеріального тиску;
  • нудота або блювота;
  • слабкий або швидкий пульс;
  • непритомність або втрата свідомості.

Нерідко такі реакції настільки виражені, що призводять до анафілаксії. Цей стан потребує негайної допомоги у вигляді ін'єкції епінефрину.

Втім, при вживанні горіхів зустрічається і відносно легша форма алергічної реакції ‒ синдром оральної алергії ( СОА). Він пов'язаний з впливом пилку. Причому, найчастіше не горіху, а берези. Адже, як вже згадувалось, береза та горіх входять до одного порядку букоцвітих.

Ознаками СОА є:

  • свербіж горла та рота;
  • набряк рота, язика та губ;
  • шкірні реакції, такі як екзема і кропив’янка;
  • набряк і почервоніння обличчя;
  • спазми в животі або біль;
  • нудота, блювота;
  • діарея;
  • нежить або закладеність носа;
  • кашель;
  • хрипи;
  • чхання;
  • проблемне дихання.

Для лікування симптомів алергії найголовніше уникати впливу алергена. Втім, у легких випадках можуть застосовуватися і антигістамінні препарати. При ризику розвитку важких реакцій люди з алергією на ядра горіхів мають носити автоінжектор епінефрину. Крім того, купуючи чи замовляючи продукти чи готову їжу, необхідно уважно читати етикетки та склад страви. Обережність не завадить і з косметичними продуктами, оскільки в багатьох з них є горіх як інгредієнт. 

 

Джерела інформації:

  1. https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9
  2. https://helix.ru/kb/item/21-028
  3. https://www.ayurtimes.com/walnut-allergy/
  4. https://acaai.org/resources/connect/ask-allergist/nut-allergies-and-pollinating-trees
  5. https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/patient/wo/en/allergens/walnut-tree.html
  6. https://www.healthline.com/health/allergies/understanding-tree-nut-allergies
  7. https://www.pollen.com/research/genus/juglans
  8. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Tree-Pollens/Allergens/Walnut-/

 

Питання та відповіді

Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?

Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).

Що таке атопічний дерматит?

Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Чому виникає алергія на глютен?

Алергічна реакція на глютен виникає у людей, що страждають на харчову алергію, спровоковану злаковими культурами. Глютен – білок пшеничного борошна, що має потужні алергенні властивості і провокує прояв алергії.

Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?

Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.