Верба

Верба́ (Salix L.)

Ця рослина відноситься до сімейства Вербових (Salicaceae) та має як деревну форму, так і кущову форму. У  світі відомо до 550 різновидів цієї рослини, деякі породи є декоративними. Період цвітіння залежить від виду самої верби - у одних видів на початку весни, у інших влітку.  Верба вважається нетерплячою рослиною, адже цвіте ще до розпускання листя. У той час, коли всі дерева стоять ще голі, верби вже вкриваються сріблястими або золотистими пухнастими кульками, які у народі прозвали “котиками”.

Верба - дводомна рослина, а її квітки- одностатеві. Таким чином, дерева верби бувають чоловічої та жіночої статі. Тож у період цвітіння верби чоловічі квітки - котики (найчастіше вони великі, пухнасті, золотисто-жовтого кольору) бувають на одній особині, а жіночі (дрібні, зелені) - на іншій. Через те, що коріння верби вбирають вологи більше, ніж може віддати листя, а крапельки води (надлишки) просто капають з листя та рясно змочують землю під деревом, вербу називають ще «плакучою». Найчастіше це явище можна спостерігати вранці, коли підвищена вологість.

Верба дуже широко використовується у медицині -  флавоноїди , що містяться у деяких видах верб, чинять противірусну дію, а для виробництва аспірину використовується саліцилова кислота з кори дерева. Цікаво, що на латинській мові “верба” звучить як “салікс”, звідки й пішла назва саліцилової кислоти, що вперше була виявлена італійським вченим Піріа Р. в першій половині 20 століття саме у вербовій корі.  Також вербова кора застосовується у якості природного антибіотику – ще з минулих часів люди знали про знезаражуючу властивість верби та лікували настоєм з подрібненої вербової кори запалення, застуду й лихоманку.

Древні слов’яни вважали вербу символом безперервності життя, родинного вогнища, а ось даоси бачили в її слабкості силу: шалений вітер може зламати навіть дуб або сосну, а верба, що містить у собі так багато води, лише гнеться. 

Верба відіграє значну роль й у християнських традиціях -  тиждень перед Великоднем називається Вербним тижнем.. Верби є дуже цінними для бджільництва, бо, по-перше, є відмінними весняними медоносами, дають нектар та пилок рано навесні відразу після виставляння вуликів, а по -друге, період цвітіння цих рослин розтягнутий на тривалий час через неодночасність їх цвітіння, таким чином верби сприяють росту та зміцненню бджолиних сімей. [1],[2],[3],[4],[7].

Верби поширені по всій Україні, крім високогір'я Карпат і Криму. Полюбляють водні місця (але деколи ростуть на болотах і пісках).[5]

Алергічну реакцію на вербу викликає  контакт з її пилком при вдиханні, адже пилок містить особливу білкову речовину та переноситься по повітрю на великі відстані. Пилок цієї рослини при потраплянні в організм осідає на поверхні дихальних органів, а також подразнює шкіру та очі людини.

Таким чином, у відповідь на реакцію, у сприйнятливої людини відбувається викид гормону гістаміну, що призводить до ослаблення імунітету. Тож вже через пару годин після контакту з алергеном починаються ознаки алергічної реакції. У випадку припинення контакту із алергеном антитіла зберігаються в організмі людини, й при повторному контакті знову з’являється запальна реакція.

Алергічна реакція може розвинутися на пилок верби будь-якого сорту, адже надмірну імунну відповідь викликає специфічний білок верби - T12 . Він схожий за будовою з алергеном T14, що є основним протеїном пилку тополі. У зв’язку з цим в період з квітня по червень (точні межі залежать від регіону країни), навіть коли сама верба припинила порошити, можуть з’являтися симптоми алергії. І хоча ці рослини (верба та тополя) не викликають явищ перехресної алергії, в результаті впливу їх пилку на організм алергіка чутливість до цвітіння вербі може виявлятися сильніше. [6],[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17],[18].

Основні симптоми на цвітіння верби (поліноз або інша назва- сінна лихоманка) виникають у весняний перiод. 

Можуть проявлятись як почервоніння слизових оболонок очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт),  нежить та закладеність носа (алергічний риніт); сухий кашель, першіння в горлі, іноді з'являються задуха, лихоманка або напади бронхіальної астми.

Ці симптоми необхідно диференціювати від застуди - основні відмінності сінної лихоманки у тому, що її прояви виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починає турбувати нестримне, нескінченне чхання та сильні виділення з носу - саме з цього розпочинається приступ полінозу. Й нежить не припиняється доти, доки пилок буде впливати на слизову носу.   У період цвітіння верби найбільша кількість пилку спостерігається в ранкові часи та в сонячну погоду..[8],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17],[18].

Джерела:

1. Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/salix

2. О. О. Аннамухаммедова. Лікарські рослини: навч. посібник [для студентів вищ. навч. закл.] /О.О. Аннамухаммедова, А. О. Аннамухаммедов.–Житомир: Вид-во ЖДУ ім.. І. Франка,2014.-202 с.

3.Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979

4.ВЕРБА [Електронний ресурс ''Фармацевтична енциклопедія''] / Режим доступу:

https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1692/verba (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. Екрану.

5.Верба туполиста[Електронний ресурс «Вікіпедія»] /(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0_%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0 /(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану

6.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15

7.Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)

О.І. Турос, І.М. Ковтуненко, В.В. Родінкова, Київ - 2014

8.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. Екрану.

9.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015

10. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.

11. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

12. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.

13. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

14. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

15.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013

16. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

17. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

18.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15