В’яз

В’яз

В’яз (Ulmus)

Це дерево-велетень має густу розлогу крону та відноситься до родини В'язових (Ulmaceae)(налічується усього 15 видів рослин цієї родини).  Поширені ці рослини  в помірному поясі Європі, Північної Америки, Азії, у тому числі в горах тропічної Азії.

Латинська назва Ulmus походить від кельтського іменування цього дерева - elm. В українській мові є кілька найменувань рослини: ільм, карагач, берест, ільмовик тощо. У природному середовищі найбільш поширений в’яз граболістний (або рівнинний), в народі званий “берестовим”. Росте в широколистяних лісах Західної Європи, в Криму, на Кавказі, в Казахстані та ін., воліє до пагорбів і рівнин, берегів річок і озер.  Це світлолюбне дерево досягає 20-25 м заввишки та має густу широку крону (до 10 м)..  Це дерево є довгожителем - у природі його вік може досягати 300 років.

Один з поширених видів є в'яз гладкий - він входить до складу дубово - широколистяних лісів, особливо часто його можна зустріти на узліссях і галявинах. Хоча загалом в’язи - світлолюбні дерева, але багато з них непогано переносять легке затінення. Цим рослинам цілком підходить для життя другий ярус лісів; вони полюбляють зростати в оточенні дерев інших порід, особливо дубів в широколистяних лісах. Квітне в’яз у період з квітня по травень.

 В’яз гладенький та в’яз шорсткий- гарні весняні медоноси - з них рано навесні при сприятливих умовах бджоли збирають багато пилку, нектару та клею. Протизапальні властивості в’язів широко відомі  у народній медицині: з кори в’яза гладенького виготовляють  мазі або примочки для лікування опіків, протизастудні засоби; а спільно з бруньками берези та корою козячої верби використовують у лікуванні  ревматизму. З молодих гілок в’яза рівнинного готують відвар, що добре допомагає  про проносах, подагрі та ломоті в суглобах,  а також виліковує кишкові кольки та запальні процеси у сечовому міхурі. Настій, який готують з кори в’яза листуватого , містить дубильні речовини, тож  його використовують для полоскання рота, а з відвару листя цих рослини приймають ванни, що допомагають  при переломах кінцівок після зняття гіпсу. Ці протимікробні та протизапальні властивості в’язу обумовлені особливостями його кори, яку найкраще збирати у квітні. Листя в’язу краще збирати у період з травня по червень, коли вони містять максимальну кількість цінних речовин. Також кору в’яза листуватого використовують для фарбування шовку та вовни у жовтий колір. А його висушене за зварене насіння використовують як гарний корм для свиней.[1],[2],[3].

Поширений  по всій території Україні, особливо в Лісостепу і Степу.[1].

Алергія – це чутлива реакція організму людини, що виникає через зниження загального імунітету або його неправильної роботи.

алергія на пило в'язу - календар пилкування в'язу

Алергічну реакцію на в’яз викликає  контакт з його пилком при вдиханні, адже пилок містить особливу білкову речовину та переноситься по повітрю на великі відстані. Пилок потрапляє на слизову носа, й імунна система сприймає його як чужорідну речовину.

Таким чином організмом виробляються антитіла для боротьби із “ворогом”– так само, як у випадку з вірусами, бактеріями та іншими мікробами. В крові при цьому починає вироблятися особлива хімічна речовина – гістамін , що й викликає надалі основні симптоми алергії: нежить, закладеність носа, кашель, чхання, сльозотеча У випадку припинення контакту із алергеном антитіла зберігаються в організмі людини, й при повторному контакті відновлюється запальна реакція. Незважаючи на невеликі зелені зони, які є в містах, саме городяни, на відміну від людей, що проживають у сільській місцевості, страждають від прояву алергічної реакції на пилок рослин. Причиною такої ситуації є висока забрудненість повітря. Міські жителі дихають шкідливими хімічними компонентами, які подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів та знижують імунітет.[4],[5],[6],[7],[8],[9],[10],[11],[12].

Алергічний риніт, або поліноз, – це сезонне захворювання, причина якого, як відомо, пилок рослин. Іноді це захворювання називають ще сінною лихоманкою, весняним катаром, пилковою астмою, сезонним ринітом. Основні алергічні прояви на цвітіння в’язу виникають, звичайно, у весняний період.

Симптоми супроводжуються коньюнктивітом (проявляється як свербіж і почервоніння очей, сльозотеча, але без гнійних виділень), атопічним дерматитом (висипання на шкірі), сезонною бронхіальною астмою, нежиттю та закладеністю носа, нападоподібним чханням і, в окремих випадках зниженням нюху, задухою, сухим кашлем, набряком. При розвитку алергії у дітей спостерігається шум і біль у вухах. Ці прояви необхідно диференціювати від застуди - основні відмінності сінної лихоманки у тому, що її симптоми виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону.

Тобто щорічно, майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починає турбувати нестримне, нескінченне чхання та сильні виділення з носу - саме з цього розпочинається приступ полінозу. Й нежить не припиняється доти, доки пилок буде впливати на слизову носу.   У період цвітіння в’язу найбільша кількість пилку спостерігається в ранкові часи, в сонячну та вітряну погоду, коли пилок розноситься на великі відстані. Дощем пилок прибивається до землі, тож у цей час можливе стихання деяких проявів алергії, й більшість чутливих до алергенів людей почувають у цей час значне полегшення свого стану.[4],[5],[6],[7],[8],[9],[10],[11],[12].

 

Джерела:

 

1.В'яз [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7 (дата звернення: 16.02.18).– Назва з титул. екрану.
2.Петров В.В. Растительный мир нашей Родины: Кн. для учителя. — 2-е изд., доп. — М.: Просвещение, 1991. — 207 с.  Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/flora_motherland/roslinnij-svit-shirokolistyanix-lisiv.
3.Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/ulmus.
4.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.
5. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.
6. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
7. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
8. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
9.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013.
10. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.
11. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.
12. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
 

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.

Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?

Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Як визначити концентрацію пилку?

Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.

Чи спостерігаються алергічні реакції на запах парфумів і інші сильні запахи?

Духи і одеколони зазвичай мають сильний запах і подразнюють. Вони здатні посилювати симптоми неалергічного риніту і викликають напади алергічного риніту. Не тільки різкий запах парфумів, але і інші різкі запахи - нафтопродуктів, органічних розчинників, вихлопних газів дизельних двигунів - викликають напади алергічного риніту і бронхіальної астми. Напади бронхіальної астми викликає і запах нагрітих кулінарних жирів.