Береза

Береза

Береза (Bétula)

Одне з найпоширеніших листопадних дерев. Назву берези пов’язують із словом «betulus» (з лат. означає «щасливий») або «bhe»  (з індоєвроп. мови означає «білий», «світлий»). Це дерево   має гладеньку білу кору та  квітки, що  при цвітінні повисають гарними суцвіттями сережок.

У світі існує більше ніж 100 видів беріз, в Україні відомо до 10 видів, два види яких - повисла (Betula pendula) та пухнаста(Betula pubescens) берези - найбільш поширені на території країни. Цвіте береза у період з квітня по травень. Завдяки дрібному розміру насіння розноситься вітром на великі відстані, тож береза успішно поширюється на нових територіях. Березові гаї у чистому виді ростуть на місцях вирубок колишніх мішаних та хвойних лісів. Повисла  береза (її ще називають бородавчастою) росте на території Полісся. Пухнаста береза досить часто входить до груп заболочених соснових лісів, що розташовані на торф’яному грунті. Іноді пухнаста береза утворює чисті березові ліси на болотах або торфовищах; зустріти її можливо по всьому Поліссю, в Карпатах, в Прикарпатських лісах, і дуже рідко - в лісостепових районах (Харківщина, Поділля тощо).  

Бруньки, кору та листя берези використовують у медицині для приготування лікарських препаратів, оскільки ця рослина містить бетулін (смолиста речовина, що надає білого кольору корі дерева), а також ефірні масла та дубильні речовини (у бруньках та листі), що використовуються у якості знеболюючих, сечогінних засобів та інших фармпрепаратів.  

Для виробництва пива та вин використовується всім відомий березовий сік, а для виробництва шампунів та мила-  інші активні речовини з берези. У Фінляндії навіть заварюють чай з листя берези. А верхній шар берези- так звана береста, що завдяки смолі є дуже міцною та довговічною - у давнину використовували замість сучасного паперу . Береза одна з перших просинається від зимового сну, тож і назва першого місяцю весни –«березень» -пішла від назви цього дерева. [1],[2],[3],[4],[5],[6].

 

Береза – типовий житель Північної півкулі, від субтропіків до дуже суворих районів. Береза здатна стійко переносити вічну мерзлоту. Дуже любить вологу, тож її типові місця проростання - річкові берега, морські узбережжя, болота.  Росте у низинах Дніпра та Південного Бугу, Дніпровська береза росте в Чорноморському біосферному заповіднику, в Кременецьких горах (заповідник «Медобори») -  береза Клокова. [7], [8].

Основна причина алергічної реакції на березовий пилок  – це сприйнятливість організму людини, що виникає через ослаблення імунної системи або її неправильної роботи.

У випадку припинення контакту людини -алергіка  із пилком берези імунна система зберігає антитіла, тому при поновленні контакту із алергеном організм виділяє гормон гістамін, який порушує повторну запальну реакцію. Окрім зниження імунітету, алергічну реакцію можуть спровокувати спадковість або індивідуальна непереносимість хоча б до одного з компонентів пилку берези. 

алергія на березу - календар пилкування берези

З сорока сполучень активних білкових молекул, що містить у собі пилок цієї рослини, тільки шість – є алергенними для людини. Але все ж таки у 90% випадків причиною алергії на пилок цієї рослини стає надчутливість людини до глікопротеїну – двокомпонентному білку. Березовий пилок має цікаву здатність до зависання в повітрі на тривалий час, а потім вітром перенестися на значну відстань.

Вплив на організм алергіка відбувається при безпосередньому контакті з березовим пилком -при вдиханні, а також при попаданні на шкіру або в очі. Особливо гострі прояви алергії спостерігаються в місцях найвищої концентрації дерев -  у березових гаях. Крім того, схожі з пилком берези речовини містяться у пилку інших весняних дерев (вишні, яблуні, персики, вільхи, ліщини тощо), тому можливе виникнення перехресної алергії, що веде до значного погіршення самопочуття.

При алергії на березу у період її цвітіння не варто вживати у їжу яблука, сливи, ківі, картоплю, горіхи, моркву, селеру та огірки, так як дані продукти можуть виступати провокаторами більш важкої алергічної реакції (але така перехресна харчова алергія  зустрічається досить рідко  - у 7% випадків).[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[15],[16],[17],[18],[19],[20],[21].

Алергічна реакція на цвітіння рослин називається сезонним полінозом. Цвітіння берези провокує реакцію негайного типу.

Основними симптомами проявів сінної лихоманки (сезонного полінозу) можуть бути: почервоніння слизових оболонок очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт), закладеність носу та нежить (алергічний риніт); сухий кашель, першіння в горлі;  іноді з'являються задуха, лихоманка або напади бронхіальної астми.

Всі вищевказані прояви виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону. У період цвітіння берези найбільша кількість пилку спостерігається в ранкові часи та в сонячну погоду..[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[15],[16],[17],[18],[19],[20].

 

Джерела:

1. О. О. Аннамухаммедова. Лікарські рослини: навч. посібник [для студентів вищ. навч. закл.] /О.О. Аннамухаммедова, А. О. Аннамухаммедов.–Житомир: Вид-во ЖДУ ім.. І. Франка,2014.-202 с.

2.Синадский Ю. В. Береза. Ее вредители и болезни / Отв. ред. П. И. Лапин; АН СССР; Гл. ботанич. сад. — М., 1973.

3.Корчагина И. А. Семейство берёзовые (Betulaceae) // Жизнь растений. В 6-ти т / под ред. А. Л. Тахтаджяна. — М., 1980. — Т. 5. Ч. 1. Цветковые растения. — 300 000 прим.

4.Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ / ред. Д. Григорьев и др. — М., 2006 (русское издание). — ISBN 3-8331-1621-8.

5.Черняева Г. Н., Долгодворова С. Я., Бондаренко С. М. Экстрактивные вещества берёзы / Отв. ред. Чудинов Б. С.; АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т леса и древесины им. В. Н. Сукачёва. — Красноярск, 1986.

6.БЕРЕЗА [Електронний ресурс ''Фармацевтична енциклопедія''] / Режим доступу: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1891/bereza/ (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. Екрану

7.Береза повисла [Електронний ресурс «Вікіпедія»] /(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану

8.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15

9. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

10.Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)

О.І. Турос, І.М. Ковтуненко, В.В. Родінкова, Київ - 2014

11.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.

12.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015

13. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.

14. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

15. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.

16. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

17. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

18.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013

19. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

20. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

21.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15.

Питання та відповіді

Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?

Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.

Чому виникає алергія на котів?

Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.

Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.

Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?

А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.

Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.

В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.

Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.

Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.

Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?

Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).

Чи залежить характер алергічного захворювання від розмірів частинок алергену?

Відносно великі розміри пилкових зерен і спор грибів, мабуть, перешкоджають їх проникненню глибоко в дихальні шляхи, тому вони бувають причиною алергічного риніту і кон'юнктивіту. Однак високі концентрації в повітрі пилку і спор грибів можуть викликати і напади бронхіальної астми. Чи є такі напади наслідком виробництва цитокінів в верхніх дихальних шляхах або обумовлені попаданням пилкових зерен і спор грибів в дрібні бронхи - неясно. У хворих на бронхіальну астму при аутопсії знаходили в легких пилкові зерна. Алергія до цвілевих грибів, наприклад, роду Aspergillus, проявляється швидше нападами бронхіальної астми, ніж алергічним ринітом. Очевидно, це обумовлено проникненням в легені дрібних частинок грибів, зокрема, спор.