Запах весни. Як підготуватися до сезону цвітіння
зміст
Запах весни. Як підготуватися до сезону цвітіння
Весняна алергія або ж поліноз – доволі поширене явище, яке має застарілу назву сінна лихоманка. Симптоми цього захворювання, яке спричиняється пилком трав та дерев, включають, першою чергою, назальні прояви. Поліноз зумовлений алергенами пилку квітучих рослин, які активно розносяться вітром. Це явище не варто плутати з іншими видами реакцій. Наприклад, алергія на запахи найчастіше зумовлена не природніми, а штучними ароматизаторами. Вони також можуть викликати назальні та респіраторні прояви. А от запах пилу в носі виникає через потраплянна пилу до носових ходів. Він викликає механічне подразнення слизової та, як правило, призводить до чхання, рідше – закладеності та виділень з носа. Лікування сезонної алергії включає прийом антигістамінних препаратів. Інколи їх радять починати приймати ще перед початком сезону пилкування рослин, які й викликають у людини поліноз. Таблетки, втім, потрібно приймати за рекомендацією лікаря.
Весняна алергія
Разом з весняним потеплінням часто приходить і сезонна алергія, або як її ще називають сінна лихоманка чи сезонний алергічний риніт. Саме нежить є одним з найбільш поширених симптомів цього захворювання, від якого потерпає приблизно 30% європейців і подібна статистика спостерігається й для України. Крім того, людям з такою проблемою можуть дошкуляти чхання, кашель, кон’юнктивіт, тощо. Але перш ніж відгородитися від усього, що цвіте та пахне, можна спробувати кілька методів, які допоможуть тримати сезонну алергію під контролем.
По-перше, розглянемо як боротися з алергією на побутовому рівні. Ось кілька практичних порад, які допоможуть зменшити вплив пилку.
В дощ частина пилку "вимивається" до землі, і повітря відносно очищається на 24-48 годин. Сонячні та теплі дні, навпаки, сприяють збільшенню концентрації пилку в повітрі. Тож в такі дні краще утримуватися від прогулянок.
Найбільше пилку рослини виділяють між 5 та 10 годинами ранку. Тому в цей час, по можливості, теж варто уникати перебування на свіжому повітрі.
Пилок може бути в повітрі та осідати на одязі, волоссі, очах, обличчі. Через це в сезон цвітіння, окуляри від сонця – це не лише захист від ультрафіолету, а й профілактика алергії. А щоденне миття голови та душ після приходу з вулиці і заміна відповідного одягу можуть якщо не позбавити симптомів, то значно зменшити вплив пилку.
Захищеним від пилку має бути і дім. Як би не хотілося подихати свіжим повітрям, в пікові періоди двері та вікна краще тримати зачиненими, а систему внутрішньої вентиляції чи кондиціювання потрібно чистити кожні три місяці. Вологе прибирання краще ніж підмітання, а пилососити потрібно кілька разів на тиждень. Якщо в будинку є тварина, краще прибирати частіше. Регулярний душ для домашнього улюбленця теж не буде зайвим, особливо, якщо той гуляє на вулиці.
Але пилок дерев і трав – не єдині алергени. В темних та вологих закутках підвалів, на кухні чи у ванній кімнаті часто може виникати та розмножуватись цвіль. Саме спори грибів є одним із важливих алергенів, на який реагує п’ята частина хворих на поліноз українців.
І якщо грибок облюбував певне місце у вашому домі, він може з’являтися там знову і знову. Щоб цього не сталось, вологість в оселі має бути нижчою 50%. Для того, щоб утримувати її на такому рівні, може знадобитися осушувач повітря.
Крім того, загартовування, нормальний сон, повноцінне та правильне харчування, вживання вітамінів С та В допомагають розвивати стійкість не тільки до вірусних, а й алергічних захворювань. Така їх профілактика називається неспецифічною.
Загалом же, сезонна алергія – доволі складний стан і якщо його не лікувати, з роками він погіршується й може перейти у бронхіальну астму.
А профілактика сезонної алергії може зводитися не тільки до боротьби з пилком, а й до уникнення деяких продуктів, на які здатна виникати перехресна реакція. Наприклад, якщо ваші симптоми виникають весною, то краще відмовитися від полуниці та яблук, а восени – від винограду, динь, кавунів і баклажанів. З горіхами та медом варто бути обережним протягом усього періоду цвітіння.
Втім, існує гіпотеза, що вживання алергенів в незначній кількості здатне допомогти організму виробити стійкість до них. А тому лікарі радять з 6 місяців вводити у прикорм дитини якомога більше потенційно алергенних продуктів, але у незначній кількості, поступово збільшуючи її.
Але якщо, незважаючи на усі зусилля, алергія все ж розпочалася, – потрібно знати чим лікувати алергічний риніт. Адже на відміну від інфекційного, алергічний нежить потребує лікування спеціальними засобами. Лікар може прописати вам антигістамінні препарати, деконгестанти, кортикостероїди та промивання носа.
Причини виникнення сезонної алергії
Поліноз може вразити будь-кого, та люди з уже наявними алергічними станами, астмою чи екземою мають більший ризик виникнення алергічного риніту.
Сезонні алергії, зазвичай, виникають у весняний, літній та осінній періоди.
Так, алергія на пилок берези проявляється весною (в залежності від погоди наприкінці березня чи у квітні), кульбаба та тимофіївка дають про себе знати в травні – червні, полин – з другої половині липня, слідом за ним у серпні починається період амброзії, яка може цвісти аж до кінця осені.
У кожної людини можуть бути різні чинники, що викликають алергічні реакції, деякі можуть більше реагувати на пилок дерев, а інші – на пилок трав або амброзії.
Визначивши, пилок якої саме з рослин викликає відповідь вашої імунної системи, ви можете краще підготуватися до сезону алергічних реакцій, запобігши їм.
Симптоми алергічного риніту
Загальні симптоми алергічного риніту включають:
- чхання
- нежить
- закладеність носа
- свербіж в носі
- кашель
- біль або відчуття подразнення в горлі
- свербіж очей
- сльозотечу
- темні кола під очима
- часті головні болі
- симптоми екземи,
- такі як надзвичайно суха,
- свербляча шкіра, яка може вкриватися пухирцями
- кропив'янка
- надмірна втома
Більшість симптомів, зазвичай, проявляються одразу після контакту з алергеном. Когось може непокоїти лише один симптом, хтось потерпатиме одразу від кількох. Деякі симптоми, такі як періодичні головні болі, можуть виникати лише після тривалого впливу алергенів.
Забитий ніс, як правило, є найбільш частим і надокучливим симптомом полінозу. Але деякі люди з сезонним алергічним ринітом насправді можуть і не мати нежиті. Натомість, вони скаржаться на прояви з боку очей. Особливо часто алергічний кон’юнктивіт розвивається у дітей. Якщо ви помітили хрипи або задишку на додаток до інших симптомів, у вашої дитини чи у вас також може виникнути астма.
Інші наслідки алергії ‒ поганий сон, втома, неможливість зосередитися на роботі чи навчанні, ‒ можуть теж негативно впливати на повсякденне життя. Поліноз також може викликати запалення синусних пазух. Синусит може призводити до головного та зубного болю.
Як вилікувати алергічний риніт
Для лікування риніту можна застосовувати кортикостероїди. Назальні спреї з ними можуть лікувати всі симптоми полінозу, включаючи алергічний кон’юнктивіт (симптоми очей). Але для для того, щоб кортикостероїдний спрей показав свою ефективність, може знадобитися деякий час. Тож використовуйте спрей тільки за рекомендацією лікаря, який може порадити вам застосовувати ці ліки ще до початку сезону алергії.
Також, щоб зменшити симптоми алергічного риніту, можна використовувати деконгестанти (каплі та спреї для носа). Ці судиннозвужуючі засоби можуть зняти закладеність носа чи зменшити синусовий тиск та набряк слизової оболонки.
Залежно від способу застосування деконгестанти бувають системні та місцеві (оксиметазолін, ксилометазолін, нафазолін та ін.). Лікуючи алергічний нежить останніми, потрібно пам'ятати, що вони мають так званий ефект "відскоку": після припинення лікування, симптоми алергічного риніту можуть посилитися, якщо препарат приймався довше трьох- семи днів. Крім того, при порушенні їх дозування може виникнути хронічний медикаментозний риніт.
Іншою формою препаратів для лікування алергічного риніту є системні деконгестанти (фенілефрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин). Вони також мають судиннозвужуючий ефект та покращують носове дихання, але їх приймають перорально. Через це вважається, що вони мають менший ризик передозування і не викликають медикаментозного риніту.
Системні деконгестанти особливо популярні в країнах Європи, де вони включені в протокол лікування гострого синуситу та гострого отиту разом з антибактеріальними засобами. Згідно з концепцією ARIA, системні деконгестанти показані при будь-якій формі й тяжкості алергічного риніту як симптоматична терапія, але упродовж не більше ніж 10 днів.
А от антигістамінні препарати краще починати приймати заздалегідь – до того як симптоми з'явилися. Тоді ефект від їх вживання буде більший, а симптоми алергії – менші. Алергологи рекомендують починати прийом антигістамінів приблизно за три тижні до старту сезону пилку.
Але незважаючи на те, що багато популярних антигістамінних засобів відпускаються без рецепту, встановити доцільність їх вживання, дозування та сам препарат вам повинен підібрати лікар.
Чи можна вилікувати алергію?
Найефективнішим лікуванням та профілактикою сезонної алергії є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ). Завдяки проходження курсу АСІТ частина пацієнтів може повністю позбутися від алергії, інші відчувають полегшення її симптомів.
Суть АСІТ полягає в підшкірному введенні невеликих доз ‒ ін'єкцій алергену, завдяки чому організм поступово виробляє стійкість до такого подразника.
Спочатку, на так званій фазі нарощування, ін'єкції вводяться з частотою до трьох разів на тиждень. Ця фаза займає близько трьох-шести місяців. Потім, коли організм поступово "звикає" до алергенів, іде менш інтенсивна фаза – обслуговування. В цей період у алерголога доведеться появлятися кожні два-чотири тижні.
Але загалом весь курс АСІТ може розтягнутися на три, а в деяких випадках і на п'ять років.
Одним із різновидів АСІТ є сублінгвальна імунотерапія (СЛІТ). В цьому випадку людина розсмоктує під язиком таблетку з алергеном. Спочатку робити це потрібно кілька разів на тиждень, потім процес стає щоденним. Втім, новіші препарати можуть мати інший графік прийому, який вам встановить лікар.
Таблетки можуть бути ефективні для лікування риніту, спричиненого алергеном одного типу. Наприклад, пилком трав, дерев, котячою шерстю та лупою чи пиловими кліщами.
Ін’єкційна підшкірна терапія може полегшити симптоми, спричинені одночасно кількома алергенами, включаючи дерева, злаки, бур’яни, спори грибів, домашній пил та укуси комах.
Але будь-який тип АСІТ потрібно розпочинати за декілька місяців до початку сезону алергії.
Чи це точно алергія?
Втім, не завжди причиною нежиті є алергія чи інфекція. Іноді нежить може бути неалергічний і неінфекційний. Саме таким є вазомоторний риніт (або подразнювальний риніт) і від такого нежитю потерпає до 10% населення планети.
Вазомоторний риніт (ВМР) – це хронічний стан, який характеризується періодичними (приходять та йдуть) епізодами чхання, ринореї та набряком кровоносних судин слизової оболонки носу. Він виникає при зміні вологості чи забрудненому повітрі. Навіть гостра їжа, алкоголь, сигаретний дим, парфуми, ліки та сміх чи сльози теж можуть змусити ніс шмигати. Пилок, пил, спори грибів або шерсть тварин також можуть турбувати людей з ВМР, хоча вони насправді не мають алергії на такі подразники.
Вазомоторний риніт – непросте захворювання і його лікування може бути досить тривалим.
Як правило, спочатку призначається медикаментозна терапія. Це можуть бути різні сольові розчини для промивання носа, антигістамінні препарати, особливо, якщо наявна супутня алергія, носові стероїди та спреї, деконгестанти.
Та за відсутності ефекту пацієнтам може бути рекомендоване оперативне втручання. Найкращі стратегії для вашого стану може визначити лише лікар.
Джерела інформації:
1. http://www.mif-ua.com/m/archive/article/44098
2. http://pharm-spb.ru/docs/lit/Otorinolaringologia_Rekomendazii%20po%20diagnostike%20i%20lecheniyu%20vazomotornogo%20rinita%20(ROR,%202014).pdf
3. https://www.verywellhealth.com/vasomotor-rhinitis-1192031
4. https://www.asthmafoundation.org.nz/your-health/other-respiratory-conditions/vasomotor-rhinitis-vmr
5. https://www.bupa.co.uk/health-information/allergy-immune-system/hay-fever
6. https://acaai.org/allergies/allergy-treatment/sublingual-immunotherapy-slit/allergy-tablets-sublingual-immunotherapy
7. https://www.familyallergy.com/allergies/how-to-prepare-for-spring-allergies-now/
8. https://turnto10.com/amp/weather/weather-blog/10-ways-to-prepare-for-allergy-season
9. https://www.nbcnews.com/better/amp/ncna861311
10. https://intermountainhealthcare.org/services/allergy-immunology/conditions/plant-allergy/
11. https://www.healthline.com/health/allergic-rhinitis
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Чи може забруднення повітря викликати бронхіальну астму та інші алергічні захворювання?
Активне або пасивне куріння може бути причиною бронхіальної астми та інших алергічних захворювань. Інші забруднювачі повітря і викликаючі подразнення дихальних шляхів речовини можуть погіршити перебіг бронхіальної астми і алергічного риніту, але, мабуть, не є їх причиною.
Чи змінюється захворюваність на атопічний дерматит?
Захворюваність на атопічний дерматит, а також на бронхіальну астму та алергічний риніт зростає.
Яка поширеність алергії на укуси комах серед дітей і дорослих?
Системні алергічні реакції на укуси комах зустрічаються у 3,3% дорослих і 0,4-0,8% дітей.
Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?
І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.
У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.
У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.
Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
