Як психологічний стан впливає на алергію?

Дослідження, що підтверджують зв'язок емоційного стану та алергічної реакції

Спокій і ще раз спокій. Якими б неприємними та небезпечними не були алергічні прояви, зайвий раз "накручувати" себе, точно, не потрібно. Адже чим більше нервує людина, тим важчою може виявитись її алергія.

Вперше про зв'язок між алергією та фізичним станом, тобто, про пов’язану з алергією психосоматику, заговорили ще наприкінці 19 століття. В 1883 році доктор Морелл Маккензі, піонер у галузі ЛОР-медицини, зауважив: "до нападів тривалого чхання найбільш схильні люди з нервовим темпераментом".

У 1940-х роках лікарі виявили, що у пацієнтів з алергією можна викликати напад хвороби, обдуривши людину. В ході експерименту лікар підносив до пацієнта гілку золотарника-родича амброзії і схожу на неї рослину, і людина одразу переживала напади алергії (чхання, нежить та закладеність носа). Хоча, насправді, рослина була штучною. Як тільки обман розкривався, симптоми зникали.

Інший приклад. Британія, 1990-і роки. Під час опитування 10 000 респондентів 20% з них заявили про кропив'янку, свербіж та інші симптоми алергії, спричинені вживанням різних продуктів харчування. Але шкірне тестування на ці ж продукти, показало позитивну реакцію менше ніж у 2% випадків.

А у 2011 році дослідники виявили, що використання інгаляторів-плацебо у пацієнтів з астмою легкої та середньої тяжкості, дає таке ж полегшення як і використання справжніх ліків. Єдина відмінність полягала в тому, що плацебо не впливало на показники тестів на функцію легенів. Вони покращились тільки після вживання ліків.

Новіші дослідження, у тому числі – українських вчених, свідчать, що у людей з сезонною алергією часто проявляється тривожність. А ті, хто потерпає від цілорічної алергії частіше впадають в депресію.

Так, результати німецького дослідження 2018-2019 років показали зв'язок між емоційним станом та алергією у європейців. Учені опитали 1782 людини в німецькому Аугсбурзі (вік 39-88 років) та виявили, що чверть з них мала ту чи іншу алергію. І, відповідно до типу алергії, сезонної чи цілорічної, люди мали й певні відмінності в психологічних станах. На думку науковців, це може пояснюватися необхідністю пристосування до різних способів життя у боротьбі з алергією.

Схожих висновків, за кілька років до німецьких, дійшли і вінницькі вчені. Вони довели, що українці з полінозом так само мають зміни психологічного профілю особистості в сезон пилку. Науковці зазначають, що у людей з сезонною алергію виникає тривожність безпосередньо з наближенням нового сезону пилку.

Дослідження, в якому взяло участь 61 людей з алергією (вік учасників – 18-65 років), з яких 25 склали контрольну групу, показало підвищення показників за шкалами депресії, параної та шизофренії у 50% чоловіків з полінозом. А у 25% жінок був зафіксований психотип, який характеризувався одночасно підвищеними значеннями за шкалами психопатії, параної, депресії та гіпоманії.

Уточнимо – маються на увазі тільки окремі характеристики профілю особистості, а не наявність захворювання.

Алергія і психосоматика: як це працює

Вчені вважають, що люди з певним психотипом більш схильні до виникнення алергії.

Психоемоційний стрес впливає на нервову, ендокринну та імунну системи, які беруть участь у формуванні та загостренні різних захворювань.

Дослідження біологічних механізмів алергії вказує на складну взаємодію між такими факторами як генетична схильність та вплив навколишнього середовища.

Однак, існує ще одна взаємодія, ‒ взаємодія розуму і тіла. Виникнення фізичних симптомів хвороби у результаті цієї взаємодії і називається психосоматикою.

Наприклад, дослідження 2003 року показало психосоматичну алергічну реакцію на арахіс в одного з пацієнтів. Він вважав, що має таку алергію. Адже після того як з'їдав арахісове масло, відчував проблеми з диханням та свербіж в роті. Але, коли лікар провів експеримент, під час якого пацієнт зазнав впливу арахісу, але не знав про це, і жодних симптомів після цього не виникло, дослідники зробили висновок, що попередня фізична реакція була психосоматичною.

Психогенні харчові реакції також можуть включати:

• гнів,
• занепокоєння,
• анорексію,
• депресію,
• ейфорію,
• почуття захищеності,
• провини,
• ворожості,
• пасивно-залежні установки,
• задоволення,
• запаморочення і
• слабкість.

Найбільш поширені ідіосинкратичні психосоматичні реакції на їжу включають: нудоту,

• блювоту,
• епігастральний дискомфорт або біль,
• кишкові спазми,
• аерофагію,
• відрижку
• та зрідка – діарею.

Багато досліджень повідомляють про психосоціальний вплив на виникнення та прогресування таких алергічних захворювань як бронхіальна астма та атопічний дерматит.

На думку японських вчених, їх розвитку передує не лише генетична схильність, а й ряд інших факторів, зокрема, так звані "підготовчі фактори". Це, наприклад, забруднене повітря, психоемоційний стрес у дитячому віці, характер та поведінкові проблеми.

Якщо до такого " підготовчого стану" додається певний активуючий фактор, наприклад, вплив алергену, застуда чи стрес, хвороба може проявитися. Або погіршиться перебіг вже наявної недуги.

І, навпаки, зменшивши психоемоційне навантаження, симптоми астми можна покращити, а то й позбавитися їх.

Існує думка, що більшість хворих на астму – то скрупульозні особистості або перфекціоністи, які пригнічують свої почуття або пристосовуються до думки інших. Вони, як правило, мають важкі симптоми. Це пояснюється тим, що такі люди швидко втомлюються і не вміють шукати допомоги у оточуючих людей. 

Крім того, деякі люди, які з дитинства мали проблеми у стосунках з батьками або зазнавали знущань у школі, можуть мати недовіру до інших людей, почуття тривоги та/або самозречення. Виростаючи, вони часто зберігають сильні конфлікти в міжособистісних стосунках і відчувають тривогу або стрес, коли стикаються з проблемами.

 

«Японські настанови з діагностики та лікування психосоматичних захворювань» детально описують діагностику та лікування психосоматичних розладів.

У настановах психоемоційні фактори класифікуються на п’ять категорій:

1) Зв'язок між стресом та виникненням астми або її прогресуванням.

2) Зв'язок між емоціями та симптомами астми.

3) Проблеми, пов'язані з характером та поведінкою пацієнта.

4) Проблеми з повсякденним життям та якістю життя.

5) Проблеми, пов'язані з сімейними стосунками та життєвим досвідом.

Алергія у дитини. Психосоматика

Є дані, які вказують на те, що на розвиток та перебіг алергії може впливати не лише власний психологічний стан, але і психологічний стан найближчих людей, особливо, матерів.

Дослідження, яке проаналізувало інформацію про 7250 дітей, довело, що почуття тривоги та депресія матері можуть опосередковувати зв'язок між висипом та хрипами у дитини та її психічним станом. Причому, цей зв'язок особливо проявлявся, коли дитина була у віці 8 років.

Також науковці вважають, що навіть, якщо матір переживає депресію будучи вагітною чи у післяпологовий період, це також підвищує вірогідність того, що її дитина матиме екзему чи астму. А догляд за дитиною з екземою або астмою пов'язаний з вищим рівнем тривожності, депресії та недосипанням у батьків, що, своєю чергою, може впливати на психологічне благополуччя дитини.

Але, навіть якщо в дитини немає алергії, надмірні батьківські тривожність та переживання, зрештою, можуть призвести до появи захворювання.

Дослідження, яке проводилось у Великобританії, вказує на те, що 31% батьків дітей першого року життя вважають, що їхня дитина має ту чи іншу непереносимість їжі. Коли дітям виповнилось три роки, кількість батьків з таким переконанням складала уже 34%.

Подібні страхи можуть призводити до навмисного виключення з раціону дитини певних продуктів через страх алергії. В дійсності ж, як свідчать результати досліджень, такі обмеження навпаки можуть бути причиною алергії в майбутньому. А також можуть призводити до формування незбалансованого раціону харчування у дитини, що погано для її росту та розвитку.

Натомість, раннє введення потенційних алергенів протягом періоду грудного вигодовування, але не раніше 6 місяців, може захистити дитину від алергії в майбутньому.

Дослідження, проведене в 2008 р., порівнювало поширеність алергії на арахіс у єврейських дітей з Ізраїлю та Великобританії. В результаті було помічено, що така алергія частіше фіксується у дітей з Великобританії, де арахіс вводився в раціон пізніше та рідше.

Подібним чином, шведське дослідження підтверджує, що введення в раціон дитини риби до однорічного віку знижувало ризик алергії на рибу у подальшому житті.

Що робити, щоб зменшити симптоми алергії?

Перш за все, потрібно зрозуміти, чи не відіграє психосоматика певну роль у формуванні алергічних чи схожих на них симптомів. Якщо психосоматичні фактори погіршують симптоми захворювання, потрібно підібрати правильну терапію.

Під час неї пацієнти отримують від лікаря інформацію про причини своєї хвороби, ліки (їх вміст, бажані наслідки та несприятливі ефекти), фактори, що викликають перенапруження (перевтома, стрес, ліки, куріння, вживання алкоголю, тощо) та про те, як уникнути алергенів.

Крім того, важливо знати, що на сьогодні деякі види алергії є цілком виліковними з допомогою алергенної імунотерапії (АІТ або АСІТ). Відповідно, позбавлення алергії як такої може покращити і загальний психосоматичний стан.

 

Джерела інформації:

1.https://allergy.org.ua/symptomy-sezonnoi-alerhii-pov-iazani-iz-tryvozhnistiu-depresiieiu-ta-navit-isteriieiu/

2.https://allergy.org.ua/alerhiia-i-depresiia-iakyi-mizh-nymy-zv-iazok/

3.https://www.nytimes.com/2019/03/29/well/mind/allergies-symptoms-emotions-psychology.html

4.https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4384507/

5.https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4148480/

6. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7234149/

7.https://www.news-medical.net/amp/health/Can-Food-Allergies-Ever-be-Psychological.aspx

8.https://journals.lww.com/psychosomaticmedicine/Abstract/1954/01000/Some_Psychosomatic_Aspects_of_Food_Allergy.2.aspx

9.https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0033318270716113

10.https://ajp.psychiatryonline.org/doi/abs/10.1176/ajp.114.10.890

11.https://jamanetwork.com/journals/jama/article-abstract/321659