Симптоми алергії
зміст
Алергічний риніт та сльозотеча
Людям, схильним до алергічних реакцій доводиться постійно боротися з симптомами. Адже навіть незначні зміни в погоді, в раціоні, в організмі можуть викликати неприємні, а в деяких випадках важкі симптоми алергії.
Давайте розглянемо основні види алергічних симптомів, причини їх виникнення і способів боротьби з ним.
Алергічний риніт та сльозотеча
По великому рахунку це захисна реакція організму від алергена, що контактує зі слизовою очей та носа. Відторгнення стороннього, чужого за допомогою захисної, рефлекторної реакції на подразнення чутливих нервових закінчень слизової оболонки носа та очей. Сльози та соплі покликані «змити» алергени.
Може проявлятись періодично (сезонно) та цілорічно при наявності факторів подразнення. Алергічні чхання, свербіж і рідкі виділення з носа порушують систему дренажу і можуть призвести до запалення, до носових кровотеч. Якщо вчасно не втрутитись, можуть розвинутись синусити – запалення навколоносових пазух.
Розрізняють декілька видів синуситів – гайморит, фронтит, сфеноідит, етмоїдит, в залежності від локалізації.
Алергічний риніт та сльозотеча виникає як реакція на:
- пилок рослин (в період цвітіння бур’янів, трав, дерев, кущів (полин, амброзія, липа, жасмин, бузок)
- дим (цигарковий, кальянний, від вогнища)
- домашню і вуличну плісняву (спори та міцелій грибів в домі, сухе листя дерев, яке лущиться і його дрібні частинки можуть проникнути в дихальні шляхи. Але частіше на сухому, як і на вологому листі, поселяється цвіль),
- агресивні спеції (перець, куркума, паприка, ванілін),
- побутовий пил (побутові кліщі, стара бібліотека, лупа тварин)
- на білок, що виділяється залозами тварин (славнозвісна алергія на хутро),
- на хімічні сполуки (парфуми, побутова хімія, косметика, фарба) [1].
Способи боротьби:
- Уникнення джерела алергену.
Мається на увазі обмеження від прогулянок на сухому вітряному повітрі в сезон цвітіння). Уникнення місць де палять цигарки, де палять сухе листя, де локалізоване скупчення пилу і живуть тварини.
- Промивання носа соляними розчинами.
½ чайної ложки морської солі на 1 стакан води.
- За рецептом лікаря, можна користуватись судинозвужувальними краплями. Необхідно дбати щоб ніс «дихав». Щоб система дренажу носових пазух працювала на «відмінно».
- Піклування про чистоту в домі. Проведення вологих прибирань частіше ніж зазвичай. Зміна постільної білизни двічі на тиждень.
- Дотримання здорового режиму харчування та способу життя [4].
Шкіряні висипання
Шкіряні висипання
Якщо у вас з'являються висипання на шкірі особливо обережними необхідно бути з хімічними спреями, аерозолями, такими як наприклад засіб від укусів комах. Самі по собі укуси можуть викликати алергічну реакцію, а от профілактика від них теж може бути неприємною. Також, реакцію шкіри може спровокувати харчова алергія або відповідь на спеції, наприклад, алергія на куркуму. Симптоми такої алергії не обов’язково є шкірними. Вони можуть проявлятися у вигляді розладу шлунку, нудоти, діареї, здуття. . Ваша печінка не справляється з нівелюванням небезпечних алергенів, що потрапили в кров і показує вам свою нездатність проявляючи кропив’янку, дерматити, дерматози. Тяжкий наслідок алергічних висипів це атопічна екзема (запальний процес на шкірі, що супроводжується нестерпним свербежем, набряком, почервонінням та пухирцями).
Виникає як реакція на:
- Хімічні сполуки (засіб від укусів комах, дезодоранти, гелі для душу, шампуні, мило, парфуми, фарба для волосся, декоративна косметика, креми, флюїди, скраби)
- Продукти життєдіяльності тварин (лупа, клітинки шкіри, що ороговіли, частинки слини, поту)
- Продукти харчування ( солодощі з магазину, що містять так звані транс-жири, газовані напої, ковбасні вироби, консерви, ікра лососевих, итрусові, кава, какао, цукор та ін.)
- Укуси комах (комарів, бліх, клопів, кліщів, ос, бджіл)
- Тактильний контакт з деякими рослинами (кропива, чистотіл) [3].
Способи боротьби
- При реакції на хімічні сполуки, на тварин, на укуси комах, на рослини рекомендується рясно змити місце подразнення чистою проточною водою. Обробити протиалергічним засобом із протизапальною дією; прийняти антигістамінний засіб перорально.
- При харчовій реакції рекомендується спеціальна гіпоалергенна дієта паралельно з прийомом ліків [5].
При будь-яких симптомах алергії, медики рекомендують дотримання здорового способу життя. Прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом, повноцінний сон, адекватне харчування – передумова міцного здоров’я.
Не забувайте дбати про психологічний стан. Бо якщо ви знервовані, тривожні, заклопотані , то всі зусилля направлені на позбавлення хвороб будуть марними.
Реакція на симптоми алергії у дітей
Маленькі діти поряд з фізичним дискомфортом відчувають і психологічний, коли бачать на тілі пухирці, чи не зможуть повноцінно дихати, чи відчувають укус комахи. Батьки можуть пояснювати малечі, що будь-що можна виправити і коли тато з мамою поруч, то йомуїй нічого боятися.
Але для уникнення алергічних неприємностей краще щоб дитина знала, що кропиву не можна брати в руки,по свіжій траві не варто ходити босоніж, що краще оминати стороною осині гнізда, що гуляти в чагарниках, що цвітуть то погана ідея. Також рекомендується розказати дитині про склад і якість продуктів харчування. Який продукт за що відповідає, на що впливає, а який нічого корисного не приносить в організм, а навпаки шкідливий. Елементарні розмови з дитиною в ігровій формі можуть на порядок зменшити ризик виникнення алергій. [2]
Як дізнатися, на що алергія
Для цього потрібно пройти спеціальне діагностичне тестування на наявність алергії у вас. Його може провести лише лікар-алерголог. Він може застосувати як шкірні проби (прик- або патч-тести, коли на шкіру наносять невелику кількість алергену та спостерігають за її реакцією), так і молекулярне тестування. Для нього на аналіз потрібно здати кров, в якій лабораторія визначить наявність реакції (антитіл) на той чи інший алерген. І так може статися, що ваша алергія на дим, алергія на ванілін або ж алергія на парфюм – і не алергія зовсім, а астма, і для неї потрібне інше тестування.
Саме тому майже всі народні методи та «сарафанні» поради можуть тільки нашкодити, в кращому випадку бути марними і віднімати ваш час. Звертайтесь до лікаря, не займайтесь самолікуванням, а краще будьте здорові!
"Для встановлення діагнозу та призначення лікування обов'язково проконсультуйтесь з лікарем.".
Джерела:
- Намазова, Лейла Сеймуровна, et al. "Эпидемиология и профилактика аллергических болезней и бронхиальной астмы на современном этапе." Вопросы современной педиатрии 3.4 (2004).
- Филатова Т. Д., Ревякина В. А., Зеленская В. В., Кондюрина Е. Г., Елкина Т. Н. Частота симптомов респираторной аллергии у подростков с атопическим дерматитом (АД) // ВСП. 2006. №S.
- Алергічні захворювання легень / Регеда М. С. – Львів, 2009. – 342 с.
- Клінічна алергологія / Регеда М. С., Трутяк І. Р., Федорів Я. М. – Вид. п’яте, доп.та переробл. – Львів, 2008. – 243 с.
- Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. — 3-е изд., доп. — К.: ООО "Полиграф плюс", 2006 — 482 с.: ил. ISBN 966-8977-00-9 (стор. 462)
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Верба
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Яблуня
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
Питання та відповіді
Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?
Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.
Що таке алергени?
Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.
Що таке атопічний дерматит?
Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.
Що таке пилок?
Пилок - це чоловічі статеві клітини, необхідні для розмноження більшості насінних рослин. Рослини, які запилюються комахами (ентомолфільні), наприклад, троянди, зазвичай мають яскраві квіти, які залучають комах. Для вітрозапилюваних (анемофільних) рослин характерно рясне виділення пилку, що досягає в повітрі високої концентрації і тому частіше викликає сенсибілізацію. Вітрозапилюваними є багато дикорослих дерев, злаки, бур`яни. Пилкові зерна неозброєним оком неможливо розрізнити, але добре видно в мікроскоп.
Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?
Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.
