Негормональні засоби від свербіння після укусів комах
зміст
Засоби проти укусів комах
Укус комахи може затьмарити будь-який відпочинок на природі. Особливо прикро, коли комаха кусає дитину. Укус комахи може бути неприємним не лише через набряк та почервоніння ураженої ділянки, а й через сильну алергічну реакцію. Більше того, це один з потенційно самих небезпечних видів реакцій. Тому, якщо маєте схильність до алергії на укуси комах, краще намагатися їх оминати та використовувати захисні спреї чи інші засоби.
Якщо укус все ж мав місце, тоді добре мати під рукою різні протисвербіжні засоби. Найчастіше це може бути гормональна мазь від укусів комах. Втім, подібні препарати є доволі універсальними і знімають досить широкий спектр проявів. Мазь проти свербіння допоможе впоратися не лише з цим неприємним симптомом, а й буде помічною при знятті почервоніння та набряку.
А от при укусі кліща краще використовувати мазь на основі антибіотика. Це навряд чи захистить від хвороби Лайма, але допоможе від інших проблем. Мазь після укусу кліща покликана знезаразити пошкоджене місце, тому її слід наносити кілька днів. І, повертаючись до Хвороби Лайма, досліди на мишах все ж показали, що місцеве застосування деяких антибіотиків може давати захист від цієї недуги, але через обмаль доказів, це питання потребує подальшого вивчення, тож наразі про таку профілактику для людей мова не йде. Більше про негормональні засоби, які можна застосувати від свербіння після укусів комах, читайте далі.
Що таке стероїди?
Укуси комах можуть минути досить швидко, а можуть надокучати кілька та більше днів. Особливо від комариних та інших укусів комах страждають діти або люди з алергією. В цих випадках пошук дієвих засобів, здатних принести полегшення, може стати важливою, але непростою задачею.
Хоча на ринку присутні низка безрецептурних мазей та кремів, не всі вони однаково ефективні, а деякі повинні застосовуватися з дотриманням певних правил. Наприклад, стероїдні чи, як їх ще називають, гормональні мазі та креми здатні чудово знімати запалення та свербіж, викликаний укусами комах, але вони не призначені для постійного чи тривалого використання.
Стероїди, зокрема кортикостероїди, відносяться до класу гормонів, які виробляються в надниркових залозах людини або ж штучно синтезуються в лабораторії.
Без гормонів людський організм не може повноцінно працювати. Наприклад, глюкокортикоїди впливають на обмін речовин, імунну відповідь, утворення та регенерацію клітин, а також на звуження судин. Ці гормони можуть допомогти боротися із запаленням та пригнічують реакції лейкоцитів на інфекцію та інші загрози. Вони також впливають на артеріальний тиск і оновлення клітин шкіри.
Інший гормон – кортизол (гідрокортизон), то природний глюкокортикоїд. Його штучним прикладом є, зокрема, преднізолон, який зазвичай призначають при різних захворюваннях, включаючи астму та алергію.
Кортикостероїди використовуються для лікування багатьох різних захворювань, включаючи алергію (реакції шкіри, реакції дихання, анафілаксію), ендокринні проблеми, шлунково -кишкові проблеми, ревматологічні захворювання, деякі аутоімунні захворювання, такі як вовчак, проблеми з очима, запалення внаслідок травм та інше.
Креми та мазі з кортикостероїдами мають хороші протизапальний та антигістамінний ефекти. Вони майже миттєво полегшують біль, запалення, почервоніння чи свербіж завдяки взаємодії з білками та імунними клітинами шкіри.
Однією з найбільш відомих гормональних мазей є гідрокортизонова.
Можливі ризики при застосуванні гормональних засобів
Незважаючи на усі переваги, як уже зазначалось, зі стероїдними засобами слід поводитися доволі обережно. Хоча загалом побічні ефекти від їх застосування вважаються відносно рідкісними, передозування та тривале використання підвищує ризики їх виникнення.
При неправильному використанні на нанесеній ділянці шкіри може з’явитися почервоніння через видимі кровоносні судини, витончення шкіри або вона може стати більш схильною до бактеріальної інфекції. При тривалому застосуванні на обличчі можуть з'явитися прищі, які важко піддаються лікуванню. А нанесення такої мазі на ділянку навколо очей у людей з проблемами з очним тиском може викликати симптоми глаукоми. Також стероїди можуть впливати на природний рівень кортизолу в організмі.
Крім того, варто пам'ятати, що не можна наносити такі препарати прямо в центр ураженої ділянки. Намащувати потрібно лише її контури.
Тривале та надмірне застосування стероїдних кремів може призвести навіть до гормонального дисбалансу, ожиріння, підвищення артеріального тиску та рівня цукру в крові, а також до остеопорозу.
Безпечним вважається застосування стероїдів протягом 14 днів. При цьому при покращенні симптоматики рекомендується припинити і використання стероїдів. Але при деяких станах, наприклад, при атопічному дерматиті, їх рекомендується періодично наносити два дні на тиждень.
Альтернатива
Вибираючи крем чи мазь від укусів комах, потрібно зважати на такі параметри як вік хворого, наявність алергії на складові препарату, спектр його дії, наявність протипоказань, тощо.
Якщо ви сумніваєтесь чи шукаєте альтернативу гормональним засобам з інших причин – пропонуємо деякі можливі варіанти.
Крім гормональних (стероїдних), проти укусів комах також можуть бути корисними протизапальні, антигістамінні та антисептичні препарати.
Так, протизапальні мазі допомагають швидко усунути набряк та свербіж після укусів комах.
Такі препарати добре позбавляють від свербіння внаслідок укусів комах, а, отже, знижують вірогідність розчухування ранок та, відповідно, занесення інфекції.
Разом з тим, потрібно мати на увазі, що протизапальні мазі мають властивість додатково сушити шкіру, тож при їх використанні потрібно користуватися засобами для її зволоження.
Якщо на укус комара чи інших комах розвинулась алергічна реакція, можуть стати в пригоді антигістамінні засоби. Вони застосовуються, якщо є такі симптоми як кропив'янка, інші висипи, уражені ділянки мають великий розмір, є підвищення температури та свербіж.
Але, в даній ситуації потрібно розуміти, що якщо реакція виходить за межі місцевої і є ризик розвитку анафілаксії, потрібно негайно звертатися за медичною допомогою. В цьому випадку місцева терапія не буде ефективною і потрібно вводити адреналін.
Прикладами ж місцевих антигістамінних кремів та мазей може бути Едермік-гель.
Якщо є загроза інфікування ураженої внаслідок укусу ділянки через її розчухування чи інші причини, стануть в пригоді антисептичні засоби. Вони потрібні, щоб запобігти розмноженню патогенних мікроорганізмів. Крім того, антисептики також допомагають зняти свербіж та пришвидшують загоєння ранок.
Ба більше, до кремів та мазей можуть додаватися натуральні інгредієнти на основі рослинних бальзамів та смол.
Інші способи полегшити симптоми
Загалом, в більшості випадків симптоматика після укусів комарів, бджіл, мошок чи інших комах зникає самостійно за кілька днів.
Полегшити самопочуття можна і завдяки домашнім методам. Наприклад:
- спробуйте промокнути укус розчином з харчової соди та води. Наносьте його кілька разів на день, поки симптоми не зникнуть.
- Накладіть прохолодний компрес. Спробуйте заспокоїти місце укусу, приклавши холодний пакет або прохолодну вологу тканину на кілька хвилин.
- Прийміть пероральний антигістамінний засіб.
Коли потрібна допомога лікаря
Але негайно зверніться до лікаря, якщо маєте ознаки важкої алергічної реакції або підвищену температуру чи інші симптоми розвитку інфекції.
Джерела інформації:
- https://www.coastalorthoteam.com/blog/corticosteroids-uses-benefits-and-risks?hs_amp=true
- https://www.asiaone.com/print/News/Latest%2BNews/Health/Story/A1Story20120828-368130.html
- https://atopicdermatitis.net/clinical/pros-cons-topical-steroids
- https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/mosquito-bites/diagno1ффф1sis-treatment/drc-20375314
- https://www.google.com/amp/s/indicator.ru/amp/medicine/lokoid.htm
- https://2i.by/prochee/chem-mazat-ukus-chem-mazat-ukusy-komarov-15-effektivnyh-mazej.html
- https://www.betterhealth.vic.gov.au/health/conditionsandtreatments/allergies-to-bites-and-stings
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/mosquito-bite-cream#home-treatment-options
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Як алергенам привласнюють найменування та як їх класифікують?
Міжнародний союз імунологічних товариств (the International Union of Immunologic Societies) встановив правила найменування повітряних алергенів, згідно з якими перші 3 літери назви алергену означає рід, наступна за ними буква - вид тварини, якій належить алерген, арабська цифра - порядковий номер відкриття даного алергену. Наприклад, алерген Dermatophagoides pteronyssinis (мікрокліщів домашнього пилу), відкритий першим алерген, носить назву Der p 1.
Чому виникає алергія на котів?
Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.
Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.
Що таке аероалергени?
Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.
У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.
Яка поширеність алергії на укуси комах серед дітей і дорослих?
Системні алергічні реакції на укуси комах зустрічаються у 3,3% дорослих і 0,4-0,8% дітей.
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
