Методи лікування алергії

Методи боротьби та профілактики алергій

Майже кожен хоч раз у своєму житті стикався з проблемою алергії. Вона може виникати незалежно від віку і на будь-який подразнювач. Навіть якщо ви ні разу в житті не відчували симптомів алергії, це не означає що ви захищені і з вами ніколи такого не трапиться. Одна з найчастіших причин виникнення алергічних реакцій – це суттєве зниження імунітету.

         Причинами зниження імунітету можуть бути різноманітні захворювання (сезонні або хронічні), вагітність, накопичена втома, недосипання, неправильне харчування, зловживання алкоголем, вживання деяких ліків, паління, зміна кліматичних умов, стреси та депресії. Тобто виникнення будь-якого дисбалансу в організмі може спричинити алергічну реакцію. [2]

         В сучасній медицині існує багато методів боротьби та профілактики алергій.

         Розглянемо деякі з них, однак ми не розглядатимемо народні, нетрадиційні засоби, бо їх ефективність не вивчена досконало і ними можна лише посилити реакцію.

         Потрібно розуміти, що не існує чарівної пілюлі від алергії. Позбавитись цього недуга або хоча б полегшити симптоми можна лише комплексно, тривало та за рекомендацією лікарів.

Елімінаційна терапія

Красивий термін, що означає створення гіпоалергенних умов життєдіяльності. Уникнення скупчення алергенів. Створення бар’єру до подразників. (Вологе прибирання,провітрювання, здорове харчування, достатня кількість годин для сну, уникнення стресів). Елімінаційна терапія аналогічна методам профілактики.

Медикаментозна терапія

1.  

• Антигістамінні препарати. Випускаються в найрізноманітнішій формі. Мазі, креми, назальні та очні краплі, спреї, аерозолі, таблетки, сиропи. Можуть містити як  лише антигістамінний засіб, так і з додаванням препаратів з антисептичною, судинозвужувальною, протизапальною, заспокійливою дією.

Розрізняють швидкодіючі та ті, що мають кумулятивні властивості.

Головним побічним ефектом майже всіх протиалергічних ліків, що приймаються перорально (таблетки, капсули, сиропи) є підвищена сонливість та зниження уваги.[4] Тому їх не рекомендують застосовувати водіям та в професіях, що вимагають зосередженості. Також протипоказане вживання протиалергічних препаратів разом із заспокійливими засобами та алкоголем.

Найбезпечнішими є судинозвужувальні очні та назальні краплі, вони можутьполегшити ваш стан на деякий короткий термін, але не допоможуть позбавитись алергії, застосовують їх в комплексній терапії.

• Кромони, різновидність таких препаратів застосовують швидше для профілактики таких проявів як сльозоточивість, алергічні кон’юнктивіти, риніти, полінози. Додатково кромони мають противірусний ефект, що попереджує тяжкі наслідки зниження імунітету (синусити, бронхіти). Ця група розрахована на тривалий, але ефективний курс лікування. Протипоказані в період вагітності та лактації. [5]

 

• Кортикостероїди це гормони, що в незначній кількості генеруються в корі наднирників. Забезпечують багато життєвоважливих функцій,  таких як регуляція глюкози в крові, підтримка водно-сольового балансу, а також відповідають за рівень білків та вуглеводів в організмі.

Синтетичні аналоги доступні у формі мазей, кремів, гелів, спреїв, таблеток, капсул. Препарати – кортикостероїди можуть містити речовини протизапальної, антисептичної та антибіотичної дії. Завдяки тому, що більшість кортикостероїдних препаратів не всмоктується в кров і в слизові оболонки, їх можна вважати відносно безпечними.

Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ)

Використовується в медицині з 1911 року, тобто більше століття. Цей метод визнаний найефективнішим методом лікування алергії, бо впливає саме на імунологічну природу та не пригнічує, а усуває головну причину реакції. [1]

АСІТ можна вважати алерговакцинацією, бо такий метод полягає у поступовому, дозованому введенні екстракту виявленого алергена в організм хворого з подальшим підвищенням доз. Широко застосовується для пацієнтів, для яких уникнення алергенів є неможливим. Наприклад, для людей, що проживають в промислових зонах з загазованим повітрямтам, де уникнути контакту з алергеном складно або неможливо. [1]

    Імунотерапія призначається лікарем, якщо фармакологічні та інші методи виявились неефективними. Проводиться під наглядом досвідчених медиків в клінічних закладах.

Користуються парентеральними (підшкірний) та пероральними (через рот), інтраназальними (краплі у ніс), інгаляційними (вдихання) методами введення алергену-вакцини.

         При успішному проходженні курсу терапії, період ремісії може тривати від двох до десяти років. Як показали дослідження, така терапія позитивно позначилася навіть на пацієнтах, що страждають бронхіальною астмою алергічного походження. Три чверті учасників аналізу не відчувають симптомів протягом багатьох років після лікування. [3]

 

Показання до алерген-специфічної імунотерапії:

• Сезонні алергії (сінна лихоманка)
• Алергічний риніт
• Алергія на побутовий пил
• Бронхіальна астма алергічного походження
• Алергічний кон’юнктивіт
• Деякі види харчових алергій

 

Протипоказання до алерген-специфічної імунотерапії:

• Деякі імунні захворювання,імунодефіцит
• Деякі серцево-судинні захворювання
• Деякі інфекційні захворювання
• Вагітність (в деяких випадках дозволено, визначає лікар)
• Деякі психічні розлади
• Вік – до п’яти років

 

В будь-якому випадку, методи, тривалість, доцільність та інтенсивність терапії визначає лікар. Тому, не відтерміновуйте візит до клініки і будьте здорові.

 

Джерела:

1. Новиков Д.К. Клиническая аллергология. Минск:«Вышэйшая школа», 1991.–523 с.
2. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Москва: «Медицинское информационное агентство», 2003.
3. Лусс Л.В., Сидорович О.И., Успенская К.С. Пищевая аллергия и пищевая непереносимость: принципы диагностики и терапии // Лечащий врач. 2007.
4. Алергічні ураження шкіри у практиці сімейного лікаря : навч. посіб. / В. І. Кривенко [та ін.]. – Запоріжжя : [ЗДМУ], 2014.
5. О.М. Охотнікова, К.В. Мелліна – Клінічна імунологія Алергологія. Інфектологія. №1 (80). 2015