Харчова алергія – що варто знати про цей вид алергії

Чому виникає харчова алергія та як з нею жити

Харчова алергія – неприємне і небезпечне захворювання, яке проявляється  у 4-8% дітей та 2-4% дорослих.

–  Серед пацієнтів, що страждають на харчову алергію, 20% – люди віком до 25 років , – зазначає доцент кафедри фтизіатрії з курсом алергології та імунології Вінницького національного медичного університету Ольга Бондарчук.

У дітей з харчовою алергією в 4 рази збільшується ризик розвитку бронхіальної астми, в 2,4 рази – атопічного дерматиту, в 3,6 рази респіраторної алергії (бронхіальна астма, алергічний риніт).

Саме харчова алергія –  основна причина анафілаксії у дітей до 14 років. У 30% випадків вона супроводжує дитячий атопічний дерматит. На щастя, з часом, практично кожна друга дитина переростає її. 

 

Чому виникає харчова алергія?

Харчова алергія – це реакція організму,  яка виникає незабаром після вживання певної їжі. Імунна система помилково визначає конкретну їжу або речовину в їжі як щось шкідливе.

– Харчова алергія – це реакція гіперчутливості, спотворена відповідь імунної системи на певні молекули харчових продуктів. Вона обумовлена участю імунопатологічних механізмів, – каже експертка. – Частіше харчова алергія обумовлена антитілами класу Е (імуноглобуліни Е). – Клінічні прояви харчової алергії,  як і будь якої іншої алергічної реакції, виникають після повторного вживання харчового продукту.

Якщо у вас розвинулась чутливість до певного продукту, то наступного разу, коли ви з'їсте навіть найменшу його кількість, у відповідь на потрапляння причинного алергену почнуть вироблятись антитіла IgE. Вони сигналізуватимуть вашій імунній системі випустити хімічну речовину гістамін, а також інші речовини, у кров. Саме вони й викликають симптоми алергії.

Частіше харчова алергія зустрічається у дітей, особливо ‒ у малюків та немовлят.

По мірі дорослішання травна система дозріває, і алергічні реакції зменшуються.

Діти зазвичай переростають алергію на молоко, сою, пшеницю та яйця. Сильна алергія на горіхи та молюски швидше за все залишиться впродовж життя.

Найбільш потенційними харчовими алергенами є

• молоко,
• яйця,
• риба, особливо морська,
• арахіс,
• соя і
• горіхи.
• Продукти, які спричиняють харчову алергію рідше, залишаючись, втім, важливими її чинниками, включають:
• Кукурудзу
• Желатин
• М'ясо (яловичину, курятину, баранину, свинину)
• Насіння (найчастіше – кунжут, соняшник, мак)
• Спеції, такі як кмин,  коріандр, часник і гірчицю

 

– Якщо говорити про молоко, то воно містить 25 алергенних молекул, але найбільшу сенсибілізуючу активність мають три з них (бета-, альфа-лактоглобулін, казеїн). Бета- є найбільш алергогенним, не міститься в людському молоці і втрачає сенсибілізуючу властивість при нагріванні, – зазначає Ольга Бондарчук. – Алергія на лактоглобуліни може зникати у дітей до 3-5 років. А на казеїн, навпаки, збільшуватись. І такі особливості існують відносно кожного харчового продукту. Тому важливо вчасно консультуватись із лікарем з приводу своїх симптомів.

 

Симптоми харчової алергії

Симптоми харчової алергії

Негативні реакції, такі як проблеми з травленням, висип чи набряк дихальних шляхів може спровокувати у чутливих осіб навіть невелика кількість харчових алергенів.

Симптоми харчової алергії, в більшості випадків, проявляються від декількох хвилин до двох годин після прийому їжі.

Основні симптоми харчової алергії включають:

1) кропив’янку (пухирі, що сверблять), 

2) набряк губ, обличчя, язика, горла.

3) нудоту й блювоту

4) біль в животі і діарею

5) свистяче дихання

6) зниження тиску і втрату свідомості.

 

Пацієнтів з важкими реакціями стало більше

Інколи харчова алергія може викликати більш важкі симптоми. Мова йде про уже згадану анафілаксію.

– Є дані, що за останні 10 років кількість дітей, госпіталізованих з важкими анафілактичними реакціями, збільшилась у 7 разів,- говорить Ольга Бондарчук. – Тому такі пацієнти мають бути на обліку, носити браслети чи будь-які інші прикраси чи речі з назвою своїх алергенів і мати завжди з собою кишеньковий дозатор епінефріну (епіпен). І, звичайно, такі люди повинні вміти надати собі допомогу при необхідності та навчити тому найближче оточення. В Україні дозатор епінефріну можна придбати в аптеках. В деяких країнах його виділяють за спеціальними програмами.

 

Як розпізнати анафілаксію?

Ознаки та симптоми, які потребують особливої уваги:

• Звуження і спазм дихальних шляхів
• Набрякання горла або відчуття кому в горлі, що утруднює дихання
• Раптова слабкість, шок від сильного падіння артеріального тиску
• Пришвидшений пульс
• Запаморочення, втрата свідомості

 

Вирішальне значення при анафілаксії має невідкладне лікування – введення епінефріну. В іншому випадку цей стан може бути загрозливим для життя.

 

Основні симптоми анафілаксії:

• Утруднене дихання через звуження дихальних шляхів та набряк гортані
• Прискорене серцебиття
• Швидке падіння артеріального тиску, що спричиняє запаморочення або непритомність та холодний піт.
• Кропив’янка та ангіоневротичний набряк
• Сильний страх або тривога

За найменшої підозри на анафілаксію має бути введений адреналін. Він звужує судини, підвищує артеріальний тиск та розширює дихальні шляхи. Якщо лікар, діагностувавши вам харчову алергію, з’ясує, що у вас є ризик розвитку анафілаксії, то порадить завжди носити із собою дозатор адреналіну і навчить, як ним користуватись.

 

Чому харчова алергія виникає саме у мене?

Якщо у ваших батьків були які-небудь алергічні реакції, астма, екзема, сезонна алергія, тощо, ризик розвитку харчової алергії зростає. Вірогідність виникнення алергії у дитини, при відсутності алергічних захворювань у батьків, становить 15-20%. Якщо хворіє один з батьків – 30-50%, а двоє – 70-80%.

Так само ризики зростають при  наявності інших видів алергій: алергія на одну їжу підвищує ризик виникнення алергічної реакції на іншу.

Інші фактори, що сприяють розвитку харчової алергії

– надмірне вживання вагітною високоалергенних продуктів (молоко, риба, яйця, арахіс, соя, горіхи тощо)

– штучне вигодовування чи ранній перехід до нього

-захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, зниження шлункової секреції

– порушення харчування

– вплив шкідливих екологічних факторів

– порушення місцевого імунітету слизових оболонок

– кишкові паразити.

Як лікувати харчову алергію

За словами Ольги Бондарчук, виявити харчову алергію можна за допомогою типових скарг, обтяженого спадкового анамнезу (якщо на алергію хворіють батьки), веденням харчового щоденника.

–  Також, рекомендовано проведення специфічного шкірного тестування (прик-тест, прік-ту-прик тест) та молекулярної алергодіагностики (визначення специфічного імуноглобуліну Е) у випадку імуноглобулін Е обумовлених реакцій,  – каже вона. 

 Лікування харчової алергії базується на принципах ВООЗ. при цьому, як зазначає науковець, існують специфічні і неспецифічні методи лікування харчової алергії у дітей та дорослих.

Основним методом специфічного лікування при моносенсбілізації (алергія на 1-2 алергена) є елімінація, тобто, видалення з раціону харчового продукту.

При поєднанні харчової алергії з алергічним ринітом, бронхіальною астмою, атопічним дерматитом чи інсектною алергією (чутливість до укусу комах) показана алерген-специфічна імунотерапія (лікування причинним алергеном). Її ще називають алерговакцинацією. Неспецифічні методи передбачають призначення медикаментозної терапії (наприклад, антигістамінних препаратів).

Величезне значення мають освітні програми для пацієнтів – їм потрібно вчитися більше знати про свою хворобу.

 

Для написання статті використовувалась інформація за посиланням: https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/food-allergy/symptoms-causes/syc-20355095

Профілактика харчової алергії

Найефективнішим способом запобігання симптомів є вилучення алергенів з раціону. Особливу увагу слід приділити харчуванню поза домом, адже більшість важких та летальних реакцій трапляється саме там.

Важливо також завжди перевіряти перелік інгредієнтів, роблячи замовлення в кафе чи купуючи продукти чи напої в магазині.

Крім того, виробники продукції часом наносять на етикетку напис на кшталт "може містити…".  Це робиться, щоб попередити споживачів, що в процесі виробництва у виріб могли випадково потрапити ті чи інші алергени і такі написи також потрібно брати до уваги.

Даючи дитині новий продукт, можна зробити "тест на смак". Перш ніж давати щось куштувати, потріть продуктом губи. Якщо дитина відчуває поколювання чи печіння, можливо, така їжа викличе у неї алергію. Але таке тестування працює не завжди, тож не варто покладатися лише на нього.