Генітальна алергія: які симптоми та як лікувати?
зміст
Генітальна алергія: які симптоми та як лікувати?
Генітальна алергія – стан, який достатньо рідко діагностується в силу того, що інтимні проблеми алергологи та дерматологи лікують зрідка. Тому потрібно бути уважнішим до власного здоров'я і при наявності ознак захворювання, які не покращується навіть на фоні лікування, краще замислитися про консультацію саме у лікаря, що спеціалізується на алергії.
Фактично, генітальну алергію як діагноз можна припускати у всіх пацієнтів, які мають хворобливі або подразненні геніталії, і у яких виникають труднощі з ідентифікацією типу інфекції, яка спричиняє захворювання.
Які симптоми генітальної алергії?
Якщо говорять про генітальну алергію у жінок, то найчастіше мають на увазі алергічний вульвіт. Цей запальний процес вражає жіночі геніталії – великі та малі статеві губи. Він викликається алергенами.
Алергія статевих губ може виникнути в будь-якому віці, але найчастіше з цим незаразним захворюванням (якщо воно й справді викликане алергією, а не інфекцією) стикаються молоді дівчата або ж навпаки – жінки більш зрілого віку.
Основними симптомами цього захворювання є:
- хронічний свербіж шкіри
- відчуття печіння та подразнення слизової оболонки
- вагінальні виділення, які можуть мати гнійний характер
- поява висипки, тріщин шкіри на великих губах.
При алергічних проявах захворювання, геніталії можуть почервоніти, набрякнути та навіть може проявлятися больовий синдром. Пацієнтки можуть також відчувати, дискомфорт під час статевого акту та гігієнічних процедур.
Геніталії можуть мати пошкоджені ділянки, покриті білим нальотом.
Вульва – досить чутлива ділянка, і подразники в цій зоні викликають більш інтенсивні реакції епітелія. Вони обумовлені більшою втратою води через епітелій, ємністю самої вульви та інтенсивним кровотоком у ній.
При алергії статевих органів за частотою переважають алергічні реакції IV типу (наприклад у вигляді контактного дерматиту). Якщо контактний дерматит має алергічну природу, перші його прояви дадуть про себе знати уже протягом кількох годин після контакту з алергеном чи алергенами, а ознаки захворювання можуть зникнути протягом 2 – 4 тижнів.
Що може спричинити генітальну алергію?
Причинами генітальної чутливості є багато факторів. Зокрема, це можуть бути:
- мило чи гель для душу або інтимної гігієни;
- неправильно проведені вагінальні спринцювання;
- хлорка, яка може використовуватися для очищення води в басейнах;
- надто гарячі ванни;
- сперміцид (цю речовину містять презервативи);
- гігієнічні прокладки, тампони, змазки;
- синтетична або надто тісна білизна;
- тривале носіння мокрого купальника.
Багато з цих подразників стають небезпечними не одразу. Наприклад, те ж мило, перед тим, як стати причиною алергії в чутливій зоні, може нормально використовуватися роками.
Контактна кропив’янка може виникнути через алергію на сперму партнера, на речовину, з якої виготовляються презервативи чи навіть через те, що ваш партнер з’їв якийсь алергенний продукт.
Примітно, що чутливість до еякуляту найчастіше виникає вже після першого сексу. Багато реакцій на сперму можуть імітувати хронічний вагініт і проявлятися або локальними ознаками, або ж набувати спектру системних симптомів. Відомо, що жінки з атопією та ті, які частіше вдаються до процедур спеціальної обробки статевих шляхів, наприклад – спринцювання, частіше мають й симптоматику до сперми.
Алергія на презерватив та на фрукти – що спільного?
Реакція по типу контактного дерматиту на презерватив може бути викликана латексом, ароматизатором чи тим чи іншим підсилювачем задоволення чи місцевим анестетиком. Така реакція може проявитися як одразу і набувати досить важких – системних – проявів, так і через деякий час. Іноді алергія на латекс може бути пов’язана з реакцією на певні фрукти (найчастіше – авокадо, банан, ківі, диня, персик). Це так званий синдром “латекс-фрукти”. Пацієнти з алергією на фрукти з вірогідністю в 11% можуть розвинути реакцію і на латекс, а 35% пацієнтів з латексною чутливістю можуть реагувати на фрукти.
А от від алергії на сперміциди частіше потерпають чоловіки. Подразнення чоловічих статевих органів можуть бути спричинені такими речовинами, які входять до складу сперміцидів, як бензокаїн, гексилрезорцинол, хлорамін, хінін або пов’язані з ними ароматизатори та барвники.
Крім того, розрізняють подружній або партнерський алергічний контактний дерматит, який зумовлений, як правило, ароматизаторами, речовинами для змазки , косметикою або місцевими нестероїдними протизапальними засобами тощо.
Лікування та профілактика генітальної алергії
Будь-яке висипання чи подразнення в області інтимної зони вимагає лікування. В іншому разі, це загрожує подальшим інфікуванням, погіршенням симптомів та появою інших статевих проблем. Тому важливо визначити яку причину – алергічну, чи, можливо, – інфекційну має ваше захворювання.
На прийомі лікар може провести тазовий огляд та спеціальне тестування на визначення алергенів. За потруби також можуть бути проведені інші дослідження: аналіз виділень на ознаки інфекції, аналіз сечі тощо.
У випадку підтвердженої алергічної природи захворювання, лікування в першу чергу буде зводитися до уникнення контакту з речовиною, яка викликає реакцію.
В якості профілактики проявів алергії на майбутнє також рекомендується використання м'яких засобів для підмивання, наприклад, мила без ароматизаторів або просто води без мила.
Також статеві органи потрібно ретельно витирати насухо, рекомендується також уникнення ароматизованих прокладок, тісного, синтетичного та мокрого одягу.
Джерела:
- https://www.webmd.com/women/what-to-know-about-vulvitis
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4857673/
- https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/15175-vulvitis
- https://www.verywellhealth.com/vulvitis-causes-symptoms-and-treatment-3520435
- https://uihc.org/health-topics/contact-dermatitis-vulva
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/vulvar-dermatitis
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
-
Настінниця
Питання та відповіді
Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?
Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).
Чи може забруднення повітря викликати бронхіальну астму та інші алергічні захворювання?
Активне або пасивне куріння може бути причиною бронхіальної астми та інших алергічних захворювань. Інші забруднювачі повітря і викликаючі подразнення дихальних шляхів речовини можуть погіршити перебіг бронхіальної астми і алергічного риніту, але, мабуть, не є їх причиною.
Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?
Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).
Чи є мікрокліщі комахами?
Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.
В якому віці проявляється атопічний дерматит?
У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.
