Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?
Як правило немає.
Як правило немає.
Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.
Види найбільш поширених алергенів:
|
Пилкові |
Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій та ін.); злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.) |
|
Побутові |
Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше. |
|
Епідермальні |
Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі. |
|
Харчові |
Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція. |
|
Інсектні |
Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі. |
|
Хімічні |
Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу. |
|
Інфекційні |
Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів. |
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.
Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.
В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.
Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.
Системні алергічні реакції на укуси комах зустрічаються у 3,3% дорослих і 0,4-0,8% дітей.
Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).