Елімінаційна дієта спрямована проти алергії: як визначити алерген
зміст
Елімінаційна дієта
Якщо ви страждаєте на хронічну діарею, закрепи, болі у животі, надмірне газоутворення або спостерігаєте шкірні висипи після вживання певних продуктів, дієта на виключення або елімінаційна дієта допоможе визначити, чи викликані ваші симптоми певним видом чутливості до їжі. Крім того, така дієта допомагає у діагностиці алергії, визначенні причинного продукту у разі прихованої алергії, а також у подоланні синдрому подразненого кишечника.
За однією з варіацій [1] елімінаційної дієти пропонується відмовитися від глютену, молочних продуктів, яєць, сої, алкоголю та фаст-фуду на 23 дні. Саме стільки часу потрібно, щоб нівелювати вплив алергенів. В цей період також не рекомендується їсти рибу, багато клітковини та рослинних олій. Не кращою ідеєю буде й вживання “батончиків здоров’я”: через велику кількість цукру від них теж варто відмовитися. Так само як і від спеціальних безглютеновых круп та хлібців. В них рафіновані вуглеводи одного виду рослин замінюються аналогічними вуглеводами іншої рослини. Також будьте пильними щодо вівса, оскільки він часто може бути забруднений глютеном.
На 24ий день в меню повертається один з продуктів та вивчається реакція на нього протягом 48 годин. Якщо після цих двох днів реакція відсутня ‒ продукт залишається у раціоні, а реакція записується у паперову версію харчового щоденника або у додаток для смартфону, який дозволяє записувати спожиті страви. Якщо ж і після наступного вживання на продукт немає реакції, він залишається остаточно, а в раціон повертається наступний "тимчасовий вигнанець"…
Якщо на якийсь продукт з’явилась реакція, рекомендується підтвердити її вдруге і також записати у харчовий щоденник. Якщо симптоми повторюються, можливо саме цей продукт є алергеном, і його варто виключити з меню. Таким чином можна вберегти себе від неприємних симптомів у майбутньому. Разом з тим, хоча й елімінаційна дієта має низку переваг, вона може призвести й до негативних наслідків. Адже з раціону можуть виключатися речовини, що потрібні для нормальної роботи організму.
Особливо небезпечною є дієта, коли вона розроблена пацієнтом самостійно, без консультації з лікарем. Допомогти вам, у першу чергу, може сімейний лікар, який визначить, яку саме загальну патологію (проблеми зі шлунком та/чи кишечником, алергію) ви маєте. Він може направити вас й до лікаря-алерголога, гастроентеролога чи нутріціолога, які встановлять точний діагноз і складуть для вас правильну дієту.
Не поліпшує дієта й стан шкіри. Наприклад, огляд дев’яти досліджень [2] показав, що дієта не покращує симптоми у людей, що мають атопічний дерматит. Крім того, тривала елімінація може посилити алергічну реакцію на їжу. Так, дослідження, проведене в університеті Джона Хопкінса, виявило, що у дітей, які переросли алергію на арахіс, але продовжували виключати його зі свого раціону, спостерігалися рецидиви сильної алергії. Про сильнішу реакцію повідомляють і ті, хто виключав із свого раціону глютен, а потім ненавмисно з’їдав щось з його вмістом.
Однак, в іншому дослідженні було виявлено, що діти з атопічним дерматитом та одночасною алергією на яйця, покращили свій стан на дієтах без яєць. В будь-якому випадку, виключення алергену з раціону є, наразі, найкращим методом усунення симптоматики алергії. Проте, повторимось, складати конкретне меню без алергенів може лише лікар після того, як він встановив вам точний діагноз чутливості до того чи іншого продукту.
Тим часом, в науковій літературі йдеться, що певне урізноманітнення раціону може полегшити деякі симптоми сезонної алергії та навіть астми. Існує низка продуктів [3], які сприяють зменшенню запалення та підвищенню захисних властивостей імунної системи. Наприклад, імбир може допомогти зменшити набряки та подразнення в носі, очах і горлі. Він містить антиоксидантні, протизапальні фітохімічні сполуки.
Ще один продукт, який допомагає зменшити запалення та набряки ‒ куркума. Але щоб вона краще розкрила свої властивості, її слід додавати в їжу разом з чорним перцем.
При відсутності харчової алергії, не забувайте про червону та іншу жирну рибу. Вона може знизити ризик виникнення алергічної чутливості або полінозу і навіть полегшити перебіг астми. Це, ймовірно, пов’язано з протизапальними властивостями омега-3-кислот, які містяться у рибі, особливо – жирній.
Можуть стати в нагоді і звичайні цибуля, перець та петрушка. Вони є природним джерелом кверцетину, який діє як натуральний антигістамінний засіб, зменшуючи симптоми сезонної алергії.
Зменшити подразнення при алергічних захворюваннях, в тому числі і астмі, може ананас, завдяки ферменту, який називається бромелайн. Оздоровити організм може й регулярне вживання натуральних пробіотичних кефіру та йогурту [4].
Порадьтесь зі своїм лікарем, які з перелічених продуктів можуть бути корисними у вашому випадку.
Джерела інформації:
- https://www.mindbodygreen.com/0-12540/the-simple-elimination-diet-that-could-change-your-life-forever.html
- https://www.verywellhealth.com/food-making-you-sick-allergy-elimination-diet-may-help-1324053
- https://www.healthline.com/health/seasonal-allergies-best-foods#1
- https://www.webmd.com/allergies/features/foods-fight-allergies
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Які виділяють стадії атопічного дерматиту?
Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.
З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?
Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.
Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?
Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.
Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?
Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
