Чому амброзія така небезпечна?
зміст
Підступність алергенних білків у пилку амброзії
Алергія на амброзію – одна з найпоширеніших алергічних реакцій, які проявляються в Україні в другій половині літа – на початку осені. Це один з видів полінозу, тобто, алергії на пилок. Чутливість до пилку амброзії може обумовити такі симптоми як закладеність носа, нежить, почервоніння очей та сльозотечу, відчуття дискомфорту чи печіння в горлі, а також може спровокувати прояви бронхіальної астми.
Серед рослин, що виділяють алергенний пилок, амброзія все впевненіше посідає першу сходинку. Навіть в Україні. Будучи завезеною сюди сто років тому разом із зерном із США у рамках продуктової допомоги, що її Америка надавала СРСР, амброзія поширилася вже по всій території країни. Переважно мова йде про амброзію полиннолисту (Ambrosia artemisiifolia). У південних та південно-східних областях алергія до неї посідає чільне місце серед усіх видів гіперчутливості. Тож чому амброзія така небезпечна?
Насправді, це питання має декілька відповідей. Одна з них – алергенність самих білків амброзії, інша – структура пилкового зерна. Важливі також і процеси зміни клімату. Вони теж впливають на основний алерген амброзійного пилку. Не вірите? Тож давайте розбиратися разом.
Отже, до сьогодні у пилку амброзії відкриті та описані 8 алергенних білків. За іншими даними їх може бути більше 40. Чільне місце серед них посідає Amb a 1 – основний або мажорний алерген амброзії полинолистої. Він належить до класу пектат-ліаз. Концентрації цього ферменту збільшуються по мірі дозрівання пилку. Адже саме цей білок відповідає за утворення ростової трубки. Вона утворюється тоді, коли пилок – рослинний сперматозоїд, – дістався рильця маточки квітки і мусить тепер дістатися через маточку до яйцеклітини. І пектат-ліаза допомагає йому у цьому. Ось чому концентрації цього білка-алергена найвищі у пилку амброзії, що дозріває ближче до осені. У нього є час, щоб у цьому пилку утворитись. Відтак, як відмічають лікарі, реакції чутливих людей на пилок амброзії є більш вираженими саме у вересні. Тоді ж спостерігається друга хвиля цвітіння амброзії в Україні.
До пектат-ліази чутливі більше 95 % пацієнтів, що мають симптоми алергії на амброзію. Крім функції, алергенність цього білка може бути зумовлена і його структурою – наша імунна система сприймає саме її як ворожого агента, а також з’єднанням Amb a 1 з іншими речовинами пилку. Наприклад, флавоноїди, що зумовлюють жовтий колір пилку, можуть також викликати реакцію імунної системи. Ці речовини можуть з’єднуватися з Amb a 1 мають для рослини захисний ефект. А ті білки, які інші організми використовують для захисту, наша імунна система часто й сприймає як ворожі. Флавоноїди ж відоми своєю здатністю модулювати імунну відповідь, підсилюючи реакцію на алергени пилку.
Серед інших, доведених алергенів амброзії – Amb a 4 – дефензиноподібний білок, також має захисні властивості. Amb a 6 – це білок-переносник ліпідів або ЛТП. Він відомий своєю стійкістю, а також здатністю викликати важкі алергічні реакції. Amb a 8 – це профілін. Такий білок не несе великої загрози. Втім, гіперчутливість до нього може означати й алергію до великого спектру рослинних продуктів та латексу. Адже профіліни – то білки, які є чи не в кожній рослині. Amb a 9 та Amb a 10 – полькальцини. Вони можуть відповідати за перехресні реакції з алергенами злакових трав у людей, чутливих до цього білку амброзії. Саме злаки відомі наявністю полькальцинів. Amb a 11 – цистеїн-протеаза. Білок, що відповідає за відповідь рослини на стрес. Його кількість зменшується з дозріванням рослини. Втім, дві третини людей з алергією до пилку амброзії реагують саме на нього. І останній білок – Amb a 12 – енолаза. Цей протеїн є ключовим для росту і розвитку рослин і його в клітинах, як правило, дуже багато. На нього теж реагують дві третини людей з алергією до амброзії.
Специфіка будови пилкового зерна впливає на алергенність амброзії
Але широкий спектр стійких білків-алергенів – то ще не всі причини алергенності пилку цієї рослини. Такій властивості сприяє й будова пилкового зерна. Воно у амброзії має розмір близько 20 мікрометрів. Такий розмір пилку притаманний більшості рослин-алергенів. Пилок не є занадто малим, але й не дуже великий. Крім того, у амброзії його поверхня рясно вкрита шипами. Саме вони допомагають пилку утримуватись на поверхні слизової оболонки носа. Відтак, пилок має час розбухнути, лопнути, і алергенний коктейль потрапляє з нього на нашу слизову, звідки всмоктується у кров.
Глобальне потепління та алергенність амброзії
Також амброзія – чи не єдина рослина, для алергенності пилку якої підтверджена роль глобального потепління. Зокрема, є багато робіт західних вчених, які демонструють, що при підвищенні температури та концентрацій СО2 у повітрі, збільшується й концентрація білків у амброзійному пилку. Зокрема, того ж Amb a 1.
Отже, поєднання всіх названих факторів, а також широке розповсюдження цієї рослини на територіях, що є закинутими, і часто не перевіряються людиною, й сприяє тому, що концентрації пилку амброзії в сезон набагато перевищують клінічно значущий поріг у 10 пилкових зерен в кубометрі повітря. І пилок цей, через велику його кількість, може знаходитись в атмосфері і день, і ніч. І уникнути контакту з ним чутливим людям дуже складно.
А, відтак, щоб у людей, сенсибілізованих до пилку амброзії, не виникало симптомів полінозу, завчасно, до початку сезону, їм рекомендується пройти курс алергенної імунотерапії (АІТ). Саме вона є єдиним способом лікування алергії на амброзію.
Разом з тим, ліки від алергії на амброзію можна застосовувати і під час сезону пилкування. Але це лікування буде симптоматичним. Людям з пилковою алергією рекомендується прийом антигістамінних препаратів. Назальні симптоми можуть полегшити місцеві спреї, а симптоми з боку легень, задишку усунуть бронходилататори. Від хвороби як такої вони не позбавлять, але полегшать її симптоми. Втім, у будь-якому разі, всі ці ліки потрібно підбирати разом з лікарем.
Джерела інформації:
- https://www.karger.com/Article/FullText/487997#ref3
- https://bmcplantbiol.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2229-14-176
- https://allergy.org.ua/alerhiia-na-ambroziiu-ne-prykhodyt-sama/
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
-
Настінниця
Питання та відповіді
Чи викликає алергію пух з насіння тополі?
Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?
Як правило немає.
Чи змінюється захворюваність на атопічний дерматит?
Захворюваність на атопічний дерматит, а також на бронхіальну астму та алергічний риніт зростає.
Які виділяють стадії атопічного дерматиту?
Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.
