Болиголов плямистий – чому контакту з ним варто уникати?

зміст

Чим небезпечний болиголов?

Напевно, багато хто з вас бачив обабіч доріг, по берегам річок та у заліснених ділянках рослину, дещо схожу на більш відомий борщівник. Тільки зонтик у цієї рослини менший, стебло червонувате і вкрите плямами, часто – продовгуватими. А листки схожі на такі у петрушки або моркви. З великою ймовірністю це – болиголов. І не дивно, що повна його назва – болиголов плямистий або отруйний. Її він отримав завдяки оцим червонуватим плямам на стеблі. Та й від свого родича борщівника, хоч і пішов, але недалеко. Отже: болиголов плямистий. Що варто знати про цю рослину і чому контакту з ним варто уникати?

Першою чергою те, що ця рослина дуже отруйна. І не варто з нею зайвий раз контактувати, як і з її родичем борщівником. Як і борщівник, петрушка чи морква болиголов (Conium maculatum) належить до родини зонтичних, або окружкових. Саме тому суцвіттям всіх цих рослин є складний зонтик, що, часом, так приваблює до себе, особливо – у великих екземплярів, що сягають 3 і більше метрів.

Також отруйний болиголов має цікаве історичне значення. Відомий «чай з болиголова», який використовували для страти в Стародавній Греції. Зокрема, відваром болиголова, як вважається, стратили філософа Сократа. Щоправда, інші джерела свідчать, що чай той був приготований з іншої отруйної рослини з родини окружкових – цикути (Cicuta virosa).

Втім, на відміну від таких щодо родича-борщівника, алергічних реакцій на сік болиголова до цього часу не зареєстровано. А все через різний хімічний склад соку цих рослин. Якщо борщівник містить фурокумарини, які викликають фототоксичний ефект після контакту з УФ-випромінюванням, то болиголов містить алкалоїди піперидини. Їх, принаймні, п'ять типів, кожен з яких, як вважають, сприяє токсичності рослини. Провідним і надзвичайно отруйним серед них є коніїн. За своєю структурою він, як і інші піперидини, схожий на нікотин і міститься у всіх частинах рослини. Це нейротоксин, який порушує роботу периферичної нервової системи, спричиняючи в’ялий параліч дихання, що, зрештою, призводить до смерті. Листя та недозрілі плоди отруйного болиголова можуть містити до 2% коніїну. Концентрація алкалоїдів залежить від сорту, екологічних умов зростання рослини та її віку.

Як можна отруїтись болиголовом?

Людина може сплутати листя болиголова, особливо – молодого екземпляру, із листям петрушки, а також інших родичів-зонтичних – анісу та моркви. Адже зелень цієї отруйної рослини часто з’являється навесні раніше за інші. А корінь болиголова схожий на корінь турнепсу або кормової ріпи.

Відтак, як витікає з самої назви рослини, після вживання болигова в їжу у отруєної особи, як мінімум, болітиме голова. Але це – у найкращому випадку. Адже головним болем список симптомів отруєння соком болиголова не обмежується.

Симптоми отруєння болиголовом

Симптоми отруєння ним – це:

  • нудота,
  • блювота,
  • біль у животі,
  • тахікардія (частий пульс),
  • пітливість,
  • тремтіння,
  • слинотеча,
  • сечовипускання,
  • розширення зіниць,
  • проблеми з рухом
  • судоми.

За ними можуть настати брадикардія (зниження частоти серцевого ритму), параліч і кома. А від дихальної недостатності, яку також провокує отрута болиголова, може настати смерть.

Причому, людина рідко втрачає свідомість на перших етапах отруєння, а її моча та повітря, що вона видихає, мають специфічний мишачий запах. Вважається, що так пахне і сама рослина.

Болиголовом часто ласують і домашні тварини, яких випасають на луках. Особливо небезпечна ця рослина для худоби, що є вагітною. У ембріонів, які розвиваються, токсини цієї рослини спричиняють потворність – вовчу пащу та множинні вади скелета. Переважають серед токсинів все той же конеїн, а також – γ-коніцеїн.

Лікування та профілактика отруєння болиголовом

Специфічного лікування від отруєння соком болиголова не існує. Позаяк токсичність рослини є серйозною, щоб врятувати людину, лікування симптомів має бути агресивним. Необхідне також очищення шлунково-кишкового тракту, оскільки проти отрути болиголова спеціальні антидоти відсутні.

Профілактикою такого отруєння є вміння розпізнавати болиголов у природі та уникати вживання його листя або коренів, що їх, як вже згадувалося, можна сплутати з іншими овочами. Щоб цього не сталося, приглядайтеся до плям на стеблі. І точно обійдіть її десятою дорогою, якщо побачите ті плями та відчуєте мишачий запах поблизу рослини.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.sciencedirect.com/topics/agricultural-and-biological-sciences/conium-maculatum
  2. https://www.intechopen.com/books/phytochemicals-isolation-characterisation-and-role-in-human-health/coumarins-an-important-class-of-phytochemicals
  3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9
  4. https://en.wikipedia.org/wiki/Conium_maculatum
  5. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D0%B0
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9257 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3241.5 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1148.1 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Амброзія Амброзія
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин
  • Амброзія Амброзія
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин

Питання та відповіді

Які виділяють стадії атопічного дерматиту?

Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.

Що таке атопічний дерматит?

Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.

Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?

Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).

Що таке алергени?

Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.