Болиголов плямистий – чому контакту з ним варто уникати?
зміст
Чим небезпечний болиголов?
Напевно, багато хто з вас бачив обабіч доріг, по берегам річок та у заліснених ділянках рослину, дещо схожу на більш відомий борщівник. Тільки зонтик у цієї рослини менший, стебло червонувате і вкрите плямами, часто – продовгуватими. А листки схожі на такі у петрушки або моркви. З великою ймовірністю це – болиголов. І не дивно, що повна його назва – болиголов плямистий або отруйний. Її він отримав завдяки оцим червонуватим плямам на стеблі. Та й від свого родича борщівника, хоч і пішов, але недалеко. Отже: болиголов плямистий. Що варто знати про цю рослину і чому контакту з ним варто уникати?
Першою чергою те, що ця рослина дуже отруйна. І не варто з нею зайвий раз контактувати, як і з її родичем борщівником. Як і борщівник, петрушка чи морква болиголов (Conium maculatum) належить до родини зонтичних, або окружкових. Саме тому суцвіттям всіх цих рослин є складний зонтик, що, часом, так приваблює до себе, особливо – у великих екземплярів, що сягають 3 і більше метрів.
Також отруйний болиголов має цікаве історичне значення. Відомий «чай з болиголова», який використовували для страти в Стародавній Греції. Зокрема, відваром болиголова, як вважається, стратили філософа Сократа. Щоправда, інші джерела свідчать, що чай той був приготований з іншої отруйної рослини з родини окружкових – цикути (Cicuta virosa).
Втім, на відміну від таких щодо родича-борщівника, алергічних реакцій на сік болиголова до цього часу не зареєстровано. А все через різний хімічний склад соку цих рослин. Якщо борщівник містить фурокумарини, які викликають фототоксичний ефект після контакту з УФ-випромінюванням, то болиголов містить алкалоїди піперидини. Їх, принаймні, п'ять типів, кожен з яких, як вважають, сприяє токсичності рослини. Провідним і надзвичайно отруйним серед них є коніїн. За своєю структурою він, як і інші піперидини, схожий на нікотин і міститься у всіх частинах рослини. Це нейротоксин, який порушує роботу периферичної нервової системи, спричиняючи в’ялий параліч дихання, що, зрештою, призводить до смерті. Листя та недозрілі плоди отруйного болиголова можуть містити до 2% коніїну. Концентрація алкалоїдів залежить від сорту, екологічних умов зростання рослини та її віку.
Як можна отруїтись болиголовом?
Людина може сплутати листя болиголова, особливо – молодого екземпляру, із листям петрушки, а також інших родичів-зонтичних – анісу та моркви. Адже зелень цієї отруйної рослини часто з’являється навесні раніше за інші. А корінь болиголова схожий на корінь турнепсу або кормової ріпи.
Відтак, як витікає з самої назви рослини, після вживання болигова в їжу у отруєної особи, як мінімум, болітиме голова. Але це – у найкращому випадку. Адже головним болем список симптомів отруєння соком болиголова не обмежується.
Симптоми отруєння болиголовом
Симптоми отруєння ним – це:
- нудота,
- блювота,
- біль у животі,
- тахікардія (частий пульс),
- пітливість,
- тремтіння,
- слинотеча,
- сечовипускання,
- розширення зіниць,
- проблеми з рухом
- судоми.
За ними можуть настати брадикардія (зниження частоти серцевого ритму), параліч і кома. А від дихальної недостатності, яку також провокує отрута болиголова, може настати смерть.
Причому, людина рідко втрачає свідомість на перших етапах отруєння, а її моча та повітря, що вона видихає, мають специфічний мишачий запах. Вважається, що так пахне і сама рослина.
Болиголовом часто ласують і домашні тварини, яких випасають на луках. Особливо небезпечна ця рослина для худоби, що є вагітною. У ембріонів, які розвиваються, токсини цієї рослини спричиняють потворність – вовчу пащу та множинні вади скелета. Переважають серед токсинів все той же конеїн, а також – γ-коніцеїн.
Лікування та профілактика отруєння болиголовом
Специфічного лікування від отруєння соком болиголова не існує. Позаяк токсичність рослини є серйозною, щоб врятувати людину, лікування симптомів має бути агресивним. Необхідне також очищення шлунково-кишкового тракту, оскільки проти отрути болиголова спеціальні антидоти відсутні.
Профілактикою такого отруєння є вміння розпізнавати болиголов у природі та уникати вживання його листя або коренів, що їх, як вже згадувалося, можна сплутати з іншими овочами. Щоб цього не сталося, приглядайтеся до плям на стеблі. І точно обійдіть її десятою дорогою, якщо побачите ті плями та відчуєте мишачий запах поблизу рослини.
Джерела інформації:
- https://www.sciencedirect.com/topics/agricultural-and-biological-sciences/conium-maculatum
- https://www.intechopen.com/books/phytochemicals-isolation-characterisation-and-role-in-human-health/coumarins-an-important-class-of-phytochemicals
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9
- https://en.wikipedia.org/wiki/Conium_maculatum
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D0%B0
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Які виділяють стадії атопічного дерматиту?
Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.
Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?
Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.
Чи залежить характер алергічного захворювання від розмірів частинок алергену?
Відносно великі розміри пилкових зерен і спор грибів, мабуть, перешкоджають їх проникненню глибоко в дихальні шляхи, тому вони бувають причиною алергічного риніту і кон'юнктивіту. Однак високі концентрації в повітрі пилку і спор грибів можуть викликати і напади бронхіальної астми. Чи є такі напади наслідком виробництва цитокінів в верхніх дихальних шляхах або обумовлені попаданням пилкових зерен і спор грибів в дрібні бронхи - неясно. У хворих на бронхіальну астму при аутопсії знаходили в легких пилкові зерна. Алергія до цвілевих грибів, наприклад, роду Aspergillus, проявляється швидше нападами бронхіальної астми, ніж алергічним ринітом. Очевидно, це обумовлено проникненням в легені дрібних частинок грибів, зокрема, спор.
Що таке синдром алергічних реакцій порожнини рота?
Причиною синдрому алергічних реакцій порожнини рота є перехресна реакція на пилкові алергени і алергени деяких сирих харчових продуктів. Цей синдром (набряк і свербіж ділянок слизової рота, що стикалися з їжею, - губ, язика, глотки, неба) іноді виникає при пилковому алергійному риніті. Хворий часто може без шкоди для себе їсти у вареному вигляді продукт, що викликає у нього синдром алергічних реакцій порожнини рота. Тим, хто страждає цим синдромом не слід їсти сирі продукти, особливо в сезон цвітіння рослин, пилок яких викликає у них поліноз.
З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?
Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.
