Алергія на укуси мурах: симптоми та профілактика
зміст
Небезпека від укусів мурах
В усі часи мурахи були для людей прикладом наполегливості та працьовитості. Їх об’єднує сила феромонів самки, яка відкладає яйця і “керує” мурашником. Але через маленькі розміри, ці тварини змушені весь час оборонятись та кусатись.
Американські дослідники підрахували, що потенційно небезпечні реакції на укуси мурах виникають у 0,4–0,8% дітей та 3% дорослих. При цьому 90-100 смертельних випадків протягом року є результатом анафілаксії від їх укусу.
Де живуть найагресивніші мурахи?
В нашому регіоні найбільш жалючими вважаються руді мурахи та мурахи-женці. Вони не просто кусають, а виділяють в кров рідину, що провокує алергію. Але найнебезпечнішими в світі стосовно інвазійних реакцій є вогняні мурахи, укус яких може стати смертельним для більшості людей, котрі страждають на алергію. Батьківщиною вогняних мурах є Південна Америка (Бразилія, Аргентина та Перу). Але з часом мініатюрні трударі розповзлися майже по всьому світу. Найчастіше їх можна зустріти в США, Мексиці, на Карибських островах, в Азії та Австралії.
Симптоми укусу небезпечних комах
Укуси вогняних мурах вважаються найбільш болючими. Людину турбує нестерпний пекучий біль та сильний свербіж. Якщо отрута потрапить в кров, в 40 % потерпілих буде спостерігатись алергічна реакція. Шкіра почне дуже сильно набрякати і червоніти. Людина не може витримати свербіж і починає розчухувати місце укусу. В результаті – заносить інфекцію, яка може призвести до сепсису.
Реакція на укус вогняних мурах
Основна відмінність між укусами вогняних мурах та інших комах того ж виду полягає в тому, що перші нападають цілими зграями і кусають по кілька разів. При цьому мурахи будуть триматись за жертву своїми міцними щелепами і їх доведеться буквально відривати від шкіри по одному. Якщо цього не зробити, на тілі залишиться півколо від укусів.
Майже у всіх людей, які пережили напад вогняних мурах, на місці укусу з’являється свербляча ранка, котра через годину зникає. Потім через 4 години утворюється невеликий пухир. Якщо його розчухати, можна занести інфекцію. Після загоєння на місці ран залишаються шрами.
Що робити аби полегшити наслідки укусу?
Якщо невдала зустріч з мурахами сталась на природі, до місця укусу слід відразу прикласти компрес з горілкою або використаний пакетик чаю. Далі обробити його теплою водою з милом. Це зменшить ризик інфекційного ураження. Потім необхідно прийняти антигістамінні препарати і змазати болюче місце кремом. Якщо набряк збільшуватиметься, а біль посилиться – потрібно негайно звернутись до лікаря.
Симптоми алергії на укуси мурах
У випадку алергічної реакції спостерігатимуться наступні симптоми:
- Утруднене дихання;
- Блідість шкіри в місці укусу;
- Пітливість;
- Втрата свідомості.
По можливості, опинившись в лікарні, слід повідомити хоча б приблизний час укусу.
При схильності до системних реакцій слід бути завжди напоготові:
- Носити з собою ампули з адреналіном та антигістамінні препарати;
- Якщо їх немає, при перших ознаках раптового погіршення стану, терміново викликати невідкладну швидку допомогу. Адже лише кваліфіковані спеціалісти зможуть ввести внутрішньовенні ліки, а також надати іншу потрібну допомогу.
Наступним кроком буде профілактичне лікування алергії за допомогою імунотерапії отрутою комахи. Підібрати її може лише висококваліфікований алерголог. Такий метод лікування попередить виникнення наступних алергічних реакцій. Імунотерапія отрутою передбачає поступове збільшення її доз, що вводяться пацієнту, для зниження чутливості хворого до укусу. Таким чином, люди, які перебувають в районах найбільшої активності мурах, можуть повернутись до нормального життя і більше не боятись їхніх атак.
Методи боротьби з мурахами та профілактика укусів
Найбільш ефективними методами інсектицидної обробки з мурашниками є приманки-атрактанти. Для їх створення потрібно змішати соєве масло та кукурудзяну муку з хімічними речовинами. Робочі мурахи підберуть приманку і занесуть в найглибші місця, пригостивши делікатесами свою королеву.
Профілактика укусів мурах
Але для того, щоб подіяли інсектициди, можуть знадобитись тижні, а то й місяці. Тому алергологи рекомендують уникати укусів мурах. А для цього потрібно дотримуватись наступних правил:
- Не ходити по траві босоніж;
- Не пити з відкритих ємностей;
- Завжди тримати їжу накритою;
- Накривати вуличні контейнери для сміття;
- Уникайте парфумів, дезодорантів та лаків для волосся з солодким запахом;
- Не носити яскравий одяг;
- Аби уникнути несподіваного нападу при садово-городніх роботах, взувати закриті черевики, одягати носки та рукавички;
- Закривати вікна машини під час стоянки;
- Постійно тримати біля себе прописані алергологом ліки і виконувати всі його настанови;
- Негайно звертатись за медичною допомогою при появі перших ознак анафілаксії.
І, головне, дивитись під ноги і триматись подалі від пагорбів-мурашників. Це допоможе захиститись не лише самому, але й зберегти неушкодженими дітей та домашніх тварин.
Джерела інформації:
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/312484
- https://dermnetnz.org/topics/ant-bites-and-stings/
- https://www.millerthekiller.com/about/our-blog/ant-bites-everything-there-know-and-beyond
- https://www.healthline.com/health/fire-ant-bites
- https://www.webmd.com/allergies/fire-ant-stings
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Що таке алергени?
Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.
Яка поширеність алергії на укуси комах серед дітей і дорослих?
Системні алергічні реакції на укуси комах зустрічаються у 3,3% дорослих і 0,4-0,8% дітей.
Чи може викликати загострення алергічного захворювання скошування газону?
Особи, у яких алергічні захворювання загострюються при скошуванні газонів, в більшості випадків сенсибілізовані пліснявими грибами.
Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?
Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).
Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?
Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).
