Алергія на укуси комах
зміст
Причини виникнення інсектної алергії
Інсектна алергія – це комплекс алергічних реакцій, викликаний укусами комах або продуктами їх життєдіяльності, наприклад, слиною, отрутою, слизом.
Інсектна алергія найчастіше проявляється у весняний та літній сезони, в періоди дачно-садових робіт, лісових прогулянок, пікніків, коли кусючі комахи найбільш активні. Найбільше комах приваблюють компостні ями, сміттєзвалища, а також болотисті місцевості. Деякі комахи гніздяться в садових деревах, в отворах будинків, на балконах тощо.
Алергія на комах може бути незалежним захворюванням, або, як і кожен вид алергії, спричинити більш серйозні хвороби на кшталт бронхіальної астми, алергодерматозу тощо. [3]
Причинами виникнення інсектної алергії є наступні фактори:
- генетична схильність до проявів алергічних реакцій;
- контакт з джмелями, ґедзями, осами, бджолами, мурахами та іншими перетинчастокрилими;
- контакт із комахами, які не жалять, серед яких виокремлюють три групи:
- комахи, які живляться кров’ю (комарі, мошкара, воші, блохи);
- кусаючі комахи (жуки, таргани, клопи);
- некусаючі комахи (стрибунці, міль, метелики, саранча).
Алерген при інсектній алергії
Алергенами слугують складові частини отрути, слизу або слини, волоски та лусочки.
Комахи часто виділяють все це у великій кількості. Навіть якщо ці комахи здаються вам на перший погляд невинними, це може бути оманливим. Наприклад, алергія на міль, як правило, виникає після контакту з цим метеликом – з пудрою, у вигляді якої з молі обсипаються лусочки або безпосередньо з колючими лусочками молі на черевці. А алергія на тарганів навіть не вимагає контакту з останніми: достатньо того, що ближче до ночі, коли всі сплять, таргани вилазять зі своїх норок і залишають на кухні та в інших приміщеннях частинки свого тіла – лусочки, епітелій, екскременти. А ви з цим усім контактуєте зранку. А ось алергія на укуси тарганів має іншу, але також нічну природу. Вона може з'явитися через те, що тарган кусає вас, поки ви спите. На відміну від таргана, жалка сарана не існує. Тож ситуація «сарана-укус» – з області страхів. Втім, якщо ви взяли сарану до рук, вона може гризнути, не поранивши шкіри, або легко ущипнути – для захисту. Малоймовірний в природі і укус коника. Ця комаха не здатна прокусити шкіру людини. Якщо ви зловили коника, а він хоче втекти, у кращому випадку ви відчуєте легке пощипування від доторку його щелеп.
Отже, потрапляння алергену в організм може відбуватися:
- зі слиною та отрутою при укусах комах;
- в інгаляційний спосіб при вдиханні лусочок тіл;
- зі слизом при контакті з комахами;
- при вживанні різноманітних продуктів, заражених комахами, а також через шлунково-кишковий тракт при проковтуванні частинок тіла комах. [1]
Ще одним збудником інсектної алергії можуть виступати дрібні жучки, які доволі часто живуть в наших домівках в крупах та борошні.
Крім того, що ці комашки псують харчові запаси, при попаданні з їжею в організм людини вони запускають серйозні алергічні реакції, так як їх хітиновий покрив схожий з алергенами кліщів.
Ще один вид ядовитих комашок, які часто спричиняють дуже серйозні отруєння, – це маленькі жучки, що живуть на березі водойм і проникають в організм людини з в’яленою рибою.
Симптоми інсектної алергії
Прояви інсектної алергії можуть відрізнятись в залежності від кількості алергену, що проник в організм людини, від тривалості контакту зі збудником, від виду комахи та від індивідуальної чутливості на алерген в конкретної особи.
Симптоми інсектної алергії умовно розділяють на два типи – рання реакція та пізня. Рання реакція проявляється відразу після укусу, або ж впродовж 1-2 годин і може проходити у кілька стадій. [6]
- Перша стадія характеризується інтенсивним свербінням шкіри, висипами і набряками, а також незначними проявами загального характеру: озноб, слабкість, легке запаморочення, підвищення температури тіла. Трапляються випадки набряку слизових оболонок, зокрема, порожнини рота, язика. Це доволі небезпечний прояв алергічної реакції, що може призвести до ядухи.
- Друга стадія реагування організму на інсектну алергію – це болі в животі, пронос, блювота, сухий кашель, утруднене дихання. При цьому доволі часто зовнішні прояви алергії (висип, кропив’янка, набряки) є меншими, ніж на першій стадії. Також на цій стадії характерними симптомами є різка слабкість, короткочасна втрата свідомості, раптове зниження артеріального тиску. [2]
Рання реакція третьої стадії – це анафілактичний шок, іноді з летальними випадками. Короткотривалий пульсуючий головний біль змінюється втратою свідомості на тривалий термін, що може супроводжуватись судомами. Зовнішній вигляд такого хворого – шкіра бліда з синім відтінком, холодний липкий піт, частий, але слабкий пульс. Артеріальний тиск падає до 80/40 мм рт. ст. або важко визначити. [4]
Що ж стосується пізніх реакцій організму на інсектну алергію, то вони можуть супроводжуватися ураженням нервової системи та іншими побічними проявами.
Як вберегтись від інсектної алергії?
То як вберегтися від інсектної алергії?
- Обмежити перебування поблизу пасік та місць скупчення комах.
- Не користуватися кремами, лосьйонами для тіла, парфумами, які мають сильний запах і можуть привабити комах.
- У приміщеннях користуйтесь спеціальними засобами від комах, встановіть антимоскітні сітки, не лишайте відкритими двері/вікна при ввімкненому світлі, щоб не приманювати комах.
- Не ходіть босими по траві, щоб мимовільно не наступити на комаху, наприклад, на осу чи джмеля.
- В авто перед поїздкою огляньте, чи немає там комах;
- При прогулянках у лісі, проведенні польових робіт забезпечте максимальний захист відкритих ділянок тіла.
Як діяти у випадку прояву алергії на комах
У випадку виникнення місцевої алергічної реакції спершу виконайте наступні рекомендації:
- накладіть тугу пов’язку вище місця укусу;
- видаліть жало;
- прикладіть холодний предмет, при можливості – загорнутий в мішечок лід;
- прийміть антигістамінний засіб, щоб зменшити вплив отрути на організм;
- змажте місце укусу спеціальними мазями чи кремом, що допоможе нейтралізувати дію отрути. [1,4]
За потреби, в залежності від ступеня алергічної реакції, зверніться до лікаря. Кваліфікований алерголог допоможе діагностувати ступінь інсектної, оглянувши місце контакту з комахою або провівши (при необхідності) ряд лабораторних досліджень та обстежень. Не призначайте лікування самотужки, щоб не нанести ще більшої шкоди організму!
Джерела:
1. Аллергология и иммунология: Национальное руководство / Под ред. Р. М. Хаитова, Н.И. Ильиной. М., 2009
2. Балаболкин И.И. Детская аллергология: актуальные проблемы и перспективы развития // Аллергология и иммунология в педиатрии. – 2006. – № 2-3(9).
3. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Москва: «Медицинское информационное агентство», 2003. – 603 с.
4. Паттерсон Р., Грэммер Л.К., Гринбергер П.А. Аллергические болезни. Диагностика и лечение. М.: ГЭОТАР Медицина, 2000.
5. Клиническая аллергология и иммунология / Под ред. Л. А. Горячкиной, К. П. Кашкина. М., 2009.
6. Больбот Ю.К. Аллергия – болезнь цивилизации. Механизмы развития заболеваний и подходы к терапии. / Ю.К. Больбот // Здоровье ребенка. – 2009. – №2 (17).
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Які продукти зазвичай викликають опосередковану IgE харчову алергію у дорослих та дітей?
Переважання окремих харчових продуктів серед причин харчової алергії залежить від географічного положення та культурного укладу. Наприклад, в Японії серед дітей найбільш розповсюджені харчова алергія на гречану крупу і рис, в скандинавських країнах - на рибу, в Іспанії - на фрукти.
У США, за даними досліджень із застосуванням провокаційних харчових проб подвійним сліпим методом з плацебо-контролем, у дітей найчастішим причинами харчової алергії є коров'яче молоко, соя, яйця, пшениця, арахіс і риба; у дорослих - арахіс, фундук, ракоподібні і риба.
Як уникнути впливу пилкових алергенів?
Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
В якому віці проявляється атопічний дерматит?
У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
