Алергія на тканину: в яких випадках одяг може стати причиною алергії?

Які тканини частіше провокують шкірні реакції?

Якщо після носіння тісного одягу на вашій шкірі виникає почервоніння, чи якщо одяг з шерсті викликає свербіж, а з поліестру – провокує висип, то, можливо у вас – алергія на той чи інший вид тканини. Її ще називають текстильним дерматитом. Останній є формою контактного дерматиту. Він виникає, коли шкіра негативно реагує на саму тканину чи хімічні речовини, які застосовуються в процесі виготовлення чи обробки одягу.

Розрізняють натуральні (бавовна, льон, шовк, шерсть), синтетичні (віскоза, поліестер, каучук, нейлон, склопластик та спандекс) та комбіновані тканини. Реакції на натуральні тканини вважаються більш рідкісними. Зокрема, є дані, що на сьогодні відсутні докази, які б підтверджували алергію (гіперчутливість I та IV типів) до вовняних волокон. Разом з тим, великий діаметр цього волокна може сприяти виникненню подразнення на шкірі, тоді як тонша пряжа переноситься краще.

Рідкісними є також алергічні реакції на бавовну. Хоча такий одяг теж може викликати появу свербежу та почервоніння, але це, як правило, відбувається через подразнення шкіри.

Дещо неоднозначна з ситуація з шовком. З одного боку, за деякими даними, шовк може навіть полегшувати симптоми дерматиту, з іншого – існують поодинокі дані про імунологічну контактну кропив'янку, яка виникала після носіння одежі з шовку.

Набагато частіше виникає реакція на одяг через алергію на поліефір (поліестер) та латекс. Саме вони є одними з найпоширеніших причин текстильного дерматиту. Серед інших винуватців реакції – віскоза, нейлон, спандекс та каучук. Порівняно з натуральними волокнами, які, як правило, добре пропускають повітря, ці тканини більш щільно прилягають, викликаючи більше потовиділення, яке, зазвичай, посилює негативну реакцію.

Наприклад, відомо що 6% населення має алергію на латекс або спандекс.

Крім того, контактний дерматит можуть викликати хром, кобальт та гума, які входять до складу деяких текстильних виробів.

Хоча гума й забезпечує тканині еластичність, до її складу входить низка небезпечних в алергічному плані речовин: тіурам, чорний каучук, меркаптобензотіазол, сполуки карбіну та меркаптосполуки. Щиколотки, зап'ястя та ступні – поширені місця прояву реакції на гуму.

Алергію також можуть провокувати і окремі елементи одягу, наприклад, нікелеві ґудзики чи застібки. Припускається, що алергія на нікель є однією з найпоширеніших причин реакцій, пов'язаних з одягом.

 

Що ще викликає реакцію на одяг?

Текстильний алергічний контактний дерматит, в основному, виникає не через самі тканини, а через речовини, які використовуються для надання матеріалу певних якостей або характеристик.

По-перше, мова іде про так звані біоциди, які використовуються для захисту одягу та тканин під час виробництва або транспортування. До таких належать триклозан, дихлороктилізотіазолінон, диметилфумарат та частинки срібла.

До речовин-лідерів щодо здатності викликати шкірні алергічні реакції через одяг належить формальдегід. Його смоли роблять тканини стійкими до появи складок (тобто, тканина не так мнеться), а от шкіра від їх впливу може почервоніти та почати свербіти.

Формальдегід є консервантом, яким обробляються цупкі пресовані тканини. Висипка, спричинена формальдегідом, зазвичай, з'являється на ділянках, які тісно прилягають до тіла. Тобто, там, де може виникнути надмірне тертя: на спині, бо боках, на талії, на шиї, та стегнах.

З формальдегідом та хроматами асоційована основна частина професійних дерматитів серед тих, хто працює у шкіряній та фарбувальній промисловості.

Реакцію також можуть викликати антипірени (дибромпропіл, фосфат, дибром-крезилгліцидиловий ефір). Ці речовини мають антисептичні та вогнестійкі властивості і можуть використовуватися у виробництві дитячих піжам, постільної білизни та плюшевих іграшок. Вони можуть викликати контактний дерматит, а деякі з них можуть бути токсичними та мати згубний вплив на здоров'я в майбутньому.

На одязі можуть також залишатися різні барвники як-то бензантрон та сульфіти (останні використовуються під час відбілювання).

За різними даними, показники захворюваності на алергічний контактний дерматит, спричинений текстильними барвниками, коливаються від 0,05 до 15,9% від загального числа жителів тієї чи іншої країни.

Для синтетичних та для натуральних волокон використовуються різні кольори. Загальна швидкість сенсибілізації до реакційноздатних барвників, що використовуються для фарбування природних волокон, досить невелика. За результатами одного з досліджень, серед пацієнтів, які пройшли спеціальне тестування, лише 18 з 1813 (0,99%) виявили позитивні реакції на них протягом 1 року.

Інша справа з дисперсними барвниками, які використовуються для фарбування синтетичного текстилю, поліефіру, нейлону та волоконних сумішей.

Вони виготовляються на основі азо- та антрахінону. Ці барвники надають тканині насичених темних (синіх, коричневих, зелених) відтінків. Деякі з цих речовин пов'язані з алергією на фарбу для волосся через фенілендіамін. Тому люди, які реагують на барвник для волосся, можуть реагувати і на насичені кольори одягу.

Дисперсні барвники становлять більше 20% усіх барвників, які виробляються у світі.

Приблизно 60% усіх дисперсних барвників складають азобарвники. Вони дешеві та прості у застосуванні та можуть передати всю гаму кольорів.

З азобарвниками асоціюються більшість професійних дерматитів у робітників текстильних фабрик.

Близько 25% дисперсних барвників – це антрахінонові барвники. Решта припадає на хінофталон, метин, нафталімід, нафтохінон та нітробарвники.

Практично усі дисперсні барвники лише частково зв'язуються з текстильними волокнами. Відтак, дрібні ліпофільні молекули можуть легко мігрувати на шкіру. В межах ЄС деякі дисперсні барвники (переважно, азобарвники) класифікуються як алергенні, і їх використання обмежено.

Поширеність контактної алергії на дисперсні барвники різниться залежно від країни та типу речовини. За деякими даними, показники поширеності коливаються від 0,4 до 6,7%.

Алергічну реакцію також можуть провокувати пара-фенілендіаміни, які застосовуються для фарбування тканин та хутра.

Крім того, різні клеї, пральні порошки та парфуми також можуть спричиняти алергічну реакцію у деяких людей.

Симптоми алергії на тканину

Частіше за інших від різних реакцій на одяг страждають жінки, які полюбляють тісний одяг, а також люди з екземою або ж схильністю до надмірної пітливості. Цьому можуть сприяти особливості умов праці, наприклад, робота на кухнях, в пекарнях, пральнях, тощо.

Текстильний контактний дерматит, як правило, характеризується уповільненими реакціями. Тими, що проявляються через почервоніння та лущення шкіри.

Крім того, контактний дерматит спричиняє дуже сверблячий висип, який може призводити до утворення невеликих червоних горбків та навіть пухирів.

Симптоми можуть проявлятися протягом декількох годин після контакту з матеріалом, але іноді реакція може спостерігатися тільки через кілька днів.

Як правило, алергічні реакції виникають в місцях, які найчастіше та найтісніше контактують з одягом: на руках, сідницях, потилиці, в області пахв, тощо.

У деяких ситуаціях висип може вторинно інфікуватися грибками або бактеріальними організмами.

Та, в основному, симптоматика текстильного дерматиту схожа на екзему: шкіра стає червоною, сухою, починає лущитись та свербіти.

В більшості випадків ці прояви є тимчасовими, тобто, можуть минати самостійно. Разом з тим, інколи реакція може поширюватися не лише на шкіру. Інші симптоми алергічної реакції на тканину включають:

• проблеми з диханням, в тому числі – задишку;
• кон’юнктивіт;
• запалення волосяних фолікулів;
• біль у животі;
• нежить або закладенність носа.

У деяких людей може розвинутися більш важка системна реакція, яка називається анафілаксією.

Симптоми анафілаксії включають:

• набряклість та почервоніння шкіри, губ, язика або горла,
• задишка (з хрипами або без них),
• низький кров'яний тиск,
• запаморочення.

При виникненні подібних симптомів потрібно негайно викликати швидку допомогу.

Профілактика

Найкращий спосіб уникнути небажаної реакції на тканину – це уникати тих її типів, які можуть викликати реакцію. І справа не лише в одязі – килими, простирадла і навіть іграшки також можуть викликати дерматити.

• Перш, ніж купити той чи інший товар – обов’язково читайте етикетки.
• Крім того, вибирайте світлий одяг, оскільки він виготовляється з меншою кількістю барвників.
• Носіть натуральні волокна, такі як бавовна та льон 
• Уникайте затісного одягу.

• Уникайте одягу, який позначений як "не брудниться" або "не містить заліза", оскільки він, швидше за все, містить хімікати, які можуть викликати подразнення.
• Визначте, що саме викликає подразнення вашої шкіри, та уникайте цієї речовини. Наприклад, якщо це нікелева кнопка у штанах та на рукавах сорочки, замініть її нейлоновими ґудзиками.
• Змініть старий одяг, оскільки з роками в ньому могли накопичуватися пил і кліщі.
• Формальдегіду в одязі можна уникнути, виправши одяг перед носінням.
• Якщо у вас, наприклад, алергія на поліестер, замість нього віддавайте перевагу одягу з бавовни, шовку, шерсті, тощо.
• Якщо ви вважаєте, що у вас алергія на латекс або чутливість до латексу, спробуйте уникати одягу, що містить еластичні стрічки (штани, нижня білизна, кросівки та пальто з приталеними манжетами), килимків для ванн, гумових рукавичок, тощо.

Діагностика

Алергія на тканини діагностується шляхом проведення спеціальних патч-тестів. Вони передбачають тестування чутливості до ряду різних хімічних речовин-потенційних алергенів, які можуть бути присутніми в тканині. Втім, точно визначити причину чутливості буває дуже важко, оскільки текстиль можуть виготовляти із використанням "коктейлю" з барвників, смол та інших речовин. Крім того, одяг не маркується з огляду на перелік хімічних речовин, які він може містити.

Для лікування текстильного контактного дерматиту, зокрема для контролю свербіння, набряку та почервоніння, зазвичай використовуються м’які місцеві стероїди, такі як гідрокортизон 0,5-2,5%.

Також можуть бути рекомендовані антигістамінні препарати, оскільки це один із найефективніших способів позбутися загальних симптомів алергії.

У більш важких випадках можуть застосовуватися більш сильні засоби, а у випадку бактеріального інфікування – й антибіотики.

 

Джерела інформації:

 

1. https://www.verywellhealth.com/clothing-allergy-82764
2. https://www.cottonique.com/blogs/blog/draft-clothing-allergy-5-reasons-7-symptoms-and-6-ways-to-control
3. https://www.healthline.com/health/polyester-allergy
4. https://dermnetnz.org/topics/textile-contact-dermatitis/
5. https://www.webmd.com/skin-problems-and-treatments/contact-dermatitis
6. https://link.springer.com/article/10.1007/s40521-019-0197-5
7. https://www.medicalnewstoday.com/articles/323566
8. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16128754/
9. https://escholarship.org/uc/item/4053p27c
10. https://www.eczemacompany.com/blog/textile-dermatitis/
11. https://pulmonarychronicles.com/index.php/pulmonarychronicles/article/view/422/937
12. https://www.everydayhealth.com/columns/ava-shamban-your-skin-and-your-health/weathering-fabric-allergies/