Алергія на солону воду: реакцію можуть викликати навіть сльози

зміст

Суперечливість питання щодо алергенності морської води

Вірогідність розвитку алергії на саму по собі солону морську воду на сьогодні залишається досить спірним питанням.

Хоча, наприклад, чемпіонка світу з плавання індійка Була Чоудхурі заявляє, що у неї такий тип алергії був діагностований ще 1989 року (на той момент їй було 19 років). Незважаючи на це, в 2004 році вона стала першою жінкою, яка перетнула сім морів, перепливши від протоки Пальк біля Талайманара на Шрі-Ланці до Тамілнаду в Індії.

Деякі дослідження вказують на те, що вміст солі та деяких інших мінералів у воді може впливати на здатність морської води провокувати кропив’янку у певних пацієнтів. Відомо, що різні моря мають різний мінеральний склад, тому при появі шкірної реакції на одному морі, можливо вона буде відсутня на іншому.

Разом з тим, більшість джерел, де піднімається питання можливості алергії на морську воду, схиляються до того, що найчастіше це різновид таких видів алергічної реакції як аквагенна або холодова кропив’янка. Тобто, коли реакції провокуються самою водою або низькими температурами.

Аквагенна кропив'янка

При аквагенній кропив’янці шкірна реакція у вигляді пухирчастого висипу з’являється після контакту з будь-якою водою. Це досить рідкісне явище (наразі, відомо не більше ста таких випадків). Але ті, хто потерпають від цього стану, іноді не тільки не можуть приймати ванну, а й тривалий душ. Зафіксовані випадки, коли людина може купатися без наслідків реакції лише 10 секунд на тиждень. Іноді проблемою може стати і вживання води, соків, чаю чи кави, деяких овочів та фруктів. Реакцію можуть викликати навіть сльози.

Почервоніння, як правило, зникає самостійно протягом години після припинення впливу подразника.

Але в рідкісних випадках аквагенна кропив’янка може призводити до такої сильної та небезпечної для життя алергічної реакції як анафілаксія.

Алергія на холод або холодова алергія: симптоми та як лікувати

Вважається, що до аквагенної кропив’янки, як і до холодової, більше схильні молоді жінки. Втім, від холодової алергії часто страждають також і діти: причина у підвищеній чутливості та тонкості шкіри.

Люди з холодовою алергією не можуть купатися в прохолодних водоймах та басейнах без підігріву, мають добре одягатися, захищаючи відкриті ділянки шкіри в холодну пору року. Більше того – навіть ввімкнутий кондиціонер для них теж може виявитися проблемою.

На наявність алергії на холод можуть вказувати не лише висип, а й набряки кінцівок, нежить, хрипи, втрата свідомості, тощо. Зрідка може виникати анафілаксія.

При кропив’янці, викликаній холодом, у пацієнтів зазвичай буде порогова температура, нижче якої, в них розвиватиметься кропив’янка.

Виверження морських купальників

Реакцію на морську воду можуть також спричиняти цвітіння водоростей та деякі морські жителі.

Наприклад, в США та Карибському басейні поширеним є явище під назвою «виверження морських купальників». Цей сверблячий висип спричиняється личинковими формами медуз. При потраплянні під купальник, ці личинки можуть виділяти токсини, що призводить до почервоніння на цьому місці.

Частіше такій реакції піддаються діти, які тривалий час купаються на мілководді.

Сверблячка плавця

На відміну від «виверження морських купальників» інший тип дерматиту, який називається церкаріальним, в основному, вражає непокриті ділянки шкіри. Це захворювання частіше виникає у прісній воді, хоча може розвиватися і у морській.

Церкаріальний дерматит також називають сверблячкою плавця. Це тип шкірного висипу, спричинений алергічними реакціями на личинки шистосом, паразитичного плоского черва.

Дорослі шистосоми заражають птахів і дрібних тварин (качки, чайки, лебеді, ондатра та єноти) та живуть у них в крові. Але яйця цих паразитів знаходяться у екскрементах заражених тварин. Тому вони легко потрапляють у воду, де перетворюються на личинки паразитів.

Потім ці личинки заражають певний вид равликів, що мешкають біля берегової лінії. А наступна стадія личинок, церкарії, які розвивають в равлику, вже вражають людину. Ось чому церкаріальний дерматит розвивається після купання на мілководді.

Хоча люди не є підходящим господарем для цих личинок, церкарії можуть проникати у верхній шар шкіри (епідерміс), після чого гинуть, оскільки не можуть потрапити в кров. Але цього достатньо для виникнення дерматиту.

Загальні симптоми церкаріального дерматиту включають:

  • свербіж шкіри,
  • червонуваті прищі
  • невеликі пухирі.

У більшості випадків ця висипка не вимагає медичної допомоги і зникає самостійно протягом декількох тижнів.

Якщо висипка надто свербить, можуть допомогти пероральні антигістамінні засоби або кортикостероїдні креми. Крім того, прохолодні компреси на уражену ділянку, прийняття ванни з харчовою содою або нанесення на висип пасти з харчової соди також можуть допомогти зменшити свербіж.

Але часте плавання у забрудненій воді може посилити алергічну реакцію і навіть призвести до появи гнійних виділень на ураженій шкірі. В цьому випадку уже не обійтися без візиту до лікаря.

Фолікуліт нижнього бікіні

Ще одна проблема до якої може призвести вода – фолікуліт нижнього бікіні. Це бактеріальна інфекція, яка спричиняється бактеріями Streptococcus або Staphylococcus aureus. Як правило, до фолікуліту призводить тривале носіння мокрих купальників. Ось чому після плавання рекомендується приймати душ та знімати мокрий купальник.

Джерела інформації:

 

  1. https://www.thebetterindia.com/168481/first-indian-woman-swimming-world-record-india/amp/
  2. https://allergy.org.ua/alerhiia-na-kholod-buvaie-i-v-moroz-i-v-speku/
  3. https://allergy.org.ua/alerhiia-na-vodu-chastishe-vrazhaie-zhinok/
  4. https://bolezni.net.ua/index.php/alergologiya/12804-alergija-na-morsku-vodu-projavi
  5. https://www.sciencedaily.com/releases/2019/02/190220145044.htm
  6. https://www.austinallergist.com/allergies-at-the-beach/
  7. https://www.news-medical.net/amp/health/Cercarial-Dermatitis-and-Seawater.aspx
  8. https://www.news-medical.net/amp/health/Cercarial-Dermatitis-and-Seawater.aspx
  9. https://www.verywellhealth.com/itchy-rash-after-swimming-83209
  10. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/swimmers-itch/symptoms-causes/syc-20355043
  11. https://abcnews.go.com/Health/AllergiesNews/story?id=7401149&page=1
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9257 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3241.5 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1148.1 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Амброзія Амброзія
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин
  • Амброзія Амброзія
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин

Питання та відповіді

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?

Як правило немає.

З якими алергенами зазвичай доводиться стикатися в закритих приміщеннях?

З алергенами мікрокліщів домашнього пилу, виділення комах, частками цвілевих грибів і їх спорами, частками епідермісу тварин.

Чи можна попередити харчові алергічні реакції?

Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.

А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.

Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.

В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.

Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.

Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.

Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.

Яка поширеність алергії на укуси комах серед дітей і дорослих?

Системні алергічні реакції на укуси комах зустрічаються у 3,3% дорослих і 0,4-0,8% дітей.