Алергія на пил: забудьте про килими
зміст
Що провокує алергію на пил?
Як би ви добре не прибирали у своєму помешканні, в ньому все одно збиратиметься пилюка. Вона може містити спори грибів, залишки волосся, лупу домашніх тварин чи пилові кліщі.
Останні – це близькі родичі павуків та звичайних кліщів. Але, на відміну від останніх, вони настільки невеличкі, що їх неможна побачити без допомоги мікроскопа. Пилові кліщі харчуються відмерлими залишками шкіри. А воду отримують, поглинаючи вологу з повітря. Тому вони особливо добре почуваються в теплому та вологому середовищі. Температура 20-25 градусів Цельсія та вологість повітря на рівні 70-80% є найбільш комфортними для них.
Серед предметів інтер'єру ідеальними для кліщів домашнього пилу є килими, м'які меблі, подушки, постільна білизна, тощо.
Для більшості людей сусідство з такими мешканцями минає непомітно. Але у чутливих людей пилові кліщі можуть викликати алергічну реакцію при вдиханні або контакті з ними. Саме алергія на кліща домашнього пилу є найбільш розповсюдженою причиною цілорічного алергічного риніту в Україні. Таргани, зокрема їх слина та частинки тілець, а також спори грибів, їх міцелій та лупа домашніх тварин також є поширеними збудниками такої алергії.
Причини алергічної реакції на пил
На сьогодні виділяють щонайменше 13 видів кліщів. Але безпосередньою причиною алергії на пил вважаються не самі по собі кліщі домашнього пилу, а відходи їх життєдіяльності: кал та відмерлі рештки тіл.
При цьому, ризик виникнення реакції найвищий під час прибирання будинку. Віник чи пилосос піднімають пилові частинки в повітря. А їх вдихання і запускає імунну відповідь організму.
Тому людям, чутливим до пилу, прибирати помешкання слід в спеціальному респіраторі чи хоча б у захисній масці.
Вірогідність розвитку алергічної реакції на пиловий кліщ підвищується при сімейному анамнезі – якщо алергія діагностується у одного чи кількох членів родини.
Крім того, ризик розвинути чутливість до пилу вищий у ранньому дитинстві та у підлітковому, але не у зрілому віці.
Симптоматика алергії на пиловий кліщ
Алергія на пиловий кліщ може проявлятися як в легкій так і в більш важкій формах. Деякі симптоми алергії, такі як нежить або чхання, схожі з ознаками звичайної застуди. Але якщо неприємні прояви зберігаються довше одного тижня, скоріше за все їх причиною є саме алергія.
Основні симптоми:
- Чхання, нежить, закладеність носа
- синусовий тиск (може викликати біль на обличчі)
- свербіж, сльозотеча та почервоніння очей
- дискомфорт в горлі
- кашель
- набрякла, синюватого кольору шкіра під очима
- проблеми зі сном
Постійний вплив алергену може спричинити риносинусит (хронічне запалення тканин в носових ходах, викликане алергією на кліща пилу). В результаті чого зростає ризик гаймориту. Вплив кліщів також може підвищувати ризик нападів астми. Остання може провокувати додаткові симптоми, такі як:
- біль або напруга у грудях
- утруднене дихання
- хрипи, кашель або задишка.
При важкому нападі спостерігатимуться й проблеми з диханням.
Якщо хрипи та задишка погіршуються, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.
В легких випадках зменшити прояви алергії можуть антигістамінні препарати.
Вони допомагають усунути чи полегшити закладеність носа, нежить, чхання і свербіж. Інші ліки діють, запобігаючи виділенню хімічних речовин, що викликають алергічні реакції. Кортикостероїдні спреї ефективні для лікування запалення у носі.
Методи профілактики та боротьби з алергією на пил
З важкими проявами алергії на пил можна боротися з допомогою алерген-специфічної імунотерапії. Цей метод полягає у введенні підшкірних ін'єкцій алергену (в незначній кількості) з метою поступового підвищення толерантності до збудників алергії.
З цією метою також може застосовуватися пероральна імунотерапія – таблетки, що містять алерген, які треба розсмоктувати під язиком. При цьому, перша доза алергену вводиться під наглядом – у кабінеті алерголога, – а всі наступні можна приймати самостійно. У такому дозуванні і з частотою, яку припише лікар. Тривалість такого лікування, зазвичай, становить три роки.
З профілактичною метою рекомендується зменшити кількість килимів та іншого м'якого покриття в помешканні (штори та портьєри). Особливо – у спальні. Крім того, подалі від спального місця також краще тримати домашніх тварин.
А ще регулярно прибирайте будинок, використовуючи пилосос з HEPA- фільтрами. Якщо у вас алергія, надягайте фільтруючу маску N95, коли пилососите чи підмітаєте дім. Частіше робіть вологе прибирання в домі та регулярно періть всю постільну білизну.
Для захисту від кліщів можна також використовувати спеціальні чохли для меблів.
Проводьте огляд та обслуговування систем опалення та кондиціонування кожні півроку.
Використовуйте гігрометр для вимірювання вологості у вашій оселі та підтримуйте її на рівні від 50 до 55 %. Для цього можна придбати спеціальний осушувач повітря.
Джерела інформації:
1.https://acaai.org/allergies/types/dust-allergy
2.https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/dust-mites/symptoms-causes/syc-20352173
3. https://www.healthline.com/health/allergies/dust-mites
4.https://www.webmd.com/allergies/dust-allergies
5.https://www.allergyfree.co.in/know-your-allergy/indoor-allergies/dust
6. https://www.aafa.org/dust-mite-allergy
7. https://intermountainhealthcare.org/services/allergy-immunology/conditions/dust-allergy/
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Верба
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Яблуня
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
Питання та відповіді
Які захворювання відносять до атопічних?
Атопічні захворювання включають бронхіальну астму, алергічний риніт і атопічний дерматит. Діти з атопічним дерматитом схильні до подальшого розвитку бронхіальної астми та алергічного риніту. Атопічними захворюваннями страждає 8-25% населення світу. Захворюваність вище в економічно розвинених країнах і в великих містах. Проте атопічні захворювання зустрічаються в будь-якій країні і в осіб будь-якої національності. Бронхіальна астма у дітей з атопічним дерматитом протікає важче, ніж у дітей без атопічного дерматиту. Сенсибілізація до контактних алергенів робить перебіг бронхіальної астми важчим.
Чи спостерігаються алергічні реакції на запах парфумів і інші сильні запахи?
Духи і одеколони зазвичай мають сильний запах і подразнюють. Вони здатні посилювати симптоми неалергічного риніту і викликають напади алергічного риніту. Не тільки різкий запах парфумів, але і інші різкі запахи - нафтопродуктів, органічних розчинників, вихлопних газів дизельних двигунів - викликають напади алергічного риніту і бронхіальної астми. Напади бронхіальної астми викликає і запах нагрітих кулінарних жирів.
Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?
Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.
Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?
Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
