Алергія на пил: забудьте про килими
зміст
Що провокує алергію на пил?
Як би ви добре не прибирали у своєму помешканні, в ньому все одно збиратиметься пилюка. Вона може містити спори грибів, залишки волосся, лупу домашніх тварин чи пилові кліщі.
Останні – це близькі родичі павуків та звичайних кліщів. Але, на відміну від останніх, вони настільки невеличкі, що їх неможна побачити без допомоги мікроскопа. Пилові кліщі харчуються відмерлими залишками шкіри. А воду отримують, поглинаючи вологу з повітря. Тому вони особливо добре почуваються в теплому та вологому середовищі. Температура 20-25 градусів Цельсія та вологість повітря на рівні 70-80% є найбільш комфортними для них.
Серед предметів інтер'єру ідеальними для кліщів домашнього пилу є килими, м'які меблі, подушки, постільна білизна, тощо.
Для більшості людей сусідство з такими мешканцями минає непомітно. Але у чутливих людей пилові кліщі можуть викликати алергічну реакцію при вдиханні або контакті з ними. Саме алергія на кліща домашнього пилу є найбільш розповсюдженою причиною цілорічного алергічного риніту в Україні. Таргани, зокрема їх слина та частинки тілець, а також спори грибів, їх міцелій та лупа домашніх тварин також є поширеними збудниками такої алергії.
Причини алергічної реакції на пил
На сьогодні виділяють щонайменше 13 видів кліщів. Але безпосередньою причиною алергії на пил вважаються не самі по собі кліщі домашнього пилу, а відходи їх життєдіяльності: кал та відмерлі рештки тіл.
При цьому, ризик виникнення реакції найвищий під час прибирання будинку. Віник чи пилосос піднімають пилові частинки в повітря. А їх вдихання і запускає імунну відповідь організму.
Тому людям, чутливим до пилу, прибирати помешкання слід в спеціальному респіраторі чи хоча б у захисній масці.
Вірогідність розвитку алергічної реакції на пиловий кліщ підвищується при сімейному анамнезі – якщо алергія діагностується у одного чи кількох членів родини.
Крім того, ризик розвинути чутливість до пилу вищий у ранньому дитинстві та у підлітковому, але не у зрілому віці.
Симптоматика алергії на пиловий кліщ
Алергія на пиловий кліщ може проявлятися як в легкій так і в більш важкій формах. Деякі симптоми алергії, такі як нежить або чхання, схожі з ознаками звичайної застуди. Але якщо неприємні прояви зберігаються довше одного тижня, скоріше за все їх причиною є саме алергія.
Основні симптоми:
- Чхання, нежить, закладеність носа
- синусовий тиск (може викликати біль на обличчі)
- свербіж, сльозотеча та почервоніння очей
- дискомфорт в горлі
- кашель
- набрякла, синюватого кольору шкіра під очима
- проблеми зі сном
Постійний вплив алергену може спричинити риносинусит (хронічне запалення тканин в носових ходах, викликане алергією на кліща пилу). В результаті чого зростає ризик гаймориту. Вплив кліщів також може підвищувати ризик нападів астми. Остання може провокувати додаткові симптоми, такі як:
- біль або напруга у грудях
- утруднене дихання
- хрипи, кашель або задишка.
При важкому нападі спостерігатимуться й проблеми з диханням.
Якщо хрипи та задишка погіршуються, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.
В легких випадках зменшити прояви алергії можуть антигістамінні препарати.
Вони допомагають усунути чи полегшити закладеність носа, нежить, чхання і свербіж. Інші ліки діють, запобігаючи виділенню хімічних речовин, що викликають алергічні реакції. Кортикостероїдні спреї ефективні для лікування запалення у носі.
Методи профілактики та боротьби з алергією на пил
З важкими проявами алергії на пил можна боротися з допомогою алерген-специфічної імунотерапії. Цей метод полягає у введенні підшкірних ін'єкцій алергену (в незначній кількості) з метою поступового підвищення толерантності до збудників алергії.
З цією метою також може застосовуватися пероральна імунотерапія – таблетки, що містять алерген, які треба розсмоктувати під язиком. При цьому, перша доза алергену вводиться під наглядом – у кабінеті алерголога, – а всі наступні можна приймати самостійно. У такому дозуванні і з частотою, яку припише лікар. Тривалість такого лікування, зазвичай, становить три роки.
З профілактичною метою рекомендується зменшити кількість килимів та іншого м'якого покриття в помешканні (штори та портьєри). Особливо – у спальні. Крім того, подалі від спального місця також краще тримати домашніх тварин.
А ще регулярно прибирайте будинок, використовуючи пилосос з HEPA- фільтрами. Якщо у вас алергія, надягайте фільтруючу маску N95, коли пилососите чи підмітаєте дім. Частіше робіть вологе прибирання в домі та регулярно періть всю постільну білизну.
Для захисту від кліщів можна також використовувати спеціальні чохли для меблів.
Проводьте огляд та обслуговування систем опалення та кондиціонування кожні півроку.
Використовуйте гігрометр для вимірювання вологості у вашій оселі та підтримуйте її на рівні від 50 до 55 %. Для цього можна придбати спеціальний осушувач повітря.
Джерела інформації:
1.https://acaai.org/allergies/types/dust-allergy
2.https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/dust-mites/symptoms-causes/syc-20352173
3. https://www.healthline.com/health/allergies/dust-mites
4.https://www.webmd.com/allergies/dust-allergies
5.https://www.allergyfree.co.in/know-your-allergy/indoor-allergies/dust
6. https://www.aafa.org/dust-mite-allergy
7. https://intermountainhealthcare.org/services/allergy-immunology/conditions/dust-allergy/
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Чи може викликати загострення алергічного захворювання скошування газону?
Особи, у яких алергічні захворювання загострюються при скошуванні газонів, в більшості випадків сенсибілізовані пліснявими грибами.
Які виділяють стадії атопічного дерматиту?
Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.
Як визначити концентрацію пилку?
Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.
З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?
Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.
Які найчастіші причини контактного дерматиту шкіри повіка?
Найбільш часто сенсибілізація виникає до косметичних засобів для волосся, шкіри обличчя і нігтів. Нерідко на місці накладення вони побічну реакцію не викликають, але, через описані вище особливості шкіри повік, стають причинами її контактного дерматиту. Крім того, косметичні засоби, які накладають на шкіру навколо очей, можуть викликати її роздратування. Хоча в більшості випадків відбувається звикання до дратівливих косметичних засобів, іноді вони стають причиною контактного дерматиту, клінічно невідмітного від алергічного контактного дерматиту.
