Алергія на пил: забудьте про килими
зміст
Що провокує алергію на пил?
Як би ви добре не прибирали у своєму помешканні, в ньому все одно збиратиметься пилюка. Вона може містити спори грибів, залишки волосся, лупу домашніх тварин чи пилові кліщі.
Останні – це близькі родичі павуків та звичайних кліщів. Але, на відміну від останніх, вони настільки невеличкі, що їх неможна побачити без допомоги мікроскопа. Пилові кліщі харчуються відмерлими залишками шкіри. А воду отримують, поглинаючи вологу з повітря. Тому вони особливо добре почуваються в теплому та вологому середовищі. Температура 20-25 градусів Цельсія та вологість повітря на рівні 70-80% є найбільш комфортними для них.
Серед предметів інтер'єру ідеальними для кліщів домашнього пилу є килими, м'які меблі, подушки, постільна білизна, тощо.
Для більшості людей сусідство з такими мешканцями минає непомітно. Але у чутливих людей пилові кліщі можуть викликати алергічну реакцію при вдиханні або контакті з ними. Саме алергія на кліща домашнього пилу є найбільш розповсюдженою причиною цілорічного алергічного риніту в Україні. Таргани, зокрема їх слина та частинки тілець, а також спори грибів, їх міцелій та лупа домашніх тварин також є поширеними збудниками такої алергії.
Причини алергічної реакції на пил
На сьогодні виділяють щонайменше 13 видів кліщів. Але безпосередньою причиною алергії на пил вважаються не самі по собі кліщі домашнього пилу, а відходи їх життєдіяльності: кал та відмерлі рештки тіл.
При цьому, ризик виникнення реакції найвищий під час прибирання будинку. Віник чи пилосос піднімають пилові частинки в повітря. А їх вдихання і запускає імунну відповідь організму.
Тому людям, чутливим до пилу, прибирати помешкання слід в спеціальному респіраторі чи хоча б у захисній масці.
Вірогідність розвитку алергічної реакції на пиловий кліщ підвищується при сімейному анамнезі – якщо алергія діагностується у одного чи кількох членів родини.
Крім того, ризик розвинути чутливість до пилу вищий у ранньому дитинстві та у підлітковому, але не у зрілому віці.
Симптоматика алергії на пиловий кліщ
Алергія на пиловий кліщ може проявлятися як в легкій так і в більш важкій формах. Деякі симптоми алергії, такі як нежить або чхання, схожі з ознаками звичайної застуди. Але якщо неприємні прояви зберігаються довше одного тижня, скоріше за все їх причиною є саме алергія.
Основні симптоми:
- Чхання, нежить, закладеність носа
- синусовий тиск (може викликати біль на обличчі)
- свербіж, сльозотеча та почервоніння очей
- дискомфорт в горлі
- кашель
- набрякла, синюватого кольору шкіра під очима
- проблеми зі сном
Постійний вплив алергену може спричинити риносинусит (хронічне запалення тканин в носових ходах, викликане алергією на кліща пилу). В результаті чого зростає ризик гаймориту. Вплив кліщів також може підвищувати ризик нападів астми. Остання може провокувати додаткові симптоми, такі як:
- біль або напруга у грудях
- утруднене дихання
- хрипи, кашель або задишка.
При важкому нападі спостерігатимуться й проблеми з диханням.
Якщо хрипи та задишка погіршуються, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.
В легких випадках зменшити прояви алергії можуть антигістамінні препарати.
Вони допомагають усунути чи полегшити закладеність носа, нежить, чхання і свербіж. Інші ліки діють, запобігаючи виділенню хімічних речовин, що викликають алергічні реакції. Кортикостероїдні спреї ефективні для лікування запалення у носі.
Методи профілактики та боротьби з алергією на пил
З важкими проявами алергії на пил можна боротися з допомогою алерген-специфічної імунотерапії. Цей метод полягає у введенні підшкірних ін'єкцій алергену (в незначній кількості) з метою поступового підвищення толерантності до збудників алергії.
З цією метою також може застосовуватися пероральна імунотерапія – таблетки, що містять алерген, які треба розсмоктувати під язиком. При цьому, перша доза алергену вводиться під наглядом – у кабінеті алерголога, – а всі наступні можна приймати самостійно. У такому дозуванні і з частотою, яку припише лікар. Тривалість такого лікування, зазвичай, становить три роки.
З профілактичною метою рекомендується зменшити кількість килимів та іншого м'якого покриття в помешканні (штори та портьєри). Особливо – у спальні. Крім того, подалі від спального місця також краще тримати домашніх тварин.
А ще регулярно прибирайте будинок, використовуючи пилосос з HEPA- фільтрами. Якщо у вас алергія, надягайте фільтруючу маску N95, коли пилососите чи підмітаєте дім. Частіше робіть вологе прибирання в домі та регулярно періть всю постільну білизну.
Для захисту від кліщів можна також використовувати спеціальні чохли для меблів.
Проводьте огляд та обслуговування систем опалення та кондиціонування кожні півроку.
Використовуйте гігрометр для вимірювання вологості у вашій оселі та підтримуйте її на рівні від 50 до 55 %. Для цього можна придбати спеціальний осушувач повітря.
Джерела інформації:
1.https://acaai.org/allergies/types/dust-allergy
2.https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/dust-mites/symptoms-causes/syc-20352173
3. https://www.healthline.com/health/allergies/dust-mites
4.https://www.webmd.com/allergies/dust-allergies
5.https://www.allergyfree.co.in/know-your-allergy/indoor-allergies/dust
6. https://www.aafa.org/dust-mite-allergy
7. https://intermountainhealthcare.org/services/allergy-immunology/conditions/dust-allergy/
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Чому виникає алергія?
Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.
Види найбільш поширених алергенів:
|
Пилкові |
Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій та ін.); злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.) |
|
Побутові |
Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше. |
|
Епідермальні |
Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі. |
|
Харчові |
Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція. |
|
Інсектні |
Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі. |
|
Хімічні |
Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу. |
|
Інфекційні |
Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів. |
Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?
Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.
Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.
Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.
Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.
Як уникнути впливу пилкових алергенів?
Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.
Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?
Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).
В якому віці проявляється атопічний дерматит?
У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.
