Алергія на пух: чи дійсно вона існує?
зміст
Алергія на тополиний пух - міф чи реальність?
Мабуть, один з самих живучих міфів, пов’язаних з алергією, це алергія на пух. Зокрема, тополиний. І, як виявилося, популярним він є не лише в Україні, а й у країнах Балтії, центральної та північної Європи.
Більше того, навіть деякі біологи, які залучені до моніторингу алергенного пилку у повітрі, вірять у те, що симптоми їх полінозу спричиняє саме алергія на тополиний пух..
Але далі ми розберемося разом, чому цей міф немає під собою наукового підґрунтя.
Пух - це не цвітіння тополі!
По-перше, пух тополі, як і будь-який інший пух від рослин, який ви бачите, наприклад, у серпні, то не частина цвіту рослини. Це вже її насіння або плід. Він маленький, коричневий, і, як правило, не дуже помітний. А пух, який утворює рослина – то пристосування до переносу отого насіння на далекі відстані. За допомогою цього пристосування рослини легше розповсюджуються на нові території.
Натомість, сезонну алергію викликає пилок рослин. Це, фактично, їх сперматозоїд. Вже після того, як пилок з’єднається з яйцеклітиною у маточці рослини, з неї утвориться плід, що міститиме насіння. Так відбувається у всіх рослин.
ЯК ПОШИРЮЄТЬСЯ НАСІННЯ ТОПОЛІ
Зокрема, плід тополі – то невеличка коробочка, схожа на таку у бавовника. В ній знаходяться насінини із волосистими виростами. Ці вирости й допомагають насінню розповсюджуватись подалі від дерева та разом із насінням утворюють той самий плід тополі. Функція виростів-волосків у даному випадку служити парашутом, який може перенести насінину на далеку відстань від дерева, яке її утворило. А це, своєю чергою, забезпечує освоєння рослиною нових територій. Тому пристосування у вигляді перенесення насіння за допомогою пуху такі важливі для рослин.
А тому пилок та пух – то різні стадії розвитку організму. Насіння – це ембріон, зародок майбутньої рослини. Воно значно більше за пилок-сперматозоїд і має відмінні від нього структуру та склад. Відтак, насіння не може, як пилок, легко набрякати на слизовій оболонці носа. Його білки не здатні, як протеїни пилку, проникати через цю слизову і тому не провокують симптомів алергії.
А чхання, яке виникає після того, як пух потрапив вам до носа – то реакція на механічне подразнення. Просто на лоскотання, яке викликає пух.
Чому ж виникають симптоми алергії, коли літає тополиний пух?
Втім, справжні симптоми алергії, таки, виникають о тій порі, коли повітрям розноситься пух тополі. Але тут ні до чого алергія на пух. Симптоми викликає алергенний пилок рослин, який знаходиться у атмосфері паралельно з пухом. В залежності від часу, коли розповсюджується пух, це може бути пилок дуба, сосни або, найчастіше – злаків. Остання група рослин розпочинає своє цвітіння з середини чи з останньої декади квітня і цвіте майже до кінця літа. І саме пилок злаків є чи не основним алергеном для жителів Центральної та Східної Європи.
За даними молекулярних тестувань, до пилку злаків чутливі більше 40 % усіх людей з полінозом в Україні.
А ми ж пам’ятаємо, що пилок не видно неозброєним оком. Проте, дуже добре видно пух. І, маючи алергічний нежить, людина співвідносить свої симптоми саме з тополиним пухом, нарікаючи на нього. Отак і народжується міф про алергенність пуху.
Чи може пух тополі переносити пилок та інші подразники?
Але існує ще одна неоднозначна думка, пов’язана із тополею. Її прихильниками вже є ті, хто розуміє, що пух сам по собі алергію не викликає. Вони вважають, що пух збирає з повітря алергени, очищуючи атмосферу від них. І частково це є правдою. Втім, для того, щоб очистити повітря, пух повинен провести у ньому деякий час. А щоб зібрати пилок злаків – ще й спуститись донизу, поближче до них. Але, якщо ви проходите повз тополю з її пухом, а він щойно відділився від дерева, то просто ще не встиг попрацювати повітряним пилососом і є чистим.
Дослідження українських науковців показали, що лише 30 % зразків пуху, зібраних просто з повітря, містили пилок рослин. Зокрема, по декілька зерен пилку вже названих дубу, сосни та злаків. І всі з них були отримані у містах. Пух, зібраний у сільській місцевості, був чистим. Вочевидь, міська атмосфера є більш забрудненою загалом. Це дозволяє частинкам триваліший час знаходитись у повітрі, звідки їх і збирає пух.
Схожа ситуація, найімовірніше, буде спостерігатись і з пухом іншим рослин. Ні для кого не секрет, що насіння з волосистими виростами має кульбаба. Характерне воно й для її дикорослих родичів з родини айстрових, до яких кульбаба належить. Ці вирости часто бувають довгими і чимось нагадують тополиний пух. Втім, на відміну від тополиних, пушинки айстрових можна помітити у повітрі у серпні та у вересні.
Чи алергенний пилок тополі?
А як щодо самого тополиного пилку? Тополя цвіте однією з перших, у березні, коли сезон пилкування рослин ще тільки розпочався. І її пилок, як і пилок інших рослин, занадто маленький, щоб його можна було побачити неозброєним оком. Дані щодо чутливості українців до пилкових зерен тополі говорять, що в середньому близько 1 % людей із полінозом в Україні реагують на нього. Тобто, він, практично, безпечний для людей з алергією.
Втім, останнім часом чутливість до пилку тополі все частіше реєструється у полісенсибілізованих пацієнтів – тих, хто, окрім чутливості до цього пилку, має ще й алергію до харчових продуктів. Така реакція може бути пояснена алергією на профіліни – білки, які фактично, притаманні всім рослинам. У тому числі є вони й в пилку тополі.
Отже, наступного разу звинувачуючи тополю у своїх алергічних симптомах, подивіться, чи немає поблизу газонів із травою, що вже випустила колоски чи волоті. Саме вони, найчастіше, є джерелами алергенного пилку. Того, що, найімовірніше викликає у вас прояви полінозу у час, коли у повітрі знаходиться тополиний пух.
Джерела інформації:
1. https://allergy.org.ua/topolia-naspravdi-pukh-ne-vyklykaie-alerhiiu/
2. http://ibhb.chnu.edu.ua/uploads/files/vb/BS_T5_V4_2013/14_Rodinkova.pdf
3. http://health-ua.com/article/6397-topolinij-puh-ta-sezonna-alergya-chi–zagroza-realnoyu
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Береза
-
Бузок
-
В'яз
-
Верба
-
Вільха
-
Грецький горіх
-
Дуб
-
Кипарисові
-
Клен
-
Ковила
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Сосна
-
Тополя
-
Черемха звичайна
-
Ясен
-
Береза
-
Болиголов плямистий
-
Бузок
-
В'яз
-
Верба
-
Грецький горіх
-
Грястиця збірна
-
Дуб
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Сосна
-
Тимофіївка
-
Тополя
-
Черемха звичайна
-
Шовковиця
-
Яблуня
-
Ясен
Питання та відповіді
Де живуть мікрокліщі домашнього пилу?
Мікрокліщі домашнього пилу поширені повсюдно. Вид Dermatophagoides pteronyssinus частіше зустрічається в Європі. Для Північної Америки більш характерний вид Dermatophagoides farina. Однак обидва види живуть як в Північній Америці, так і в Європі, і мають ряд антигенів і алергенів, що викликають перехресні імунні реакції.
Зернові кліщі мешкають в основному в зерносховищах і бувають причиною алергічних захворювань у фермерів і робітників, зайнятих переробкою зерна, але іноді ці кліщі виявляються і в домашнього пилу.
Мікрокліщі домашнього пилу харчуються частинками епідермісу людей і тварин, грибами та іншими відходами, які утворюють домашній пил. Особливо багато мікрокліщів в матрацах, подушках, килимах, оббивці меблів.
Як визначити концентрацію пилку?
Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.
Що таке синдром алергічних реакцій порожнини рота?
Причиною синдрому алергічних реакцій порожнини рота є перехресна реакція на пилкові алергени і алергени деяких сирих харчових продуктів. Цей синдром (набряк і свербіж ділянок слизової рота, що стикалися з їжею, - губ, язика, глотки, неба) іноді виникає при пилковому алергійному риніті. Хворий часто може без шкоди для себе їсти у вареному вигляді продукт, що викликає у нього синдром алергічних реакцій порожнини рота. Тим, хто страждає цим синдромом не слід їсти сирі продукти, особливо в сезон цвітіння рослин, пилок яких викликає у них поліноз.
Що таке атопічний дерматит?
Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.
Які продукти зазвичай викликають опосередковану IgE харчову алергію у дорослих та дітей?
Переважання окремих харчових продуктів серед причин харчової алергії залежить від географічного положення та культурного укладу. Наприклад, в Японії серед дітей найбільш розповсюджені харчова алергія на гречану крупу і рис, в скандинавських країнах - на рибу, в Іспанії - на фрукти.
У США, за даними досліджень із застосуванням провокаційних харчових проб подвійним сліпим методом з плацебо-контролем, у дітей найчастішим причинами харчової алергії є коров'яче молоко, соя, яйця, пшениця, арахіс і риба; у дорослих - арахіс, фундук, ракоподібні і риба.
