Алергія на нервовому грунті: чому виникає і як з нею впоратись
зміст
Алергія та нерви - де зв'язок?
Коли організм не справляється зі стресом, він сигналізує вам про це в певний спосіб. Спочатку це може бути нездатність швидко пробудитися вранці, ламкість волосся чи проблеми зі шкірою у вигляді надмірної сухості чи висипання. Далі, якщо рівень стресу не знижувати, тілесні проблеми можуть посилитись. Давно відомо, що на нервовому ґрунті можуть виникати ряд захворювань. Але про те, що серед них може бути й алергія, дослідники стало говорити відносно недавно.
Отже, тривалий стрес може призвести до надмірної роботи надниркових залоз. Адже адреналін, що виробляється ними під час стресу, може залишатися в організмі близько 4 тижнів. Один з найефективніших способів швидше його позбутися – це переключитись на фізичну активність. Наприклад, виконати серію фізичних вправ. Втім, наприклад, діти, зазвичай, виділяють надлишок адреналіну через плач.
Цікаво, що коли ми п’ємо каву (кофеїн), наднирники також виділяють адреналін. Але якщо постійно стимулювати виділення адреналіну подібним чином, організм швидко втомиться.
Ознаками виснаження можуть бути:
- втома,
- страх,
- тривога,
- депресія,
- зниження пам’яті,
- труднощі з концентрацією уваги,
- безсоння, тощо.
Надмірне нервове напруження впливає й на сприйнятливість до інфекцій та роботу імунної системи, зокрема, стимулює виникнення аутоімунних захворювань, до яких належить і алергія. Воно також сприяє виникненню раку, запальних захворювань кишечника, імунному старінню, а також посилює алергічні реакції.
За різними джерелами, до 75% усіх відвідувань лікарських кабінетів пов’язані зі стресом.
Стрес може також спричинити постійне збільшення активності симпатичної нервової системи, включаючи підвищення артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та секреції катехоламінів, а також агрегацію тромбоцитів, що може, принаймні частково, пояснити відомий зв'язок між стресом, імунними змінами та серцево-судинними захворюваннями.
Клінічні спостереження підтверджують несприятливий вплив психологічного стресу на перебіг захворювання у пацієнтів з алергією та підтверджуються дослідженнями. У тому числі – українських науковців, які показали зв’язок тривожності, загального психотипу особистості та перебігу сезонного алергічного риніту.
Астма та атопічний дерматит теж бувають "від нервів"
Зарубіжні дослідження показали, що вплив важких життєвих подій, відсутність підтримки або постійна критика на фоні поточного розладу настрою пов'язані із збільшенням частоти звернень до лікарів щодо загострень астми. А її розвиткові в дитинстві передують поведінкові розлади та життя малюка на фоні сімейних конфліктів.
Загалом, до розвитку алергічних реакцій призводять:
- сімейний анамнез,
- вплив навколишнього середовища,
- а також такі фактори як материнська дієта,
- репродуктивна фізіологія
- та умови, у яких народилась дитина.
Також важливими є:
- тривалість годування груддю,
- особливості харчування дитини та рівень вітаміну D у її дієті,
- ожиріння,
- фізична активність
- психологічний стрес.
В більш ранніх дослідженнях астма часто згадується як «нервова астма». А в ранніх описах атопічного дерматиту цей стан називався не інакше як "нейродерміт". Через переконання, що свербіж та подряпини, які асоціюються з висипом, пов'язані, перш за все, з "нервами" та емоціями. Сьогодні ми просто кажемо на подібні стани: «алергія від нервів».
Дослідження показали, що хронічний психосоціальний стрес, пов'язаний зі зміненням балансу Th1 / Th2 до переважання Th2, може посилити алергічні захворювання, такі як алергічний риніт, атопічний дерматит та астма.
Відомо, що пацієнти з атопічним дерматитом переживають більш важчі симптоми хвороби у випадку нервового напруження. Пацієнти з алергічним ринітом більш схильні до інфекцій верхніх дихальних шляхів у періоди високого психологічного стресу. Та й прояви хвороби у них виражені сильніше. А у хворих на астму, які переживають високий рівень стресу, погіршуються загальні симптоми недуги, такі як кашель, хрипи, стискання в грудях, задишка та інколи – біль у грудях.
Наприклад, дослідження 20 студентів з астмою показало зростання кількості еозинофілів у їх мокротинні безпосередньо перед екзаменами. Так само в цей період, порівняно з показниками середини семестру, були значно вищими рівні еозинофілів у крові, які також могли провокувати загострення астми.
Алергія на нервовому грунті: як її пояснює наука
Запуск механізму стресу призводить до активації системи осі «гіпофіз-наднирники». Їх взаємодія починається з секреції гормону, що вивільняє кортикотропін, який, у свою чергу, індукує секрецію адренокортикотропного гормону (АКТГ) передньою часткою гіпофіза. Цей гормон активує секрецію кортикостероїдів кірковою частиною надниркових залоз. При цьому мозковою речовиною надниркових залоз, у симпатичній нервовій системі та в мозку синтезуються катехоламіни. Зокрема, адреналін та норадреналін. Катехоламіни та кортикоїди пригнічують продукцію інтерлейкіна 12 (IL-12) антиген-презентуючими клітинами. Ця речовина стимулює перехід первинних Т-лимфоцитів у Th1-лімфоцити. Відповідно, коли цієї речовини менше, підвищується синтез лімфоцитів Th2, які пов’язані із розвитком алергічної реакції. Кортикоїди також можуть мати прямий ефект. Словом, в результаті численних процесів починають переважати реакції, опосередковані клітинами Th2. А ці, своєю чергою, сприяють формуванню алергічної відповіді на зовнішні стимули у сприйнятливої людини.
З іншого боку, проблеми з нервами можуть призводити і до так званої псевдоалергічної реакції. Тобто, якщо ви, будучи під впливом стресу, пройдете шкірне або молекулярне тестування алергії, то ваші реакції на той чи інший алерген, швидше за все, будуть визначені як негативні. Але при цьому усі фізичні прояви вказуватимуть на алергію. В цьому випадку можуть з'являтися шкірні прояви на руках, обличчі, інших частинах тіла. Виникатимуть нежить та симптоми з боку шлункового тракту.
Насправді, така реакція може бути ознакою панічної атаки або як його ще називають "емоційного цунамі". Це, по суті, переключення сил організму з внутрішньої боротьби із ситуацією, яку він розцінює як загрозливу, на продукування фізичних симптомів.
Такий стан активізує гормон кортизол, який готує тіло до боротьби зі стресом.
Людина може відчувати:
- утруднене дихання,
- біль у грудях,
- пітливість,
- прискорене серцебиття,
- запаморочення,
- слабкість,
- тремтіння,
- нудоту,
- поколювання у грудях.
Спровокувати напад паніки може що завгодно: неприємна зустріч, виграш в лотерею, загальний стрес.
Крім того, деякі люди можуть бути схильними до таких станів частіше за інших. Особливо це актуально для тих, у кого таку ж проблему уже має чи мав хтось в родині.
Реакція на стрес корисна в короткостроковій перспективі (вона дозволяє пережити складну ситуацію). Але якщо стресова реакція активується неодноразово, то з часом такий стан може спричинити депресію, тривогу, появу високого кров’яного тиску, діабету, серцевих захворювань, печію та багато інших проблем зі здоров’ям, включаючи уже згадане погіршення симптомів алергії.
Симптоми стресу та алергії
Основними ознаками стресу є:
- пришвидшене серцебиття
- спалахи вугрової хвороби
- псоріаз та розацеа
- кропив'янка або висип
- ламкі нігті
- втрата волосся
- пітливість.
Тоді як основні ознаки алергії включають:
- нежить,
- кон’юнктивіт,
- висип на тілі,
- кропив'янка,
- проблеми з диханням чи травленням,
- відчуття подразнення в роті та горлі,
- прискорене серцебиття.
Тобто, досить часто окремі симптоми нервового збудження та алергії можуть дублюватися.
Щодо часу виникнення симптомів, то реакція може виникати негайно – протягом кількох хвилин чи двох годин, або ж може виникнути з запізненням.
Отже, стрес може посилити симптоми алергії. Алергічна висипка у дорослих може з'являтися будь де. Висипка від нервів може з’явитися на руках, обличчі, животі чи плечі, а кропив’янка може вкривати більшу площу та завдавати додаткових незручностей.
Зокрема, може виникати нервова кропив'янка. Такий висип, який виникає внаслідок стресу, може характеризуватися великими плямами, які можуть зливатися, утворюючі цілі острівці. Кропив'янка на нервовову грунті часто має яскраво-рожевий колір з темнішими краями і характеризується сильним свербежем.
В окремих випадках може розвиватися анафілактична реакція, яка є небезпечною для життя та потребує негайного введення адреналіну.
Як заспокоїти нерви
При нападах паніки добре допомагають повільні дихальні вправи та медитація.
Психотерапія та ліки – це також інструменти, які допомагають впоратися з тривогою. Позитивний вплив на нервову систему чинить також вживання більшої кількості вітамінів і мінералів, особливо, магнію.
Корисними будуть і антиоксиданти – вітаміни С та Е. Дослідження показали, що вони можуть зменшити імунорегуляторний дисбаланс, який відмічається у людей, що перебувають у стресі.
Корисні речовини для здорових нервів можна також знайти в гарбузовому насінні та зелених листових овочах.
Боротися зі стресом також допомагають повноцінний сон, відпочинок та фізична активність, наприклад, біг.
Дослідження доводять, що релаксаційна терапія позитивно впливала на перебіг астми, а психотерапія може зменшити кількість її загострень та призводять до відновлення більш нормального балансу Th1 / Th2.
Фізіологічні втручання при алергічних захворюваннях включають різні форми вправ, а також методи альтернативної медицини. Вони можуть, принаймні частково, спрацювати завдяки своєму впливу на стресову реакцію вашого тіла.
Програма тренувань із фізичними вправами добре переноситься дітьми з легкою та астмою середньої тяжкості та покращує аеробну фізичну форму.
Також є дані, що фармакологічні втручання при стресі (в основному психоактивні препарати та антидепресанти) можуть виконувати терапевтичну роль при астмі, пригнічуючи вироблення прозапальних цитокінів, індукуючи вироблення протизапальних молекул та / або запобігаючи дії цих запальних молекул на мозок. А анксіолітичні препарати можуть сприяти підвищенню якості терапії астми у людей із тривожним розладом.
Втім, для повноти ефекту, лікування нервового напруження у пацієнтів з алергією має бути комплексним. Більше того, є дані, що покращення перебігу алергії може призводити і до полегшення симптомів з боку нервової системи.
В лікуванні алергії, нервової кропив'янки основні принципи зводяться до виявлення алергенів, які запускають реакцію, та їх подальше уникнення чи мінімізація впливу. При сезонній чи побутовій алергії ефективним методом лікування може бути алергенна імунотерапія. Вона може проводитись перорально чи у вигляді підшкірних ін'єкцій.
Симптоматично боротися з алергією допомагають антигістамінні та кортикостероїдні препарати.
Джерела інформації:
- https://stylecaster.com/beauty/panic-attack-signs/
- https://www.healthline.com/health/signs-of-stress
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3264048/
- https://www.avogel.co.uk/health/allergic-rhinitis/can-anxiety-cause-allergy-attacks/
- https://www.sciencedaily.com/releases/2008/08/080814154327.htm
- https://www.webmd.com/allergies/features/stress-and-allergies
- https://amp.theatlantic.com/amp/article/593572
- https://www.health.harvard.edu/diseases-and-conditions/is-stress-making-your-allergy-symptoms-worse
- https://www.hindawi.com/journals/ja/2010/491928/
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6483074/
- https://ctajournal.biomedcentral.com/articles/10.1186
- https://www.allergylink.co.uk/how-is-stress-related-to-allergy-symptoms.html
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?
Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).
Як уникнути впливу пилкових алергенів?
Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.
Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?
І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.
У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.
У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.
Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.
Чи спостерігаються алергічні реакції на запах парфумів і інші сильні запахи?
Духи і одеколони зазвичай мають сильний запах і подразнюють. Вони здатні посилювати симптоми неалергічного риніту і викликають напади алергічного риніту. Не тільки різкий запах парфумів, але і інші різкі запахи - нафтопродуктів, органічних розчинників, вихлопних газів дизельних двигунів - викликають напади алергічного риніту і бронхіальної астми. Напади бронхіальної астми викликає і запах нагрітих кулінарних жирів.
Чи бувають квітучі троянди причиною алергічних захворювань? Яким чином запилюються троянди?
Троянди запилюються комахами. Їх цвітіння, як правило, поліноз не викликає. Алергічні захворювання, які пов'язують з цвітіння троянд, в більшості випадків бувають викликані пилком злаків. У багатьох областях цвітіння троянд і злаків збігається. У осіб, які постійно і довго мають контакт з квітучими трояндами (працюють в розаріях або захоплюються розведенням троянд), зрідка зустрічається алергія до них.
