Алергія та нерви - де зв'язок?
Коли організм не справляється зі стресом, він сигналізує вам про це в певний спосіб. Спочатку це може бути нездатність швидко пробудитися вранці, ламкість волосся чи проблеми зі шкірою у вигляді надмірної сухості чи висипання. Далі, якщо рівень стресу не знижувати, тілесні проблеми можуть посилитись. Давно відомо, що на нервовому ґрунті можуть виникати ряд захворювань. Але про те, що серед них може бути й алергія, дослідники стало говорити відносно недавно.
Отже, тривалий стрес може призвести до надмірної роботи надниркових залоз. Адже адреналін, що виробляється ними під час стресу, може залишатися в організмі близько 4 тижнів. Один з найефективніших способів швидше його позбутися – це переключитись на фізичну активність. Наприклад, виконати серію фізичних вправ. Втім, наприклад, діти, зазвичай, виділяють надлишок адреналіну через плач.
Цікаво, що коли ми п’ємо каву (кофеїн), наднирники також виділяють адреналін. Але якщо постійно стимулювати виділення адреналіну подібним чином, організм швидко втомиться.
Ознаками виснаження можуть бути:
- втома,
- страх,
- тривога,
- депресія,
- зниження пам’яті,
- труднощі з концентрацією уваги,
- безсоння, тощо.
Надмірне нервове напруження впливає й на сприйнятливість до інфекцій та роботу імунної системи, зокрема, стимулює виникнення аутоімунних захворювань, до яких належить і алергія. Воно також сприяє виникненню раку, запальних захворювань кишечника, імунному старінню, а також посилює алергічні реакції.
За різними джерелами, до 75% усіх відвідувань лікарських кабінетів пов’язані зі стресом.
Стрес може також спричинити постійне збільшення активності симпатичної нервової системи, включаючи підвищення артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та секреції катехоламінів, а також агрегацію тромбоцитів, що може, принаймні частково, пояснити відомий зв'язок між стресом, імунними змінами та серцево-судинними захворюваннями.
Клінічні спостереження підтверджують несприятливий вплив психологічного стресу на перебіг захворювання у пацієнтів з алергією та підтверджуються дослідженнями. У тому числі – українських науковців, які показали зв’язок тривожності, загального психотипу особистості та перебігу сезонного алергічного риніту.
Астма та атопічний дерматит теж бувають "від нервів"
Зарубіжні дослідження показали, що вплив важких життєвих подій, відсутність підтримки або постійна критика на фоні поточного розладу настрою пов'язані із збільшенням частоти звернень до лікарів щодо загострень астми. А її розвиткові в дитинстві передують поведінкові розлади та життя малюка на фоні сімейних конфліктів.
Загалом, до розвитку алергічних реакцій призводять:
- сімейний анамнез,
- вплив навколишнього середовища,
- а також такі фактори як материнська дієта,
- репродуктивна фізіологія
- та умови, у яких народилась дитина.
Також важливими є:
- тривалість годування груддю,
- особливості харчування дитини та рівень вітаміну D у її дієті,
- ожиріння,
- фізична активність
- психологічний стрес.
В більш ранніх дослідженнях астма часто згадується як «нервова астма». А в ранніх описах атопічного дерматиту цей стан називався не інакше як "нейродерміт". Через переконання, що свербіж та подряпини, які асоціюються з висипом, пов'язані, перш за все, з "нервами" та емоціями. Сьогодні ми просто кажемо на подібні стани: «алергія від нервів».
Дослідження показали, що хронічний психосоціальний стрес, пов'язаний зі зміненням балансу Th1 / Th2 до переважання Th2, може посилити алергічні захворювання, такі як алергічний риніт, атопічний дерматит та астма.
Відомо, що пацієнти з атопічним дерматитом переживають більш важчі симптоми хвороби у випадку нервового напруження. Пацієнти з алергічним ринітом більш схильні до інфекцій верхніх дихальних шляхів у періоди високого психологічного стресу. Та й прояви хвороби у них виражені сильніше. А у хворих на астму, які переживають високий рівень стресу, погіршуються загальні симптоми недуги, такі як кашель, хрипи, стискання в грудях, задишка та інколи – біль у грудях.
Наприклад, дослідження 20 студентів з астмою показало зростання кількості еозинофілів у їх мокротинні безпосередньо перед екзаменами. Так само в цей період, порівняно з показниками середини семестру, були значно вищими рівні еозинофілів у крові, які також могли провокувати загострення астми.
Алергія на нервовому грунті: як її пояснює наука
Запуск механізму стресу призводить до активації системи осі «гіпофіз-наднирники». Їх взаємодія починається з секреції гормону, що вивільняє кортикотропін, який, у свою чергу, індукує секрецію адренокортикотропного гормону (АКТГ) передньою часткою гіпофіза. Цей гормон активує секрецію кортикостероїдів кірковою частиною надниркових залоз. При цьому мозковою речовиною надниркових залоз, у симпатичній нервовій системі та в мозку синтезуються катехоламіни. Зокрема, адреналін та норадреналін. Катехоламіни та кортикоїди пригнічують продукцію інтерлейкіна 12 (IL-12) антиген-презентуючими клітинами. Ця речовина стимулює перехід первинних Т-лимфоцитів у Th1-лімфоцити. Відповідно, коли цієї речовини менше, підвищується синтез лімфоцитів Th2, які пов’язані із розвитком алергічної реакції. Кортикоїди також можуть мати прямий ефект. Словом, в результаті численних процесів починають переважати реакції, опосередковані клітинами Th2. А ці, своєю чергою, сприяють формуванню алергічної відповіді на зовнішні стимули у сприйнятливої людини.
З іншого боку, проблеми з нервами можуть призводити і до так званої псевдоалергічної реакції. Тобто, якщо ви, будучи під впливом стресу, пройдете шкірне або молекулярне тестування алергії, то ваші реакції на той чи інший алерген, швидше за все, будуть визначені як негативні. Але при цьому усі фізичні прояви вказуватимуть на алергію. В цьому випадку можуть з'являтися шкірні прояви на руках, обличчі, інших частинах тіла. Виникатимуть нежить та симптоми з боку шлункового тракту.
Насправді, така реакція може бути ознакою панічної атаки або як його ще називають "емоційного цунамі". Це, по суті, переключення сил організму з внутрішньої боротьби із ситуацією, яку він розцінює як загрозливу, на продукування фізичних симптомів.
Такий стан активізує гормон кортизол, який готує тіло до боротьби зі стресом.
Людина може відчувати:
- утруднене дихання,
- біль у грудях,
- пітливість,
- прискорене серцебиття,
- запаморочення,
- слабкість,
- тремтіння,
- нудоту,
- поколювання у грудях.
Спровокувати напад паніки може що завгодно: неприємна зустріч, виграш в лотерею, загальний стрес.
Крім того, деякі люди можуть бути схильними до таких станів частіше за інших. Особливо це актуально для тих, у кого таку ж проблему уже має чи мав хтось в родині.
Реакція на стрес корисна в короткостроковій перспективі (вона дозволяє пережити складну ситуацію). Але якщо стресова реакція активується неодноразово, то з часом такий стан може спричинити депресію, тривогу, появу високого кров’яного тиску, діабету, серцевих захворювань, печію та багато інших проблем зі здоров’ям, включаючи уже згадане погіршення симптомів алергії.
Симптоми стресу та алергії
Основними ознаками стресу є:
- пришвидшене серцебиття
- спалахи вугрової хвороби
- псоріаз та розацеа
- кропив'янка або висип
- ламкі нігті
- втрата волосся
- пітливість.
Тоді як основні ознаки алергії включають:
- нежить,
- кон’юнктивіт,
- висип на тілі,
- кропив'янка,
- проблеми з диханням чи травленням,
- відчуття подразнення в роті та горлі,
- прискорене серцебиття.
Тобто, досить часто окремі симптоми нервового збудження та алергії можуть дублюватися.
Щодо часу виникнення симптомів, то реакція може виникати негайно – протягом кількох хвилин чи двох годин, або ж може виникнути з запізненням.
Отже, стрес може посилити симптоми алергії. Алергічна висипка у дорослих може з'являтися будь де. Висипка від нервів може з’явитися на руках, обличчі, животі чи плечі, а кропив’янка може вкривати більшу площу та завдавати додаткових незручностей.
Зокрема, може виникати нервова кропив'янка. Такий висип, який виникає внаслідок стресу, може характеризуватися великими плямами, які можуть зливатися, утворюючі цілі острівці. Кропив'янка на нервовову грунті часто має яскраво-рожевий колір з темнішими краями і характеризується сильним свербежем.
В окремих випадках може розвиватися анафілактична реакція, яка є небезпечною для життя та потребує негайного введення адреналіну.
Як заспокоїти нерви
При нападах паніки добре допомагають повільні дихальні вправи та медитація.
Психотерапія та ліки – це також інструменти, які допомагають впоратися з тривогою. Позитивний вплив на нервову систему чинить також вживання більшої кількості вітамінів і мінералів, особливо, магнію.
Корисними будуть і антиоксиданти – вітаміни С та Е. Дослідження показали, що вони можуть зменшити імунорегуляторний дисбаланс, який відмічається у людей, що перебувають у стресі.
Корисні речовини для здорових нервів можна також знайти в гарбузовому насінні та зелених листових овочах.
Боротися зі стресом також допомагають повноцінний сон, відпочинок та фізична активність, наприклад, біг.
Дослідження доводять, що релаксаційна терапія позитивно впливала на перебіг астми, а психотерапія може зменшити кількість її загострень та призводять до відновлення більш нормального балансу Th1 / Th2.
Фізіологічні втручання при алергічних захворюваннях включають різні форми вправ, а також методи альтернативної медицини. Вони можуть, принаймні частково, спрацювати завдяки своєму впливу на стресову реакцію вашого тіла.
Програма тренувань із фізичними вправами добре переноситься дітьми з легкою та астмою середньої тяжкості та покращує аеробну фізичну форму.
Також є дані, що фармакологічні втручання при стресі (в основному психоактивні препарати та антидепресанти) можуть виконувати терапевтичну роль при астмі, пригнічуючи вироблення прозапальних цитокінів, індукуючи вироблення протизапальних молекул та / або запобігаючи дії цих запальних молекул на мозок. А анксіолітичні препарати можуть сприяти підвищенню якості терапії астми у людей із тривожним розладом.
Втім, для повноти ефекту, лікування нервового напруження у пацієнтів з алергією має бути комплексним. Більше того, є дані, що покращення перебігу алергії може призводити і до полегшення симптомів з боку нервової системи.
В лікуванні алергії, нервової кропив'янки основні принципи зводяться до виявлення алергенів, які запускають реакцію, та їх подальше уникнення чи мінімізація впливу. При сезонній чи побутовій алергії ефективним методом лікування може бути алергенна імунотерапія. Вона може проводитись перорально чи у вигляді підшкірних ін'єкцій.
Симптоматично боротися з алергією допомагають антигістамінні та кортикостероїдні препарати.
Джерела інформації:
- https://stylecaster.com/beauty/panic-attack-signs/
- https://www.healthline.com/health/signs-of-stress
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3264048/
- https://www.avogel.co.uk/health/allergic-rhinitis/can-anxiety-cause-allergy-attacks/
- https://www.sciencedaily.com/releases/2008/08/080814154327.htm
- https://www.webmd.com/allergies/features/stress-and-allergies
- https://amp.theatlantic.com/amp/article/593572
- https://www.health.harvard.edu/diseases-and-conditions/is-stress-making-your-allergy-symptoms-worse
- https://www.hindawi.com/journals/ja/2010/491928/
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6483074/
- https://ctajournal.biomedcentral.com/articles/10.1186
- https://www.allergylink.co.uk/how-is-stress-related-to-allergy-symptoms.html
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.