Алергія на манну кашу: які симптоми та як лікувати?
зміст
Алергія на манну кашу: які симптоми та як лікувати?
Манна крупа, особливо, якщо для її приготування використовується молоко – це основа манної каші – страви, яка подобається багатьом дітям. Крім того, така суміш є джерелом вітамінів Е, В, харчових волокон, цинку та кальцію. Вживання манної каші сприяє покращенню здоров’я кісток дитини, підвищує імунітет, а худеньким дітям допомагає набрати вагу. Для приготування манної каші для малюків першого року можна використовувати грудне молоко або молочну суміш.
Разом з тим, батьки або й сам малюк, якому подобається манна крупа, мають розуміти, що вживання приготовленої з неї манної каші може призвести до того, що дитина потерпатиме від алергічної реакції на названу страву. Найчастіше в малюка з’являтимуться симптоми з боку кишечника. Втім, також може з'явитися дерматит чи назальна симптоматика.
Насправді, у питанні з алергією на манну кашу все просто: манка виробляється з твердих сортів пшениці. Своєю чергою, пшениця входить до переліку найпоширеніших алергенів. Алергію на неї мають близько 3,6% європейців.
Чому може початися алергія на манку?
Алергія на манку пов’язана з близько 30 алергенними білками, які містяться в пшениці. Це, приміром, альбуміни, глобуліни та глютени (гліадини та глютеліни).
Наприклад, гліадини (зокрема – Tri a 19, омега-5-гліадин) – це стійкі білки, які не бояться нагрівання, тобто, не руйнуються при варінні. Саме вони відповідальні за реакцію негайного типу, в тому числі – анафілаксію. Крім того, чутливість до них підвищує ризик того, що малюк потерпатиме не лише від харчових реакцій, а й від екземи. Ці стани можуть залишитися з людиною на все життя, адже діти рідко переростають чутливість до алергенів такого типу.
Іншим ключовим білком твердої пшениці, з якої виробляється манка, вважається білок Tri a 14. Це – також стійкий до нагрівання та травлення білок перенесення ліпідів (LTP). Чутливість до нього, як і в попередньому випадку, обумовлює важкі види алергії – аж до анафілаксії.
Але не уся реакція на манну та інші крупи, в тому числі – отримані з пшениці – є справжньою алергією. Тверді сорти пшениці можуть часто викликати прояви харчової непереносимості – реакцію, яка, як правило, обмежується нездатністю перетравити білки пшениці у шлунково-кишковому тракті.
Крім того, широко відомо, що пшениця містить і білок глютен. Тому манки слід уникати дорослим та дітям з целіакією. Це – аутоімунне захворювання, яке виснажує організм, адже в ньому порушуються нормальні процеси травлення: глютен та інші білки пшениці руйнують ворсинки шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Так порушується функція ШКТ, обмежується всмоктування з нього поживних речовин. Целіакія спричиняє біль у животі, хронічну діарею, здуття або запор. Іншими симптомами цієї хвороби можуть бути втрата ваги, болі в суглобах, вітамінна недостатність. Целіакія – важка системна хвороба, але вона не є алергією. Тому з наукової точки зору не існує такого поняття як алергія на глютен.
Чи може бути алергія на манку в дорослого?
Алергія на манну кашу в дітей зустрічається частіше ніж в дорослих. Як правило, цей стан загрожує немовлятам та дітям, які мають незрілу імунну та травну системи. По мірі дорослішання, діти часто переростають цю проблему: 65% дітей позбуваються чутливості до манки до 12 років і ще більше – до 16 річного віку.
У дорослому віці реакція після вживання манної каші, як правило, виникає у людей, які мають сімейну історію харчових алергій та астми. Також це може трапитися, якщо організм людини має чутливість до пилку злаків, особливо тих, які містять білки LTP. Такі реакції називаються перехресними. У випадку пшениці вони найчастіше виникають між різними крупами на основі злаків (жито, ячмінь, рис, кукурудза) та пилком тих самих та/чи інших злаків.
Інші продукти, що викликають алергію на LTP, включають
- ківі,
- полуницю,
- насіння соняшнику,
- волоські горіхи,
- яблука,
- шовковицю,
- банани,
- горох,
- абрикоси,
- вишні,
- сливи,
- мигдаль,
- персики,
- гранати,
- малину,
- помідори,
- виноград,
- селеру,
- арахіс тощо.
Крім того, манна каша залишається забороненим продуктом для дорослих та дітей з підтвердженою целіакією.
Які симптоми алергії на манну кашу?
Пшениця містить багато алергенів, які спричиняють розвиток реакції негайного типу. Це означає, що перші прояви захворювання у дитини чи дорослого можуть виникнути уже протягом декількох хвилин або годин після вживання манної каші.
Найпоширеніші симптоми алергічної реакції на пшеницю включають:
- набряк, свербіж, подразнення ротової порожнини або горла
- кропив’янку, дерматит або набряк шкіри
- закладеність носа
- головний біль
- утруднене дихання
- судоми, нудоту або блювота
- діарею
- анафілаксію.
Малюк може відчувати біль в животику. І якщо дитина зовсім маленька, вона може капризувати, бути млявою або навпаки – малюк може бути надто вередливим.
Анафілаксія
Як вже згадувалося, реакція на пшеницю у дитини чи дорослого може викликати небезпечну для життя імунну відповідь, яка називається анафілаксією. В цьому випадку крім інших симптомів також можуть виникати:
- набряк або стиснення горла
- біль або стиснення в грудях
- сильне утруднення дихання
- проблеми з ковтанням
- блідий, синій колір шкіри
- запаморочення або втрата свідомості.
Інколи вживання манної крупи пов’язане з окремим видом анафілаксії у дитини чи дорослого, який виникає після фізичного навантаження.
Аби визначити причину проблеми, потрібно звернутися до лікаря-алерголога. З допомогою шкірного прик-тесту або аналізу крові на чутливість до молекул алергенів фахівець допоможе визначити, що саме є причиною реакції.
Також, позаяк алергія на манку є харчовою реакцією, лікар може призначити харчову пробу. Це означає, що ви або дитина маєте з’їсти певну кількість продукту під наглядом лікаря.
У випадку підтвердженої реакції на вироби з пшениці, найкращим способом позбутися проявів алергії буде уникнення відповідної їжі.
Джерела:
- https://healthfully.com/kamut-gluten-6945708.html
- https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/wheat-allergy/symptoms-causes/syc-20378897
- https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/17717-wheat-allergy
- https://www.news-medical.net/news/20190422/Researchers-identify-new-allergen-responsible-for-allergy-to-durum-wheat.aspx
- https://www.allergyresources.co.uk/Durum.php
- https://acaai.org/allergies/allergic-conditions/food/wheat-gluten/
- https://www.thermofisher.com/allergy/wo/en/allergen-fact-sheets.html?allergen=wheat
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Чи спостерігаються алергічні реакції на запах парфумів і інші сильні запахи?
Духи і одеколони зазвичай мають сильний запах і подразнюють. Вони здатні посилювати симптоми неалергічного риніту і викликають напади алергічного риніту. Не тільки різкий запах парфумів, але і інші різкі запахи - нафтопродуктів, органічних розчинників, вихлопних газів дизельних двигунів - викликають напади алергічного риніту і бронхіальної астми. Напади бронхіальної астми викликає і запах нагрітих кулінарних жирів.
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?
А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.
Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.
В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.
Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.
Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.
Що таке аероалергени?
Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.
У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.
Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?
Перш за все слід:
- обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
- завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
- не відкривати вікон у машині,
- проводити щоденне вологе прибирання оселі,
- виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини рослин.
Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.
