Алергія на манну кашу: які симптоми та як лікувати?

зміст

Алергія на манну кашу: які симптоми та як лікувати?

Манна крупа, особливо, якщо для її приготування використовується молоко – це основа манної каші – страви, яка подобається багатьом дітям. Крім того, така суміш є джерелом вітамінів Е, В, харчових волокон, цинку та кальцію. Вживання манної каші сприяє покращенню здоров’я кісток дитини, підвищує імунітет, а худеньким дітям допомагає набрати вагу. Для приготування манної каші для малюків першого року можна використовувати грудне молоко або молочну суміш.

Разом з тим, батьки або й сам малюк, якому подобається манна крупа, мають розуміти, що вживання приготовленої з неї манної каші може призвести до того, що дитина потерпатиме від алергічної реакції на названу страву. Найчастіше в малюка з’являтимуться симптоми з боку кишечника. Втім, також може з'явитися дерматит чи назальна симптоматика.

Насправді, у питанні з алергією на манну кашу все просто: манка виробляється з твердих сортів пшениці. Своєю чергою, пшениця входить до переліку найпоширеніших алергенів. Алергію на неї мають близько 3,6% європейців.

Чому може початися алергія на манку?

Алергія на манку пов’язана з близько 30 алергенними білками, які містяться в пшениці. Це, приміром, альбуміни, глобуліни та глютени (гліадини та глютеліни).

Наприклад, гліадини (зокрема – Tri a 19, омега-5-гліадин) – це стійкі білки, які не бояться нагрівання, тобто, не руйнуються при варінні. Саме вони відповідальні за реакцію негайного типу, в тому числі – анафілаксію. Крім того, чутливість до них підвищує ризик того, що малюк потерпатиме не лише від харчових реакцій, а й від екземи. Ці стани можуть залишитися з людиною на все життя, адже діти рідко переростають чутливість до алергенів такого типу.

Іншим ключовим білком твердої пшениці, з якої виробляється манка, вважається білок Tri a 14. Це – також стійкий до нагрівання та травлення білок перенесення ліпідів (LTP). Чутливість до нього, як і в попередньому випадку, обумовлює важкі види алергії – аж до анафілаксії.

Але не уся реакція на манну та інші крупи, в тому числі – отримані з пшениці – є справжньою алергією. Тверді сорти пшениці можуть часто викликати прояви харчової непереносимості – реакцію, яка, як правило, обмежується нездатністю перетравити білки пшениці у шлунково-кишковому тракті.

Крім того, широко відомо, що пшениця містить і білок глютен. Тому манки слід уникати дорослим та дітям з целіакією. Це – аутоімунне захворювання, яке виснажує організм, адже в ньому порушуються нормальні процеси травлення: глютен та інші білки пшениці руйнують ворсинки шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Так порушується функція ШКТ, обмежується всмоктування з нього поживних речовин. Целіакія спричиняє біль у животі, хронічну діарею, здуття або запор. Іншими симптомами цієї хвороби можуть бути втрата ваги, болі в суглобах, вітамінна недостатність. Целіакія – важка системна хвороба, але вона не є алергією. Тому з наукової точки зору не існує такого поняття як алергія на глютен.

Алергія на манну кашу в дітей зустрічається частіше ніж в дорослих. Як правило, цей стан загрожує немовлятам та дітям, які мають незрілу імунну та травну системи. По мірі дорослішання, діти часто переростають цю проблему: 65% дітей позбуваються чутливості до манки до 12 років і ще більше – до 16 річного віку.

У дорослому віці реакція після вживання манної каші, як правило, виникає у людей, які мають сімейну історію харчових алергій та астми. Також це може трапитися, якщо організм людини має чутливість до пилку злаків, особливо тих, які містять білки LTP. Такі реакції називаються перехресними. У випадку пшениці вони найчастіше виникають між різними крупами на основі злаків (жито, ячмінь, рис, кукурудза) та пилком тих самих та/чи інших злаків.

Інші продукти, що викликають алергію на LTP, включають

  • ківі,
  • полуницю,
  • насіння соняшнику,
  • волоські горіхи,
  • яблука,
  • шовковицю,
  • банани,
  • горох,
  • абрикоси,
  • вишні,
  • сливи,
  • мигдаль,
  • персики,
  • гранати,
  • малину,
  • помідори,
  • виноград,
  • селеру,
  • арахіс тощо.

Крім того, манна каша залишається забороненим продуктом для дорослих та дітей з підтвердженою целіакією.

Які симптоми алергії на манну кашу?

Пшениця містить багато алергенів, які спричиняють розвиток реакції негайного типу. Це означає, що перші прояви захворювання у дитини чи дорослого можуть виникнути уже протягом декількох хвилин або годин після вживання манної каші.

Найпоширеніші симптоми алергічної реакції на пшеницю включають:

  • набряк, свербіж, подразнення ротової порожнини або горла
  • кропив’янку, дерматит або набряк шкіри
  • закладеність носа
  • головний біль
  • утруднене дихання
  • судоми, нудоту або блювота
  • діарею
  • анафілаксію.

Малюк може відчувати біль в животику. І якщо дитина зовсім маленька, вона може капризувати, бути млявою або навпаки – малюк може бути надто вередливим.

Анафілаксія

Як вже згадувалося, реакція на пшеницю у дитини чи дорослого може викликати небезпечну для життя імунну відповідь, яка називається анафілаксією. В цьому випадку крім інших симптомів також можуть виникати:

  • набряк або стиснення горла
  • біль або стиснення в грудях
  • сильне утруднення дихання
  • проблеми з ковтанням
  • блідий, синій колір шкіри
  • запаморочення або втрата свідомості.

Інколи вживання манної крупи пов’язане з окремим видом анафілаксії у дитини чи дорослого, який виникає після фізичного навантаження.

Аби визначити причину проблеми, потрібно звернутися до лікаря-алерголога. З допомогою шкірного прик-тесту або аналізу крові на чутливість до молекул алергенів фахівець допоможе визначити, що саме є причиною реакції.

Також, позаяк алергія на манку є харчовою реакцією, лікар може призначити харчову пробу. Це означає, що ви або дитина маєте з’їсти певну кількість продукту під наглядом лікаря.

У випадку підтвердженої реакції на вироби з пшениці, найкращим способом позбутися проявів алергії буде уникнення відповідної їжі.

Джерела:

  1. https://healthfully.com/kamut-gluten-6945708.html
  2. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/wheat-allergy/symptoms-causes/syc-20378897
  3. https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/17717-wheat-allergy
  4. https://www.news-medical.net/news/20190422/Researchers-identify-new-allergen-responsible-for-allergy-to-durum-wheat.aspx
  5. https://www.allergyresources.co.uk/Durum.php
  6. https://acaai.org/allergies/allergic-conditions/food/wheat-gluten/
  7. https://www.thermofisher.com/allergy/wo/en/allergen-fact-sheets.html?allergen=wheat
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9234.3 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3216.8 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1132.6 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Береза Береза
  • Бузок Бузок
  • В'яз В'яз
  • Верба Верба
  • Вільха Вільха
  • Грецький горіх Грецький горіх
  • Дуб Дуб
  • Кипарисові Кипарисові
  • Клен Клен
  • Ковила Ковила
  • Пажитниця Пажитниця
  • Пирій Пирій
  • Сосна Сосна
  • Тополя Тополя
  • Черемха звичайна Черемха звичайна
  • Ясен Ясен
  • Береза Береза
  • Болиголов плямистий Болиголов плямистий
  • Бузок Бузок
  • В'яз В'яз
  • Верба Верба
  • Грецький горіх Грецький горіх
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Дуб Дуб
  • Злакові Злакові
  • Ковила Ковила
  • Костриця лучна Костриця лучна
  • Кульбаба лікарська Кульбаба лікарська
  • Липа Липа
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Маслинові Маслинові
  • Настінниця Настінниця
  • Пажитниця Пажитниця
  • Пирій Пирій
  • Сосна Сосна
  • Тимофіївка Тимофіївка
  • Тополя Тополя
  • Черемха звичайна Черемха звичайна
  • Шовковиця Шовковиця
  • Яблуня Яблуня
  • Ясен Ясен

Питання та відповіді

Що таке атопічний дерматит?

Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.

Як визначити концентрацію пилку?

Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Чи може забруднення повітря викликати бронхіальну астму та інші алергічні захворювання?

 Активне або пасивне куріння може бути причиною бронхіальної астми та інших алергічних захворювань. Інші забруднювачі повітря і викликаючі подразнення дихальних шляхів речовини можуть погіршити перебіг бронхіальної астми і алергічного риніту, але, мабуть, не є їх причиною.

Що таке пилок?

Пилок - це чоловічі статеві клітини, необхідні для розмноження більшості насінних рослин. Рослини, які запилюються комахами (ентомолфільні), наприклад, троянди, зазвичай мають яскраві квіти, які залучають комах. Для вітрозапилюваних (анемофільних) рослин характерно рясне виділення пилку, що досягає в повітрі високої концентрації і тому частіше викликає сенсибілізацію. Вітрозапилюваними є багато дикорослих дерев, злаки, бур`яни. Пилкові зерна неозброєним оком неможливо розрізнити, але добре видно в мікроскоп.