Алергія на ковролін і килимові покриття: симптоми та лікування
зміст
Алергія на ковролін і килимові покриття: симптоми та лікування
Досить часто причиною алергії можуть стати речі, які постійно оточують нас: побутова хімія, пил, пліснява, домашні тварини, меблі, килими.
І хоча виробники ковроліну та килимових покриттів не втомлюються переконувати, що сучасні вироби є безпечними для алергіків, ці покриття все ж можуть стати причиною реакції, першою чергою, за рахунок здатності накопичувати низку алергенів, особливо за відсутності належного догляду за ковроліном.
Чи може бути алергія на ковролін
Нещодавно серед майже 7,5 тисяч офісних працівників в 167 сучасних європейських офісних будівлях, час експлуатації яких перевищував 10 років, було проведене дослідження OFFICAIR. Воно показало, що в приміщеннях, де ковролін був найпоширенішим матеріалом для підлоги, спостерігалось значне збільшення показників індексу симптомів, пов'язаних з будівлею (BSI). Цей індекс оцінює наявність п’яти проявів алергії. Це, зокрема:
- сухість очей,
- закладеність носа,
- сухість/подразнення горла,
- головний біль і
- млявість (втома).
Низка інших досліджень визначила вищий рівень алергенів у килимових покриттях порівняно зі підлогою. Відповідно до результатів наукового пошуку, наявність килимів прямо пов'язана з гіршою якістю повітря в приміщенні. А також – з погіршенням симптомів у людей із підтвердженими астмою та алергією. Недарма в садочках та інших приміщеннях, де перебувають діти, часто рекомендують утриматися від використання м'якого покриття підлоги.
Килимові вироби можуть працювати резервуаром забруднювальних речовин. Їх частинки можуть повторно суспендуватися в покриттях для підлоги.
Як показало бельгійське дослідження, в повітрі шкіл з килимовим покриттям на підлозі спостерігався вищий рівень твердих частинок діаметром менше 2,5 мкм. Це свідчить про те, що пил легше піднімається з текстильних виробів на підлозі, погіршуючи якість повітря.
Але старі килимові та ковролінові вироби, за відсутності правильного догляду, можуть накопичувати не лише пил як такий, а й низку речовин, небезпечних для алергіків. Це
- пилок;
- спори цвілевих грибів;
- шерсть домашніх тварин;
- пилові кліщі;
- сигаретний дим;
- рештки комах.
В той же час, нові килими можуть виділяти леткі органічні сполуки (ЛОС), які призводять до подразнення слизових оболонок у чутливих до цих речовин людей. Реакція на ЛОС не вважається справжньою алергічною реакцією і зустрічається порівняно рідко. Разом з тим, науковці все ж рекомендують добре провітрити новий килим перед його безпосереднім використанням. Особливо – якщо планується його розміщення в спальні маленької дитини.
Дослідження, проведене серед дітей 8-12 років, показало, що нещодавно встановлене (протягом 12 місяців) синтетичне килимове покриття може бути пов'язане з тривалими періодами сухого кашлю, стиснення або хрипів і алергії у дітей.
Чим небезпечний ковролін для алергіка
У людини з алергією килими можуть спричинити виникнення чи загострення наступних симптомів:
- нежить;
- закладеність носа;
- чхання;
- почервоніння та свербіж очей;
- набряки очей або губ;
- висип;
- хрипи;
- кашель.
Алергія у дітей на ковролін може проявитися висипом та проблемами з боку травної системи. Алергія на ковролін у дорослих більше зачіпає органи дихання.
Симптоми, схожі на алергічні, можуть виникнути і у людей, які реагують на ЛОС. Наприклад, реакція на них може передбачати такі прояви як:
- подразнення очей, носа та горла;
- нудота;
- блювота;
- носова кровотеча;
- задишка;
- головний біль;
- висип;
- втома;
- запаморочення.
В більш важких випадках небезпечні для алергіків частинки, які накопичуються на килимах, можуть викликати у людини задишку, стиснення в грудях та ускладнення або розвиток астми.
При цьому, вірогідність розвитку астми зростає, якщо, наприклад, до наявності ковроліну в офісі також додається фактор цвілі.
Це може здатися дивним, але таке ж поєднання в будинках, відповідно до результатів досліджень, не викилкало статистично значущих змін здоров’я.
Килими можуть бути особливо небезпечними для дітей.
Наприклад, тайванські вчені роблять висновок, що наявність м'яких килимків на підлозі в спальні дитини віком до 5 років підвищує ризик розвитку астми.
При цьому, ризик виникнення астми зростає, якщо дитина не лише має у спальні килим, а й перенесла серйозне респіраторне захворювання у віці до двох років.
Велике китайське дослідження показало, що підлога з килимовим покриттям у спальні є важливим чинником, пов'язаним не лише з підвищеним ризиком астми, а й з розвитком хрипів і хронічного кашлю.
Як діагностувати алергію на ковролін
Якщо ви підозрюєте, що у вас або вашої дитини є алергія на килимові покриття, зверніться до алерголога аби визначити конкретні причини, які викликають ту чи іншу реакцію.
Щоб визначити, що саме викликає алергію, зазвичай проводяться два типи тестів: шкірні проби (прик- або патч-тест) або аналіз крові. Він, зазвичай, має підтвердити результати шкірного аналізу шляхом дослідження зразка крові на наявність специфічного імуноглобуліна Е (sIgE) до того чи іншого алергенна. sIgE – це антитіла, які виробляються організмом під час етапу сенсибілізації, який передує, виникненню, власне, алергічних симптомів.
Після визначення причини алергії лікар підбере правильне та доцільне лікування, яке допоможе полегшити симптоми захворювання.
Алергія на ковролін у дітей. Що робити?
На сьогодні немає наукових даних які б підтвердили існування будь-якого антиалергенного м'якого килиму, безпечного для алергіків. Тому найкращим способом позбутися такої алергії дитини чи дорослого є відмова від самого килиму чи ковроліну. Щонайменше, у спальні вашого будинку мають бути лише натуральні та екологічно чисті предмети декору. Обирайте якісний ламінат, а краще, що більш екологічно – підлогу з натурального дерева. До слова, ламінат може містити невелику частку формальдегіду, що теж може бути причиною тих чи інших негативних реакцій.
Загалом, подбайте про зменшення алергенів у своєму будинку. Якщо в приміщенні волого, переконайтесь у відсутності цвілі та намагайтесь знизити рівень вологості. Пилососьте підлогу щонайменше двічі на тиждень. Використовуйте мішок подвійної товщини або фільтр HEPA аби пил та алергени знову не потрапили в повітря. Це безпечно та екологічно. Використовуйте пароочищувач для очищення килима. Цей пристрій очищає ретельніше, ніж звичайний пилосос, а також вбиває пилових кліщів. Спробуйте замінити м'який килимок таким, який можна прати. Деякою мірою це й буде ваш антиалергенний килимок. Взагалі, обираючи, що саме постелити на підлогу, краще надавати перевагу речам, які легко перуться або миються.
І натуральні тут не завжди значить кращі. Бо якраз, здебільшого на натуральних виробах, можуть оселятися пилові кліщі та інші членистоногі. До слова, натуральними вважаються килимові покриття, які містять до 10% вовни. Саме вироби з вовни окремі виробники позиціонують як продукцію антиалергенного кштибу. І наполягають, що такі килими мають і антиалергенний ворс. Інші виробники рекламують як товари антиалергенного характеру, свої вироби, які взагалі не містять ворс. Також існують лінійки побутової хімії для очищення килимів, яка теж позиціонується як така, що має антиалергенний характер.
Також уникайте користування вентиляторами – вони можуть зайвий раз змусити пил та пилок циркулювати повітрям. Якщо в домі є домашній улюбленець, спробуйте обмежити його перебування місцем, де немає килимів.
При чутливості до ЛОС, намагайтесь вибирати килими з меншою часткою цих речовин. Пам'ятайте: летючі органічні сполуки з фарби та інших будівельних матеріалів можуть накопичуватися у вашому килимі та згодом потрапляти в повітря. Тому не стеліть м’яке покриття, поки не завершили ремонт. А після того, як ви постелили новий килим, дайте кімнаті провітритись щонайменше 72 години.
Як лікувати алергію на ковролін
Якщо симптоми не покращуються, а лише погіршуються, обов'язково зверніться до лікаря-алерголога. При легких проявах захворювання лікар може порадити застосування безрецептурних антигістамінних препаратів, пероральних таблеток, стероїдних назальних спреїв, очних крапель або фізіологічних розчинів для полоскання носа.
Антигістамінні препарати блокують дію хімічних речовин (гістаміна), що виділяється клітинами при алергії.
Також алерголог може порадити протинабрякові засоби, які мають зменшити набряк у носових ходах та покращити дихання.
Якщо звичайні безрецептурні препарати виявляється недієвими, лікар може виписати кортикостероїди.
При важких проявах захворювання та відсутності ефекту від антигістамінних препаратів, варто замислитися про імунотерапію у вигляді уколів чи таблеток. Суть цього методу в тому, що людина отримує невеликі дози алергену в тій чи іншій формі. При цьому кількість алергену в організмі поступово збільшується, аж поки тіло не виробляє толерантність до нього. Така терапія доступна, зокрема, при алергії на пилових кліщів, які так часто населяють килими.
Джерела:
- https://www.verywellhealth.com/environmental-allergies-5198359
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5858259/
- ps://www.verywellhealth.com/carpet-allergies-5205907
- https://aafa.org/allergies/allergy-treatments/
- https://www.healthline.com/health/allergies/carpet-allergies
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5858259/
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
-
Настінниця
Питання та відповіді
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
Чи може забруднення повітря викликати бронхіальну астму та інші алергічні захворювання?
Активне або пасивне куріння може бути причиною бронхіальної астми та інших алергічних захворювань. Інші забруднювачі повітря і викликаючі подразнення дихальних шляхів речовини можуть погіршити перебіг бронхіальної астми і алергічного риніту, але, мабуть, не є їх причиною.
Чи є мікрокліщі комахами?
Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.
Що таке алергени?
Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.
Що таке синдром алергічних реакцій порожнини рота?
Причиною синдрому алергічних реакцій порожнини рота є перехресна реакція на пилкові алергени і алергени деяких сирих харчових продуктів. Цей синдром (набряк і свербіж ділянок слизової рота, що стикалися з їжею, - губ, язика, глотки, неба) іноді виникає при пилковому алергійному риніті. Хворий часто може без шкоди для себе їсти у вареному вигляді продукт, що викликає у нього синдром алергічних реакцій порожнини рота. Тим, хто страждає цим синдромом не слід їсти сирі продукти, особливо в сезон цвітіння рослин, пилок яких викликає у них поліноз.
