Алергія на комах: чим небезпечні укуси ос
зміст
Небезпека від укусів ос
На сьогоднішній день нараховується понад 420 видів комах, найнебезпечнішими з яких для людини вважаються ті, що жалять. Саме на їх укуси припадає 78% тяжких алергічних реакцій, які відрізняються важким перебігом і навіть смертю. Підвищена чутливість до осиної отрути зустрічається у одного з 250 людей. При цьому летальних випадків від укусів ос втричі більше, ніж від укусів змій.
Алергічні реакції від укусів ос
Особливу небезпеку становлять оси, укус яких викликає не лише набряки та кропив’янку, але й анафілаксію. Ця алергічна реакція, що швидко розвивається, у випадку з укусами комах характеризується швидким набряком тканин і може призводити до задухи і смерті. Якщо частота випадків звичайної алергії до ужалення ос становить 0,3-8,9%, то частота випадків анафілаксії серед них доходить до 42,8%.
У дітей ця частота значно нижча. Анафілаксія, зазвичай, розвивається у дорослих. Втім, і у тих та у інших отрута оси викликає токсичне ураження. Бо це ж отрута.
Важкість перебігу реакції на укус ос залежить від таких факторів:
- попередні реакції на укуси;
- вид ос;
- вік пацієнта;
- супутні захворювання;
- перенесені захворювання;
- отримуване раніше лікування
Якщо мова йде лише про токсичне ураження, то воно проявляється у вигляді почервоніння, свербежу та припухлості, які з’являються у місці вжалення. І проходять за декілька діб. При укусі однієї комахи в організм потрапляє 35-100 мкг отрути. Більшим токсичний ефект буде, коли кусає кілька ос або навіть цілий рій.
Алергічна реакція на укуси ос майже у 100% випадків розвивається миттєво або протягом 1 години після вжалення.
Різниця між укусами оси і бджоли
Укуси оси і бджоли викликають схожі симптоми, але методи лікування наслідків вжалення відрізняються. Бджола жалить лише один раз, в той час як оса – декілька. Жала оси залишаються неушкодженими, тоді як бджола втрачає жало і гине після укусу. Саме тому укус оси небезпечніший за такий у бджоли.
Інсектна алергія
Крім реакції на отруту комахи, у людини може розвинутись інсектна алергія. Вона виникає навіть при звичайному контакті з комахою (дотик, запах, потрапляння до травного тракту та інше).
Доказами цього захворювання є такі фактори:
• Зв’язок клінічних проявів з укусом комахи;
• Позитивні шкірні тести;
• Наявність у крові антитіл до інсектних алергенів.
Діагноз такої алергії може встановити лише лікар-алерголог на підставі проведення алергологічного обстеження.
Остерігайтесь закритого рота
Особливо небезпечно, коли оса потрапляє в рот. Це може трапитись, коли ви відкусили їжу, на якій вона сиділа. Багаторазові укуси комахи, які вона вчиняє зі страху, можуть призвести до набряку дихальних шляхів і смерті. Справа у тому, що тканини язика м’які і не мають щільного бар’єру, який є у шкіри. Відтак, отрута легко розливається по тканині язика. А якщо вона викликає алергічну реакцію та набряк, людина може просто задихнутися. Доросла людина, зазвичай, помітить комаху, але й тут трапляються винятки, особливо – на веселих пікніках. І от діти…
У звіті «Тропічної медицини» був описаний випадок, коли у малюка спостерігалась м’язова слабкість, розширення зіниць і моторна афазія (порушення мови) після укусу оси у роті. Подібна реакція була викликана тромбом, який з’явився після ковтання вищезгаданої комахи.
Профілактика укусів ос
Аби запобігти укусам ос, слід виконувати наступні правила:
- Коли ви та / або дитина знаходитесь на відкритому повітрі, слідкуйте за тим аби поблизу не літали оси;
- Навчіть своїх чад уникати укусу, покажіть їм як виглядають оси та їх гнізда.
- Не ходіть босоніж по вулиці і привчіть до цього малюків;
- Уникайте залишених солодких напоїв і намагайтесь не пити їх на пікніках;
- Відчиняйте вікна після заходу сонця, коли оси повернулись до своїх гнізд;
- Не користуйтесь парфумами вдень, адже запахи принаджують комах;
- Зберігайте пильність, коли гуляєте біля квітів.
Лікування укусів ос
При місцевих алергічних реакціях лікування проводиться дома. Потрібно, в першу чергу, вийняти жало, але зробити це так аби не травмувати мішечка з отрутою, який утворився у м’язах та шкірі після вжалення, прикласти холод, місце укусу обробити розчином адреналіну. Потрібний і прийом антигістамінних препаратів.
Хворих з системними алергічними реакціями, до яких належить анафілаксія, лікують в стаціонарі.
Але виникнення однієї сильної реакції після укусу оси не означає, що так буде завжди. Адже існує метод лікування алергії на отруту комах, зокрема, ос та бджіл, який називається алергенна імунотерапія (АІТ). Під наглядом лікаря пацієнту поступово вводяться невеликі дози отрути, до якої він чутливий. Це викликає звикання, толерантність імунної системи до цієї отрути і при наступному укусі комахою реакція вже не виникає або є значно слабшою. Таке лікування доступне і в Україні.
Пам’ятайте! Якщо виникає алергія до укусів ос, медична допомога на її ранніх етапах – найкоротший шлях до одужання. Відстрочка або самолікування можуть призвести до важких наслідків чи навіть смерті.
Джерела інформації:
1.https://zp.gov.ua/ru/articles/item/3420/zaporozhskie-mediki-preduprezhdayut-ob-opasnosti-ukusov-pchel-i-os
2.https://allergy.org.ua/ru/rekomendatsyy-tem-u-koho-allerhyia-na-ukusy-os-y-pchel/
3.https://allergy.org.ua/ru/allerhyia-na-ukusy-krovososushchykh-nasekomykh-kak-proiavliaetsia-y-chem-opasna/
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Береза
-
Бузок
-
В'яз
-
Верба
-
Вільха
-
Грецький горіх
-
Дуб
-
Кипарисові
-
Клен
-
Ковила
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Сосна
-
Тополя
-
Черемха звичайна
-
Ясен
-
Береза
-
Болиголов плямистий
-
Бузок
-
В'яз
-
Верба
-
Грецький горіх
-
Грястиця збірна
-
Дуб
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Сосна
-
Тимофіївка
-
Тополя
-
Черемха звичайна
-
Шовковиця
-
Яблуня
-
Ясен
Питання та відповіді
Що таке пилок?
Пилок - це чоловічі статеві клітини, необхідні для розмноження більшості насінних рослин. Рослини, які запилюються комахами (ентомолфільні), наприклад, троянди, зазвичай мають яскраві квіти, які залучають комах. Для вітрозапилюваних (анемофільних) рослин характерно рясне виділення пилку, що досягає в повітрі високої концентрації і тому частіше викликає сенсибілізацію. Вітрозапилюваними є багато дикорослих дерев, злаки, бур`яни. Пилкові зерна неозброєним оком неможливо розрізнити, але добре видно в мікроскоп.
Чому виникає алергія?
Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.
Види найбільш поширених алергенів:
|
Пилкові |
Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій та ін.); злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.) |
|
Побутові |
Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше. |
|
Епідермальні |
Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі. |
|
Харчові |
Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція. |
|
Інсектні |
Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі. |
|
Хімічні |
Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу. |
|
Інфекційні |
Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів. |
Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?
Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.
Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.
Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.
Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.
Як уникнути впливу пилкових алергенів?
Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.
Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?
Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.
