Алергія на гроші. Коли виникає та що з цим можна зробити?

зміст

Алергія на гроші

Алергія на гроші – відносно рідкісне, але все ж таки цілком реальне захворювання. Найчастіше цей стан спричиняється фарбами – у випадку купюр, або металом, найчастіше – нікелем, якщо мова йде про монети.

Більшість алергічних реакцій, пов'язаних з грошима, зводяться до проблем зі шкірою. Алергія на метал може спричинити  шкірні висипання та свербіж. 

Алергія на фарбу, а для друку грошей, часто використовують такі рослинні смоли як трагакант, ріжкове дерево, гуар, карагенан, ксантан і карайю, може також проявитися у вигляді подразнювального контактного дерматиту. Виникнення останнього не залучає імунну систему – це просто відповідь організма на подразник. 

Крім того,  у людей, які постійно мають справу  з великою кількістю паперових купюр, наприклад, у касирів,  можуть розвинутися і симптоми з боку органів дихання. Адже часточки висихлих чорнил можуть потрапляти у повітря у вигляді пилу. Його вдихання  може спровокувати появу  алергічного риніту, астми та навіть гіперчутливого пневмоніту.

Причини алергії на гроші

Відколи людство перейшло від натуральних до грошових розрахунків, уявити життя без цінних папірців чи монет – практично неможливо. Але є люди, яким все ж доводиться обмежувати себе у поводженні з грошовими знаками. І причина тому криється далеко не в особистих переконаннях. Мова йде про алергію на гроші. І хоча це може звучати як ще одна історія із серії "неймовірно, але факт", та з наукової точки зору у алергічній реакції на гроші немає нічого неймовірного.

На сьогодні існує дві основні причини виникнення алергічної реакції на гроші. Однією з них і, за деякими даними, найбільш поширеною, є нікель. Цим металом покривають монети в багатьох країнах, включаючи українські гривні та копійки, а також євро, фунти, долари та центи.

Згідно з результатами одного з досліджень, проведеного в 2007 році, близько 5% чоловіків та 27% жінок зі 1200 мали реакцію на нікель.

Алергія на нікель може розвинутися в будь-якому віці. І якщо вона проявиться, бодай, раз, то, скоріше за все, зберігатиметься багато років, а то й все життя.

Зазвичай, частка нікелю в монетному сплаві складає від 5 до 25 %. Але є монети, де нікелю менше. Натомість, цим металом повністю покривається зовнішня частина монет.

Алергія на монети

Адже нікель – то досить стійкий метал, який захищає інші метали та їх сплави від негативного впливу вологи та повітря. Крім грошей, сфера застосування нікелю досить широка: від застібок та ювелірних виробів до кухонних кранів.

В більшості випадків застосування цього металу на грошах не тягне за собою негативних наслідків. Але в людей з алергією на нікель контакт з ним не минає безслідно. У таких випадках може виникати свербіж, почервоніння, висипка, тощо.

Найчастішою формою реакції на нікель є алергічний контактний дерматит. Наприклад, коли долоня людини пітніє, монети можуть піддаватися корозії, що призводить до виділення нікелю і як наслідок – появи висипань.

Частіше за інших отримати алергію на металеві гроші через чутливість до нікелю ризикують банківські працівники, касири, колекціонери та усі, хто часто має справу з мілкими грошима.

До речі, свого часу деякі країни, зокрема, Швеція, відмовилися від використання нікелю для чеканки монет саме через його алергічні властивості.

Алергія на паперові гроші

Але не тільки монети, а й паперові гроші також можуть викликати алергічні реакції. В цьому випадку причиною появи симптомів, скоріше за все, будуть фарби, які використовуються для друку. Наприклад, при виготовленні купюр часто використовуються чорнила на рослинній основі. Це може бути трагакант, екстракти рожкового та гуарового дерев, карагенан, ксантан, карайя, тощо. При постійному контакті ці речовини можуть викликати алергічну реакцію. Причому, не лише місцеву.

Робота з великою кількістю готівки може призвести до того, що чорнильний пил набуде форму аерозолю. Його вдихання може спричинити появу алергічного риніту та астми, а в особливо чутливих людей – і пневмоніту.

Симптоми алергії на гроші

Загалом, при чутливості до тих чи інших фарб, які використовуються при друкуванні банкнот, відносно частими ознаками алергії є: місцеві реакції на руках у вигляді висипки, свербежу та почервоніння. Або ж, як уже зазначалось, можливі реакції з боку дихальної системи – назальні симптоми, астма, бронхоспазм тощо.

Іноді при поводженні з великою кількістю паперових грошей може виникати дерматит на руках, який насправді не є алергічною реакцією. В цьому випадку можуть з'являтися сухість шкіри, тріщини, особливо – на великому та вказівному пальцях, які найчастіше торкаються купюр. Одні люди можуть не помічати ці симптоми, в інших на додачу може виникати свербіж, а сама шкіра набуває непривабливого вигляду.

Також, свого часу, ще до введення в Євросоюзі євро, було задокументовано випадок двосторонньої екземи рук у 35-річного касира після роботи з банкнотами німецьких марок. Патч-тестування виявило у хворого сенсибілізацію до барвників 4-фенілендіаміну, дисперсійного помаранчевого-3, 4-аміноазобензолу та бісмарка коричневого. Ці барвники використовуються як кольори для друку та для фарбування синтетичних матеріалів, воску, шкіри та текстилю. Зокрема, як виявилось у ході подальшого вивчення, у пацієнта були екзематозні реакції на коричневу банкноту номіналом 50 німецьких марок (DM), але не на сині банкноти номіналом 10 DM або інші купюри. Тобто, у пацієнта була контактна алергія лише на купюру номіналом 50 марок.

Якщо ж людина гіперчутлива до нікелю, то найчастішим можливим симптомам при контакті з монетами, які містять цей метал, може бути поява висипки, яка може почервоніти, свербіти та навіть набрякати. В рідкісних випадках така реакція підвищує ризик виникнення екземи рук – запалення долонь, в результаті якого шкіра на них може покритися пухирями.

Наприклад, один з задокументованих випадків повідомляє про алергію на нікель та екзему рук у 48-річного касира.

Лікування та профілактика алергії на гроші

При виникненні місцевих реакцій на паперові чи металеві гроші, як правило, допомагають місцеві стероїди та зволожуючі креми. При важких проявах алергії рекомендується подумати про зміну роду діяльності.

Також хворим рекомендується уникати тривалого контакту з нікелевими монетами чи паперовими купюрами, які викликають небажані реакції.

А при чутливості до нікелю уникати доведеться не лише монет, а й багатьох інших металевих виробів. Зокрема, деяких застібок, ювелірних виробів, гудзиків, тощо.

Також є табу на певні види страв. Зокрема, не рекомендується вживати консерви, особливо запечену квасолю, соєві боби, броколі, горох, овочеві консерви, консервовані фрукти, сухофрукти, горіхи, вівсянку, какао, питний та шоколад  у плитках. Адже ці продукти, як вважається, також можуть містити нікель. Особливо багато його у продуктах, вирощених у регіонах з підвищено кількістю нікелю у ґрунті.

Крім того, людям з алергією на нікель рекомендується уникати нікельованого посуду та металевих каструль та пиття води з початкового потоку води з металевого крана.

Як дізнатись, що ви контактуєте з нікелем?

Якщо людина має алергію на нікель, аби уникнути небажаних реакцій можна перевірити ті чи інші металеві вироби, з якими вона може контактувати, на предмет наявності в них нікелю. Для цього спеціальний розчин (1 % диметилгліоксиму та 10% гідроксиду амонію), кожний зі своєї пляшечки, по краплі наноситься на металевий предмет, який потрібно перевірити.

Далі потрібно акуратно розтерти ватною паличкою ці рідини по виробу та спостерігати за кольором. Якщо паличка залишається чистою, предмет не містить вільного нікелю і не спричинить дерматиту. Якщо ватна паличка забарвилася в рожевий колір, це означає, що річ містить нікель і може викликати дерматит при контакті з шкірою.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.verywellhealth.com/money-allergy-82633
  2. https://www.thelancet.com/article/S0140-6736(00)04819-4/fulltext
  3. http://www.allergyimmunotherapy.in/project/article_details_page.php?a=1
  4. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/1832693/
  5. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/019096229170206H
  6. https://dermnetnz.org/topics/nickel-allergy
  7. https://abcnews.go.com/blogs/health/2012/04/20/allergic-to-money-new-uk-coins-may-irritate-some
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9257 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3241.8 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1156 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Амброзія Амброзія
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин
  • Амброзія Амброзія
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин

Питання та відповіді

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.

Чи може забруднення повітря викликати бронхіальну астму та інші алергічні захворювання?

 Активне або пасивне куріння може бути причиною бронхіальної астми та інших алергічних захворювань. Інші забруднювачі повітря і викликаючі подразнення дихальних шляхів речовини можуть погіршити перебіг бронхіальної астми і алергічного риніту, але, мабуть, не є їх причиною.

Як уникнути впливу пилкових алергенів?

 

Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.