Алергія на фрукти: якою буває і як проявляється
зміст
СОА - поширений, але відносно легкий тип алергії
Якщо у вас свербить в роті чи з'являється висип на шкірі або інші симптоми після вживання фруктів, можливо, справа в алергії на них. Хоча фрукти і не відносяться до найпоширеніших продуктів, які викликають алергічні реакції, поява небажаних симптомів після вживання яблук, бананів, персиків, ківі та інших плодів не така вже й рідкісна.
Причин фруктової алергії може бути кілька. З одного боку – справа безпосередньо в самих алергенних білках, які знаходяться всередині різних фруктів. З іншого боку – така алергія може бути наслідком подібності їх білків з білками інших алергенів, наприклад, пилку, латексу чи… інших фруктів. Ця подібність білків може заплутати вашу імунну систему, і вона буде реагувати на них усіх як на потенційну загрозу.
Реакцію, при якій людина реагує на певні плоди через подібність їх білків до білків пилку певного виду називають «синдромом пилок–плоди». Його найчастіший прояв – то синдром оральної алергії (СОА). Хоча, якщо бути більш точними, то спочатку, коли термін «оральний алергічний синдром» був використаний вперше (у 1987 році), його прояви не пов’язували із пилковою алергією. Малися на увазі будь-які алергічні симптоми у роті, які часто передували більш серйозним проявам хвороби.
Як би там не було, синдром «пилок-плоди» може часто виникати у жителів України, так і в Центральній та Північній Європі загалом. Тут одним з найпоширеніших пилкових алергенів є береза. Своєю чергою, близько 50–75% дорослих людей з березовим полінозом реагують і на деякі фрукти.
На щастя білки, які є причиною пилково-фруктового синдрому, часто руйнуються під дією високих температур чи шлункової кислоти. Тому більшість людей з такою алергією можуть вживати запечені чи оброблені іншим чином плоди. Іноді зменшити вираженість реакції допомагає і звичайне очищення фрукту від шкірки, адже алергени, але іншого класу, містяться саме там.
Який пилок може викликати реакцію на фрукти і на які саме:
Пилок берези перехресно реагує з яблуками, абрикосами, вишнями, ківі, персиками, грушами та сливами.
Пилок злаків: з апельсинами та іншими цитрусовими
Пилок амброзії: з бананом
Пилок полину: з персиком.
Алергія, спричинена білками перенесення ліпідів
В Середземноморському регіоні, де немає багато берез, поширеною є алергія на персик. Її провокує білок перенесення ліпідів (LTP). Цей алерген є доволі стійким і не реагує на високі температури. Відтак, традиційне запікання навряд чи убезпечить від проявів симптомів. Крім того, сама симптоматика, яка виникає при цій алергії, є досить сильною, а ризик важкої та небезпечної для життя форми у вигляді анафілаксії, ‒ значно вищим.
Разом з тим, вважається, що очищення плоду від шкірки може допомогти зменшити ризик розвитку важких реакцій. Адже саме в ній містяться білки ЛТП.
Перехресна алергія через подібність білків у фруктах
Так само, як існують перехресні реакції між пилком та фруктами, можуть виникати і перехресні реакції між самими фруктами через подібність їх білків.
Наприклад, за алергію на яблука може бути відповідальний не тільки пилок, а й термостійкий LTP персика.
При цьому, через подібність білків, люди з алергією на персик також можуть відчувати симптоми, вживаючи не лише яблука, а й грушу, абрикос, сливу та вишні.
Алергія через латекс
Такі фрукти як авокадо, банани, ківі та інші, можуть стати причиною алергії через подібність їх білків до алергенів, присутніх у латексі. При цьому, симптоми можуть виникнути як після вживання, так і після дотику до цих фруктів.
Такі перехресні реакції часто виникають у медичних чи інших працівників, які часто носять латексні рукавички. Вірогідність розвитку реакції на фрукти у людей з латексною алергією оцінюється в 30-50%.
Зв'язок між чутливістю до латексу та харчовою алергією часто називають «синдромом латекс-фрукти».
Найбільшою перехресною реактивністю з латексом володіють авокадо, банан та ківі.
Серед фруктів помірними "перехрестами" вважаються яблуко та папайя.
Низькою перехресною здатністю володіють абрикос, вишня, виноград, манго, нектарин, персик, груша, тощо.
Коротко про алергію на деякі фрукти
Вважається, що найбільшу кількість алергічних реакцій викликають плоди сімейства розових: яблука, груші, сливи, абрикоси, вишні та черешні, персики та полуниця.
До поширених фруктів–провокаторів алергій також відносять апельсини та банани.
Але також існують описані випадки алергій на ківі, кокос, фінік, манго, інжир, виноград, авокадо, лічі, диню, хурму, ананас, гранат та ін.
Яблука, персик, абрикоси та сливи
Алергія на яблуко, персик, абрикоси та сливи може проявлятися у двох різних формах, залежно від алергену, на який реагує організм.
На Півночі Європи така реакція часто може бути результатом впливу пилку берези. Найчастіше він спричиняє реакцію на яблука, але люди з березовим полінозом також можуть реагувати на персик, абрикоси, сливи та груші. За такі перехресні реакції відповідальні захисні білки групи PR-10.
А от в Італії та Іспанії, а також в Ізраїлі, де немає такого впливу пилку берези, алергія на плоди розоцвітних викликана персиковим білком перенесення ліпідів.
Термостійкий Pru p 3 з персика та Mal d 3 з яблука ідентичні на 82%. А персиковий Pru p 3 на 91% подібний до абрикосового Pru ar 3. Конкретних даних по Pru d 3 зі сливи поки немає, але, як вважається, його перехресна реактивність з персиком теж доволі висока.
Багато пацієнтів з алергією через LTP теж можуть мати оральні симптоми. Але, наприклад, у приблизно третини хворих з алергією на яблуко можуть спостерігатися реакції на кшталт кропив'янки та анафілаксії.
На кількість алергену впливає сорт фруктів, ступінь стиглості та умови зберігання. Наприклад, відомо, що у зрілих та свіжозібраних яблуках спостерігається найвищий рівень алергену ЛТП, який пов'язаний з алергією на персики. А тривале зберігання яблук може підвищити кількість алергенного білку, пов’язаного з чутливістю до пилку берези. Гіпоалергенних яблук поки що не виведено.
Ризики розвинути яблучну алергію, пов'язану з пилком берези, зростають з віком і подвоюються у жінок. Але, як правило, така алергія виникає не раніше підліткового віку.
Тоді як алергія на яблука через LTP найчастіше виникає у період статевого дозрівання.
Ківі, банани, авокадо
Подібно до інших фруктових алергій, алергія на ківі, банани та авокадо може виникати або через пряму сенсибілізацію до алергенів конкретного фрукту або через перехресні реакції з подібними білками, наприклад, березовим пилком чи латексом.
Для латексної алергії більш характерні шкірні, шлунково-кишкові та важкі системні реакції.
А у людей з чутливістю до пилку берези також може виникати реакція на їстівний каштан, авокадо, манго.
Варто зазначити, що за останні десятиліття в Європі спостерігається зростання деяких видів алергії, зокрема на ківі, що може бути пов'язане зі збільшенням споживання цього фрукту.
До того ж, підвищувати алергенність фруктів можуть і деякі хімікати, наприклад, речовини, які використовуються для дозрівання бананів.
Симптоми алергії на фрукти
Більшість реакцій на фрукти дають про себе знати одразу після вживання, особливо, якщо мова іде про сирі плоди. Втім, в рідкісних випадках, симптоми можуть виникнути більш ніж через годину.
При алергії на фрукти, пов'язаній з пилком, характерні відносно легкі симптоми, як-то свербіж в роті чи горлі, хоча іноді, у рідкісних випадках, може виникати набряк горла та проблеми з диханням.
Зазвичай, симптоми, викликані СОА, проходять протягом однієї години. Прискорити цей процес можна, прополоскавши рот чи випивши теплого напою, наприклад, чаю, але не трав’яного.
Іноді ці помірні симптоми можуть супроводжуватися шкірними реакціями, астмою та ринітом. Більш важкі симптоми, на зразок проблем з травленням, поява кропив'янки та набряків, а також серцево-судинні симптоми, частіше характерні для реакцій, викликаних білками перенесення ліпідів та латексом.
Зверніться в швидку, якщо спостерігаєте наступні симптоми:
- набряк горла
- звуження дихальних шляхів
- прискорений пульс
- запаморочення
- втрата свідомості
- низький кров'яний тиск
- шок
Всі вони можуть бути ознаками небезпечної для життя анафілаксії.
Джерела інформації:
- https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/patient/wo/en/allergy-types/food-allergies/vegetable-fruit-allergies.html
- https://www.health.com/condition/allergy/mouth-itches-after-eating-produce-oral-allergy-syndrome
- https://www.aaaai.org/Tools-for-the-Public/Conditions-Library/Allergies/Oral-allergy-syndrome-(OAS)
- https://www.healthline.com/health/fruit-allergy
- https://www.anaphylaxis.org.uk/knowledgebase/allergy-to-fruit/
- https://www.news-medical.net/amp/health/Fruit-Allergies.aspx
- https://www.nyallergy.com/fruit-allergy/
- https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26549334/
- https://allergyasthmanetwork.org/allergies/latex-allergy/latex-allergy-foods/
- http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/?FoodId=2
- http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/?FoodId=410
https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/hcp/wo/en/resource-center/allergen-encyclopedia/whole-allergens.html?key=f96
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
В якому віці проявляється атопічний дерматит?
У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.
Як уникнути контакту з алергенами грибів?
А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.
Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.
В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.
Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.
Що таке синдром алергічних реакцій порожнини рота?
Причиною синдрому алергічних реакцій порожнини рота є перехресна реакція на пилкові алергени і алергени деяких сирих харчових продуктів. Цей синдром (набряк і свербіж ділянок слизової рота, що стикалися з їжею, - губ, язика, глотки, неба) іноді виникає при пилковому алергійному риніті. Хворий часто може без шкоди для себе їсти у вареному вигляді продукт, що викликає у нього синдром алергічних реакцій порожнини рота. Тим, хто страждає цим синдромом не слід їсти сирі продукти, особливо в сезон цвітіння рослин, пилок яких викликає у них поліноз.
Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?
Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).
Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?
Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.
Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.
Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.
Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.
