Алергія на епітелій коня: причини, симптоми та лікування

зміст

Чи буває алергія на коней?

Чи буває алергія на коней? Звісно, як і інші свійські та домашні тварини, коні також можуть бути причиною алергічної реакції. При цьому, люди, які мають алергію на інших тварин, в тому числі собак, щурів чи корів, мають більшу вірогідність розвинути ще й алергію на коней. Крім того, алергія на коней часто вражає дітей,  а також конюхів та інших працівників, які доглядають професійно за цими тваринами. При цьому, іноді людина може не контактувати з твариною напряму, лише наближатися до стайні, і в неї вже виникатиме алергія на коней. Симптоми цього захворювання найчастіше включають прояви з боку органів дихання. 

Головною причиною виникнення цих симптомів є алергенний білок ліпокалін. Алергія на нього може погіршувати симптоми астми у чутливих людей. Цей білок міститься в епідермісі та слині коней. Цей же білок відповідальний за перехресні реакції, на тлі яких люди з алергією на коней можуть також реагувати і на щурів. Крім того, білки сімейства ліпокалінів дуже подібні і в інших ссавців, зокрема – до основних алергенів коров'ячого епітелію. Інші алергени коня схожі з алергенами коров'ячого молока. Це означає, що, наприклад, гіперчутливість до коров'ячого молока у деяких випадках може обумовлювати і гіперчутливість до молока кобили.

Алергія на епітелій коня: причини, симптоми та лікування

Коні – чудові тварини, а катання на них – це не лише спорт, а й терапія ряду захворювань. Разом з тим, коні, подібно собакам та кішкам, можуть викликати алергію, причому досить серйозну.

Найчастіше причинами такої реакції гіперчутливості організму є речовини, які знаходяться в складі кінської слини та у клітинах шкіри – епітелії.

Алергія на коней є досить поширеною. Особливо схильними до неї є діти. Тому як би не любила малеча бавитися з цими тваринами, давати коням хліб чи кататися на них, батькам потрібно проявляти додаткову увагу щодо стану дитини після контакту з конями.

Як свідчать результати британського дослідження, в якому взяло участь 6500 дітей семи років, сенсибілізацію та алергію на коней було виявлено у 1.4%  з них.

Відомий випадок, коли у дитини розвинулась анафілаксія після катання на санях, запряжених кіньми. При цьому у дитини спостерігались одразу риніт, хрипи, кропив’янка та проблеми з диханням.

Крім того, алергічні прояви на інших домашніх тварин підвищують вірогідність виникнення гіперчутливості і до коней. І навпаки, за наявності чутливості до цих тварин, є вірогідність, що з часом коти, собаки, щури та інші домашні улюбленці теж викликатимуть у пацієнтів розвиток захворювання. Як свідчать результати одного з досліджень, 30 % людей з алергією на домашніх тварин також мають клінічні прояви алергії на коней.

Епітелій коня як алерген

Епітелій коня – часткочки його шкіри, лупи та шерсті, – може довго залишатися на одязі. Відтак, він здатний викликати алергію навіть у тих, хто не мав прямого контакту з кіньми і не наближався близько до тварин. Разом з тим, важкість перебігу захворювання зростає в залежності від обсягу впливу алергену. А тому у людини, яка має тісний контакт з кіньми, ризик виникнення важких проявів підвищується. Місцями з найбільшою концентрацією алергенних речовин вважаються стайні. Кількість алергенів тут в 300 разів перевищує їх концентрацію поруч з конюшнями.

Чутливість до тварин може змінюватися залежно від географії. Наприклад, люди, які їздили верхи у вологому прибережному регіоні Швеції, мали нижчий рівень сенсибілізації до коней порівняно з північним регіоном полярного кола. Крім того, дослідження показали, що жінки мають більший рівень сенсибілізації до тварин ніж чоловіки.

Причини алергії на коней

Коні найчастіше викликають алергію у людей, які доглядають за ними: рівень сенсибілізації в них складає від 3,6 до 16,5%.

Також в зоні підвищеного ризику – люди з респіраторною алергією. Перехресне шведське дослідження виявило сенсибілізацію до коней як значний фактор ризику розвитку риніту у дітей 7-8 років. У ньому з’ясувалося, що 37% пацієнтів з ринітом сенсибілізовані до кінських алергенів.

Загалом відомо про 5 алергенів конів. Частина з них – доволі сильні. Вони можуть спровокувати прояви захворювання у людини навіть, якщо у неї не було прямого контакту з кіньми.

Наприклад, алерген Equ c 1 вважається основним та відповідальним за більшість випадків алергії на коней. Це – ліпокалін. Він, якраз, і міститься у епідермісі коней,  а також у їх слині.

Молекулярний аналіз цього білка вказує, що алергени, подібні до кінських, мають щури, що може призводити до проявів симптомів у людей, чутливих до коней, і при контакті з гризунами.

А от алерген Equ c 2, який також належить до ліпокалінів, приблизно на 50% подібний до Bos d 2, основного алергену коров’ячого епітелію. Крім того, знайдена певна подібність між алергенами, які входять до складу коров'ячого та кобилячого молока. Тому існує припущення, що сенсибілізація до алергену коня може відбутися через споживання коров’ячого молока.

Алерген Equ c 3 є членом сімейства важливих перехресно реактивних білків сироваткових альбумінів. До цього класу належать, наприклад, алергени котів (Fel d 2), собак (Can f 3), свиней (Sus s 1) і великої рогатої худоби (Bos d 6). Відтак, людина з алергією до тварин із згаданого переліку може мати чутливість і до коней. Алерген, що є сироватковим альбуміном, знаходиться у молоці, м’ясі, сироватці та шкірі тварини. І до нього можна сенсибілізуватися як вдихаючи лусочки епітелію, так і споживаючи м’ясо. Втім, найчастіше сенсибілізація до конячого сироваткового альбуміну відбувається саме інгаляційним шляхом – при вдиханні епітелію тварини.

Ще одним алергеном лупи коня є латерин Equ c 4. За структурою він подібний до алергена шерсті кота Fel d 8.

Чим небезпечна алергія на епітелій коня

Коні можуть провокувати досить сильну алергічну реакцію, відому як анафілаксія. В результаті наближення до тварин, людина може відчувати запаморочення, нудоту, зниження артеріального тиску, може виникнути висип на шкірі, набряк горла та язика, набряк губ блювота, хрипи, з'явитися відчуття стиснення в грудях тощо.

На щастя, такі важкі реакції гіперчутливості до коней зустрічаються зрідка.

В більшості випадків прояви алергії на коней зводяться до алергічного риніту, який може нагадувати сезонні прояви гіперчутливості до пилку рослин, а також – кон'юнктивіту чи харчової алергії.

Деякі симптоми алергії до коней включають:

  • свербіж, сльозотечу
  • нежить
  • чхання
  • закладений ніс
  • кропив'янку
  • ангіоневротичний набряк.

Крім того, на додачу до основних симптомів, контакт з конем може спричинити у людини загострення астми. При цьому, людина може відчувати стиснення в грудях, проблеми з диханням і хрипи.

Симптоми алергії на епітелей коня можуть виникнути одразу або ж розвинувшись через багато годин. Відомий випадок стійкого погіршення астми впродовж тижня внаслідок впливу кінської лупи. Це може свідчити про те, що кінські алергени здатні провокувати пізню фазу алергічних симптомів.

Діагностика алергії на коней

Найпростіша – за допомогою молекулярного тесту на алергію. До панелей сучасних молекулярних тестів входять окремі алергенні компоненти коней – ліпокаліни, сироватковий альбумін та латерин. Вони й дозволяють визначити наявність у вас сенсибілізації до цієї тварини. Помічним також може стати шкірний прик-тест. Він може застосовуватися як разом з молекулярною діагностикою, так і окремо від неї. Прик-тест дозволяє перевірити ступінь вираженості реакції за наявності сенсибілізації до алергенів коня.

Як лікувати алергію на коней

Найефективнішим лікуванням алергії є уникнення цих тварин та місць їх перебування та предметів, які могли контактувати з ними. Однак, це не завжди можливо, особливо якщо ви заробляєте на життя доглядом за кіньми.

Тож чим лікують алергію на коней?

Назавжди позбутися алергії допоможе алерген-специфічна імунотерапія. Цей метод також відомий як щеплення від алергії і передбачає введення невеликих доз алергенів.

Опубліковано кілька клінічних досліджень щодо імунотерапії при алергії на коней. Одне з них показало, що чутливість до коней, оцінена шляхом навмисного впливу під час верхової їзди, значно зменшилася при введенні підтримувальної дози. Кон'юнктивіт зменшився у всіх пацієнтів, риніт – у 93 %, шкірні прояви – у 87 %, симптоми астми – у 90% досліджуваних, а 95 % пацієнтів були дуже задоволені терапією.

Втім, якщо цей метод – не для вас, лікар може призначити антигістамінні засоби. Ці препарати діють, усуваючи симптоматику хвороби, зокрема, блокують дію речовин, що викликають алергічні реакції. 

Якщо у вас спостерігається астматична реакція на коней, вам може знадобитися інгалятор, аби допомогти відкрити дихальні шляхи та усунути хрипи.

Люди, які мають в анамнезі анафілаксію на коней, мають носити з собою автоматичний інжектор адреналіну. Це шприц з адреналіном, який вводять у стегно, якщо ви піддаєтеся впливу кінської шерсті та лупи.

Щоб мінімізувати реакцію, алергікам рекомендується

  • не підходити до тварин занадто близько,
  • не рекомендується прибирати за твариною,
  • не давати коням себе облизувати тощо.

Також забороняється відвідування стайні алергікам. Після контакту з конем бажано переодягнутися, прийняти душ, вимити волосся та вжити рекомендований лікарем антигістамінний засіб.

Гіпоалергенні коні – чи бувають вони?

Ну, а якщо ви сподіваєтесь знайти витривалого друга-коня з пониженою алергенністю, то мусимо вас розчарувати. Нещодавнє дослідження виявило, що таких не буває. Вчені перевірили вміст алергенів у тілі 170 коней 10 порід  з’ясували, що всі вони алергенні однаково. Навіть ті, що раніше вважалися гіпоалергенними. Наприклад, російська башкирська та американська кучерява конячки.

Джерела:

  1. https://www.healthline.com/health/allergies/horse-allergy#takeaway
  2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3650960/
  3. https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/hcp/wo/en/resource-center/allergen-encyclopedia/whole-allergens.html?key=e3
  4. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1939455119305411
  5. https://aafa.org/allergies/types-of-allergies/pet-dog-cat-allergies/
  6. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9808744/
  7. http://allergen.org/search.php?allergensource=Equus+caballus
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9234.3 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3216.9 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1132.6 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Болиголов плямистий Болиголов плямистий
  • Борщівник Борщівник
  • Верба Верба
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Злакові Злакові
  • Ковила Ковила
  • Костриця лучна Костриця лучна
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Кульбаба лікарська Кульбаба лікарська
  • Липа Липа
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Маслинові Маслинові
  • Настінниця Настінниця
  • Пажитниця Пажитниця
  • Пирій Пирій
  • Подорожник Подорожник
  • Тимофіївка Тимофіївка
  • Щавель кислий Щавель кислий
  • Яблуня Яблуня
  • Амброзія Амброзія
  • Болиголов плямистий Болиголов плямистий
  • Борщівник Борщівник
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Злакові Злакові
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Костриця лучна Костриця лучна
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Липа Липа
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Маслинові Маслинові
  • Настінниця Настінниця
  • Пажитниця Пажитниця
  • Пирій Пирій
  • Подорожник Подорожник
  • Полин Полин
  • Тимофіївка Тимофіївка
  • Щавель кислий Щавель кислий

Питання та відповіді

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.

Що таке алергени?

Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Чи бувають квітучі троянди причиною алергічних захворювань? Яким чином запилюються троянди?

Троянди запилюються комахами. Їх цвітіння, як правило, поліноз не викликає. Алергічні захворювання, які пов'язують з цвітіння троянд, в більшості випадків бувають викликані пилком злаків. У багатьох областях цвітіння троянд і злаків збігається. У осіб, які постійно і довго мають контакт з квітучими трояндами (працюють в розаріях або захоплюються розведенням троянд), зрідка зустрічається алергія до них.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.