Алергія на антибіотики: які викликають її найчастіше?

зміст

Які антибіотики найчастіше провокують медикаментозну алергію?

Алергія на антибіотики – це один з проявів медикаментозної алергії. Вона характеризується особливою тяжкістю реакцій, що виникають. Саме алергія є найпоширенішою причиною небезпечних для життя імунно-опосередкованих реакцій на ліки. В тому числі – анафілаксії, а також – важких шкірних побічних реакцій та специфічних реакцій з боку окремих органів.

За різними даними, від алергії на антибіотики потерпає приблизно 10-15% мешканців планети. При цьому, більшість негативних ефектів викликаються пеніциліном. Перші реакції на нього почали реєструвати, практично, одразу після початку широкого застосування цього антибіотика у 1940-х роках. Сьогодні, як вважається (хоча ця цифра і піддається сумніву через недосконалість виявлення), близько 10 % людей з алергією реагує на пеніцилін. У розвинених країнах відмітку у медичній картці про наявність пеніцилінової алергії мають від 5% до 15% таких пацієнтів.

До антибіотиків групи пеніцилінів належать:

  • амоксицилін
  • ампіцилін
  • диклоксацилін
  • нафцилін
  • оксацилін
  • пеніцилін g
  • пеніцилін v
  • піперацилін
  • тикарцилін

Частими тригерами алергічної реакції також є антибіотики з групи сульфаніламідів/цефалоспоринів.

Вони включають:

  • цефаклор
  • цефадроксил
  • цефазолін
  • цефдінір
  • цефепім (максипін)
  • цефотетан
  • цефпрозил
  • цефуроксим
  • цефалексин (кефлекс)

Небезпека алергії на антибіотики полягає в тому, що ніхто не знає, коли може виникнути реакція. Наприклад, імунна система може стати чутливою до антибактеріального препарату вже при першому його прийомі. Відтак, при наступному вже може виникнути алергічна реакція.

Причини алергії на антибіотики

Алергія на антибіотики – річ непередбачувана. Але є ряд інших факторів, які підвищують ризики її виникнення. До таких належать:

  • наявність інших алергій, наприклад, на котів, харчової, полінозу;
  • сімейна історія алергії на антибіотики;
  • часте вживання антибіотиків;
  • тривала хвороба, яка робить імунну систему більш чутливою;
  • підвищений вплив пеніциліну через високі дози,
  • повторне або тривале його застосування.

 

Деякі хвороби, такі як рак, наявність ВІЛ або вірусу Епштейна-Барра, також пов’язані з алергічними реакціями на ліки.

Зокрема, висока поширеність (23–35%) зареєстрованої алергії на антибіотики спостерігається у хворих на рак. Пацієнти з ВІЛ / СНІДом також мають високу частоту повідомлень про алергію на ліки (аж до кожного четвертого). У цій групі пацієнтів частота шкірних реакцій у 10–100 разів перевищує звичайні показники. При цьому найчастіше реакції спричиняють сульфонаміди. Понад 10% пацієнтів з ВІЛ мають зареєстровану алергію на сульфоніламідні антибіотики або їх непереносимість.

Наявність алергії на інші види антибіотиків також підвищує ризик виникнення реакції. Так, у пацієнтів, які страждають на алергію до пеніциліну, утричі збільшується ризик побічної реакції на будь-які ліки. Також повідомляється, що алергія на цефалоспорин розвивається приблизно у 2% пацієнтів, які в минулому мали реакції негайного типу та позитивні шкірні проби на пеніциліни.

Симптоми алергії на антибіотики

Алергія після вживання антибіотиків може проявитися одразу, або ж через декілька днів, а то й навіть тижнів після припинення їх прийому.

Симптоми алергічної реакції також можуть різнитися. Прояви можуть зачіпати шкіру, органи дихання, травлення, серцево-судинну систему, тощо.

Основні симптоми алергії на антибіотики:

  • висип на шкірі
  • кропив'янка
  • лихоманка
  • набряк
  • задишка
  • хрипи
  • нежить
  • кон’юнктивіт
  • анафілаксія

Алергія на антибіотики. Висип.

Шкірний висип – часта та одна з основних ознак алергії на антибіотики.

Помірно виражені шкірні симптоми включають почервоніння, свербіж, лущення або набряклість шкіри. Може виникати рівна червона ділянка на шкірі, покрита невеликими горбиками. Або ж розвивається кропив'янка.

Основними ознаками кропив'янки є білі чи червоні горбки на шкірі, які з’являються після однієї або двох доз ліків. В цьому випадку необхідно припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря. Адже реакція може посилитися.

Дуже часто кропив'янка з'являється після вживання пеніцилінових антибіотиків.

Втім, навіть висип, спричинений пеніцилінами, не завжди є алергічною реакцією. Він також може бути і побічним ефектом їх дії. Наприклад, найпоширенішою реакцією на антибіотики, опосередкованою Т-клітинами, є макулопапульозний висип. Ця реакція спостерігається при застосуванні амінопеніциліну. І утворює так званий "амоксициліновий висип". Він, як випливає з назви, часто спричиняється амоксициліном, який належить до пеніцилінового ряду.

Цей висип нагадує плоскі червоні плями. І саме він часто з’являється з запізненням – між 3 і 10 днями після початку прийому амоксициліну. Втім, реакція може проявлятися і в інші терміни.

Інші специфічні шкірні побічні реакції від антибіотиків включають висипання, викликані тетрациклінами, сульфонамідами, β-лактамами, ванкоміцином та флуконазолом. Наприклад, ванкоміцин є найпоширенішою причиною антибіотичної лінійної бульозної, IgA-залежної хвороби – пухирчастої шкірної побічної реакції, яка також може імітувати синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

Кропив'янка або висип можуть з'являтися і при дії інших антибіотиків.

Наприклад, алергія на цефтриаксон, який є популярним антибіотиком широкого спектру дії, може характеризуватися такими симптомами як:

  • кропив'янка,
  • утруднене дихання,
  • набряк обличчя або горла.

У важких випадках шкіра може вкриватися пухирями, лущитися, набрякати. Може відчуватися сильний свербіж, а також виникати біль в горлі та лихоманка.

Інколи антибіотики можуть стати причиною анафілаксії. Анафілаксія – це раптова реакція, що загрожує життю, і потребує негайного лікування (введення адреналіну). При алергії на антибіотики анафілаксія може розвиватися як самостійно так і за певних умов, наприклад, після занять спортом.

Симптоми анафілаксії включають:

  • відчуття стиснення у горлі,
  • проблеми з диханням,
  • поколювання,
  • набряки,
  • запаморочення,
  • прискорене серцебиття,
  • хрипи.

При підозрі на анафілаксію, потрібно негайно викликати швидку допомогу, або, за наявності, самостійно вводити адреналін.

 

Джерела інформації:

1.https://www.nhs.uk/conditions/antibiotics/side-effects/

2.https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/penicillin-allergy/symptoms-causes/syc-20376222

3.https://www.drugs.com/cg/antibiotic-medication-allergy.html

4.https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4214968

5.https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6563335/

6.https://www.premierhealth.com/your-health/articles/health-topics/antibiotic-allergies-can-be-unexpected-and-dangerous

7.https://www.healthline.com/health/parenting/amoxicillin-rash

8.https://www.uofmhealth.org/health-library/d00052a1

9.https://www.healthdirect.gov.au/allergic-reactions-to-antibiotics

Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9257 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3241.5 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1148.1 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Амброзія Амброзія
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин
  • Амброзія Амброзія
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин

Питання та відповіді

Яка поширеність алергії на укуси комах серед дітей і дорослих?

Системні алергічні реакції на укуси комах зустрічаються у 3,3% дорослих і 0,4-0,8% дітей.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.

Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?

А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.

Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.

В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.

Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.

Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.