Що таке алергічний риніт
Алергічний риніт (АР) або алергічний нежить - це найчастіший симптом сезонної алергії, яку ще називають сінною лихоманкою або полінозом. Незважаючи на назву, АР не передбачає лихоманки чи алергії на сіно. Проте, ця алергія характеризується нежиттю та за ознаками схожа на застуду, яка протікає без температури.
За даними Американської академії алергії, астми та імунології (AAAAI), від 10 до 30 % населення у всьому світі [1] може мати алергічний риніт. Фахівці Європейської Академії Алергії та Клінічної Імунології (EAACI) називають для Європейців цифру у 30%.
Ще нещодавно вважалося, що у дорослих пік захворюваності припадає на друге-четверте десятиліття життя, а потім симптоми хвороби поступово затухають. Проте, у зв'язку із подовженням тривалості життя у світі, кращою роботою імунної системи пацієнтів, лікарі все частіше реєструють пізні випадки початку АР. Зокрема, в Україні трапляються випадки, коли ця хвороба розпочинається у пацієнтів на сьомому десятку життя.
У дітей ця хвороба, як правило, з’являється до 10-річного віку. Проте, існує думка, що старт АР може відбуватися і значно раніше [2], але недуга вчасно не діагностується, оскільки вірусні респіраторні інфекції, які часто зустрічаються у маленьких дітей, викликають подібні з ринітом симптоми.
В будь-якому випадку, якщо симптоми, схожі на застуду, які супроводжуються ринітом, повторюються щорічно в один і той же час, краще на цей факт звернути увагу вашого сімейного лікаря або звернутися за консультацією до лікаря-алерголога.
Але не поспішайте панікувати: щонайменше один з трьох пацієнтів із симптомами риніту не має алергії.
Причини алергічного риніту
Розрізняють сезонний (САР) та цілорічний (ЦАР) алергічний риніт.
Хвороба виникає, коли імунна система сприймає пилок чи інші речовини, як щось вороже, виділяє антитіла у відповідь на них. Ці антитіла, накопичуючись в організмі, з’єднуються з клітинами імунної системи і запускають таким чином виділення медіаторів запалення - гістаміну та лейкотрієнів, які викликають симптоми запалення оболонок носових ходів, пазух та повік, а також спричиняють інші симптоми.
Причину цілорічного риніту потрібно шукати в домашньому пилі, плісняві чи домашніх улюбленцях (слина, лупа, шерсть тварин).
При сезонному алергічному риніті найпоширенішими алергенами є пилок дерев, трав, бур'янів та спори грибів. Інколи в людини також може спостерігатися полісенсибілізація – чутливість одразу до кількох (як правило, більше трьох) алергенів. Насправді, це не таке вже й рідкісне явище. Відомі наукові дані свідчать, що значна частина пацієнтів з САР є полісенсибілізованою. Зокрема, шкірні або молекулярні тести таких людей найчастіше вказують на одночасну чутливість до пилку бур’янів, злакових трав, дерев, кліщів домашнього пилу тощо. Також ці дані свідчать, що, наприклад, на заході країни частіше реагують на дерева, а на півдні та сході – на амброзію.
САР, як правило, дає про себе знати в період з початку весни і майже до кінця осені - у зв’язку з глобальним потеплінням рослини раніше розпочинають свій сезон і пізніше закінчують його. Пилок дерев частіше зустрічається навесні. Трави та бур’яни виробляють більше пилку влітку та восени. Наприклад, при алергії до березового пилку, ваш ніс нагадає про себе весною, кульбаба та тимофіївка спровокують симптоми наприкінці травня - на початку червня, а алергія на полин проявиться ближче до кінця липня. Приблизно в цей же час та до середини-кінця осені (у південних регіонах України ‒ довше) заявляє про себе амброзія.
У деяких людей може спостерігатися обидва типи риніту, при цьому симптоми цілорічного риніту погіршуються у сезони цвітіння певних рослин, на пилок яких реагує пацієнт.
Поліноз часто є спадковим станом [3]. Наявність батьків з алергічним ринітом збільшує ризик розвитку недуги у дитини більше, ніж у вдвічі.
Люди з астмою або алергічним дерматитом частіше за інших мають і АР. І навпаки: до 40% людей з алергічним ринітом [2] мають або матимуть астму з часом. У пацієнтів з АР також часто діагностується кон'юнктивіт. Фактори, що визначають, яка атопічна хвороба розвиватиметься у окремої людини, і причини, чому деякі люди мають лише риніт, а у інших АР виникає після атопічного дерматиту або астми, залишаються незрозумілими.
Існують також неалергічні причини риніту. він може розвиватись у відповідь на подразники, такі як сигаретний або інший дим, парфуми, засоби для чищення та інші сильні запахи.
Алергічний риніт. Симптоми
Вважається, що симптоми алергічного риніту можуть тривати близько чотирьох тижнів на рік, або й більше, якщо у людини спостерігається полісенсибілізація до пилку декількох рослин та/або спор грибів. Тоді як цілорічний риніт - це щонайменше 9 місяців проблем з носом.
Загальні симптоми АР включають:
- чхання
- нежить
- закладений ніс
- свербіння у носі
- кашель
- біль у горлі або відчуття дряпання
- свербіж очей
- сльозотеча
- темні кола під очима
- часті головні болі
- симптоми атопічного дерматиту,
- такі як надзвичайно суха, свербляча шкіра, яка може вкриватися пухирями
- кропив’янка
- надмірна втома
Симптоми можуть поєднуватися і, зазвичай, виникають одразу після контакту з алергеном. Деякі симптоми [2], такі як періодичні головні болі та втома, можуть виникати лише після тривалого впливу алергенів.
Симптоми у дітей схожі на симптоми у дорослих. У дітей, зазвичай, розвивається сльозотеча, почервоніння очей. Це називається алергічним кон’юнктивітом. Якщо ви помітили хрипи або задишку на додаток до інших симптомів, це свідчить про ризик розвитку астми.
Діагностика алергічного риніту
Підтвердити чи спростовувати наявність АР може лише спеціаліст - лікар-алерголог. При зверненні до нього, ви, скоріше за все, пройдете шкірне тестування [4] або прик-тест. При ньому крихітна крапля можливого алергену вводиться на неглибоко проколоту шкіру. Це найпоширеніший тип шкірного тесту, що дає результат уже через 15-20 хвилин.
У випадку полісенсибілізації людини - тобто, її чутливості до багатьох алергенів одразу, - лікарі радять проходити молекулярні тести. Один такий тест дає змогу визначити чутливість людини до 300 алергенів. Таким чином, лікар матиме картину повної сенсибілізації пацієнта. Це дозволить йому визначити, чи є у людини перехресна алергія, правильно підібрати лікування та дієту.
Профілактика алергічного риніту
При підтвердженому діагнозі АР, найкращим способом позбутися симптомів риніту буде уникати алергенів.
При САР залишайтеся в приміщенні якомога більше, в дні коли кількість пилку досягає свого піку. Про такі дні можна дізнатись з алергопрогнозу, який, зокрема, доступний і для жителів України, або з відповідних додатків, які прогнозують рівні пилку на основі даних про їх концентрацію у повітрі. Проте, з додатками гірше, тому що на даних про реальні концентрації пилку базуються одиниці з них, а більшість дає неправильний прогноз, заснований на невідомих даних. Про це європейські вчені-аеробіологи, які моніторять алергенний пилок у повітрі, написали спільну заяву до Європейської Академії Алергії та Клінічної Імунології, яка є лідером з питань алергології у Європі.
А тому під час сезону пилку, на який ви реагуєте, важливо залишатись у контакті із своїм лікарем-алергологом, який підбере схему лікування симптомів саме для вас.
- Якщо ж потрібно вийти на вулицю, одягайте сонцезахисні окуляри, щоб мінімізувати кількість пилку, який може потрапляти в очі.
- · Працюючи в саду, одягайте спеціальну маску, яка захистить ваш ніс та очі від проникнення пилку.
- · Не сушіть одяг на вулиці,
- · намагайтеся не терти очі та ніс,
- · в будинку тримайте вікна закритими, у тому числі - вночі.
Адже у місто пилок часто прилітає із сільської місцевості і йому потрібен час, щоб долетіти до вашої оселі. Тому спалахи концентрації, наприклад, пилку амброзії, часто реєструються вночі.
При ЦАР, використовуйте чохли з антикліщовими речовинами для подушок, ковдр та матраців. Часто періть постільну білизну при високих температурах (60 градусів і вище) і обробляйте меблі, подушки, ліжка, килими спеціальними протикліщовими засобами.
Щоб обмежити вплив грибків, підтримуйте в помешканні низьку вологість (від 30 до 50 відсотків) та регулярно прибирайте в вологих місцях. В разі потреби - використовуйте осушувач, який теж тримайте в чистоті та слідкуйте, щоб там не виникало цвілі. Можна також спробувати використати вапно від алергії. Обробка та очистка місця, де з’явилась цвіль, миючим засобом та 5-відсотковим розчином хлорного вапна допомагають забути про цей алерген надовго.
Підлогу краще мити, а не підмітати. Якщо маєте домашнього улюбленця - регулярно мийте руки після того як погралися з ним, тримайте його поза спальнею. Подумайте про заміну килиму теплою підлогою чи просто лінолеумом.
І при ЦАР, і при САР очистити повітря від алергенів у приміщенні допоможуть пилососи із системою аква- та HEPA-фільтрів - вони уловлюють частинки, менші за 2,5 мікрони, а це менше за кліщів домашнього пилу, пилок рослин і більшість спор грибів.
Алергічний риніт. Лікування
Алергічний риніт лікується з допомогою антигістамінних препаратів, інтраназальних глюкокортикостероїдів (ГКС) та антагоністів рецепторів лейкотрієну.
Інтраназальні кортикостероїди є найефективнішим класом лікарських засобів для лікування алергічного риніту. Вони можуть значно зменшити закладеність носа, а також чхання, свербіж і нежить.
Антигістамінні препарати короткої дії можна приймати кожні 4-6 годин, тоді як антигістамінні препарати з поступовим вивільненням діючої речовини приймаються кожні 12-24 години. Антигістамінні препарати короткої дії найчастіше корисні, якщо їх приймати за 30 хвилин до передбачуваного впливу алергену (наприклад, на пікніку під час сезону амброзії).
Антигістамінні препарати з поступовим вивільненням краще підходять для тривалого застосування для тих, хто потребує щоденних препаратів. Правильне застосування цих ліків так само важливе, як і їх підбір. І саме підібрати ліки та розробити схему лікування може для вас лише лікар. Самолікуванням займатись не варто, адже антигістамінні засоби старшого покоління можуть спричинити сонливість або погіршення працездатності. Ще один їх частий побічний ефект - надмірна сухість у роті, носі та очах.
Але іноді антигістамінні препарати при АР є неефективними. Зокрема про це зазначають третина дітей та майже дві третини дорослих [2]. В таких випадках рекомендується пройти алерген-специфічну імуннотерапію (АСІТ) або її ще називають “щепленням від алергії”. Суть методу полягає у введенні ін’єкцій розведеного екстракту алергену. Поступово графік ін'єкцій змінюють таким чином, що та ж доза призначається з більш тривалими інтервалами між уколами. Приймаючи малі дози алергену, організм тренується не реагувати на них тоді, коли стикається з алергенами у реальному житті.
Таке лікування АР може розтягнутися на 3-5 років, зате в результаті створюється стійкість до впливу алергену, знижується інтенсивність симптомів, а іноді вони фактично усуваються назавжди.
Наразі існує й сублінгвальна АСІТ, що здійснюється за допомогою таблеток. В цьому випадку людина отримує алерген не у вигляді уколів, а в таблетках, які потрібно розсмоктувати під язиком за 12-16 тижнів до передбачуваного початку сезону алергії. Лікування, як правило, займає три роки.
АСІТ також допомагає полегшувати симптоми алергічної астми та кон’юнктивіту.
Джерела інформації:
- https://www.healthline.com/health/allergic-rhinitis#prevention
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4324099/
- https://www.webmd.com/allergies/understanding-hay-fever-basics
- https://acaai.org/allergies/types/hay-fever-rhinitis
- Питання та відповіді
- Інформація для Фахівців
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про препарати, властивості, способи застосування, протипоказання, призначену виключно для дипломованих медичних спеціалістів.