Аденоїди при алергії: чи є зв’язок?

зміст

Аденоїди при алергії: чи є зв'язок?

Ваша дитина стала млявою, вона дихає ротом, почала гірше чути та спати, помітні зміни у її голосі, здатності запам’ятовувати, з’явився кашель та нічне нетримання сечі… Причина усіх цих, на перший погляд не пов’язаних симптомів, може бути одна: аденоїди.

Від проблеми збільшення аденоїдів, як правило, потерпають діти 3-10 років, хоча інколи ці залози можуть бути збільшені практично з народження.

В будь якому випадку, таких дітей має обов’язково оглянути лікар-оториноларинголог (ЛОР) та призначити відповідне лікування. Зволікання в цій ситуації може спровокувати втрату слуху, призводити до хропіння, проблеми з диханням і навіть до повторних і хронічних респіраторних інфекцій.

Що таке аденоїди?

Аденоїди виникають через надмірне розростання глоткового мигдалика. Це скупчення лімфоїдної тканини у глотці (в ротовій порожнині за носом і піднебінням). Мигдалики відіграють важливу роль у підтримці здоров’я людини, але з віком їх роль та розмір зменшуються. До підліткового віку ці залози зникають практично повністю.

Тому збільшення аденоїдів у дорослих діагностується зрідка, хоча такі випадки все ж трапляються. У випадку з дорослими аденоїдні зміни часто можуть бути пов’язані з впливом куріння та забрудненого навколишнього середовища.

Як і мигдалики, аденоїди допомагають організму боротися з інфекціями, виробляючи антитіла та затримуючи шкідливі мікроби, що проникають через ніс чи рот.

Внаслідок реакції організму на різні алергени, інфекції та інші зовнішні фактори, носоглоткова мигдалина розростається. Цей процес називається аденоїдною вегетацією або гіпертрофією глоткової мигдалини.

Умовно можна виділити три стадії збільшення аденоїдів. При першій, вони закривають ⅓ носоглотки, при другій – ⅔, а при третій – майже всю носоглотку.

Але вплив аденоїдів на організм не завжди залежить від їх величини. Наприклад, з більшою вірогідністю негативні наслідки для дитини, наприклад, проблеми з слухом та ускладнення носового дихання, можливі на першій та другій стадії, ніж на третій. Разом з тим, саме розростання цих залоз до третьої стадії може спричинити зупинку дихання у сні та є одним з показів до операції з їх видалення.

Збільшення аденоїдів у дітей з алергією

Як показали дослідження, аденоїдит розвивається у 22% дітей з алергією.

Процеси, пов’язані з цим захворюванням, призводять до ураження слизової оболонки мигдаликів, що призводить до розвитку запалення.

Алергія та аденоїди разом негативно позначаються на якості життя малюка.

У дітей з гіпертрофією аденоїдної тканини на фоні алергії може блокуватися доступ повітря через ніс. Це, своєю чергою викликає дихання ротом, хропіння, сухість та біль в горлі.

При алергічному аденоїдиті у відповідь на домашній пил, пилок, цвіль, їжу чи інші подразники, розвивається патологічний процес в глоткових мигдалинах.

Проявом такої проблематики може бути алергічний риніт, але алергічний кашель при аденоїдах також не є рідкістю.

Загалом, алергія та збільшення аденоїдів – поняття, які часто асоціюються одне з одним і часто загострення однієї проблеми тягне за собою появу іншої. І навпаки. 

Як показали дослідження, респіраторні алергічні симптоми та розмір аденоїдної тканини зачасту покращуються після прийому антигістамінних препаратів та інтраназальних кортикостероїдів. Ці ліки найчастіше вживаються для зменшення симптомів алергії.

Симптоми і основні причини алергічного аденоїдиту. Як проявляється це захворювання

Найчастіше до розвитку цього захворювання призводять побутові (83%) та пилкові (56%) фактори.

Частими каталізаторами такої реакції є також харчові продукти та лікарські препарати, простудні захворювання, рахіт, погана екологія, тощо.

При алергічному процесі аденоїдна тканина у дітей характеризуються блідо рожевим кольором та припухлістю.

На жаль, у кожної третьої дитини з алергією та аденоїдами спостерігається погіршення слуху.

Симптоми аденоїдиту

Збільшені аденоїди можуть провокувати такі симптоми як: біль в горлі, важкість при ковтанні, неправильний прикус як наслідок переважно ротового дихання тощо. Аденоїдит у дітей та дорослих, першою чергою, впливає на зміни у голосі та диханні. Голос хворого стає низьким та хриплим. Дихання спочатку погіршується в нічний час, наслідком чого є сопіння і хропіння. Якщо проблему вчасно не виявити, хворий почне постійно дихати ротом, але при цьому відчуватиме брак повітря.

Основні прояви захворювання:

  • хропіння
  • затримка дихання уві сні
  • напружене дихання
  • поганий сон
  • дихання, радше, через рот, ніж через ніс
  • неприємний запах з рота або
  • сухі, потріскані губи в результаті дихання ротом
  • постійний нежить
  • часті вушні інфекції
  • часті простудні захворювання
  • опухлі лімфовузли на шиї
  • неприродні пози уві сні.

У пацієнтів також можуть виникати слухові розлади: наприклад, відчуття закладеності у вухах.

Людина починає швидше втомлюватися. В неї знижується концентрація уваги, виникає сонливість.

На пізніх етапах захворювання у людини може підвищуватися температура до 39 градусів. При цьому можуть збільшуватися, боліти і набрякати лімфатичні вузли в області шийного відділу.

Але для алергічної проблематики більш характерними є інші ознаки:

  • постійно закладений ніс та нежить;
  • інтенсивний і безперервний кашель;
  • відчуття печіння та болючі відчуття в носоглотці.

Якщо цю симптоматику ігнорувати, то до неї можуть додатися незворотні слухові розлади, мовні проблеми тощо.

Лікування аденоїдиту

Збільшення аденоїдів часто лікують спочатку медикаментозно, намагаючись в першу чергу усунути проблему, яка призвела до патології. Лікар може призначити місцеве лікування: краплі до носа чи у вухо, спреї для горла. Можуть застосовуватися імуномодулятори, антигістамінні препарати, за потреби виписуються антибіотики.

Однак, за даними окремих досліджень, гіперплазія глоткового мигдалика супроводжує 90% випадків алергічного риніту у дітей шестирічного віку.  Тому аби знайти відповідь на запитання: “Як зменшити аденоїди у дитини?” потрібно звернутися до алерголога.

При алергічній природі захворювання процес лікування має здійснюватися в комплексі двома лікарями: лором та алергологом. Він має бути спрямованим, зокрема, і на пошук та виключення алергену. Лікування також може передбачати елімінаційну дієту, антимікробну та антиалергічну терапії, застосування пробіотиків та фізичних процедур.

У дітей в 90% випадків такий підхід обходиться без оперативного втручання і призводить до стійкої ремісії.

Видалення аденоїдів при алергії

Рішення про видалення аденоїдної тканини у дітей з алергією є крайнім заходом та ухвалюється, виключно фахівцем, а іноді і двома: лором та алергологом. 

В даному випадку до уваги має братися не лише розмір залози, а й низка інших факторів.

Наукові дані вказують, що 80% дітей, які страждають на алергічний риніт, після видалення аденоїдів (аденоїдектомії) повідомляли про рецедиви або незмінність симптомів захворювання. Тому, перш ніж замислитися про операцію, дітям з алергічним перебігом захворювання рекомендується спочатку пройти медикаментозне лікування.

Разом з тим, при неалергічній природі захворювання, видалення аденоїдів в більшості випадків справді призводить до усунення симптомів. Хоча, потрібно мати на увазі, що інколи в дитини, навпаки, може спостерігатися кашель після видалення аденоїдів. Це може відбуватися через покращений відтік слизу внаслідок відкриття носових ходів. Втім, відходження застояного слизу по мірі зменшення запалення має вщухнути. З ним мине і кашель. Але якщо кашель триває три та більше тижнів після операції, необхідно звернутися до лікаря.

Джерела:

  1. https://www.entcarecenters.com/blog/can-fall-allergies-cause-enlarged-adenoids
  2. https://www.webmd.com/children/adenoiditis
  3. https://allergotop.com/allergoefir/adenoidy-u-detej-s-allergiej
  4. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S108112061062251X
  5. https://www.wellnessresources.com/news/enlarged-adenoids-linked-with-food-allergies
  6. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26634589/
  7. https://www.sciencedaily.com/releases/2018/06/180607135151.htm
  8. https://www.jacionline.org/article/S0091-6749(15)01962-4/fulltext
  9. https://my.clevelandclinic.org/health/treatments/15447-adenoidectomy-adenoid-removal
  10. https://www.ajmc.com/view/adenoid-tonsil-removal-linked-to-increased-risk-of-respiratory-allergic-disease-later
  11. https://www.medicalnewstoday.com/articles/324519#possible-complications
  12. https://www.webmd.com/children/adenoiditis
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9234.3 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3221.9 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1148 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Амброзія Амброзія
  • Болиголов плямистий Болиголов плямистий
  • Борщівник Борщівник
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Злакові Злакові
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Костриця лучна Костриця лучна
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Липа Липа
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Маслинові Маслинові
  • Настінниця Настінниця
  • Пажитниця Пажитниця
  • Пирій Пирій
  • Подорожник Подорожник
  • Полин Полин
  • Тимофіївка Тимофіївка
  • Щавель кислий Щавель кислий
  • Амброзія Амброзія
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин

Питання та відповіді

Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?

Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).

Як уникнути контакту з алергенами грибів?

А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.

Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.

В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.

Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.

Які виділяють стадії атопічного дерматиту?

Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.

Чи спостерігаються алергічні реакції на запах парфумів і інші сильні запахи?

Духи і одеколони зазвичай мають сильний запах і подразнюють. Вони здатні посилювати симптоми неалергічного риніту і викликають напади алергічного риніту. Не тільки різкий запах парфумів, але і інші різкі запахи - нафтопродуктів, органічних розчинників, вихлопних газів дизельних двигунів - викликають напади алергічного риніту і бронхіальної астми. Напади бронхіальної астми викликає і запах нагрітих кулінарних жирів.

З якими алергенами зазвичай доводиться стикатися в закритих приміщеннях?

З алергенами мікрокліщів домашнього пилу, виділення комах, частками цвілевих грибів і їх спорами, частками епідермісу тварин.