Аденоїди при алергії: чи є зв’язок?

зміст

Аденоїди при алергії: чи є зв'язок?

Ваша дитина стала млявою, вона дихає ротом, почала гірше чути та спати, помітні зміни у її голосі, здатності запам’ятовувати, з’явився кашель та нічне нетримання сечі… Причина усіх цих, на перший погляд не пов’язаних симптомів, може бути одна: аденоїди.

Від проблеми збільшення аденоїдів, як правило, потерпають діти 3-10 років, хоча інколи ці залози можуть бути збільшені практично з народження.

В будь якому випадку, таких дітей має обов’язково оглянути лікар-оториноларинголог (ЛОР) та призначити відповідне лікування. Зволікання в цій ситуації може спровокувати втрату слуху, призводити до хропіння, проблеми з диханням і навіть до повторних і хронічних респіраторних інфекцій.

Що таке аденоїди?

Аденоїди виникають через надмірне розростання глоткового мигдалика. Це скупчення лімфоїдної тканини у глотці (в ротовій порожнині за носом і піднебінням). Мигдалики відіграють важливу роль у підтримці здоров’я людини, але з віком їх роль та розмір зменшуються. До підліткового віку ці залози зникають практично повністю.

Тому збільшення аденоїдів у дорослих діагностується зрідка, хоча такі випадки все ж трапляються. У випадку з дорослими аденоїдні зміни часто можуть бути пов’язані з впливом куріння та забрудненого навколишнього середовища.

Як і мигдалики, аденоїди допомагають організму боротися з інфекціями, виробляючи антитіла та затримуючи шкідливі мікроби, що проникають через ніс чи рот.

Внаслідок реакції організму на різні алергени, інфекції та інші зовнішні фактори, носоглоткова мигдалина розростається. Цей процес називається аденоїдною вегетацією або гіпертрофією глоткової мигдалини.

Умовно можна виділити три стадії збільшення аденоїдів. При першій, вони закривають ⅓ носоглотки, при другій – ⅔, а при третій – майже всю носоглотку.

Але вплив аденоїдів на організм не завжди залежить від їх величини. Наприклад, з більшою вірогідністю негативні наслідки для дитини, наприклад, проблеми з слухом та ускладнення носового дихання, можливі на першій та другій стадії, ніж на третій. Разом з тим, саме розростання цих залоз до третьої стадії може спричинити зупинку дихання у сні та є одним з показів до операції з їх видалення.

Збільшення аденоїдів у дітей з алергією

Як показали дослідження, аденоїдит розвивається у 22% дітей з алергією.

Процеси, пов’язані з цим захворюванням, призводять до ураження слизової оболонки мигдаликів, що призводить до розвитку запалення.

Алергія та аденоїди разом негативно позначаються на якості життя малюка.

У дітей з гіпертрофією аденоїдної тканини на фоні алергії може блокуватися доступ повітря через ніс. Це, своєю чергою викликає дихання ротом, хропіння, сухість та біль в горлі.

При алергічному аденоїдиті у відповідь на домашній пил, пилок, цвіль, їжу чи інші подразники, розвивається патологічний процес в глоткових мигдалинах.

Проявом такої проблематики може бути алергічний риніт, але алергічний кашель при аденоїдах також не є рідкістю.

Загалом, алергія та збільшення аденоїдів – поняття, які часто асоціюються одне з одним і часто загострення однієї проблеми тягне за собою появу іншої. І навпаки. 

Як показали дослідження, респіраторні алергічні симптоми та розмір аденоїдної тканини зачасту покращуються після прийому антигістамінних препаратів та інтраназальних кортикостероїдів. Ці ліки найчастіше вживаються для зменшення симптомів алергії.

Симптоми і основні причини алергічного аденоїдиту. Як проявляється це захворювання

Найчастіше до розвитку цього захворювання призводять побутові (83%) та пилкові (56%) фактори.

Частими каталізаторами такої реакції є також харчові продукти та лікарські препарати, простудні захворювання, рахіт, погана екологія, тощо.

При алергічному процесі аденоїдна тканина у дітей характеризуються блідо рожевим кольором та припухлістю.

На жаль, у кожної третьої дитини з алергією та аденоїдами спостерігається погіршення слуху.

Симптоми аденоїдиту

Збільшені аденоїди можуть провокувати такі симптоми як: біль в горлі, важкість при ковтанні, неправильний прикус як наслідок переважно ротового дихання тощо. Аденоїдит у дітей та дорослих, першою чергою, впливає на зміни у голосі та диханні. Голос хворого стає низьким та хриплим. Дихання спочатку погіршується в нічний час, наслідком чого є сопіння і хропіння. Якщо проблему вчасно не виявити, хворий почне постійно дихати ротом, але при цьому відчуватиме брак повітря.

Основні прояви захворювання:

  • хропіння
  • затримка дихання уві сні
  • напружене дихання
  • поганий сон
  • дихання, радше, через рот, ніж через ніс
  • неприємний запах з рота або
  • сухі, потріскані губи в результаті дихання ротом
  • постійний нежить
  • часті вушні інфекції
  • часті простудні захворювання
  • опухлі лімфовузли на шиї
  • неприродні пози уві сні.

У пацієнтів також можуть виникати слухові розлади: наприклад, відчуття закладеності у вухах.

Людина починає швидше втомлюватися. В неї знижується концентрація уваги, виникає сонливість.

На пізніх етапах захворювання у людини може підвищуватися температура до 39 градусів. При цьому можуть збільшуватися, боліти і набрякати лімфатичні вузли в області шийного відділу.

Але для алергічної проблематики більш характерними є інші ознаки:

  • постійно закладений ніс та нежить;
  • інтенсивний і безперервний кашель;
  • відчуття печіння та болючі відчуття в носоглотці.

Якщо цю симптоматику ігнорувати, то до неї можуть додатися незворотні слухові розлади, мовні проблеми тощо.

Лікування аденоїдиту

Збільшення аденоїдів часто лікують спочатку медикаментозно, намагаючись в першу чергу усунути проблему, яка призвела до патології. Лікар може призначити місцеве лікування: краплі до носа чи у вухо, спреї для горла. Можуть застосовуватися імуномодулятори, антигістамінні препарати, за потреби виписуються антибіотики.

Однак, за даними окремих досліджень, гіперплазія глоткового мигдалика супроводжує 90% випадків алергічного риніту у дітей шестирічного віку.  Тому аби знайти відповідь на запитання: “Як зменшити аденоїди у дитини?” потрібно звернутися до алерголога.

При алергічній природі захворювання процес лікування має здійснюватися в комплексі двома лікарями: лором та алергологом. Він має бути спрямованим, зокрема, і на пошук та виключення алергену. Лікування також може передбачати елімінаційну дієту, антимікробну та антиалергічну терапії, застосування пробіотиків та фізичних процедур.

У дітей в 90% випадків такий підхід обходиться без оперативного втручання і призводить до стійкої ремісії.

Видалення аденоїдів при алергії

Рішення про видалення аденоїдної тканини у дітей з алергією є крайнім заходом та ухвалюється, виключно фахівцем, а іноді і двома: лором та алергологом. 

В даному випадку до уваги має братися не лише розмір залози, а й низка інших факторів.

Наукові дані вказують, що 80% дітей, які страждають на алергічний риніт, після видалення аденоїдів (аденоїдектомії) повідомляли про рецедиви або незмінність симптомів захворювання. Тому, перш ніж замислитися про операцію, дітям з алергічним перебігом захворювання рекомендується спочатку пройти медикаментозне лікування.

Разом з тим, при неалергічній природі захворювання, видалення аденоїдів в більшості випадків справді призводить до усунення симптомів. Хоча, потрібно мати на увазі, що інколи в дитини, навпаки, може спостерігатися кашель після видалення аденоїдів. Це може відбуватися через покращений відтік слизу внаслідок відкриття носових ходів. Втім, відходження застояного слизу по мірі зменшення запалення має вщухнути. З ним мине і кашель. Але якщо кашель триває три та більше тижнів після операції, необхідно звернутися до лікаря.

Джерела:

  1. https://www.entcarecenters.com/blog/can-fall-allergies-cause-enlarged-adenoids
  2. https://www.webmd.com/children/adenoiditis
  3. https://allergotop.com/allergoefir/adenoidy-u-detej-s-allergiej
  4. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S108112061062251X
  5. https://www.wellnessresources.com/news/enlarged-adenoids-linked-with-food-allergies
  6. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26634589/
  7. https://www.sciencedaily.com/releases/2018/06/180607135151.htm
  8. https://www.jacionline.org/article/S0091-6749(15)01962-4/fulltext
  9. https://my.clevelandclinic.org/health/treatments/15447-adenoidectomy-adenoid-removal
  10. https://www.ajmc.com/view/adenoid-tonsil-removal-linked-to-increased-risk-of-respiratory-allergic-disease-later
  11. https://www.medicalnewstoday.com/articles/324519#possible-complications
  12. https://www.webmd.com/children/adenoiditis
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9257 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3241.5 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1148.1 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Амброзія Амброзія
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин
  • Амброзія Амброзія
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин

Питання та відповіді

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Чи викликає алергію пух з насіння тополі?

Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.

Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?

Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.

Яка поширеність алергії на укуси комах серед дітей і дорослих?

Системні алергічні реакції на укуси комах зустрічаються у 3,3% дорослих і 0,4-0,8% дітей.

В якому віці проявляється атопічний дерматит?

У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.