Алергія на тварин – що її провокує і як справитись з її проявами?

Алергія на тварин

Алергія на тварин, головним чином, виникає як реакція організму на лупу (епітелій) та слину домашнього улюбленця. Наприклад, якщо тваринка вмивається або чистить свою шерсть, висохла слина, що залишається на опалому хутрі та епітелії, поступово змішується з побутовим пилом. Разом з ним вона потрапляє в дихальні шляхи людини. З такої ж причини виникає алергія на пір'яні подушки. 

Більше того, навіть якщо  у вас дома – тварини без шерсті – це ще гарантує відсутність алергії. Адже реакцію спричиняє алергенний білок, який знаходиться в епітелії шкіри. Навіть, якщо вона гола. Найчастіше алергія на тварин – це генетична проблема, яка виникає при наявності такого ж захворювання у найближчих родичів. Основний прояв алергії на домашніх улюбленців – це симптоми з боку дихальних шляхів: кашель та хрипи, які можуть розвинутися у бронхіальну астму. Також часто можуть сльозитися очі, виникати закладеність носа чи чхання. 

Що викликає алергію на тварин?

Майже кожен стикався с ситуацією коли дитина просить вас подарувати їй кошеня чи цуцика. Ви б радісно погодились, якби не вона… Алергія. 

Її називають алергією на хутро, але це не зовсім так. Алергени містяться у біологічних тканинах тварин слині, в лупі. Це тваринний білок, що є головним алергеном. Гігієнічні процедури тваринки (зализування подряпин, вмивання) утворюють тонкий шар слини який висихає і змішується з побутовим пилом. Далі він потрапляє в дихальні шляхи, не сприймається організмом людини, що в свою чергу викликає викид гістаміну в кров, як захисну реакцію. [2]
 

Алергія на білок тварин переважно генетична особливість. Якщо хтось з батьків має підвищену чутливість до тваринних алергенів, то діти скоріше за все матимуть ту ж проблему. 

Ви вже зрозуміли, що алергію викликають саме біологічні рідини, а не шерсть. Тому завести короткошерстого песика, або котика породи канадського сфінкса не вихід. 

 

План дій, якщо є підозра на алергію на тваринку

Якщо ж ви вже завели тваринку, і звернули увагу, що ваша дитина зранку має напади дратівливого кашлю, задишку, сльозотечу, свербіж та припухлі почервонілі очі, то у вас алергія на улюбленця [1,2].

 

Не зважаючи на те, що чутливість до білка тварин генетична особливість, її можна значно полегшити, дотримуючись правил гігієни. 

 

1. Зверніться до лікаря. Зробіть алергопроби і з'ясуйте характер алергії. 

2. Не тримайте в домі тварин. 

3. Пір'яні подушки замініть на гіпоалергенні, або просто на звичайні з силіконовим наповнювачем.

4. Користуйтесь ковдрами і матрацами з гіпоалергенним наповненням та чистіть їх мінімум раз на півроку. 

5. Приберіть з підлоги килимки з довгим ворсом, замініть їх на легкомиючі. 

6. М'яким іграшкам теж не місце в вашому домі.

7. Робіть щоденне вологе прибирання. Бажано обробляти поверхні диванів та ліжок пилососом з аквафільтром раз на тиждень.

8. Забезпечте в домі вільну циркуляцію повітря. Провітрюйте частіше. 

9. Подбайте про дитячий раціон.

Навіть в період "спокою" дітям-алергікам не рекомендується вживати твердий сир, яловичу ковбасу, квашену капусту, консерви, копченості. Ці продукти мають високий вміст гістаміну.

Не використовуйте гострі спеції. Обмежте споживання солі, адже вона затримує рідину в організмі і створює всі умови для розвитку набряку в дихальних тканинах.

Також вивчайте склад продуктів в магазині і сміливо відмовляйтесь від тих, що мають в складі тетразин, це харчовий фарбник, що має жовтий колір і легко викликає приступи задухи.

10. Подбайте, щоб в дитячому раціоні переважала кисло-молочна продукція, овочеві крем-супи, запечене м'ясо, рідше крупи та каші. Також можна вживати яйця, масло, ягоди, фрукти, компоти та фреші без цукру. 

11. Готуйте на пару, запікайте, відварюйте, але не смажте. [2]
Навіть після ізолювання чотирилапого друга, симптоми алергії можуть проявлятися   протягом шести місяців, приносячи страждання дитині. Якщо своєчасно не купірувати симптоми, це може призвести до бронхіальної астми. Отже знімайте навантаження на дихальні шляхи дитини. Дотримуйтесь правил догляду [2.3].
 

Правила спільного проживання з домашнім улюбленцем, якщо є алергія на тваринку

Якщо ж попрощатися з маленьким хвостиком немає змоги, то спробуйте посилити засоби безпеки. А саме: 

 

1. Привчіть улюбленця, що в домі є заборонена зона, тобто кімната, куди йому не можна заходити.

2. Не дозволяйте пухнастикам бігати та спати на канапах, ліжках, кріслах. 

3. Купайте тваринку зі спеціальними засобами для миття раз на тиждень, а гігієнічні процедури (підмивання, миття лапок, чищення вух) щодня. 

4. Використовуйте фільтри для пилососа, що вловлюють алергени. 

5. Місце, де спить песик чи котик регулярно та ретельно мийте з засобами що містять хлор. Килимки та іграшки періть та мийте не рідше одного разу на тиждень. 

Паралельно рекомендується бути під наглядом медиків і якщо буде така необхідність, пройти курс лікування. 

Лікування алергії на тварин

В залежності від ступеню важкості способи лікування, при умові обов'язкової консультації з лікарем, можуть бути такими:

1. Використання антигістамінних препаратів. Таблетки, назальні аерозолі, мазі, креми місцевої дії. 

2. В тяжких випадках застосовують кортикостероїди. Гормони, що контролюють імунну систему, рівень глюкози в крові, а також вуглеводний, білковий та водно-сольовий обмін. [4]

3. Найкраще справляється з алергією на тварин імунотерапія. Це введення під шкіру незначних доз алергену, що призводить до генерації організмом антитіл і усуває симптоми алергії надовго. 

Все ж, якщо в вашій сім’ї має місце алергія на тварин,  не рекомендовано заводити живність в будинку. Це стосується не тільки котиків і собачок, а й папуг та гризунів,  бо якщо вам не допоможуть запобіжні засоби та лікування буде марним, тому  все ж доведеться віддати дитячого улюбленця в хороші руки, і виникне інша проблема – психологічна. Тож, разом з дитиною ви будете вимушені долати ще один неприємний наслідок.

Добре зважуйте свої рішення та будьте здорові.

 

Джерела:

 

1.         Аллергия. Часто задаваемые вопросы раздел:Аллергия, дата: 17.07.2013, автор: А.Ю. Пеньков по материалам сайта клиники. Мейо, США.

2.         Мачарадзе, Д. Ш., and В. Д. Беридзе. "Аллергия к домашним животным: особенности диагностики и лечения." Лечащий врач 11 (2009): 12-14.

3.         Випуск 33, Частина 2 Staritsky, A. Yu., doctor of veterinary medicine, effraktariuGDyandex.ua Kharkiv State Zooveterinary Academy, Kharkiv

4.         Фармацевтична енциклопедія України, кортикостероїди