З’їш мене, якщо зможеш: як харчуватися при алергії на їжу
зміст
Харчова алергія
Харчова алергія – сьогодні один з основних видів алергічних реакцій. Вчені виділяють чотирнадцять основних типів харчових продуктів, які найчастіше стають причиною алергії. Разом з тим, багато продуктів мають схожі алергенні білки. Це призводить до того, що ви відчуваєте неприємні симптоми після вживання певної їжі, навіть якщо, начебто, не маєте справжньої алергії на їжу. Це явище, зокрема, поширене при пилковій алергії, яка стає тригером подальшої алергії на їжу. Тому дієта при алергії у дорослих та дітей має бути складена професійним алерголом і враховувати різні можливі варіанти гіперчутливості, а також – непереносимості їжі. Остання виникає при неспроможності лорганізму перетравити певний продукт. І хоча вона не має стосунку до алергії, непереносимість потрібно враховувати при складанні індивідуальної дієти. Ця дієта також має обмежувати вживання жирної та смаженої їжі. Є дослідження, які доводять, що надмірне використання рослинної олії, яка є джерелом лінолевої кислоти, значно підвищує вірогідність виникнення алергії. І хоча алергія на смажене як така не існує, це, скоріше, непереносимість такої їжі, саме вживання олії підвищує реактивність організму на алерген (через утворення специфічних антитіл IgE). Запальну реакцію, пов’язану з алергією, також посилюють цитокіни. В деяких випадках алергія на їжу може призводити до анафілаксії – реакції, небезпечної для життя.
Що викликає харчову алергію
Коли ви їсте продукт, який викликає у вас алергію, ваша імунна система включає механізми, які можуть бути й неприємними. У вас може з’являтися алергічні реакції у вигляді висипів на шкірі, почати свербіти очі, лоскотати піднебіння, а може проявитися й серйозніша реакція у вигляді анафілаксії. Остання може бути небезпечною для життя.
Що викликає харчову алергію
В світі існує щонайменше 160 продуктів, здатних спричинити ті чи інші алергічні реакції. Але не поспішайте переживати, що залишитесь голодними, уникаючи вживання харчів. Більшість, 90%, алергічних реакцій при харчовій алергії спричиняють …лише вісім продуктів.
Їх ще називають великою вісімкою харчових алергенів. Це:
- Молоко (в основному, у дітей)
- Яйця
- Арахіс
- Горіхи, зокрема, волоські, мигдаль, кедрові, бразильські горіхи та пекан
- Соя
- Пшениця та інші зернові з глютеном, включаючи ячмінь, жито та овес
- Риба (переважно у дорослих)
- Морські молюски (переважно у дорослих)
Підтвердження діагнозу "алергія"
А це справді алергія?
Але не поспішайте записувати себе до лав алергіків та відмовлятися від якогось продукту, наприклад, тільки тому, що ніс реагує на східну кухню, а шлунок крутить від гороху.
-Харчування пацієнтів з алергією, в тому числі і харчовою, має бути повноцінним з різними необхідними речовинами, особливо у дітей. Тому виключати з раціону харчові продукти при недоведеній алергії на них не потрібно, – каже доцент кафедри фтизіатрії з курсом алергології та імунології Вінницького національного медичного університету Ольга Бондарчук.
Часом за незрозумілою реакцією організму на ту чи іншу їжу ховається непереносимість останньої – порушення розщеплення, всмоктування, перетравлення харчових продуктів, що пов'язані з недостатністю чи відсутністю певних ферментів, порушенням метаболізму.
Допомогти виявити харчову алергію на першому етапі допоможе ведення впродовж одного – двох місяців харчового щоденника або записування їжі у додатки на смартфоні, що відстежують стан нашого здоров’я.
У паперовому чи електронному щоденнику пацієнт вказує продукти, які вживає впродовж дня, їх кількість час прийому, а також – наявність реакції, час її виникнення, прояви і їх тривалість. Також, можна використовувати так звані елімінаційні/провокаційні дієти для визначення причинного алергену.
В цьому випадку з раціону спочатку тимчасово виключають продукти-алергени, а потім поступово повертають їх, але строго по одному і в зворотному порядку – від низькоалергенних до високоалергенних. При цьому, новий продукт вводиться не частіше ніж один раз на три дні, а усі нестандартні реакції організму фіксуються та записуються.
Аби підтвердити чи виключити наявність алергії, пацієнтам роблять діагностичні шкірні прик-тести: на чисту шкіру передпліччя наносять краплі алергенів, через них одноразовими голками роблять легкі уколи.
Ще один спосіб – здати кров з вени на молекулярний аналіз, який дозволяє визначити чутливість зразу до майже 300 алергенів і не тільки харчових.
Дієта при алергії
Якщо діагноз підтвердився, тоді лікар порадить правильну тактику харчування. Одна з найкращих речей, яку можна зробити, аби алергія не зіпсувала життєві плани, – це уникати продуктів, які викликають небезпечні реакції.
Як правило, мова йде про призначення елімінаційної дієти, коли той чи інший продукт прибирається з меню.
– Наприклад, у випадку доведеної алергічної реакції на білки коров'ячого молока потрібно вилучити з раціону всі продукти що містять молочні білки в будь-якому вигляді (молоко, молочний порошок, сир, масло, маргарин, йогурт, крем, морозиво). Така тактика стосується будь-якого продукту до якого виявлена надмірна або гіперчутливість, – пояснює Ольга Бондарчук.
Таким є перший пункт лікування харчової алергії у дітей. Адже саме молоко – основний продукт, що викликає алергію харчову у немовлят.
Елімінація або виключення причинного продукту, за її словами, є основним методом специфічного лікування і часто відповідає на питання, як лікувати харчову алергію.
Сьогодні існує класифікація харчових продуктів за їх здатністю викликати алергенні реакції. При полісенсибілізації і виражених клінічних проявах потрібно виключати продукти з сильною алергізуючою активністю (коров'яче молоко, риба, яйце, цитрусові, горіхи, арахіс, риба, пшениця, морква, селера тощо) і переходити на продукти з низькою алерегнністю (кабачки, патісони, гарбуз, кисло-солодкі яблука тощо). Лікар-спеціаліст завжди допоможе пацієнту з вибором продукту на основі даних аналізів хворого.
Іноді дієта при харчовій алергії, навпаки, може включати потенційно небезпечний продукт, але в дуже обмеженій кількості:
-Можна використати такий варіант елімінаційної дієти як зменшення антигенного навантаження: споживати продукт в невеликій кількості і не часто (1 раз на 7-10 днів), – додає Ольга Бондарчук.
Загалом, аби проконтролювати реакцію на той чи інший продукт, бажано вживати просту їжу – з меншим вмістом різних інгредієнтів за один прийом. При цьому протягом дня меню має бути різноманітним, продукти – свіжими, а готові страви не рекомендується залишати на тривале зберігання.
Самі продукти мають пройти відповідну термічну обробку (нагрівання до 120 ° С протягом 30 хв, тривале кип'ятіння), що знижує їх алергенні властивості. Крім алергенів, в раціоні обмежуються сіль, цукор, мед, варення. Це сприяє зменшенню гідрофільності тканин, активності запальної реакції. До мінімуму також зводиться споживання гострих, смажених страв, прянощів, та спецій.
Небезпека в невідому
Та коли яйця – це яйця, відмовитися від них не складно. Інша справа, що вони можуть бути "заховані" глибоко в складі товару з магазинного прилавку.
Більшість хлібобулочних виробів, торти та печиво, виготовляються з яйцями, а іноді – і з горіхами.
Заправка до салату може бути з соєю. Хот-дог – з тими самими яйцями чи молочним білком.
Тож обов’язково читайте етикетки на продуктах. Але щоб убезпечити себе, бажано навчитися орієнтуватися в загальних тенденціях.
Наприклад, ананас, молочний казеїн або гідролізований соєвий білок можуть використовуватись для приготування попкорну. Натомість, замість них в переліку інгредієнтів, ви побачите написи "ароматизатор" або "натуральний ароматизатор". А якщо в складі значиться, наприклад, "емульгатор" це може сигналізувати про сою або яйце в продукті.
Краще перепитати про інгредієнти страв
Окрема розмова – відвідини кафе та ресторанів. Якщо у вас харчова алергія, іноді краще не тільки добре вивчити меню, а й зайвий раз потурбувати офіціанта, аби переконатися, що в складі страви відсутні потенційні алергени.
Якщо на алергію страждає дитина, яка ходить до школи чи садочку, обіди їй можна давати з собою. Інколи в дитячих садках готують дієтичні страви за наявності довідки від лікаря.
-При наявності доведеної харчової алергії у дитини батьки повинні узяти у лікаря довідку з діагнозом і попередити вихователя про ті продукти, які не можна вживати дитині, – каже Ольга Бондарчук. -Дитина також має знати, що їй цього їсти не можна. При ризику виникнення важких проявів харчової алергії дитина повинна мати при собі дозатор адреналіну (епіпен).
Кухня, безпечна для хворого на харчову алергію
Зрештою, не забудьте про власну кухню, особливо, якщо страви тут готуються для всієї родини. Аби уникнути перехресного контакту, кухня має бути чистою, зони для приготування алергічної і неалергічної їжі різними, а дозволені і заборонені продукти мають стояти окремо в холодильнику.
Ось ще кілька порад як зробити кухню безпечною:
- Зберігайте безпечні і небезпечні продукти порізно.
- Мийте усі кухонні прилади, включаючи кухонне начиння, посуд, плиту та духовку, з милом та водою.
- Організуйте окремі зони приготування їжі, якщо ділитесь кухнею з членами сім'ї, які їдять продукти, які ви не можете.
- Спочатку готуйте продукти, безпечні при алергії
- Ретельно вимийте руки з милом, якщо ви мали контакт із харчовим алергеном.
- Помийте столи та кухонні поверхні з милом після приготування їжі.
Але, найважливіше, ніколи не вирішуйте самостійно, що саме вам можна чи не можна їсти. Ваше індивідуальне меню харчування при харчовій алергії може скласти лише лікар після відповідної діагностики хвороби.
Для написання статті використовувалась інформація за посиланням: https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/food-allergy/symptoms-causes/syc-20355095
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?
Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.
Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?
Як правило немає.
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
Як визначити концентрацію пилку?
Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
