Щавель небезпечний пилком і оксалатами

Щавель - що потрібно знати про цю рослину

Щавель (Rumex) ‒ це листова рослина з родини гречкових (Polygonaceae), як правило – багаторічна. І росте вона, практично, по всьому світі. Щавель сягає 30-100 сантиметрів, має видовжене листя, іноді – з червонуватим відтінком.

Всього нараховується близько 200 видів щавлю, з яких в Україні зустрічаються 25. Більшість з них вважаються бур'янами, інші ‒ окультурені та додаються в різні страви чи вживаються окремо. Серед їстівних видів ‒ одеський, широколистий, кінський, кислий щавель чи, як його ще називають, квасок. Листя останнього, наприклад, додають в зелений борщ, салати чи квас.

В щавлі міститься вітаміни А та С, кальцій, залізо, магній, фосфор, калій, кверцетин, яблучна, кавова, лимонна та щавлева кислоти, що надають йому кисло-лимонний присмак.

Вживання щавлю позитивно впливає на стан зору, шкіри, імунної системи та покращує репродуктивні функції організму. 

Використовують рослину і в народній медицині ‒ вона має кровоспинні та сечогінні властивості, нормалізує рівень холестерину, цукру, підвищує секрецію жовчі, стимулює печінку. Щавель також рекомендують при гепатитах, анемії, атеросклерозі, ожирінні та діабеті.

В  народі також побутує думка, що вживання чаю з щавлю допомагає вилікувати рак молочної залози. Однак, наукових доказів цьому немає, а деякі медичні установи навіть висловлювали занепокоєння, щодо потенціалу рослини не пригнічувати, а сприяти росту пухлин.

Крім того, в щавлі містяться солі щавлевої кислоти (оксалати). У великій кількості вони можуть викликати отруєння та навіть мати летальні наслідки (зафіксовано смертельний випадок отруєння щавлевою кислотою з супу).

Також оксалати можуть відкладатися у сечовому міхурі та нирках, призводячи до утворення каменів.

Протипоказаний щавель й при виразках та гастритах з підвищеною кислотністю.

Шкідливим може бути і пилок щавлю. Він є помірним алергеном, але в період цвітіння в чутливих до нього людей можуть розвиватися симптоми полінозу. На території України щавель, як правило, цвіте в період з квітня по вересень. А особливо високі рівні пилку в повітрі фіксуються в кінці червня.

За даними молекулярного тестування, близько 3% українців з сезонною алергією чутливі саме до пилку щавлю. Втім, у регіонах південної та східної України чутливість до пилку Rumex серед людей з полінозом може коливатись від майже 9 % (Херсон та Дніпро) до 22 % (Миколаїв). На Півночі та Заході вона є майже нульовою.

При цьому більш алергенним вважається пилок не городнього кваску, а його дикорослих родичів, наприклад, щавлю польового чи кучерявого.

Останній росте майже де завгодно, включаючи луки, узбіччя доріг, смітники та є серйозним бур’яном сільського господарства. Хоча він також може вживатися і в їжу. Його листя, стебла і насіння їдять сирими або вареними. Смажене насіння використовували як замінник кави. 

Пилок кучерявого щавлю фіксується в Туреччині, Східній Польщі, Індії, Лондоні, Брюсселі, Марселі та Афінах. Різні дослідження в Північній Америці продемонстрували наявність пилку польового щавлю у Флориді, Філадельфії, Пенсильванії, Нью-Джерсі та на Алясці. В Західній Європі він поширений в Лондоні, Лейдені, Брюсселі, Мюнхені та Марселі, а також в Афінах та Цюріху. 

А дослідження, яке проводилось у Техасі серед дітей військових з алергічним ринітом, показало, що 17% з 209 пацієнтів були сенсибілізовані до пилку щавлю кучерявого.

Трохи більше, ‒ 18% ‒ то рівень сенсибілізації, яку продемонстрували до пилку щавлю польового чи овечого американські військові

У Польщі при аналізі записів 8 586 пацієнтів із сезонною алергією зафіксовано підвищену чутливість до алергенів пилку польового щавлю у 19,0% випадків. 

Цей пилок також є одним з найпоширеніших алергенів на Тайвані та в Ірані.

Що провокує алергію

У пилку щавлю кучерявого виявлено кілька антигенних білків, які можуть призводити до алергічних реакцій. Подібні ним алергенні компоненти містяться у пилку амброзії.

Крім того, перехресну реактивність можна очікувати між іншими видами родини Гречкові, куди також входять гречка, спориш, ревінь, гірчак, та інші. 

Симптоми алергії на щавель

 Пилок щавлю може викликати астму, алергічний риніт та алергічний кон’юнктивіт. 

 

Типовими ознаками полінозу будуть:

• свербіж,
• припухлість та почервоніння очей,
• свербіж в носі,
• нежить,
• кашель.

Іноді може спостерігатися висип на шкірі ‒ кропив'янка. При високій чутливості до пилку рослини розвивається астма.

При вживанні щавлю пилкова алергія може посилюватися, а на додачу можуть проявлятися і харчові симптоми: біль в шлунку, рвота, діарея.

Діагностувати алергію на щавель можна з допомогою шкірних тестів чи спеціального ‒ молекулярного аналізу крові. Якщо результати дослідження будуть позитивними, кращою стратегією на майбутнє буде оминати цей алерген.

Як правило, реакції на щавель проявляються протягом кількох годин після контакту та минають самостійно, якщо усунути його вплив. В деяких випадках, після попередньої консультації з лікарем, все ж знадобиться прийом антигістамінних чи інших препаратів. Втім, при надто вираженій реакції, проблемах з тиском, диханням чи непритомності ‒ за медичною допомогою слід звертатися негайно, адже подібні прояви можуть бути ознакою такого небезпечного для життя стану, як анафілаксія.

Джерела:

1. http://www.phadia.com/en/products/allergy-testing-products/immunocap-allergen-information/weed-pollens/allergens/yellow-dock1/
2. https://allergy.org.ua/shchavel-i-do-noho-tezh-buvaie-alerhiia/
3. https://www.pollen.com/research/genus/rumex
4. http://www.phadia.com/en/products/allergy-testing-products/immunocap-allergen-information/weed-pollens/allergens/sheep-sorrel/
5. http://www.pollenlibrary.com/Specie/Rumex+acetosella/
6. https://www.verywellfit.com/sorrel-benefits-side-effects-and-preparations-4211503
7. https://www.rxlist.com/sorrel/supplements.htm#
8. https://helix.ru/kb/item/21-984
9. http://allergy-mask.ru/articles/allergiya-na-shavel.html