Алергія на солодке: винен не цукор

зміст

Солодощі та різноманітні смаколики можуть спровокувати алергічну реакцію або харчову непереносимість

"Не їж багато солодкого, бо прищі вискочать!". Цю фразу ми часто чуємо в дитинстві чи самі кажемо дітям.

Усілякі торти, тістечка та цукерки можуть містити цілу купу інгредієнтів, здатних спричинити алергічну реакцію. Крім того, солодке часто може спричиняти і так звані псевдоалергічні реакції, які насправді є харчовою непереносимістю тих чи інших продуктів. І іноді відрізнити одні від інших буває нелегко.

Навіть в медичних колах до цього часу тривають суперечки чим насправді є реакція, наприклад, на сам цукор. Більш поширена точка зору полягає в тому, що реакція на цей тип вуглеводу є різновидом харчової непереносимості. В той же час, деякі джерела все ж вказують на алергічні реакції, включаючи і анафілаксію, які, можливо, були спричинені деякими видами цукру, зокрема фруктозою.

Небезпечні цукри

Фруктоза – це цукор з фруктів, овочів та меду. Його часто додають до різних солодких напоїв, включаючи газовану воду та соки.

Деякі джерела повідомляють, що регулярне вживання напоїв з фруктозою та доданими цукрами може підвищити ризики розвитку таких хвороб як діабет другого типу, хвороби печінки, астма та поліноз.

За результатами досліджень, діти, які вживали цукрові фруктові напої щонайменше 5 разів на тиждень, мали в 2,5 рази вищу вірогідність розвинути алергічну сенсибілізацію порівняно з дітьми, які вживають їх 1-3 рази на місяць.

А у підлітків, що п’ють яблучний сік щонайменше 5 разів на тиждень, ризики отримати алергічну сенсибілізацію зростають вдвічі.

Крім того, фруктоза – часта причина таких реакцій харчової непереносимості як мальабсорбція фруктози (тип харчової чутливості, який вражає 40% людей із західної півкулі), спадкова непереносимість фруктози чи есенціальна фруктозурія. Остання не є шкідливою і люди з таким станом, як правило, не мають ніяких симптомів та не потребують лікування.

Крім фруктози, існують ще інші види цукру: глюкоза, яка виготовляється з цукрової тростини або буряка. А також лактоза – основний цукор, що міститься у молоці та молочних продуктах. Подібно фруктозі, ці вуглеводи також можуть часто стати причиною харчової непереносимості.

Небезпека гіпо- та гіперглікемії

Крім того, споживання великої кількості цукру, втім – як і занадто малої, – може бути причиною і інших реакцій організму. Наприклад, головних болей. Це явище частіше фіксується при таких захворюваннях як діабет, і пов’язане з гіпо- або гіперглікемією.

Гіпоглікемія – це стан, спричинений недостатньою кількістю цукру в крові. Він виникає, коли рівень цукру в крові падає нижче 70 мг / дл. Це може статися після пропуску їжі. Якщо у людини діабет, вона може часто спостерігати гіпоглікемію, оскільки організм не може контролювати рівень цукру в крові самостійно.

Також може виникнути реактивна гіпоглікемія. Це швидке падіння рівня цукру в крові після прийому їжі. Приклад реактивної гіпоглікемії – це коли ви їсте прості цукри, наприклад, білий цукор, що швидко підвищує рівень цукру в крові. Як наслідок – організм виробляє інсулін, який швидко розщеплює цей простий вуглевод. Таким чином, спостерігається швидке зниження рівня цукру в крові.

На відміну від гіпоглікемії, гіперглікемія – це стан, спричинений занадто високим рівнем цукру в крові. Він спостерігається, коли організм не може ефективно розщеплювати глюкозу за допомогою інсуліну. В результаті, цукор у крові може піднятися вище 180–200 мг / дл.

Щоб не мати проблем з цукром, Американська асоціація серця рекомендує жінкам вживати не більше шести чайних ложок цукру на день, а чоловікам – не більше дев’яти чайних ложок.

Причини алергії на солодощі

Причиною ж справжніх алергічних реакцій на солодощі найчастіше стають такі продукти як: горіхи та арахіс, молоко, яйця та борошно. Вони є звичайними інгредієнтами тортів, тістечок, десертів та іншої солодкої продукції.

І усі названі продукти входить до так званої "великої вісімки" алергенних харчів. Саме вони спричиняють приблизно 90% випадків харчової алергії у світі.

Більшість з цих алергенів небезпечні, переважно, для дітей. З віком, по мірі дозрівання травної системи, більше 70% харчових алергій "переростаються". Але алергія на горіхи та арахіс, скоріше за все, збережеться на все життя. Наприклад, в США від останньої потерпає близько 1-2% населення.

В арахісі нараховується 12 алергенів. Але більшість реакцій викликають тільки чотири з них: Ara h 1 і Ara h 3, які є членами купінового надсімейства білків, та Ara h 2 і Ara h 6 – з надсімейства проламіну. При чутливості до цих білків також існує підвищений ризик анафілаксії.

Крім того, при наявності алергії на арахіс може розвиватися реакція також на горіхи, персик та пилок берези.

Ще одна часта причина алергічної реакції на солодощі – фундук або лісовий горіх. В цьому випадку головними винуватцями реакції будуть алергени Cor а1 і Cor а 2. Це білки, відповідальні за пилкову алергію, тому, при чутливості до них прояви алергії допомагає зменшити термічна обробка горіхів. Втім, як свідчать результати досліджень, приблизно у 30% хворих симптоми розвиваються навіть після того, як ці горіхи були піддані дії високих температур. До того ж, фундук містить і стійкі до нагрівання ліпідні білки. Це, наприклад, Cor 8. Але чутливість до нього проявляється в першу чергу на півдні Європи.

А от при наявній алергії на курячі яйця більше 70% пацієнтів можуть їсти різні кондитерські вироби. Це пов’язано з тим, що найпоширеніший яєчний алерген – овальбумін, – є нестабільним і руйнується при нагріванні до 176 ° С впродовж, щонайменше, півгодини.

Якщо ж людина з алергією на яйця реагує і на вироби, які готуються протягом цього часу, то скоріше за все, вона чутлива до іншого алергену, що міститься в білку яйця – оукоїду (Gal d 1). Хоч на цей алерген припадає не більше 10% від вмісту яєчного білка, він спричиняє чимало реакцій та є стійким до термічної обробки. Тож люди з чутливістю до нього не можуть їсти яйця навіть у вигляді випічки.

Інший інгредієнт солодощів, що може бути причиною алергії – пшениця. За більшість реакцій на неї відповідальні такі алергени як альбумін та глобулін, що містяться у зовнішніх шарах, або глютен, який знаходиться всередині зерна. Якщо у людини є реакція лише на білки із зовнішніх шарів, то, зазвичай, такий пацієнт добре переносить борошно мілкого помолу.

Втім, пшениця може спричиняти і неалергічні проблеми. Це, зокрема, целіакія, що є аутоімунною хворобою кишечника, в ході якої організм реагує на білки гліадіни. Ця реакція, в свою чергу, призводить до атрофії ворсинок кишечника. Також може виникати непереносимість глютену – нетравлення продуктів із пшениці та деяких інших зернових.

Ще одним поширеним алергеном, що спричиняє близько 0,5% алергічних реакцій у дорослих та до 2,5% – у дітей, є молоко. В цьому випадку, більшість пацієнтів сенсибілізуються до кількох алергенів – БЛГ (Bos d 5), казеїну (Bos d 8) та альфа-лактальбуміну АЛА (Bos d 4). Втім, за деякими даними, тривала термічна обробка зменшує кількість реакцій на цей складник солодощів наполовину.

Алергія на солодке також може бути спричинена шоколадом. Наприклад, в какао є алергенний білок – альбумін 2S. Крім того, в шоколаді часто присутні такі речовини як соєвий лецитин, тирамін, фенілетиламін, теобромін, кофеїн, ароматизатори. Усі вони також можуть бути причиною імунної відповіді організму.

Ризик розвинути чутливість до солодощів зростає за наявності таких станів як атопічний дерматит, астма, інша харчова алергія або такі алергічні захворювання як поліноз, кропив’янка, контактний дерматит.

Симптоми алергії та харчової непереносимості на солодощі

Харчова алергічна реакція, як правило, розвивається одразу після їжі. В більшості випадків симптоми з’являються не пізніше ніж за дві години.

Основні ознаки алергії на солодощі:

  • кропив’янка
  • шлункові спазми
  • блювота
  • нежить
  • кон’юнктивіт
  • відчуття подразнення горла.

У деяких людей може виникнути сильна реакція, яка називається анафілаксією. Вона може бути небезпечною для життя та потребує негайного введення адреналіну.

Симптоми анафілаксії включають:

  • задишка
  • набряк губ, язика або горла
  • хрипи
  • проблеми з диханням

А от симптоми харчової непереносимості, як правило, обмежуються шлунково-кишковим трактом. Хоча іноді вона може викликати і головні болі.

Симптоми харчової непереносимості лактози та інших цукрів:

  • здуття живота
  • газ
  • нудота або блювота
  • спазми в животі
  • діарея

Профілактика непереносимості солодкого

При сильній харчовій непереносимості цукрів краще уникати наступних продуктів:

  • безалкогольні напої та фруктові соки
  • сироп, джеми та желе
  • десерти, такі як печиво, цукерки, морозиво, торти та цукерки
  • крупи, батончики, сухарі, хліб
  • арахісове масло
  • мед
  • тростинний сік
  • агава
  • патока

 

Також слідкуйте за прихованими джерелами цукру. Іноді його додають до досить несподіваних продуктів, наприклад:

  • заправка для салату
  • соус для барбекю
  • соус для макаронних виробів
  • кетчуп
  • деякі ліки

 

При непереносимості лактози краще перейти на молоко, яке не містить лактози, або обмежити чи виключити з раціону такі молочні продукти як:

  • молоко і вершки
  • вершкове масло
  • сир
  • морозиво, щербет
  • пудинг
  • вершкові супи та соуси
  • йогурт

Також можна спробувати таблетки, що містять лактазу – фермент, що допомагає розщеплювати лактозу.

Крім того, існують навіть замінники цукру, які допоможуть підсолодити їжу, зокрема: 

  • аспартам
  • сахарин
  • сукралоза (Splenda)
  • стевія.

За будь-якої негативній реакції на солодощі краще проконсультуватися з лікарем аби з’ясувати, що саме є причиною симптомів та підібрати коректне лікування.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4785306/
  2. https://www.medicalnewstoday.com/articles/fructose-intolerance
  3. https://www.aaaai.org/ask-the-expert/allergy-intolerance-sugar
  4. https://thatsugarmovement.com/sugar-and-allergies-in-kids/
  5. https://www.healthline.com/health/headache/sugar-headache
  6. https://www.livestrong.com/article/532723-sugar-nausea/
  7. https://www.healthline.com/health/allergies/sugar-allergy
  8. https://www.self.com/story/4-signs-you-might-be-allergic-to-sugar/amp
  9. https://www.medicalnewstoday.com/articles/317802
  10. http://en.med-directory.com/allergiya-na-sladkoe_default.htm
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9234.3 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3216.8 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1132.6 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Амброзія Амброзія
  • Болиголов плямистий Болиголов плямистий
  • Борщівник Борщівник
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Злакові Злакові
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Костриця лучна Костриця лучна
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Липа Липа
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Маслинові Маслинові
  • Настінниця Настінниця
  • Пажитниця Пажитниця
  • Пирій Пирій
  • Подорожник Подорожник
  • Полин Полин
  • Тимофіївка Тимофіївка
  • Щавель кислий Щавель кислий
  • Амброзія Амброзія
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин

Питання та відповіді

Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?

Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).

Як уникнути контакту з алергенами грибів?

А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.

Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.

В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.

Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.

Чи є мікрокліщі комахами?

Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.

Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?

А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.

Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.

В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.

Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.

Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.