Алергія на антибіотики: які викликають її найчастіше?
зміст
Які антибіотики найчастіше провокують медикаментозну алергію?
Алергія на антибіотики – це один з проявів медикаментозної алергії. Вона характеризується особливою тяжкістю реакцій, що виникають. Саме алергія є найпоширенішою причиною небезпечних для життя імунно-опосередкованих реакцій на ліки. В тому числі – анафілаксії, а також – важких шкірних побічних реакцій та специфічних реакцій з боку окремих органів.
За різними даними, від алергії на антибіотики потерпає приблизно 10-15% мешканців планети. При цьому, більшість негативних ефектів викликаються пеніциліном. Перші реакції на нього почали реєструвати, практично, одразу після початку широкого застосування цього антибіотика у 1940-х роках. Сьогодні, як вважається (хоча ця цифра і піддається сумніву через недосконалість виявлення), близько 10 % людей з алергією реагує на пеніцилін. У розвинених країнах відмітку у медичній картці про наявність пеніцилінової алергії мають від 5% до 15% таких пацієнтів.
До антибіотиків групи пеніцилінів належать:
- амоксицилін
- ампіцилін
- диклоксацилін
- нафцилін
- оксацилін
- пеніцилін g
- пеніцилін v
- піперацилін
- тикарцилін
Частими тригерами алергічної реакції також є антибіотики з групи сульфаніламідів/цефалоспоринів.
Вони включають:
- цефаклор
- цефадроксил
- цефазолін
- цефдінір
- цефепім (максипін)
- цефотетан
- цефпрозил
- цефуроксим
- цефалексин (кефлекс)
Небезпека алергії на антибіотики полягає в тому, що ніхто не знає, коли може виникнути реакція. Наприклад, імунна система може стати чутливою до антибактеріального препарату вже при першому його прийомі. Відтак, при наступному вже може виникнути алергічна реакція.
Причини алергії на антибіотики
Алергія на антибіотики – річ непередбачувана. Але є ряд інших факторів, які підвищують ризики її виникнення. До таких належать:
- наявність інших алергій, наприклад, на котів, харчової, полінозу;
- сімейна історія алергії на антибіотики;
- часте вживання антибіотиків;
- тривала хвороба, яка робить імунну систему більш чутливою;
- підвищений вплив пеніциліну через високі дози,
- повторне або тривале його застосування.
Деякі хвороби, такі як рак, наявність ВІЛ або вірусу Епштейна-Барра, також пов’язані з алергічними реакціями на ліки.
Зокрема, висока поширеність (23–35%) зареєстрованої алергії на антибіотики спостерігається у хворих на рак. Пацієнти з ВІЛ / СНІДом також мають високу частоту повідомлень про алергію на ліки (аж до кожного четвертого). У цій групі пацієнтів частота шкірних реакцій у 10–100 разів перевищує звичайні показники. При цьому найчастіше реакції спричиняють сульфонаміди. Понад 10% пацієнтів з ВІЛ мають зареєстровану алергію на сульфоніламідні антибіотики або їх непереносимість.
Наявність алергії на інші види антибіотиків також підвищує ризик виникнення реакції. Так, у пацієнтів, які страждають на алергію до пеніциліну, утричі збільшується ризик побічної реакції на будь-які ліки. Також повідомляється, що алергія на цефалоспорин розвивається приблизно у 2% пацієнтів, які в минулому мали реакції негайного типу та позитивні шкірні проби на пеніциліни.
Симптоми алергії на антибіотики
Алергія після вживання антибіотиків може проявитися одразу, або ж через декілька днів, а то й навіть тижнів після припинення їх прийому.
Симптоми алергічної реакції також можуть різнитися. Прояви можуть зачіпати шкіру, органи дихання, травлення, серцево-судинну систему, тощо.
Основні симптоми алергії на антибіотики:
- висип на шкірі
- кропив'янка
- лихоманка
- набряк
- задишка
- хрипи
- нежить
- кон’юнктивіт
- анафілаксія
Алергія на антибіотики. Висип.
Шкірний висип – часта та одна з основних ознак алергії на антибіотики.
Помірно виражені шкірні симптоми включають почервоніння, свербіж, лущення або набряклість шкіри. Може виникати рівна червона ділянка на шкірі, покрита невеликими горбиками. Або ж розвивається кропив'янка.
Основними ознаками кропив'янки є білі чи червоні горбки на шкірі, які з’являються після однієї або двох доз ліків. В цьому випадку необхідно припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря. Адже реакція може посилитися.
Дуже часто кропив'янка з'являється після вживання пеніцилінових антибіотиків.
Втім, навіть висип, спричинений пеніцилінами, не завжди є алергічною реакцією. Він також може бути і побічним ефектом їх дії. Наприклад, найпоширенішою реакцією на антибіотики, опосередкованою Т-клітинами, є макулопапульозний висип. Ця реакція спостерігається при застосуванні амінопеніциліну. І утворює так званий "амоксициліновий висип". Він, як випливає з назви, часто спричиняється амоксициліном, який належить до пеніцилінового ряду.
Цей висип нагадує плоскі червоні плями. І саме він часто з’являється з запізненням – між 3 і 10 днями після початку прийому амоксициліну. Втім, реакція може проявлятися і в інші терміни.
Інші специфічні шкірні побічні реакції від антибіотиків включають висипання, викликані тетрациклінами, сульфонамідами, β-лактамами, ванкоміцином та флуконазолом. Наприклад, ванкоміцин є найпоширенішою причиною антибіотичної лінійної бульозної, IgA-залежної хвороби – пухирчастої шкірної побічної реакції, яка також може імітувати синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.
Кропив'янка або висип можуть з'являтися і при дії інших антибіотиків.
Наприклад, алергія на цефтриаксон, який є популярним антибіотиком широкого спектру дії, може характеризуватися такими симптомами як:
- кропив'янка,
- утруднене дихання,
- набряк обличчя або горла.
У важких випадках шкіра може вкриватися пухирями, лущитися, набрякати. Може відчуватися сильний свербіж, а також виникати біль в горлі та лихоманка.
Інколи антибіотики можуть стати причиною анафілаксії. Анафілаксія – це раптова реакція, що загрожує життю, і потребує негайного лікування (введення адреналіну). При алергії на антибіотики анафілаксія може розвиватися як самостійно так і за певних умов, наприклад, після занять спортом.
Симптоми анафілаксії включають:
- відчуття стиснення у горлі,
- проблеми з диханням,
- поколювання,
- набряки,
- запаморочення,
- прискорене серцебиття,
- хрипи.
При підозрі на анафілаксію, потрібно негайно викликати швидку допомогу, або, за наявності, самостійно вводити адреналін.
Джерела інформації:
1.https://www.nhs.uk/conditions/antibiotics/side-effects/
2.https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/penicillin-allergy/symptoms-causes/syc-20376222
3.https://www.drugs.com/cg/antibiotic-medication-allergy.html
4.https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4214968
5.https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6563335/
6.https://www.premierhealth.com/your-health/articles/health-topics/antibiotic-allergies-can-be-unexpected-and-dangerous
7.https://www.healthline.com/health/parenting/amoxicillin-rash
8.https://www.uofmhealth.org/health-library/d00052a1
9.https://www.healthdirect.gov.au/allergic-reactions-to-antibiotics
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Як алергенам привласнюють найменування та як їх класифікують?
Міжнародний союз імунологічних товариств (the International Union of Immunologic Societies) встановив правила найменування повітряних алергенів, згідно з якими перші 3 літери назви алергену означає рід, наступна за ними буква - вид тварини, якій належить алерген, арабська цифра - порядковий номер відкриття даного алергену. Наприклад, алерген Dermatophagoides pteronyssinis (мікрокліщів домашнього пилу), відкритий першим алерген, носить назву Der p 1.
Які виділяють стадії атопічного дерматиту?
Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.
Чи викликає алергію пух з насіння тополі?
Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.
Чому виникає алергічна реакція на арахіс?
Алергія на арахіс (або горіхи), це той вид алергії, що спровокований саме продуктами білкового походження, що в значних кількостях містяться в горіхах, та володіють вираженою алергенною активністю.
Слід пам’ятати про те, що при наявності алергічних реакцій на горіхи, можуть також виникати важкі алергічні прояви на харчові продукти та вироби, до складу яких горіхи входять навіть у мізерних кількостях (горіхове масло, косметичні засоби та ін).
Чи є мікрокліщі комахами?
Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.
