Алергія на банани: чи лікується вона?
зміст
Популярність та користь бананів
Банани вважаються одними із найуніверсальніших і найдоступніших фруктів у світі. Лише у Великій Британії протягом року з’їдається близько 5 мільярдів бананів.
Не меншою популярністю цей фрукт користується і в Україні. Причина — високий вміст натуральних цукрів з повільним вивільненням їх в шлунковому тракті, а також насиченість калієм, котрий зміцнює кістки й допомагає підтримувати в нормі артеріальний тиск.
Крім того, цей продукт має досить багато клітковини та антацидів, які допомагають зберегти здоров’я кишечника.
Але, попри всі переваги, є люди, для яких банан здатний становити смертельну загрозу. Втім, таких мало. Адже алергія на банани уражає лише 1 % населення планети.
Хто входить до групи ризику?
До алергії на банани схильні люди з такими захворюваннями:
- Екзема, або атопічний дерматит;
- Алергія на пилок рослин;
- Наявність в анамнезі харчової алергії;
- Астма;
- Сімейний анамнез алергічної чутливості, особливо до бананів.
Найчастіше негативну реакцію на ці фрукти мають немовлята. Їм взагалі треба дуже обережно вводити новий прикорм. Особливо якщо дитина має атопічний дерматит або прояви алергічних реакцій.
Розпочати давати потроху дитині нову їжу потрібно у віці 6-7 місяців. Це можуть бути арахіс, волоські горіхи, соя, яйця та фрукти, включаючи банан. Затримка з введенням до раціону цих продуктів збільшує ризик розвитку алергії на харчі.
Крім того, важливо слідкувати за малюками, аби не проґавити у них ознаки ентероколіту, обумовленого харчовими білками. У дітей з таким захворюванням через 2-3 години після вживанні молочних сумішей, сої, фруктів (до цього переліку входять і банани), виникають важкі шлунково-кишкові симптоми, зокрема блювота та діарея.
Як проявляється алергія на банани
Симптоми бананової алергії залежать від її типу.
При оральній алергії уражаються шкіра губ, слизові рота та горла. При важкому перебігу захворювання може трапитись набряк цих частин тіла. Він є проявом анафілаксії — реакції, яка здатна загрожувати життю.
Симптоми оральної та інших видів алергії з’являються відразу після ласування бананом. Інші форми алергічної чутливості до цих фруктів також можуть викликати анафілаксію.
Крім того, через алергію до бананів можливі розлади травлення. У дорослих можуть виникати виразки на прямій кишці та навколо неї, а у малюків — хвороблива попрілість.
Іноді після того, як маленька дитина скуштує банан чи інший фрукт, у неї навколо рота з’являється висип. Зазвичай це не алергічний симптом, а просто шкірне подразнення. Щоб запобігти його виникненню, слід ретельно витирати рот малюка відразу після годування.
Яких ще продуктів уникати людині з алергією до бананів
Білки бананів дуже схожі з білками, котрі входять до складу інших фруктів та овочів. Тому вкрай важливо зробити тестування: воно покаже, яких продуктів або речовин слід уникати.
Перехресна реакція на банани спостерігається у людей, котрі страждають алергією до пилку берези, злаків та амброзії. Тому в сезон пилкування, тобто у квітні – жовтні, слід бути особливо обережними. І не вживати банан у місяці, коли концентрації пилку є особливо високими.
Також в сезон пилкування названих рослин слід відмовитись від декількох продуктів:
- авокадо,
- ківі,
- папаї,
- помідорів,
- картоплі,
- болгарського перцю,
- моркви,
- цитрусових,
- каштанів,
- дині.
У пацієнтів з алергією на банани також може розвинутись алергія на латекс, котрий входить до складу гігієнічних рукавичок, повітряних кульок, сосок та презервативів.
З приємних новин: багато людей, які мають алергію на сирі банани, можуть їсти їх у термічно обробленому вигляді. Адже при тепловій обробці білок-алерген розпадається.
Але питання, до якого саме білка проявляється чутливість, може вирішити лише лікар після проходження пацієнтом алергодіагностики. Вона може включати шкірні прик-тести, проби з використанням свіжого банана або молекулярний тест на алергію.
Останній автоматично покаже чутливість не лише до відповідних білків банану, але й до 99,9 % алергенів, котрі існують в природі.
Серйозні алергічні реакції
Досить часто алергія на банани виникає у людей, котрі не мають чутливості ні до пилку, ні до натурального латексу. Особливо це стосується маленьких дітей.
У них симптоми можуть поширюватись не лише на ротову порожнину та шкіру, але й на дихальну систему. У деяких спостерігається падіння артеріального тиску. Це може призвести до втрати свідомості, яка є ознакою анафілаксії. Таким пацієнтам пропишуть один або кілька автоінжекторів адреналіну, котрі хворий завжди повинен мати при собі.
При важкій формі алергії на банани слід повністю відмовитись від усього, пов’язаного з цим фруктом. Остерігатись потрібно не лише салатів та напоїв з ним, але й ліків та косметичних засобів з банановим ароматом.
В одному медичному журналі описаний випадок, коли восьмирічна дівчинка пережила важку реакцію після вживання пероральної дози пеніциліну, ароматизованого банановою есенцією.
Тому слід бути обережними не лише з продуктами та ліками, а також із шампунями та лосьйонами для тіла, що пахнуть бананом.
Як відрізнити алергію від непереносимості бананів?
На відміну від алергії до банана, люди, що мають непереносимість цього фрукту, можуть відчувати симптоми не відразу, а навіть через кілька днів після його вживання.
Це означає, що хворим буває важко відразу визначити причину нездужання. В такому випадку конче необхідна консультація спеціаліста.
Харчова алергія виникає, коли організм сприймає білки банану як чужорідні. В момент потрапляння невеличких частинок їжі через стінки кишківника в кровообіг організм бачить потенційну загрозу і посилає антитіла для боротьби з нею. Так розвивається запалення, що уражає шкіру та травний тракт.
При непереносимості, як правило, пацієнт не може нормально перетравити продукт. Такий стан найчастіше пов'язаний з нестачею певних ферментів.
Симптоми бананової непереносимості
За перебігом дуже схожі на алергію. Це здуття та біль в животі, надмірне газоутворення, пронос, головний біль, висипання.
На відміну від алергії, непереносимість може минути сама по собі й більше ніколи не повторюватися.
Чи лікується алергія на банани?
На жаль, ні. В цьому випадку головне уникати не лише самих бананів, але й продуктів з їх вмістом чи запахом. Це можуть бути фруктові салати, йогурти, коктейлі, морозиво, алкогольні вироби, ліки та косметика.
Тому при виборі товару важливо читати етикетки, аби точно знати його склад. Якщо використання чи вживання продукту конче необхідне, краще зв’язатися з виробником, котрий детально розповість, яким чином виготовляється продукт та які складові має.
Крім бананів, слід відмовитись від продуктів, здатних викликати перехресну реакцію (їх перелік поданий вище).
Якщо ви все ж не змогли вберегтись і з’їли один із заборонених плодів, прийміть антигістамінні ліки, котрі вам порадить алерголог.
Джерела інформації:
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/319968
- https://www.healthline.com/health/banana-allergy
- https://www.anaphylaxis.org.uk/knowledgebase/banana-allergy/
- https://www.yorktest.com/intolerance/banana
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
-
Настінниця
Питання та відповіді
Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?
І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.
У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.
У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.
Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.
Як визначити концентрацію пилку?
Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.
З якими алергенами зазвичай доводиться стикатися в закритих приміщеннях?
З алергенами мікрокліщів домашнього пилу, виділення комах, частками цвілевих грибів і їх спорами, частками епідермісу тварин.
Що таке атопічний дерматит?
Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.
Чому виникає алергія на котів?
Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.
Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.
