Болиголов плямистий – чому контакту з ним варто уникати?
зміст
Чим небезпечний болиголов?
Напевно, багато хто з вас бачив обабіч доріг, по берегам річок та у заліснених ділянках рослину, дещо схожу на більш відомий борщівник. Тільки зонтик у цієї рослини менший, стебло червонувате і вкрите плямами, часто – продовгуватими. А листки схожі на такі у петрушки або моркви. З великою ймовірністю це – болиголов. І не дивно, що повна його назва – болиголов плямистий або отруйний. Її він отримав завдяки оцим червонуватим плямам на стеблі. Та й від свого родича борщівника, хоч і пішов, але недалеко. Отже: болиголов плямистий. Що варто знати про цю рослину і чому контакту з ним варто уникати?
Першою чергою те, що ця рослина дуже отруйна. І не варто з нею зайвий раз контактувати, як і з її родичем борщівником. Як і борщівник, петрушка чи морква болиголов (Conium maculatum) належить до родини зонтичних, або окружкових. Саме тому суцвіттям всіх цих рослин є складний зонтик, що, часом, так приваблює до себе, особливо – у великих екземплярів, що сягають 3 і більше метрів.
Також отруйний болиголов має цікаве історичне значення. Відомий «чай з болиголова», який використовували для страти в Стародавній Греції. Зокрема, відваром болиголова, як вважається, стратили філософа Сократа. Щоправда, інші джерела свідчать, що чай той був приготований з іншої отруйної рослини з родини окружкових – цикути (Cicuta virosa).
Втім, на відміну від таких щодо родича-борщівника, алергічних реакцій на сік болиголова до цього часу не зареєстровано. А все через різний хімічний склад соку цих рослин. Якщо борщівник містить фурокумарини, які викликають фототоксичний ефект після контакту з УФ-випромінюванням, то болиголов містить алкалоїди піперидини. Їх, принаймні, п'ять типів, кожен з яких, як вважають, сприяє токсичності рослини. Провідним і надзвичайно отруйним серед них є коніїн. За своєю структурою він, як і інші піперидини, схожий на нікотин і міститься у всіх частинах рослини. Це нейротоксин, який порушує роботу периферичної нервової системи, спричиняючи в’ялий параліч дихання, що, зрештою, призводить до смерті. Листя та недозрілі плоди отруйного болиголова можуть містити до 2% коніїну. Концентрація алкалоїдів залежить від сорту, екологічних умов зростання рослини та її віку.
Як можна отруїтись болиголовом?
Людина може сплутати листя болиголова, особливо – молодого екземпляру, із листям петрушки, а також інших родичів-зонтичних – анісу та моркви. Адже зелень цієї отруйної рослини часто з’являється навесні раніше за інші. А корінь болиголова схожий на корінь турнепсу або кормової ріпи.
Відтак, як витікає з самої назви рослини, після вживання болигова в їжу у отруєної особи, як мінімум, болітиме голова. Але це – у найкращому випадку. Адже головним болем список симптомів отруєння соком болиголова не обмежується.
Симптоми отруєння болиголовом
Симптоми отруєння ним – це:
- нудота,
- блювота,
- біль у животі,
- тахікардія (частий пульс),
- пітливість,
- тремтіння,
- слинотеча,
- сечовипускання,
- розширення зіниць,
- проблеми з рухом
- судоми.
За ними можуть настати брадикардія (зниження частоти серцевого ритму), параліч і кома. А від дихальної недостатності, яку також провокує отрута болиголова, може настати смерть.
Причому, людина рідко втрачає свідомість на перших етапах отруєння, а її моча та повітря, що вона видихає, мають специфічний мишачий запах. Вважається, що так пахне і сама рослина.
Болиголовом часто ласують і домашні тварини, яких випасають на луках. Особливо небезпечна ця рослина для худоби, що є вагітною. У ембріонів, які розвиваються, токсини цієї рослини спричиняють потворність – вовчу пащу та множинні вади скелета. Переважають серед токсинів все той же конеїн, а також – γ-коніцеїн.
Лікування та профілактика отруєння болиголовом
Специфічного лікування від отруєння соком болиголова не існує. Позаяк токсичність рослини є серйозною, щоб врятувати людину, лікування симптомів має бути агресивним. Необхідне також очищення шлунково-кишкового тракту, оскільки проти отрути болиголова спеціальні антидоти відсутні.
Профілактикою такого отруєння є вміння розпізнавати болиголов у природі та уникати вживання його листя або коренів, що їх, як вже згадувалося, можна сплутати з іншими овочами. Щоб цього не сталося, приглядайтеся до плям на стеблі. І точно обійдіть її десятою дорогою, якщо побачите ті плями та відчуєте мишачий запах поблизу рослини.
Джерела інформації:
- https://www.sciencedirect.com/topics/agricultural-and-biological-sciences/conium-maculatum
- https://www.intechopen.com/books/phytochemicals-isolation-characterisation-and-role-in-human-health/coumarins-an-important-class-of-phytochemicals
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9
- https://en.wikipedia.org/wiki/Conium_maculatum
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D0%B0
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Як уникнути впливу пилкових алергенів?
Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.
Яка поширеність алергії на укуси комах серед дітей і дорослих?
Системні алергічні реакції на укуси комах зустрічаються у 3,3% дорослих і 0,4-0,8% дітей.
Які захворювання відносять до атопічних?
Атопічні захворювання включають бронхіальну астму, алергічний риніт і атопічний дерматит. Діти з атопічним дерматитом схильні до подальшого розвитку бронхіальної астми та алергічного риніту. Атопічними захворюваннями страждає 8-25% населення світу. Захворюваність вище в економічно розвинених країнах і в великих містах. Проте атопічні захворювання зустрічаються в будь-якій країні і в осіб будь-якої національності. Бронхіальна астма у дітей з атопічним дерматитом протікає важче, ніж у дітей без атопічного дерматиту. Сенсибілізація до контактних алергенів робить перебіг бронхіальної астми важчим.
Чи спостерігаються алергічні реакції на запах парфумів і інші сильні запахи?
Духи і одеколони зазвичай мають сильний запах і подразнюють. Вони здатні посилювати симптоми неалергічного риніту і викликають напади алергічного риніту. Не тільки різкий запах парфумів, але і інші різкі запахи - нафтопродуктів, органічних розчинників, вихлопних газів дизельних двигунів - викликають напади алергічного риніту і бронхіальної астми. Напади бронхіальної астми викликає і запах нагрітих кулінарних жирів.
Що таке синдром харчової алергії?
Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.
Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.
