Цибуля – це не тільки про сльози. Коли виникає алергія на цей овоч?
зміст
Поширеність алергії та харчової непереносимості на цибулю
Алергени цибулі
Справжня харчова алергія на цибулю виникає, коли імунна система помилково сприймає її як загрозу і у відповідь виділяє хімічні речовини, такі як гістамін. Виділення цих хімічних речовин викликає алергічні симптоми.
За алергію на цибулю відповідальні такі алергени як профілін All c 4, аліїн ліаза All с та термостійкий білок перенесення ліпідів All c 3. Останній є доволі стійким алергеном, який не розпадається під дією високих температур та травних процесів. Це означає, що навіть приготована цибуля може призводити до алергічних реакцій у схильних людей. Іноді, хоча й дуже зрідка, можливі серйозні алергічні реакції на добре приготовану цибулю.
Наразі, відомо лише про один такий випадок. Куди частіше реакція виникає на сиру або недоварену цибулю.
Потрібно мати на увазі, що, через All c 3 цибуля може викликати перехресні реакції з іншими продуктами, що містять білки перенесення ліпідів. Таким чином можна пояснити, чому люди з алергією на селеру, помідори, цибулю порей, часник, персик та інші можуть мати реакцію і на ріпчасту цибулю.
Також перехресні реакції можуть виникати між цибулею та представниками родини амарилісових, до яких належить цибуля. Наприклад, з часником, спаржею, цибулею–порей та іншими овочами-фруктами. За таку реактивність більшою мірою відповідальний алерген аліїн ліаза.
А от через білки профіліни можуть виникати перехресні реакції з іншими овочами, а також злаковими, амброзією та полином.
Симптоми алергії
Цибуля може стати причиною появи симптомів харчової алергії, викликати ринокон'юнктивіт та астму.
Деякі з поширених симптомів включають:
- кропив'янку,
- свербіж тіла
- підвищене газоутворення
- нудоту
- діарею
- головні болі та мігрень
- задишку
- кашель
- хрипи
- висипання
- біль у животі
- набряк обличчя
- блювоту
- подразнення очей
- поколювання в роті
Небезпечним може бути і вдихання запахів цибулі. У чутливих до них людей це може викликати задишку, нежить та кон’юнктивіт, стиснення в грудях, хрипи, тощо.
Також, як уже зазначалось, цибуля – часта причина контактного дерматиту рук. Причому, сік цибулі може проникати через деякі види рукавичок. Отже, не усі вони однаково захищають від цієї проблеми.
Крім того, описані випадки системних реакцій після вживання сирої цибулі. Це означає, що цибуля належить до овочів, здатних викликати анафілаксію. Вона є загрозливою для життя реакцією та потребує негайного введення адреналіну. Тому деяким людям з алергією на цибулю чи інші овочі та фрукти, які можуть перехресно реагувати з нею, наприклад, той же персик, варто проконсультуватися з лікарем щодо доцільності придбання автоінжектора адреналіну.
Якщо ви відчуваєте прискорення пульсу, набряк губ, металевий присмак у роті, запаморочення, відмічаєте появу кропив’янки та різке зниження артеріального тиску, негайно звертайтеся за медичною допомогою. Це деякі із життєво важливих ознак важких алергічних симптомів алергії на цибулю, що можуть призвести до летальних наслідків.
Іноді симптоми можуть наростати та ставати більш вираженими, якщо на них не звертати увагу. Так, описано історію алергії на цибулю однієї жінки (44 роки). Вона відчувала реакції після вживання сирого або злегка звареного овочу. Поступово реакції ставали все більш серйозними з інтенсивним свербінням у роті, за яким наступав стан сплутаності свідомості, помутніння зору, тимчасова втрата свідомості, рясне потовиділення, тахікардія та подальша транзиторна прострація. Останній епізод був найсерйознішим і тривав кілька годин з розвитком кропив’янки на обличчі та шиї.
Також зафіксовані випадки анафілаксії, спричиненої фізичними навантаженнями, після вживання цибулі. Такий вид реакції проявляється, якщо людина займається фізичними вправами після вживання того чи іншого алергену. Як правило, такі реакції розвиваються протягом двох годин після фізичної активності.
Інші реакції
Цибуля – це не лише потенційний алерген. Куди частіше цей овоч є причиною сльозотеч при його нарізанні. Це пояснюється тим, що цибуля містить оксид сірки. Точніше – тіопропанал-s-оксид. Процес нарізання пошкоджує тканину цибулі, далі виникає ферментативна реакція, яка і вивільняє цю летючу сполуку, спричиняючи сльозотечу та ринорею.
Крім того, цибуля містить багато неперетравлювальних вуглеводів, ефірних масел та інших подразників. Її вживання в надмірній кількості може стати причиною метеоризму, головного болю, а іноді навіть харчового отруєння. Відомо, що серед ссавців особливо сприйнятливі до цибулі собаки.
Непереносимість цибулі або часнику може бути значною проблемою для людей із синдромом подразненого кишечника (СПК).
При непереносимості цибулі людина може відчувати спазми та здуття живота, оскільки організм не може перетравлювати сиру цибулю.
До того ж, якщо ви страждаєте на печію через рефлюксну хворобу, цибуля може загострити захворювання. А вживання мамою капусти, броколі, коров’ячого молока, цибулі та шоколаду може бути пов'язане з симптомами колок у немовлят на грудному вигодовуванні.
При симптомах непереносимості чи алергії на цибулю рекомендується виключити її раціону. Як показують результати досліджень, після уникнення цибулі 85,2% пацієнтів мають покращення симптомів і 11,1% виліковуються.
Якщо ви маєте ті чи інші симптоми при вживанні цибулі, зверніться до алерголога для підтвердження чи виключення алергії на цей овоч. Лікар проведе необхідне шкірне тестування або ж аналіз крові на антитіла і визначить, чим саме викликана ваша чутливість до цього овочу.
Чим можна замінити цибулю?
Якщо у вас проблеми з вживанням цибулі, її можна замінити такими овочами як фенхель (має солодко-кислий і дещо цибулевий смак при варінні), редька (має гострий аромат та соковитий хруст) чи селера.
Джерела інформації:
- https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/hcp/wo/en/resource-center/allergen-encyclopedia/whole-allergens.html?key=f48
- https://www.healthline.com/health/onion-allergy#onion-substitutes
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/onion-allergy
- https://www.allergyatlanta.com/blog/are-you-really-allergic-to-onion
- https://www.jacionline.org/article/S0091-6749%2801%2970085-1/fulltext
- https://www.anaphylaxis.org.uk/knowledgebase/onion-and-garlic-allergy/
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6409889/
- https://www.elsevier.es/es-revista-allergologia-et-immunopathologia-105-articulo-allergic-hypersensitivity-garlic-onion-in-S0301054619300916
- https://www.instah.com/allergies/onion-allergy/
- https://www.bbc.com/news/magazine-31301920.amp
- https://www.livestrong.com/article/425458-antidote-for-onion-and-garlic-allergies/
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?
Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.
Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?
І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.
У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.
У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.
Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.
Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?
Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).
Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?
Перш за все слід:
- обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
- завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
- не відкривати вікон у машині,
- проводити щоденне вологе прибирання оселі,
- виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини рослин.
Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.
Які захворювання відносять до атопічних?
Атопічні захворювання включають бронхіальну астму, алергічний риніт і атопічний дерматит. Діти з атопічним дерматитом схильні до подальшого розвитку бронхіальної астми та алергічного риніту. Атопічними захворюваннями страждає 8-25% населення світу. Захворюваність вище в економічно розвинених країнах і в великих містах. Проте атопічні захворювання зустрічаються в будь-якій країні і в осіб будь-якої національності. Бронхіальна астма у дітей з атопічним дерматитом протікає важче, ніж у дітей без атопічного дерматиту. Сенсибілізація до контактних алергенів робить перебіг бронхіальної астми важчим.
